< Повторення Закону 15 >
1 У кінці семи літ зробиш відпу́щення.
“ʻI he ngataʻanga ʻo hono fitu ʻoe taʻu kotoa pē ke ke fai ʻae vete ange.
2 А оце те відпу́щення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натиска́ти на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпу́щення ради Господа.
Pea ko hono anga ʻoe vete ange eni: Ko ia kotoa pē naʻe nō atu ha meʻa ki hono kaungāʻapi ke vete ʻe ia ia; ʻoua naʻa ʻeke ia ʻi hono kaungāʻapi, pe ki hono tokoua; koeʻuhi ʻoku ui ia ko e vete ange kia Sihova.
3 На чужи́нця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,
ʻE ngofua ʻa hoʻo ʻeke ia ki he muli ka ko ia ʻoku ʻaʻau mo ho tokoua ʻe tukuange ia ʻe ho nima;
4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагосло́вить тебе Господь у кра́ї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, щоб ти посів його,
Koeʻuhi ke ʻoua naʻa ai ha kau masiva ʻiate kimoutolu; koeʻuhi ʻe tāpuaki lahi koe ʻe Sihova ʻi he fonua ʻaia ʻoku foaki ʻe Sihova ko ho ʻOtua ke ke maʻu ko e tofiʻa:
5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.
ʻO kapau te ke fanongo lelei ki he leʻo ʻo Sihova ko ho ʻOtua, ke tokanga ʻo fai ʻae ngaahi fekau ni kotoa pē ʻaia ʻoku ou fekau kiate koe he ʻaho ni.
6 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі по́зичку, а ти не даватимеш по́зички. І будеш ти панувати над багатьма́ народами, а над тобою не будуть панувати.
He ʻoku tāpuakiʻi koe ʻe Sihova ko ho ʻOtua, ʻo hangē ko ʻene talaʻofa kiate koe: pea te ke nō atu ki he ngaahi puleʻanga lahi, ka ʻe ʻikai te ke nō mai; pea te ke pule koe ki he ngaahi puleʻanga lahi, ka ʻe ʻikai tenau pule kiate koe.
7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у кра́ї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запе́клим свого серця, і не замкне́ш своєї руки від убогого брата свого,
“Kapau ʻe ʻiate kimoutolu ha tangata masiva ʻi ho kāinga ʻi he ngaahi matanikolo ʻo ho fonua ʻaia ʻoku foaki ʻe Sihova ko ho ʻOtua kiate koe, ʻoua naʻa ke fakafefeka ho loto, pe tāpuni ho nima ki ho tokoua masiva:
8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.
Ka te ke mafola ke lahi ho nima kiate ia, pea ke nō atu moʻoni kiate ia ke tatau mo ʻene masiva, ʻaia ʻoku ne masiva ai.
9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: „Набли́зився сьомий рік, рік відпу́щення“, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кли́кати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.
Vakai telia naʻa ai ha mahalo ʻi ho loto kovi, ʻo pehē, ʻOku ofi ʻa hono fitu ʻoe taʻu, ko e taʻu ʻoe vete ange: pea kovi ai ho mata ki ho tokoua masiva, pea ʻoku ʻikai te ke tuku ha meʻa kiate ia; pea tangi lāunga ai ia kia Sihova ʻiate koe, pea hoko ia ko e angahala kiate koe.
10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.
Ko e moʻoni te ke foaki kiate ia, pea ʻoua naʻa mamahi ho loto ʻi hoʻo foaki kiate ia: he koeʻuhi ko e meʻa ni ʻe tāpuaki ai koe ʻe Sihova ko ho ʻOtua ʻi hoʻo ngaahi ngāue kotoa pē, pea ʻi he meʻa kotoa pē ʻoku mafao atu ho nima ki ai.
11 Бо не переведеться убогий з-посеред кра́ю, тому́ я наказую тобі, говорячи: „Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого́ в кра́ї своїм“.
Koeʻuhi ʻe ʻikai ʻaupito ngata ʻae masiva mei ho fonua: ko ia ʻoku ou fekauʻi koe, ʻo pehē, Ke ke mafola ho nima ʻo lahi ki ho tokoua, ki he masiva, mo ia ʻoku tuʻutāmaki, ʻi ho fonua.
12 Коли буде про́даний тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьо́мого року відпустиш його вільним від себе.
“Pea kapau kuo fakatau kiate koe ho tokoua, ko e tangata Hepelū, pe ko e fefine Hepelū, ʻo ne tauhi koe ʻi he taʻu ʻe ono; ke ke toki tukuange ia ke ʻataʻatā meiate koe ʻi hono fitu ʻoe taʻu.
