Даниїл 11

1 А я в першому році мі́дянина Дарія стояв, щоб зміцни́ти й поси́лити його.

Medes siangpahrang, Darius a bawinae a kum pasuek navah, a uknaeram caksak hane hoi thao sak nahanelah ka kampangkhai.

2 А тепер об'явлю́ тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагати́ться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбу́рить усе проти грецького царства.

Atuteh, katang e ka dei han toe. Persia ram ka uk hane siangpahrang kathum touh a tâco han rah. Apalinae siangpahrang teh ahnimanaw hlak hoe a tawnta han. Hottelah a tawnta thai teh, a tha ao dawkvah, Grik ram tuk hanelah tamipueng a hroecoe han.

3 І повстане хоробрий цар, і запанує великим панува́нням, і робитиме за своїм уподо́банням.

Hatnavah, athakaawme siangpahrang buet touh a tâco han. Ahni ni kâtawnnae hoi uk vaiteh, a ngai e patetlah a sak han.

4 Та коли він повстане, бу́де зруйно́ване його царство, і буде розді́лене на чотири небесні вітри́, а не на його наща́дків, і не за його панува́нням, яким він панував, бо царство його буде ви́рване й да́не іншим, а не їм.

Ahni a tâco hnukkhu hoi a ram rawk vaiteh, pali touh lah a kârei awh han. Hatei, ka ukkungnaw teh a catounnaw nahoeh, kâtawnnae hoi a uknaeram thung e nahoeh. Bangkongtetpawiteh, a ram teh a kâbawng toung dawkvah, ayânaw poe lah ao han.

5 І зміцни́ться півде́нний цар, але один з його князів переси́лить його й запанує, його панува́ння — панува́ння велике.

Hat toteh, akalae siangpahrang teh a thao han. Hatei, a bawinae thung dawk buet touh teh ahni hlak a tha awm vaiteh, amae ram hah kalen e bahu hoi a uk han.

6 Але по ро́ках вони поєдна́ються, і дочка́ південного царя при́йде до царя півні́чного, щоб зробити мир. Але не затри́має він сили свого раме́на, і не встане потомство його, але буде ви́дана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів.

Atueng a saw toteh, huiko a kâsak awh han. A kâpo awh nahanlah akalae siangpahrang canu teh atunglae siangpahrang koe kâtawnnae a poe han. Hatei, hote napui e kâtawnnae teh cak mahoeh. Hote siangpahrang hoi a catoun hai cak mahoeh. Siangpahrang canu hai, ahni ka thak e naw hai, ahnie canaw hai, hatnae tueng nah ahni kabawm e naw hai, thei hanlah ao han.

7 І повстане один із галу́зки її ко́реня на його місце, і він вийде проти ві́йська, і вві́йде в тверди́ню півні́чного царя, і буде ді́яти проти них, і опанує їх.

Hote siangpahrang canu e miphun dawk e buet touh ni ahnie hmuen dawk a kangdue han. Ahni ni atunglae siangpahrang hah tuk vaiteh, khothung kâen vaiteh, khocanaw hah a tuk vaiteh a tâ han.

8 І їхніх богів з їхніми литими бовва́нами, ра́зом з їхнім улю́бленим по́судом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя.

Ahnimae cathutnaw, hlun e meikaphawknaw, aphu kaawm e sui manang, ngunnaw hah Izip ram lah be aphu awh han. Atunglae siangpahrang hlak akalae siangpahrang teh a kum bet a saw han.

9 І він уві́йде в царство південного царя, але ве́рнеться до своєї землі.

Atunglae siangpahrang hai akalae siangpahrang uknaeram thung a kâen han. Hatei, ama ram lah bout a ban han.

10 А сини його озбро́ються, і зберуть на́товп числе́нних войовникі́в, і один із них конче пі́де, і все позаливає, і пере́йде край, і ве́рнеться, і воюватиме аж до його тверди́ні.

A capanaw ni bout thaw awh vaiteh, ransanaw moikapap kamkhueng sak vaiteh a tho awh han. Tâ awh vaiteh, ahnie kho thung totouh runae a poe awh han.

11 І розлю́титься південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолю́дство, і цей на́товп буде відда́ний у його руку.

