Повторення Закону 1
1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,
Dagitoy dagiti sasao nga insao ni Moises kadagiti amin nga Israel idiay let-ang iti ballasiw ti Jordan, iti patad ti katantanapan ti Jordan a batug ti Suf, iti nagbabaetan ti Paran, Tofel, Laban, Haserot, ken Di Zahab.
2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.
Sangapulo ket maysa nga aldaw a panagdaliasat manipud Horeb agingga idiay Kades Barnea no idiay Bantay Seir ti pagnaan.
3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
Napasamak nga iti maika-uppat a pulo a tawen, iti maika-sangapulo ket maysa a bulan, iti umuna nga aldaw ti bulan, a nagsao ni Moises kadagiti tattao ti Israel, ket imbagana kadakuada dagiti amin nga imbilin ni Yahweh kenkuana maipapan kadakuada.
4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.
Daytoy ket kalpasan a rinaut ni Yahweh ni Sihon nga ari dagiti Amorreo, a nagnaed idiay Hesbon, ken ni Og nga ari ti Basan, a nagnaed idiay Astarot, idiay Edrei.
5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:
Iti ballasiw ti Jordan, idiay daga ti Moab, inrugi nga inwaragawag ni Moises dagitoy a bilbilin, a kunkunana,
6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!
“Nagsao kadatayo ni Yahweh a Diostayo idiay Horeb a kunkunana, 'Nabayag unayen ti panagnaedyo iti daytoy a katurturodan a pagilian.
7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.
Agrubbuatkayo ket agdaliasatkayo a mapan iti katurturodan a pagilian dagiti Amorreo ken kadagiti amin a lugar nga asideg sadiay kadagiti patad ti katantanapan ti Karayan Jordan, idiay katurturodan a pagilian, idiay nababa a paset ti daga, idiay Negev ken iti igid ti baybay —ti daga dagiti Cananeo, ken idiay Lebanon agingga iti dakkel a karayan ti Eufrates.
8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.
Kitaenyo, insaganak ti daga iti sangoananyo; serken ken tagikuaenyo ti daga nga insapata ni Yahweh kadagiti ammayo— kenni Abraham, kenni Isaac, ken kenni Jacob — nga itedna kadakuada ken kadagiti sumarsaruno a kaputotanda.'
9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.
Nagsaoak kadakayo iti dayta a tiempo a kunkunak, “Saankayo a kabaelan nga awiten nga agmaymaysa.”
10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!
Pinaadunakayo ni Yahweh a Diosyo ket adtoy, kaslakayo itan kadagiti bituen idiay langit iti kinaaduyo.
11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.
Ni Yahweh, ti Dios dagiti ammayo, paaduenna koma iti maminribu ti kaaduyo, ken bendisionannakayo, kas inkarina kadakayo!
12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?
Ngem kasanok a bagkaten nga agmaymaysa dagiti awityo, dagiti dadagsenyo, ken dagiti pagriririanyo?
13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.
Mangalakayo kadagiti masirib a lallaki, mannakaawat a lallaki, ken lallaki a nasayaat ti pakasarsaritaanna, iti tunggal tribu, ket pagbalinek ida a mangidaulo kadakayo.'
14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.
Simmungbatkayo kaniak ket kinunayo, 'Nasayaat nga aramidenmi ti banag nga imbagam.'
15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.
Innalak ngarud dagiti mangidadaulo dagiti tribuyo, dagiti masirib a lallaki, ken lallaki a nasayaat ti pakasarsaritaanna, ket pinagbalinko ida a mangidadaulo kadakayo, kapitan ti rinibu, kapitan ti ginasut, kapitan ti saglilimapulo, kapitan ti sagsasangapulo, ken dagiti opisyales, iti tunggal tribu.
16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.
Binilinko dagiti ukomyo iti dayta a tiempo a kunkunak, 'Denggenyo dagiti pagriririan iti nagbaetan dagiti kakabsatyo, ken mangukomkayo a sililinteg iti nagbaetan ti maysa a tao ken iti kabsatna, ken iti ganggannaet a kaduana.
17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.
Saankayo a mangipakita iti panangidumduma iti siasinoman iti maysa a riri; agpada a denggenyo dagiti nakurapay ken babaknang. Masapul a saankayo nga agbuteng iti rupa ti tao, ta kukua ti Dios ti panangukom. Iyegyo kaniak dagiti pagriririan a narigat unay para kadakayo ket denggekto dagitoy.'
18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.
Imbilinko kadakayo iti dayta a tiempo dagiti amin a banbanag a nasken nga aramidenyo.
19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.
Pimmanawtayo idiay Horeb ket linasattayo amin dagita a dadakkel ken nakabutbuteng a let-ang a nakitayo, iti dalantayo a mapan iti katurturodan a pagilian dagiti Amorreo, kas imbilin kadatayo ni Yahweh a Diostayo; ket dimtengtayo idiay Kades Barnea.
20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
Kinunak kadakayo, “Nadanonyon ti katurturodan a pagilian dagiti Amorreo, nga it-ited kadatayo ni Yahweh a Diostayo.
21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“
Adtoy, insaganan ni Yahweh a Diosyo ti daga iti sangoananyo; sumang-atkayo ket tagikuaenyo a kas insao ni Yahweh kadakayo, ti Dios dagiti ammayo; saankayo nga agbuteng, wenno maupay.'
22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.
