Даниїл 2
1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.
Ngomnyaka wesibili wokubusa kwakhe, uNebhukhadineza waphupha amaphupho; wahlupheka engqondweni, wehluleka lokulala.
2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.
Ngakho inkosi yasibiza omasalamusi, lezangoma, labavumisi lezingcazi zezinkanyezi ukuthi bamtshele lokho ayekuphuphile. Sebengenile bema phambi kwayo inkosi,
3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“
yathi kubo, “Ngibe lephupho elingihluphayo yikho ngifuna ukwazi ukuthi litshoni.”
4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.
Kwasekusithi ingcazi zezinkanyezi zayiphendula inkosi zikhuluma ngesi-Aramu zathi, “Bayethe, nkosi! Phila kuze kube nininini! Zitshele izinceku zakho iphupho lelo, thina sizalichaza.”
5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.
Inkosi yaziphendula ingcazi zezinkanyezi yathi, “Nanku esengikumisile: Nxa lingangitsheli ukuthi iphupho lami beliyini beselilichaza, ngizakuthi liqunywaqunywe iziqa, izindlu zenu zidilizwe zibe yinqwaba.
6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.
Kodwa lingangitshela iphupho kanye lengcazelo yalo ngizalipha izipho lemivuzo lodumo olukhulu. Ngakho ngitshelani iphupho libe selingichazela lona.”
7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.
Baphinda njalo baphendula bathi, “Inkosi kayizitshele izichaka zayo iphupho lelo, thina sizalichasisa.”
8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.
Inkosi yaphendula yathi, “Ngileqiniso ukuthi liqonde ukuchitha isikhathi ngoba libona ukuthi yilokhu esengikumisile ukuthi:
9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.
Nxa lingangitsheli iphupho lelo, sinye zwi isijeziso senu. Seliyengene ukuthi lingitshele inkohliso lamanyala, licabanga ukuthi kumbe izinto zizaguquka. Manje-ke ngitshelani iphupho lelo yikho ngizakwazi ukuthi lingangichasisela lona.”
10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.
Ingcazi zezinkanyezi zayiphendula inkosi zathi, “Kakulamuntu emhlabeni ongakwenza lokho okufunwa yinkosi! Kayikho inkosi, loba ingenkulu kanganani kumbe ilamandla anganani, eyake yafuna into enjalo laloba kubani oyenza amasalamusi, kumbe isangoma loba ingcazi yezinkanyezi.
11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.
Lokhu okufunwa yinkosi kunzima kakhulu. Kakho ongakwambulela inkosi ngaphandle kwabonkulunkulu, njalo kabahlali ebantwini.”
12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.
Lokhu kwayizondisa inkosi yabila ngolaka yahle yathi zonke izihlakaniphi zaseBhabhiloni kazibulawe.
13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.
Ngakho sakhutshwa isimemezelo sokuthi izazi kazibulawe, yikho kwathunywa amadoda ukuyadinga uDanyeli labakhula bakhe ukuthi babulawe.
14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.
Kwathi u-Ariyoki, indunankulu yamanxusa enkosi isiphumile ukuyabulala izihlakaniphi zaseBhabhiloni, uDanyeli wakhuluma laye ngokuhlakanipha langokunanzelela.
15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.
Wasibuza isikhulu lesi senkosi wathi, “Kungani inkosi ikhuphe isimemezelo esibuhlungu kangaka na?” U-Ariyoki waseyichaza indaba kuDanyeli.
16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.
Esekuzwile lokho uDanyeli waya enkosini wacela ukuba ake aphiwe isikhathi, ukuze ayichazele iphupho layo.
17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
UDanyeli wabuyela endlini yakhe wayatshela abakhula bakhe oHananiya, loMishayeli lo-Azariya ngendaba leyo.
18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.
Wabakhuthaza ukuthi bacele umusa kuNkulunkulu wasezulwini ngale inkinga eyimfihlakalo, ukuze kuthi yena labakhula bakhe baphephe ekubulaweni kanye lazozonke izihlakaniphi zaseBhabhiloni.
19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.
Kwathi ebusuku inkinga leyo yambulelwa uDanyeli ngombono. UDanyeli wasemdumisa uNkulunkulu wasezulwini
20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.
wathi: “Kalidunyiswe ibizo likaNkulunkulu nini lanini; inhlakanipho lamandla kungokwakhe.
21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.
Uyaguqula izikhathi lezibanga; uyawabeka amakhosi aphinde awaqethule. Unika inhlakanipho kwabahlakaniphileyo lolwazi kwabaqedisisayo.
22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.
Uveza obala izinto ezizikileyo lezifihlakeleyo; uyakwazi okucatshe emnyameni, lokukhanya kuhlala kuye.
23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.
Ngiyakubonga njalo ngiyakudumisa, Oh Nkulunkulu wabokhokho bami: Ungiphile inhlakanipho lamandla, usungazisile mina lokho esikucelileyo kuwe, ususazisile thina iphupho lenkosi.”
24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна “.
UDanyeli wasesiya ku-Ariyoki owayekhethwe yinkosi ukuba abulale izihlakaniphi zaseBhabhiloni, wathi kuye, “Ungazibulali izihlakaniphi zaseBhabhiloni. Ngisa enkosini, ngizayichasisela iphupho layo.”
25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна “.
U-Ariyoki wahle wasa uDanyeli enkosini wathi, “Sengiyifumene indoda kwabathunjiweyo bakwaJuda engayitshela inkosi ukuthi iphupho layo litshoni.”
26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“
Inkosi yambuza uDanyeli (njalo othiwa nguBhelitheshazari), “Kambe ungangitshela na engakubonayo ephutsheni lami uphinde ulichasise?”