Akalae siangpahrang teh a lungkhuek dawkvah, atunglae siangpahrang hah a tuk han. Hatei, tami moikapap hah a taran kut dawk a poe han.

12 І буде зни́щений той на́товп, і пови́щиться його серце, і він кине десятити́сячки, та не буде си́льний.

Tami moikapap a ceikhai awh toteh, kâoup vaiteh, a thong moikapap ka thet nakunghai, kâ a tawnnae cak mahoeh.

13 І ве́рнеться північний цар, і виставить на́товп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче при́йде з великим ві́йськом та з числе́нним маєтком.

Bangkongtetpawiteh, atunglae siangpahrang bout thaw vaiteh, ahmaloe e hlak kapap e taminaw hah pâkhueng vaiteh, kum nâyittouh ne a ro torei ransanaw hoi senehmaica hoi a tho awh han.

14 І за того ча́су багато-хто повстануть на південного царя, а сини наси́льників твого наро́ду піді́ймуться, щоб спра́вдилось видіння, і вони спіткну́ться.

Hatnae tueng dawkvah, akalae siangpahrang ka taran e apap han. Na miphunnaw thung dawk e tapungnaw ni vision akuep nahanelah thaw awh vaiteh, rawknae koe a pha awh han.

15 І при́йде північний цар, і наси́пле вала, і здобуде тверди́нне місто, і не встоять раме́на півдня та його добі́рний наро́д, і не буде сили всто́яти.

Atunglae siangpahrang ni tho vaiteh kho rapannaw sak awh vaiteh, kacaklah kâkalup e khonaw hah a tuk awh han. Akalae senehmaica thaonae ni ngang thai mahoeh, hmoun e ransanaw ni hai ngang thai nahanelah tha tawn awh mahoeh.

16 I робитиме той, хто при́йде на нього, за своєю вподо́бою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Кра́ї, і буде погибель у його руці.

Ka tuk e niteh, amahmawk a tuk dawkvah, ahnie hmalah apihai kangdout thai hoeh. Ram kahawi hah raphoe vaiteh, ka lentoe e ram lah a kangdue sak han.

17 І зверне він своє обличчя, щоб прийти́ з поту́гою всього свого царства, і складе догово́ра з ним. І дасть йому молоду дочку́ за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому.

A uknaeram buemlah thaonae hoi a kâen hanlah a kâcai teh, akalae siangpahrang hoi kâhuiko hanelah a sak han. A canu poe e lahoi raphoe hanelah a kâcai eiteh, a pouknae patetlah awm hoeh. Banghai cungkeinae awm hoeh.

18 І зверне́ він обличчя своє на острови́, і здобуде багато. Але вождь спинить йому нару́гу його, все́меро заплатить йому за наруги його.

Hahoi, tuilumnaw koe lah kamlang vaiteh, tuilumnaw hah a tuk han. Hatei, ransabawi buet touh ni min mathoenae a dei e hah, katukkungnaw koe letlang a bo sak han.

19 І зверне він своє обличчя до твердинь свого кра́ю, і спіткнеться й упаде́, і не буде зна́йдений.

Hote bawi hai ama kho bout a ban hnukkhu a kamthui teh, a rawp teh a kahma.

20 А на його місці стане той, що скаже побі́рникові податків перейти пишно́ту царства, та за кілька днів він загине, але не від гніву й не від бо́ю.

Hote bawi e hmuen dawk tami buet touh sungren poung e uknaeram dawk, tamuk ka cawng e a kangdue han. Hatei, taran tuknae lungkhueknae dawk hoi laipalah, a kahma han.

21 І стане на його місці пого́рджуваний, та не дадуть йому царсько́ї поша́ни, але він при́йде непомітно, й опанує царство ле́стощами.

Ahnie hmuen dawk yuemkamcu hoeh e, bari kaawm hoeh e, dudam kamcu e tami a tâco han. Ahni ni tânae lahoi laipalah pasawtpanepnae lahoi uknaeram hah a la han.

22 А війська́, що затоплювали, він зато́пить і знищить, і навіть самого воло́даря, що з ним поєднався.

