Даниїл 11
1 А я в першому році мі́дянина Дарія стояв, щоб зміцни́ти й поси́лити його.
“Iti umuna a tawen ti panagturay ni Darius a taga-Media, immayak a mismo tapno tulongak ken salaknibak ni Miguel.
2 А тепер об'явлю́ тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагати́ться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбу́рить усе проти грецького царства.
Ket ita, adda iti ipaltiingko a kinapudno kenka. Addanto ti tallo nga ari a tumaud iti Persia, ket nabakbaknangto nga amang ti maikapat ngem kadakuada amin. Inton bimmileg isuna babaen kadagiti kinabaknangna, allukoyennanto ti amin a bumusor iti pagarian ti Grecia.
3 І повстане хоробрий цар, і запанує великим панува́нням, і робитиме за своїм уподо́банням.
Tumaudto ti maysa a nabileg nga ari a mangituray iti dakkel unay a pagarian, ket aramidennanto ti amin a kayatna.
4 Та коли він повстане, бу́де зруйно́ване його царство, і буде розді́лене на чотири небесні вітри́, а не на його наща́дків, і не за його панува́нням, яким він панував, бо царство його буде ви́рване й да́не іншим, а не їм.
Inton bumileg isuna, marpuog ken mabingayto ti pagarianna kadagiti uppat nga angin ti langit. Nupay kasta, saanto a maited daytoy kadagiti bukodna a kaputotan, ken saanto a kas iti daytoy ti kabilegna idi iturturayanna daytoy. Ta maparutto ti pagarianna ket maited kadagiti sabali a saanna a bukod a kaputotan.
5 І зміцни́ться півде́нний цар, але один з його князів переси́лить його й запанує, його панува́ння — панува́ння велике.
Agbalinto a nabileg ti ari ti Abagatan, ngem agbalinto a nabilbileg ngem isuna ti maysa kadagiti pangulo ti armadana ket iturayannanto ti dakdakkel a pagarian.
6 Але по ро́ках вони поєдна́ються, і дочка́ південного царя при́йде до царя півні́чного, щоб зробити мир. Але не затри́має він сили свого раме́на, і не встане потомство його, але буде ви́дана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів.
Kalpasan ti sumagmamano a tawen, inton dumteng ti umno a tiempo, agtulagdanto nga agkaddua. Mapanto ti babai a putot ti ari ti Abagatan iti ari ti Amianan tapno mapasingkedan ti nagtutulaganda. Ngem mapukawnanto ti pannakabalinna, ket mabaybay-anto isuna - isuna ken dagiti nangipan kenkuana sadiay, ti amana, ken ti nangtulong kenkuana kadagidiay a tiempo.
7 І повстане один із галу́зки її ко́реня на його місце, і він вийде проти ві́йська, і вві́йде в тверди́ню півні́чного царя, і буде ді́яти проти них, і опанує їх.
Ngem addanto iti maysa a sanga a tumaud manipud kadagiti ramutna a sumukat kenkuana. Rautennanto ti armada ket serrekenna ti sarikedked ti ari ti Amianan. Makirangetto isuna kadakuada, ket maparmeknanto ida.
8 І їхніх богів з їхніми литими бовва́нами, ра́зом з їхнім улю́бленим по́судом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя.
Ipanawnanto dagiti didiosenda agraman dagiti kinitikitan a ladawan dagiti didiosen ken dagiti alikamenda a naaramid manipud iti pirak ken iti balitok ket ipanna idiay Egipto, ket isardengnanto pay laeng ti panangrarautna iti ari ti Amianan iti sumagmamano a tawen.
9 І він уві́йде в царство південного царя, але ве́рнеться до своєї землі.
Rautento ti ari ti Amianan ti pagarian ti ari ti Abagatan, ngem agsanudto isuna iti mismo a dagana.
10 А сини його озбро́ються, і зберуть на́товп числе́нних войовникі́в, і один із них конче пі́де, і все позаливає, і пере́йде край, і ве́рнеться, і воюватиме аж до його тверди́ні.
Agsagananto a makigubat dagiti putotna a lallaki ken mangbuangayda iti dakkel nga armada, nga agtultuloyto nga umay ken agluppiasto a kasla layus, lumabas, ken agsubli manen a rumaut nga agturong iti sarikedkedna.
11 І розлю́титься південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолю́дство, і цей на́товп буде відда́ний у його руку.
Sipupungtotto a rumaut ti ari ti Abagatan ket makirangetto a maibusor iti ari ti Amianan. Mangbuangayto ti ari ti Amianan iti dakkel nga armada, ngem maiyawatto daytoy iti ima ti ari ti Abagatan.