13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його по́рожньо, —
Pea ʻoka ke ka fekau ia ke ʻalu ʻo ʻataʻatā meiate koe, ʻoua naʻa ke tuku ia ke ʻalu masiva;
14 конче наділи́ його з худоби своєї дрібно́ї, і з то́ку свого, і з кадки чави́ла свого, — чим поблагослови́в тебе Господь, Бог твій, те даси йому.
Ka te ke tuku ʻae meʻa lahi kiate ia mei hoʻo fanga manu, pea mei hoʻo hahaʻanga, pea mei hoʻo tataʻoʻanga uaine: ʻi he meʻa ʻaia kuo tāpuakiʻi ai koe ʻe Sihova ko ho ʻOtua te ke ʻatu kiate ia.
15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім кра́ї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.
Pea ke manatu ko e tangata pōpula koe ʻi he fonua ko ʻIsipite, pea naʻe huhuʻi koe ʻe Sihova ko ho ʻOtua: ko ia ʻoku ou fekau ai ʻae meʻa ni kiate koe he ʻaho ni.
16 І станеться, коли він скаже тобі: „Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій“, бо добре йому з тобою,
Pea ʻe pehē, kapau ʻe pehē ʻe ia kiate koe, ʻE ʻikai te u ʻalu ʻiate koe; ko e meʻa ʻi heʻene ʻofa kiate koe mo ho fale, pea ko e meʻa ʻi heʻene lelei ʻiate koe;
17 то ві́зьмеш шило та й проко́леш його вухо до двере́й, — і стане він тобі вічним рабо́м; і невільниці своїй зробиш так само.
Te ke toki toʻo mai ha vili, pea tui ʻaki ia hono telinga [ke maʻu ki ]he matapā, pea ʻe hoko ia ko hoʻo tamaioʻeiki ʻo taʻengata. Pea ke fai pehē foki ki hoʻo kaunanga.
18 Нехай не буде тобі тяжки́м в оча́х твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо нає́мницьку платню́ він відроби́в тобі вдвоє за шість літ, і поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, у всім, що́ ти робитимеш.
ʻOua naʻa matamata faingataʻa kiate koe, ʻoka ke ka tukuange ia ke ʻalu ʻo ʻataʻatā meiate koe; he naʻe tatau ia kiate koe mo e tamaioʻeiki ʻe toko ua ʻoku ngāue ki he totongi, ʻi heʻene tauhi koe ʻi he taʻu ʻe ono: pea ʻe tāpuaki koe ʻe Sihova ko ho ʻOtua ʻi he meʻa kotoa pē ʻoku ke fai.
19 Кожного перворідного самця́, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господе́ві, Богові своє́му. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного ота́ри своєї.
“Ko e ʻuluaki fānau tangata kotoa pē ʻoku tupu ʻi hoʻo fanga manu lalahi mo hoʻo fanga manu siʻi ke ke fakatapui kia Sihova ko ho ʻOtua: ʻoua naʻa ke fai ha ngāue ʻe taha ʻaki ʻae ʻuluaki ʻo hoʻo fanga pulu, pea ʻoua naʻa kosi ʻae ʻuluaki fānau ʻa hoʻo sipi.
20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.
Ka ke kai ia, ʻi he ʻao ʻo Sihova ko ho ʻOtua, ʻe koe mo ho fale kotoa, ʻi he taʻu tukufakaholo kotoa pē, ʻi he potu ʻaia ʻe fili ʻe Sihova.
21 А коли буде в нім вада, — кульга́ве або сліпе, усяка зла вада, то не принесе́ш його в жертву для Господа, Бога свого, —
Pea kapau ʻoku ai hano mele, kapau ʻoku ketu, pe kui, pe[ʻi ai ]ha lavea kovi, ʻoua naʻa ke feilaulau ʻaki ia kia Sihova ko ho ʻOtua.
22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий ра́зом, як са́рну й як о́леня.
Ke ke kai ia ʻi ho lotoʻā: ʻe fakatou kai ʻi ai ʻae taʻemaʻa mo e maʻa, ʻo hangē ko e ʻanitelope, mo e haʻate.
23 Тільки крови його не будеш їсти, — на землю виллєш її, як воду.
Kaeʻoua naʻa ke kai ʻa hono toto ka ke lilingi ia ki he kelekele ʻo hangē ko e vai.