A hmalah kaawm e naw teh, tui kalen thaonae lahoi pâyo sak lah ao vaiteh, koung a rawk awh han. Lawkkam e bawi hai a rawk han.

23 А від ча́су поєдна́ння з ним він робитиме ома́ну, і піді́йметься, і зміцни́ться мали́м наро́дом.

Bangkongtetpawiteh, lawk ka kam e bawi teh, lawkkam a raphoe dawkvah, tami younca hoi a tho eiteh, a tha ao han.

24 Він уві́йде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкида́є їм награбо́ване, і здо́бич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої за́думи, але до ча́су.

Ram kahawi dawk tuk laipalah a kâen han. Lawp e hnopainaw hah ayânaw a rei han. Mintoenaw ni patenghai a sak awh boihoeh e hah a sak han. Kacakpounge kho rapanimnaw hah lawp hanelah kasawlah a kâpouk han.

25 І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підгото́виться до війни з ві́йськом великим та дуже міцни́м, та не всто́їть, бо замишляють на нього за́думи.

Puenghoi kapap e ransanaw hoi, akalae siangpahrang hah tuk vaiteh, amahoima thaonae hah a hroecoe han. Akalae siangpahrang ni hai moikapap ni teh athakaawme ransanaw hoi taran tuk hanlah a kâhroecoe awh ei, ngang thai awh mahoeh. Bangkongtetpawiteh, kahawihoehe pouknae a tawn awh han.

26 А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його ві́йсько позаливає край, і попа́дають числе́нні забиті.

Siangpahrang koe kacatnetnaw ni ama tuk hanlah, letlang a kâcai awh. Hatei, a ransanaw teh, be kahmat vaiteh, tarankâtuknae koe tami moi a due awh han.

27 А серце обох цих царів буде на лихе, і при одно́му столі вони бу́дуть говорити неправду, але не буде у́спіху, бо кінець буде ще відкла́дений на озна́чений час.

Hote siangpahrang roi teh kahawihoehe pouknae a tawn roi teh, caboi buet touh koe laithoe a dei roi han. Hatei, a pouknae coung pouh mahoeh. A pouknae teh khoe tangcoung e a tue dawk ka phat mingming han.

28 І він ве́рнеться до свого кра́ю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і ве́рнеться до свого кра́ю.

Hahoi atunglae siangpahrang teh hnopai moikapap hoi ama ram lah a ban navah, kathounge lawkkamnae hah tarannae lungthin a tawn e patetlah a sak vaiteh, ama ram lah bout a ban han.

29 На умо́влений час він пове́рнеться, і при́йде на південь, але останнє не буде, як перше.

Khoe e tueng dawk bout ban vaiteh, akalah bout a tho han. Hatei, ahmaloe e patetlah nahoeh. A hnukkhu e patetlah hai nahoeh.

30 І при́йдуть на нього кіттейські кораблі́, і він налякається, і ве́рнеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він ве́рнеться, і пого́диться з тими, хто поки́нув святий заповіт.

Bangtelane tetpawiteh, Kittim longnaw ni ahni tuk hanlah a tho awh han. Hatdawkvah puenghoi a lungpataw teh, lungkhuek laihoi bawkim kathoung tuk hanelah bout tho vaiteh, rawknae hah a sak han. Hottelah lawkkam kathoung katapoenaw hoi a kâhuiko awh han.

31 I повстануть його війська́ та й знева́жать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидо́ту спусто́шення.

Ransanaw ni tuk pouh vaiteh, kathounge hmuen hah a khin sak awh han. A hnintangkuem sak e thuengnae hah takhoe awh vaiteh, panuetthopounge rawknae kathokhaikung hah a pâhung awh han.

32 А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через ле́стощі. А наро́д, що знає свого Бога, зміцніє та й ді́ятиме.

Lawkkam ka taran e naw teh lawk dei thoumnae lahoi a rawk awh han. Hatei, Cathut ka panuek e taminaw teh thasainae hoi hno a sak thai awh han.

33 А розумні з народу на́вчать багатьох, але спіткну́ться об меча та по́лум'я, об поло́н та грабі́ж якийсь час.

Taminaw thung dawk a lungkaangnaw ni tami kapapnaw teh a cangkhai awh han. Hatei, hnin kasawlah tahloi hoi theinae, hmaisawinae, san lah mannae, lawpnae hoi a rawp awh han.