27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.
Waphendula uDanyeli wathi, “Kasikho isihlakaniphi, noma isangoma, noma oyenza amasalamusi, noma isanuse esingayihlahlulela inkosi imfihlakalo eyidingayo,
28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:
kodwa ukhona uNkulunkulu ezulwini owambula zonke imfihlakalo. Utshengise inkosi uNebhukhadineza okuzakwenzakala ngezinsuku ezizayo. Iphupho lakho lemibono eyafika engqondweni yakho ulele embhedeni wakho yile:
29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.
Wathi ulele khonapho nkosi, ingqondo yakho yaphatha izinto ezisezakuza, kwathi umhlahluli wezinkinga wakubonisa okuzakwenzakala.”
30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.
Okwami yikuthi ngiyambulelwe imfihlakalo le, kungesukuthi yingoba ngilenhlakanipho eyeqa eyabanye abaphilayo, kodwa ukuze kuthi wena, Oh nkosi, uyazi ingcazelo njalo ukuze uzwisise okwakuphithikana engqondweni yakho.
31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.
Wathi uyakhangela, Oh nkosi, wabona kumi phambi kwakho isithombe esikhulukazi, inkalakatha yesithombe esikhazimulayo, sisesabeka ukukhangeleka kwaso.
32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,
Ikhanda lesithombe lalenziwe ngegolide elicengekileyo, isifuba saso lezingalo kubunjwe ngesiliva, isisu lemilenze kubunjwe ngethusi,
33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.
imibala ibunjwe ngensimbi, inyawo zaso zilengxenye yensimbi lenye ingxenye yebumba elitshisiweyo.
34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.
Wathi ulokhu usabukele, kwaqetshulwa ilitshe, kungesingazandla zamuntu. Lasigxoba isithombe ezinyaweni zaso zensimbi lebumba lazihlifiza.
35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.
Kwasekusithi insimbi, lebumba, lethusi, lesiliva kanye legolide kwachobozeka kwaba yizicucu kanyekanye kwaba njengomule esizeni ehlobo. Umoya waziphephula izicucu wazikhucula du. Kodwa ilitshe elagxoba isithombe laba yintaba enkulu yagcwala umhlaba wonke.
36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.
Leli bekuyilo iphupho, manje-ke sesizalichazela inkosi.
37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.
Wena, Oh nkosi uyinkosi yamakhosi. UNkulunkulu wasezulwini ukunikile umbuso, lamandla lobukhulu lodumo;
38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.
uluntu lonke ulunikele ezandleni zakho kanye lezinyamazana zeganga lezinyoni zemoyeni. Loba zihlala ngaphi, ukwenze wena waba ngumbusi wakho konke. Ulikhanda leliyana legolide.
39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
Ngemva kwakho, kuzakuba khona omunye umbuso, ophansi kulowakho. Kuzalandela owesithathu owethusi ozabusa umhlaba wonke.
40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.
Ekucineni kuzakuba lombuso wesine oqinileyo njengensimbi ngoba insimbi iyephula ivodloze yonke into, yikho njengoba insimbi isephula izinto zibe yizicucu, kanjalo umbuso lowo uzayichoboza yonke eminye.
41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.
Njengoba ubonile ukuthi inyawo lamazwane bekulengxenye yebumba elitshisiweyo lengxenye yensimbi, yikho lo uzakuba ngumbuso odabuke phakathi; loba nje uzakuba lamanye amandla ensimbi phakathi kwawo, njengalokhu uyibonile insimbi ixubene lebumba.
42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.
Njengoba amazwane abelengxenye yensimbi, lengxenye yebumba, kanjalo umbuso lo uzakuba lamandla nganxanye, nganxanye ubucuzeke.
43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.
Njalo njengoba ubonile insimbi ixubene lebumba elitshisiweyo, kanjalo abantu bazakuba yinhlanganisela bahlale bengamanyananga, njengoba insimbi ingahlangani lebumba.
44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.
“Ngalesosikhathi samakhosi lawo uNkulunkulu wasezulwini uzabeka umbuso ongasoze wabhidlizwa lanini njalo ongasoze utshiyelwe abanye abantu. Uzayibhidliza yonke leyomibuso iphele, kodwa wona uzakuma laphakade.”
45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“
Le yiyo ingcazelo yombono welitshe elaqhekezwa entabeni, kungasingezandla zomuntu, ilitshe elaphahlaza insimbi, lethusi, lebumba, lesiliva kanye legolide kwaba yizicucu. “UNkulunkulu omkhulu uyitshengisile inkosi okuzakwenzeka ngesikhathi esizayo. Iphupho liliqiniso lengcazelo iqondile.”
46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!
Inkosi uNebhukhadineza wazilahla wathi mbo phambi kukaDanyeli wamkhonza wakhupha ilizwi lokuthi kenzelwe umnikelo atshiselwe impepha njalo.
47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“
Inkosi yathi kuDanyeli, “Ngempela uNkulunkulu wakho nguNkulunkulu wabonkulunkulu leNkosi yamakhosi lomambuleli wezimfihlakalo, ngoba ukwazile ukwambula imfihlakalo le.”
48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.
Inkosi yasibeka uDanyeli esikhundleni esiphezulu yelekelela ngezipho ezinengi kuye. Yamenza waba ngumbusi kulolonke ilizwe laseBhabhiloni njalo waba ngumphathi wazo zonke izazi zakhona.
49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.
Isicelwe nguDanyeli, yaphinde yabeka uShadreki, loMeshaki lo-Abhediniko baba ngabaphathi beziqinti zelizwe laseBhabhiloni, kodwa yena uDanyeli wasala esigodlweni.
