Повторення Закону 1
1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,
以下是梅瑟在約但河東岸，對全以色列所講的話。──即在穌夫對面的阿辣巴曠野中，在帕蘭與托費耳、拉班、哈則洛特和狄匝哈布之間。
2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.
從曷勒布經色依爾山，到卡得士巴爾乃亞，共有十一天的程路。──
3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
在第四十年十一月一日，梅瑟將上主吩咐他的一切事，全訓示了以色色列子民。
4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.
當時他已擊敗住在赫市朋的阿摩黎王息紅，和住在阿舍塔洛特和厄得勒的巴商王敖格。
5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:
梅瑟在約但河東岸摩阿布地方開始宣講這法律說：「
6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!
上主，我們的天主，在曷勒布曾訓示我們說：你們在這山下住得夠久了，
7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.
現在起身出發，到阿摩黎人的山地去，到那些住在阿辣巴荒野、山地、盆地、乃革布和沿海一帶地方去，到客納罕地，到黎巴嫩，直到大河，即幼發拉的河那一帶地方去。
8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.
看，我已將此地擺在你們面前，你們應去佔領上主誓許給你們祖先亞巴郎、依撒格、雅各伯和他們後裔的地方。」
9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.
那時我對你們說過：我個人無法負擔你們。
10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!
上主你們的天主使你們的人數增加，看，你們今天多得有如天上的繁星。
11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.
惟願上主你們祖先的天主，再千百倍地增加你們的數目，照他所應許的，祝福你們!
12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?
但我個人怎能承擔起你們的煩務、重任和訴訟的事!
13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.
你們各支派應推舉一些有智慧，有見識，有經驗的人，我好立他們為你們的首領。
14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.
你們回答我說：「你建議的事很好。」
15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.
我遂選了你們各支派中有智慧有經驗的首領，立為你們的首領：即千夫長、百夫長、五十夫長、十人長，並為各支派立了監督，
16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.
同時我也吩咐你們的判官說：你們要聽斷你們兄弟間的訴訟：無論是兄弟彼此訴訟，或與方外人訴訟，都應秉公審斷。
17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.
審案時不可偏袒，無論貴賤，同樣聽斷；任何人都不要怕，因為審判是天主的事。若遇有難斷的案件，該呈報給我，我來聽斷。
18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.
同時，凡你們當做的事，我都吩咐了你們。
19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.
我們由曷勒布起程，經過了你們所見的這整個遼闊的可怖的曠野：照上主我們的天主對我們的吩咐，我們向阿摩黎人山地進發，一直來到了卡德士巴爾乃亞。
20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
那時我曾對你們說：你們已來到上主我們的天主即將賜給我們的阿摩黎人的山地。
21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“
看上主你的天主已將這地擺在你面前，你要照上主你祖先的天主對你所許下的，去佔領這地；不要害怕，也不要膽怯。
22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.
你們眾人便來到我跟前說：「讓我們先派些人去，替我們偵探那地方，然後回報我們，我們當走那條路，當去那些城。」
23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.
我就由你們中挑選了十二人，每支派一人；
24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.
他們起身上了山地，一直到了厄市苛耳山谷，偵探了那地。
25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“
他們帶回來那地方的一些果品，並回報我們說：「上主我們的天主即將賜給我們的地方實在好。」
26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.
但你們卻不肯上去，竟違背了上主你們天主的命令，
27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.
在你們的帳幕內抱怨說：「上主因為恨我們，才將我們由埃及地領出來，將我們交在阿摩黎人手中，消滅我們。
28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.
我們上那裏去呢﹖我們的兄弟又說了些使我們心灰意冷的話。他們說：我們在那裏看見了一個比我們又大又高的民族，他們的城邑廣大，城牆高聳摩天；我們在那裏還看見了阿納克人的子孫。」
29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!
我遂對你們說：「不要畏懼，不要害怕。
30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,
因為上主你們的天主，走在你們面前，他必為你們作戰，正如他在埃及在你們眼前，為你們所做的一樣；
31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.
並且在曠野裏，你也看出上主你的天主在你所走的長途中，攜帶你們，如同人攜帶自己的兒子一樣，直到你們來到這地方。
32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
雖然如此，但你們仍不信賴上主你們的天主，
33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.
他一路原走在你們前面，替你們找安營的地方：夜間藉著火，日間藉著雲彩，指示你們應走的道路。
34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
上主一聽見你們的怨聲，就發怒起誓說：「
35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,
這個邪惡世代的人，一個也不得見我誓許要賜給你們祖先的樂土；
36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.
只要耶孚乃的兒子加肋布除外，他必見到此地，並且我要將他踏過的地，賜給他和他的子孫，因為他一心隨從了上主。」
37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!
為了你們的緣故，上主也對我發怒說：「連你也不能進入那地。
38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
那侍候你的農的兒子若蘇厄，要進入那地；你應壯他的膽，因為他要使以色列佔領那地作為產業。
39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
此外，你們所說要成為戰利品的幼童，至今尚不知好歹的子女，他們都要進入那地。我要將那地賜給他們作為產業。
40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.
至於你們應轉向紅海出發，往曠野裏去。」
41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.
你們回答我說：「我們得罪了上主；現在我們願全照上主我們的天主的吩咐上去交戰。」你們各人遂都武裝起來，輕率地上了山地。
42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.
但上主對我說：「你告訴他們說：你們不要上去，不要作戰，因為我不在你們中間，免得被敵人擊敗。」
43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.
我立即告訴了你們，你們卻不聽，違背上主的命令，擅自上了山地。
44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.
住在山地的阿摩黎人蜂擁而出，攻擊你們，追趕你們，由色依爾直殺到曷爾瑪。
45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
你們回來，在上主面前哭泣哀號，但上主未曾俯聽你們的哭聲，也未向你們側耳；
46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.
你們只得長期地停留在卡德士，停留得這樣長久。