12 І буде зни́щений той на́товп, і пови́щиться його серце, і він кине десятити́сячки, та не буде си́льний.
Inton makayawan ti armada, agbalinto a napalangguad unay ti ari ti Abagatan, ket mapapatayto dagiti rinibribu kadagiti kabusorna. Ngem saanto nga agballigi isuna.
13 І ве́рнеться північний цар, і виставить на́товп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче при́йде з великим ві́йськом та з числе́нним маєтком.
Mangbuangayto ti ari ti Amianan iti sabali nga armada, a dakdakkel ngem ti immuna. Kalpasan iti sumagmamano a tawen, awan duadua a rumautto manen ti ari ti Amianan agraman ti dakkel nga armada nga addaan kadagiti adu nga armas.
14 І за того ча́су багато-хто повстануть на південного царя, а сини наси́льників твого наро́ду піді́ймуться, щоб спра́вдилось видіння, і вони спіткну́ться.
Kadagidiay a tiempo, adunto ti tumaud a bumusor iti ari ti Abagatan. Bumusorto dagiti kararanggasan kadagiti tattaom tapno matungpal ti sirmata, ngem maparmek ken mapapataydanto.
15 І при́йде північний цар, і наси́пле вала, і здобуде тверди́нне місто, і не встоять раме́на півдня та його добі́рний наро́д, і не буде сили всто́яти.
Umayto ti ari ti Amianan ket mangigabsuonto iti daga ket sakupenda ti nasarikedkedan a siudad. Saanto a kabaelan dagiti puersa ti Abagatan ti makiranget; uray dagiti kalalaingan a soldadoda ket awanto ti pigsada a makiranget.
16 I робитиме той, хто при́йде на нього, за своєю вподо́бою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Кра́ї, і буде погибель у його руці.
Ngem aramidento ti ari ti Amianan ti aniaman a kayatna a maibusor iti ari ti Abagatan, ket awanto ti makalapped kenkuana; isaadnanto ti mismo a bagina iti napintas a daga nga addaan iti naan-anay a panangdadael iti imana.
17 І зверне він своє обличчя, щоб прийти́ з поту́гою всього свого царства, і складе догово́ра з ним. І дасть йому молоду дочку́ за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому.
Mangeddengto ti ari ti Amianan a mapan a kakuyogna ti puersa ti entero a pagarianna, ket makitulagto a makikaddua iti ari ti Abagatan. Itednanto iti ari ti Abagatan ti putotna a babai a kas asawa tapno dadaelenna ti pagarian ti Abagatan. Ngem saanto nga agballigi ti panggepna wenno makatulong kenkuana.
18 І зверне́ він обличчя своє на острови́, і здобуде багато. Але вождь спинить йому нару́гу його, все́меро заплатить йому за наруги його.
Kalpasan daytoy, rautento ti ari ti Amianan dagiti adda kadagiti igid ti baybay ken adunto ti tiliwenna kadakuada. Ngem maysa a pangulo ti armada ti manggibusto ti kinatangsitna ket ipalak-amnanto iti ari ti bukodna a kinatangsit.
19 І зверне він своє обличчя до твердинь свого кра́ю, і спіткнеться й упаде́, і не буде зна́йдений.
Kalpasanna, agsublinto isuna kadagiti sarikedked ti mismo a dagana, ngem maparmek ken mapapatayto isuna; saanto a masarakan isuna.
20 А на його місці стане той, що скаже побі́рникові податків перейти пишно́ту царства, та за кілька днів він загине, але не від гніву й не від бо́ю.
Ket addanto iti maysa a tumaud a kasukatna a mangipilitto nga agsingir iti buis tapno maipaay para iti kinadayag ti pagarian. Ngem iti sumagmamano laeng nga aldaw, madadaelto isuna, ngem saan a gapu iti unget wenno iti gubatan.
21 І стане на його місці пого́рджуваний, та не дадуть йому царсько́ї поша́ни, але він при́йде непомітно, й опанує царство ле́стощами.
Addanto iti sumukat kenkuana a maysa a kagurgura ti tao ken saan a mararaem a kas ari; maisaadto isuna nga awan iti makaamo ket iturayannanto ti pagarian babaen iti kinasikap.
22 А війська́, що затоплювали, він зато́пить і знищить, і навіть самого воло́даря, що з ним поєднався.