Immay kaniak ti tunggal maysa kadakayo ket kinunayo, “Mangibaontayo kadagiti lallaki nga umuna kadatayo, tapno wanawananda ti daga para kadatayo, ket pakaammoandatayo maipanggep iti pamay-antayo a mangraut, ken maipapan kadagiti siudad a danonentayo.'
23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.
Naay-ayoak unay iti dayta a banag; nangalaak iti sangapulo ket dua a lallaki kadakayo, maysa a lalaki iti tunggal tribu.
24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.
Nagrubbuatda ket simmang-atda idiay katurturodan a pagilian, dimtengda iti tanap ti Escol, ket sinawarda daytoy.
25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“
Nangalada kadagiti napataud ti daga ket insalogda dagitoy nga inyeg kadatayo. Impakaammoda pay kadatayo a kinunada, 'Nasayaat ti daga nga it-ited kadatayo ni Yahweh a Diostayo.'
26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.
Ngem nagkedkedkayo a rimmaut ket sinukiryo ketdi ti bilin ni Yahweh a Diosyo.
27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.
Nagtatanabutobkayo kadagiti uneg ti toldayo ket kinunayo, “Daytoy ket gapu ta kaguranatayo ni Yahweh isu nga inruarnatayo iti daga ti Egipto tapno parmekennatayo babaen iti bileg dagiti Amorreo, ken tapno dadaelennatayo.
28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.
Papanantayo itan? Kimmapuy ti pakinakemtayo gapu kadagiti kakabsattayo nga agkunkuna, “Dakdakkel ken nataytayag dagitoy a lallaki ngem kadatayo; nalawa ti siudadda ken nasarikedkedan agingga kadagiti langit; maysa pay, nakitami sadiay dagiti annak a lalaki ni Anak.'
29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!
Ket kinunak kadakayo, “Saankayo nga agbuteng, wenno mabuteng kadakuada.
30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,
Ni Yahweh a Diosyo a kanayon nga umun-una kadakayo, makirangetto para kadakayo, kas met kadagiti amin a banbanag nga inaramidna idiay Egipto iti imatangyo,
31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.
ken kasta met idiay let-ang, a nakaimatanganyo iti panangawit kadakayo ni Yahweh a Diosyo, a kas iti panangawit iti maysa a tao iti anakna, iti sadinoman a napananyo agingga a dimtengkayo iti daytoy a disso.'
32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
Ngem iti daytoy a banag, saankayo a namati kenni Yahweh a Diosyo—
33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.
nga immuna kadakayo iti dalan tapno mangsapul kadagiti disso a pangipatakderanyo kadagiti toldayo, ken iti rabii ket babaen iti apuy, a mangisuro kadakayo iti dalan a rumbeng a papananyo, ken iti aldaw ket babaen iti ulep.
34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
Nangngeg ni Yahweh ti timek dagiti sasaoyo ket nakaunget isuna; nagsapata isuna ket kinunana,
35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,
'Sigurado nga awanto kadagitoy a lallaki iti daytoy dakes a henerasion ti makakita iti nasayaat a daga nga inkarik nga ited kadagiti kapuonanyo,
36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.
malaksid kenni Caleb nga anak a lalaki ni Jephunneh; makitananto daytoy. Itedkonto kenkuana ti daga a nabaddekanna, ken kadagiti annakna, gapu ta naan-anay a nagtungpal isuna kenni Yahweh.'
37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!
Nakaunget pay ni Yahweh kaniak gapu kadakayo, a kunkunana, 'Saankanto met a makastrek sadiay;
38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
ni Josue nga anak a lalaki ni Nun, nga agtaktakder iti sangoanam a kas adipenmo, makastrekto isuna sadiay; pabilgem isuna, ta idauloannanto ti Israel a mangtawid iti daytoy.
39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
Maysa pay, dagiti babassit nga annakyo, dagiti imbagayo nga agbalinto a biktima, nga awan pannakaammona ita iti nasayaat ken dakes— makapandanto sadiay. Itedkonto kadakuada daytoy ket tagikuaendanto.
40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.
Ngem no maipapan kadakayo, agsublikayo ket agdaliasatkayo iti let-ang iti dalan nga agturong iti baybay dagiti Runo.'
41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.
Ket simmungbatkayo ket kinunayo kaniak, 'Nagbasolkami kenni Yahweh; sumang-atkami ket makirangetkami, ket surotenmi dagiti amin nga imbilin kadakami ni Yahweh a Diosmi nga aramidenmi.' Insuot ti tunggal maysa kadakayo dagiti armasna a panggubat, ket nakasaganakayo a mangraut iti katurturodan a pagilian.
42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.
Kinuna ni Yahweh kaniak, 'Ibagam kadakuada, “Saankayo a rumaut ken saankayo a makiranget, ta saankayonto a kaduaan, ket parmekendakayonto dagiti kabusoryo.'
43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.
Nagsaoak kadakayo iti kastoy a wagas, ngem saankayo a dimngeg. Sinukiryo ti bilin ni Yahweh; nakatangtangsitkayo ken rinautyo ti katurturodan a pagilian.
44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.
Ngem dagiti Amorreo a nagnanaed iti dayta a katurturodan a pagilian, rimuarda ket kinamkamatdakayo a kasla ayukan, ken pinarmekdakayo idiay Seir, agingga idiay Horma.
45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
Nagsublikayo ket nagsangitkayo iti sangoanan ni Yahweh; ngem saan a dinengngeg ni Yahweh dagiti timekyo, wenno impangagnakayo.
46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.
Isu a nagtalinaedkayo idiay Kades iti adu nga al-aldaw, iti amin nga aldaw a nagtalinaedkayo sadiay.