34 А коли вони спіткну́ться, будуть спомо́жені мало́ю поміччю, хоч до них прилу́чаться багато-хто ле́стощами.

A rawp awh toteh, kabawpnae youn touh bout a coe awh han. Taminaw teh lawk dei thoumnae koe a kâbang awh han.

35 А дехто з тих розумних спіткну́ться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінце́вого ча́су, бо ще час до умо́вленого ча́су.

A lungkaang e tami tangawn hai a rawp awh han, a thoung awh teh, toun hoeh nahanlah poutnae tueng totouh a sak han. Hot hateh, atueng khoe e totouh hane doeh.

36 І буде робити той цар за своїм уподо́банням, і піді́йметься, і пови́щиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме у́спіх, аж по́ки не дове́ршиться гнів, бо ви́конається те, що було вирішене.

Siangpahrang buet touh teh, amamouh ni a ngai e patetlah a sak han, cathutnaw pueng hlak kâtawmrasang vaiteh, cathutnaw e Cathut hah a taran han. Dudamnae lawk a dei han. Lungkhueknae akuep hoehroukrak a tâ han. Pouk tangcoung e patetlah sak roeroe han.

37 І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на побажа́ння жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звели́чить себе понад кожного.

Ahni teh mintoenaw e Cathut hai, napui ngainae hai, alouke cathutnaw hai banglahai noutna hoeh. Tami pueng hlak amahoima a kâtawmrasang han.

38 Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і срі́блом, і дорогоцінним камі́нням, і реча́ми кошто́вними.

Hote cathutnaw e hmuen dawk, rapan cathut, mintoenaw ni panue hoeh e cathut hah tawm vaiteh, sui, ngun, talung, ngai kaawm e hnonaw hah a thueng han.

39 І він посадить у твердині наро́да чужого бога. Тому́, хто пізнає його, примно́жить славу, і вчи́нить їх панами над багатьма́, і поділить землю на заплату.

Kacake rapannaw hai, Jentelnaw e cathut hai sak vaiteh, a bawilennae apung sak han. Taminaw uknaeram kâ poelah awm vaiteh, tawnta nahanlah talai hah a kârei awh han.

40 А в кінці ча́су зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесни́цями, і верхівця́ми, і числе́нними кораблями, і при́йде на краї́, і позаливає та пере́йде їх.

Atueng poutnae tueng nah, akalae siangpahrang ni ahni hah a tuk han. Atunglae siangpahrang nihai, ranglengnaw, marangnaw, marangransanaw, longnaw hoi bongparui patetlah tho awh vaiteh, hote ram hah reprep a coungroe han.

41 І він при́йде до Пишного Кра́ю, і багато-хто спіткну́ться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів.

Khet kahawi e ram dawk hai a kâen awh han. Ram moikapap a lawp awh han. Hatei, Edom ram, Moab hoi Amon kahrawikungnaw teh ahnie kut dawk hoi a hlout awh han.

42 І він простягне́ свою руку на краї, і не втече єгипетський край.

Ram pueng dawk a ram pakaw vaiteh, Izip ram hai hlout mahoeh.

43 І він запанує над ска́рбами золота й срібла, та над усіма́ коштовними реча́ми Єгипту. А ліві́йці та етіо́пляни пі́дуть за ним.

Hote ram dawk kaawm e sui, ngun, aphu kaawm e hnonaw hah a la han. Libianaw hoi, Ethiopianaw hai ahni hnuk a kâbang awh han.

44 Але́ його налякають вістки́ зо сходу та з пі́вночі, і він вийде з великою лю́тістю, щоб багатьох погубити та зробити закля́ттям.

Hatei, kanîtho lahoi, atunglah hoi kamthang a thai navah a lungpuen teh, tami moikapap thei hanelah puenghoi lungkhuek lahoi a tho han.

45 І поставить намети свого́ пала́цу між морями та горою пишної святині. Та він при́йде до свого кінця, але не буде йому помічника́.

Tuipui rahak vah ka lentoe niteh, kathounge mon dawk o nahan im a sak teh, kabawmkung awm laipalah, rawknae koe a pha han.