Dakkel nga armada ti kasla iyanudto ti layus iti sangoananna. Agpadanto a madadael dayta nga armada ken ti mangidadaulo a napasingkedan babaen iti tulag.
23 А від ча́су поєдна́ння з ним він робитиме ома́ну, і піді́йметься, і зміцни́ться мали́м наро́дом.
Manipud iti tiempo a pannakitulag a makikadua kenkuana, agtignayto isuna a siaallilaw; agbalinto isuna a nabileg babaen laeng iti bassit a bilang dagiti tattao.
24 Він уві́йде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкида́є їм награбо́ване, і здо́бич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої за́думи, але до ча́су.
Rautennanto ti kababaknangan a paset iti probinsia a saan a mapakpakadaan, ket aramidennanto ti saan nga inaramid ti amana wenno dagiti kapuonanna - a pagbibingayanda kadagiti pasurotna ti samsam, ti tinakaw, ken ti kinabaknang. Panggepennanto ti panangrebba kadagiti sarikedked, ngem iti mabiit laeng a tiempo.
25 І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підгото́виться до війни з ві́йськом великим та дуже міцни́м, та не всто́їть, бо замишляють на нього за́думи.
Tignayennanto ti pannakabalinna ken ti kinaturedna nga addaan iti dakkel nga armada a bumusor iti ari ti Abagatan. Makigubatto ti ari ti Abagatan nga addaan iti nabileg nga armada, ngem saanto nga agballigi isuna gapu kadagiti amin a dakes a panangsikap a maibusor kenkuana.
26 А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його ві́йсько позаливає край, і попа́дають числе́нні забиті.
Uray dagiti makisangsango iti panganan ti ari ket kayatdanto a dadaelen isuna. Kasla iyanudto iti layus ti armadana, ket adunto ti mapapatay kadakuada.
27 А серце обох цих царів буде на лихе, і при одно́му столі вони бу́дуть говорити неправду, але не буде у́спіху, бо кінець буде ще відкла́дений на озна́чений час.
Agpada dagitoy nga ar-ari, nga addaan iti dakes a gandat kadagiti pusoda a maibusor iti tumunggal maysa, agsangondanto iti maymaysa a lamisaan ket aginnulbodda, ngem saanda a magun-od ti tarigagayda. Ta umay pay laeng ti panungpalan iti naituding a tiempo.
28 І він ве́рнеться до свого кра́ю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і ве́рнеться до свого кра́ю.
Ket agsublinto ti ari ti Amianan iti dagana nga addaan iti adu a kinabaknang, ngem bumusor ti pusona iti nasantoan a tulag. Aramidennanto ti kaykayatna, ket agsublinto isuna iti bukodna a daga.
29 На умо́влений час він пове́рнеться, і при́йде на південь, але останнє не буде, як перше.
Iti naituding a tiempo, agsublinto isuna a mangsakop manen iti Abagatan. Ngem iti dayta a gundaway, saanto a kasla idi damo.
30 І при́йдуть на нього кіттейські кораблі́, і він налякається, і ве́рнеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він ве́рнеться, і пого́диться з тими, хто поки́нув святий заповіт.
Ta sumabatto dagiti barko ti Kittim a maibusor kenkuana, ket maupayto isuna ken agsanudto. Makaungetto unay isuna a maibusor iti nasantoan a tulag, ket paborannanto dagiti mangtallikud iti nasantoan a tulag.
31 I повстануть його війська́ та й знева́жать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидо́ту спусто́шення.
Umayto ti armadana ket tulawanda ti santuario ken ti sarikedked; ikkatendanto ti kadawyan a daton a mapuoran, ket isaaddanto ti makarimon a pakaigapuan iti naan-anay a pannakadadael.
32 А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через ле́стощі. А наро́д, що знає свого Бога, зміцніє та й ді́ятиме.
Allukoyennanto a sumurot kenkuana dagiti naglabsing iti tulag babaen iti panangallilaw kadakuada, ngem dagiti tattao a makaam-ammo iti Diosda ket natibker ken sumupiatdanto kadakuada.
33 А розумні з народу на́вчать багатьох, але спіткну́ться об меча та по́лум'я, об поло́н та грабі́ж якийсь час.
Dagiti masisirib kadagiti tattao ket suroandanto dagiti adu a tattao. Ngem iti sumagmamano nga aldaw, mapasagdanto babaen iti kampilan ken iti apuy, maibaludda ken matakawto dagiti sanikuada.
34 А коли вони спіткну́ться, будуть спомо́жені мало́ю поміччю, хоч до них прилу́чаться багато-хто ле́стощами.
