Повторення Закону 19
1 Коли Господь, Бог твій, повигублює народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній край, і ти повиганяєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах,
Егда же погубит Господь Бог твой языки, ихже Господь Бог твой дает тебе землю, и наследиши их и вселишися во градех их и в домех их,
2 то три місті відділиш собі в сере́дині свого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володі́ння.
три грады да отлучиши себе среди земли твоея, юже Господь Бог твой дает тебе в наследие.
3 Приготуєш собі дорогу, і поділиш натроє землю твого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, і це буде на втікання туди кожного убійника.
Уготови себе путь, и на трое раздели пределы земли твоея, юже разделяет тебе Господь Бог твой: и да будет убежище тамо всякому убийце.
4 А оце справа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'є свого ближнього ненаро́ком, а він не був ворогом його від учора й позавчора;
Сие же да будет заповедание убийце, иже аще убежит тамо, и жив будет: иже аще убиет ближняго своего не ведя, и сей не ненавиде его прежде вчерашняго дне и третияго,
5 або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дере́ва, і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати де́рево, а залізо спаде з топори́ща й попаде в його бли́жнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і буде жити,
и иже аще пойдет с подругом своим в лес собирати дрова, и поползнется рука его с секирою секущаго дрова, и спадши секира с топорища улучит подруга его, и умрет, сей да убежит во един от градов сих, и жив да будет:
6 щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.
да не погнав ужик крове вслед убившаго, яко разгорится сердце ему, и постигнет его, аще должайший будет путь, и убиет душу его, и умрет: и сему несть суд смертный, понеже не бе ненавидя его прежде вчерашняго и третияо дне:
7 Тому то я наказую тобі, говорячи: „Три міста відділиш собі“.
сего ради заповедаю аз тебе слово сие, глаголя: три грады да отлучиши себе.
8 А якщо Господь, Бог твій, розши́рить границю твою, як присягнув був батькам твоїм, і дасть тобі всю оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм,
Аще же разширит Господь Бог твой пределы твоя, якоже клятся отцем твоим, и даст тебе Господь всю землю, юже рече дати отцем твоим,
9 коли ти будеш доде́ржувати всі ці заповіді, щоб виконувати їх, що я наказую тобі сьогодні, — щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити дорогами Його всі дні, — то додаси собі ще три міста понад ті три,
аще послушаеши творити вся заповеди сия, яже аз заповедаю тебе днесь, любити Господа Бога твоего, ходити во всех путех Его вся дни: и да приложиши себе еще три грады к сим трием градом,
10 щоб не була́ пролита непови́нна кров серед твого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, і не буде на тобі кров.
и да не пролиется кровь безвинна в земли твоей, юже Господь Бог твой дает тебе в жребий, и да не будет в тебе крови повинен.
11 А коли хто бу́де нена́видіти свого ближнього, і буде чатувати на нього, і повстане на нього та й уб'є його, і той помре, і втече він до одного з тих міст,
Аще же будет у тебе человек ненавидяй ближняго своего, и навет сотворит нань, и востанет нань, и поразит душу его, и умрет, и вбегнет во един от градов сих,
12 то пошлють старші́ його міста, і ві́зьмуть його звідти, і дадуть його в руку месника крови, і він помре.
да послют старейшины града того, и возмут его оттуду, и да предадят его в руце ужиков крове, и да умрет:
13 Не змилосе́рдиться око твоє над ним, і ти усу́неш кров неповинного з Ізраїля, і буде добре тобі.
да не пощадит его око твое, и да очистиши кровь неповинную от Израиля, и благо будет тебе.
14 Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежува́ли предки в наді́лі твоїм, яке посядеш ти в краю́, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володі́ння.
Да не предвижеши пределов ближняго своего, яже поставиша отцы твои в наследии твоем, еже наследовал еси в земли, юже Господь Бог твой дает тебе во жребий.
15 Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха́, — у кожнім гріху́, що згрішить, на слова́ двох свідків або на слова трьох свідків відбу́деться справа.
Да не пребудет свидетель един во свидетелство на человека по всякой обиде и по всякому преступлению и по всякому греху, имже аще согрешит: при устех двою свидетелей и при устех триех свидетелей да станет всяк глагол.
16 Коли стане на кого неправдивий свідок, щоб сві́дчити проти нього підступно,
Аще же востанет свидетель неправеден на человека, глаголя на него нечестие,
17 то стануть двоє цих людей, що мають суперечку, перед лицем Господнім, перед священиками та суддями, що будуть у тих днях.
да станут оба человека, имже есть пря, пред Господем и пред жерцы и пред судиями, иже будут в тыя дни,
18 I судді добре дослідять, а ось свідок — неправдивий той свідок, неправду говорив на брата свого,
и да испытают их судии прилежно, и се, свидетель неправеден свидетелствова неправду, воста на брата своего:
19 то зробите йому так, як він замишляв був зробити своєму бра́тові, — і вигубиш зло з-посеред себе.
да сотворите ему, якоже и он умысли сотворити супротив брата своего, и измите злое от вас самех:
20 А позосталі будуть слу́хати, і будуть боятися, і більш вже не будуть робити серед себе такого, як та річ зла.
да и прочии услышавше убоятся, и не приложат ктому творити словесе злаго сего в вас:
21 І не змилосе́рдиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за ру́ку, нога за но́гу.
да не пощадит его око твое: душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу, якоже аще кто даст порок на ближняго своего, сице воздастся ему.