Inton maparparigatda, makaawatdanto iti bassit a tulong, ket adunto ti makitipon kadakuada ngem saanda nga ar-aramiden ti ibagbagada.
35 А дехто з тих розумних спіткну́ться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінце́вого ча́су, бо ще час до умо́вленого ча́су.
Maparigatto dagiti dadduma a masirib tapno madalusan, maguguran ken mapasin-awda agingga iti panungpalan. Ta umay pay laeng ti naituding a tiempo.
36 І буде робити той цар за своїм уподо́банням, і піді́йметься, і пови́щиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме у́спіх, аж по́ки не дове́ршиться гнів, бо ви́конається те, що було вирішене.
Aramidento ti ari ti aniaman a kayatna. Ingato ken itantan-oknanto ti bagina kadagiti amin a didios, ket agsaonto isuna iti nakaskasdaaw a banbanag a maibusor iti Dios dagiti dios. Agballiginto isuna agingga a ti pungtot ket naan-anay. Ta no ania ti naikeddengen ket isu ti maaramid.
37 І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на побажа́ння жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звели́чить себе понад кожного.
Saannanto a bigbigen dagiti dios dagiti kapuonanna, ti dios a tinarigagayan dagiti babbai, wenno uray aniaman a dios. Agpannakel ken ibagananto a natantan-ok isuna ngem kadakuada amin.
38 Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і срі́блом, і дорогоцінним камі́нням, і реча́ми кошто́вними.
Imbes koma a dagitoy, padayawannanto ketdi ti dios dagiti sarikedked. Padayawannanto ti dios a saan nga am-ammo dagiti kapuonanna babaen iti balitok ken pirak, babaen kadagiti agkakapateg a batbato ken agkakangina a sagsagut.
39 І він посадить у твердині наро́да чужого бога. Тому́, хто пізнає його, примно́жить славу, і вчи́нить їх панами над багатьма́, і поділить землю на заплату.
Rautennanto dagiti katitibkeran a sarikedked babaen iti tulong dagiti tattao nga agdaydayaw iti ganggannaet a dios. Padayawannanto dagiti siasinoman a mangbigbig kenkuana. Pagbalinennanto ida a mangituray kadagiti adu a tattao ket bingayennanto ti daga a kas pannakagunggonada.
40 А в кінці ча́су зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесни́цями, і верхівця́ми, і числе́нними кораблями, і при́йде на краї́, і позаливає та пере́йде їх.
Iti tiempo iti panungpalan, rumautto ti ari ti Abagatan. Ti ari ti Amianan ket agdardarasto a rumaut kenkuana a kasla bagyo nga addaan kadagiti karuahe ken kumakabalio, ken babaen kadagiti adu a barko. Sakupennanto dagiti adu a pagilian ken lumabasto kadakuada a kasla layus.
41 І він при́йде до Пишного Кра́ю, і багато-хто спіткну́ться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів.
Rautennanto ti nadayag a daga, ket mapasagto ken mapapatayto dagiti rinibribu nga Israelita, ngem adunto ti makalibas a taga-Edom ken taga-Moab, ken dagiti nabatbati a tattao iti Ammon manipud iti imana.
42 І він простягне́ свою руку на краї, і не втече єгипетський край.
Dumanunto ti pannakabalinna kadagiti adu a pagilian; uray ti daga ti Egipto ket saanto a makalisi.
43 І він запанує над ска́рбами золота й срібла, та над усіма́ коштовними реча́ми Єгипту. А ліві́йці та етіо́пляни пі́дуть за ним.
Maaddaanto isuna iti karbengan kadagiti nailemmeng a gameng a balitok ken pirak, ken kadagiti amin a kinabaknang ti Egipto; agserbinto kenkuana dagiti taga-Libya ken dagiti taga-Etiopia.
44 Але́ його налякають вістки́ зо сходу та з пі́вночі, і він вийде з великою лю́тістю, щоб багатьох погубити та зробити закля́ттям.
Ngem riribukento isuna dagiti damdamag nga aggapu iti daya ken iti amianan, ket kastanto unay ti pungtotna a rumaut a kadwana ti armadana tapno dadaelen ken mangpapatay iti adu a tattao.
45 І поставить намети свого́ пала́цу між морями та горою пишної святині. Та він при́йде до свого кінця, але не буде йому помічника́.
Bangonennanto dagiti toldana a kas ari iti nagbaetan dagiti baybay, iti napintas a nasantoan a bantay. Ngem matayto isuna, ket awanto ti uray maysa a tumulong kenkuana.”
