< Даниїл 10 >
1 За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім'я́м Валтасар, а слово це — правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозумі́ння того виді́ння.
Persia siangpahrang Cyrus angraenghaih saning thumto haih naah, Belteshazzar, tiah kawk ih Daniel khaeah, hmuen maeto amtueng; hnuksak ih hmuen loe tangtang ah oh, toe atue loe sawk parai; anih mah to hmuen kawng to panoek, hnuksakhaih doeh panoek thaih.
2 „Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су.
Kai, Daniel loe to atue zarh thumto thung palungsethaih hoiah ka oh.
3 Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су.
Zarh thumto koep ai karoek to, caaknaek kahoih ah kaom takaw, moi hoi misurtuinawk roe ka pataengh ai, situi doeh kang nok ai.
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я нри великій річці, — це Хідде́кел.
Khrah tangsuekhaih ni pumphae palito naah, kai loe Hiddekel, tiah kawk ih Tigris vapui taengah kang doet;
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу.
ka khet tahang naah puu ngan laihaw angkhuk, kaeng ah kaciim sui kaengkaeh kangzaeng, kami maeto ka hnuk:
6 А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу.
a takpum loe beryl thlung baktiah oh, a mikhmai loe tangphrapuek aengh baktiah ampha, a mik loe kangqong hmai baktiah oh, a ban hoi khok loe sum kamling baktiah ampha, a lok loe pop parai kaminawk ih lok baktiah oh.
7 А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́.
Hnuksakhaih loe kai, Daniel khue mah ni hnuk, kai hoi nawnto kaom kaminawk loe hnu o ai; nihcae loe paroeai zit o pongah anghawk hanah cawnh o ving.
8 А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили.
To pongah kai ang caeh o taak, hae kalen parai hnuksakhaih to ka khet naah, tha ka zok sut; mikhmai doeh duek sut moe, tha roe ka tawn ai.
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.
Toe a thuih ih lok to ka thaih, a thuih ih lok ka thaih naah, long ah ka kuep moe, ka iih.
10 І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук.
Khenah, ban maeto mah kai ang sui, ka banpadae hoi khokkhu hoiah kai ang pathawk tahang.
11 І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.
Anih mah kai khaeah, Paroeai palung koi kaom, Aw Daniel, angdoe tahang ah loe, kang thuih ih loknawk to thaikop ah; vaihi nang khaeah kai ang patoeh boeh, tiah ang naa. Anih mah kai khaeah to tiah lok ang thuih pacoengah, kai loe tasoeh takuenhaih hoiah kang doet.
12 А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів.
To naah anih mah, Daniel, zii hmah: panoek thaihaih tawnh hanah, na Sithaw hmaa ah poek pahnaemhaih hoi lawk na thuih tangsuek niah na thuih ih lok to ang thaih pae boeh; na thuih ih loknawk pongah ni kang zoh.
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.
Toe Persia siangpahrang khaeah ka oh naah, Persia prae ukkung angraeng mah ni pumphaeto pacoeng, nito thung kai ang pakaa: toe khenah, kai abomh hanah kalen koek toksah angraengnawk thung ih angraeng maeto ah kaom, Michael to angzoh.
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“.
Hnuksakhaih loe hmabang angzo han koi atuenawk to hnuksak pongah, nangmah ih kaminawk nuiah kaom han koi hmuen panoeksak han ih ni, vaihi nang khaeah kang zoh, tiah ang naa.
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.
To tiah lok cae ang thuih pacoengah, kai loe mikhmai long ah ka kuep, lok ka pae thai ai.
16 І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі.
Khenah, kami capa hoi kanghmong kami maeto mah, kai ih pahni to sui, to naah ka pakha to amongh moe, lok ka thuih, Aw ka Angraeng, hnuksakhaih pongah palung ka set moe, tha ka tawn ai, tiah ka hma ah angdoe anih khaeah ka thuih.
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“
Kawbang maw na tamna mah ka angraeng khaeah lokthui thai tih? Tha ka tawn ai boeh, ka hinghaih takhi doeh amsah hawk boeh, tiah ka naa.
18 І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене,
To pacoengah kami hoi kanghmong maeto angzoh let moe, kai ang sui, anih mah kai tha ang caksak.
19 та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“
Anih mah, Aw paroeai palung koi kaom kami, zii hmah: na nuiah monghaih om nasoe! Thacaksak ah, ue, na tha caksak lai ah! tiah ang naa. Anih mah lok ang thuih pacoengah, thacakhaih ka tawnh, to naah anih khaeah, ka angraeng lok na thui ah, tha nang caksak boeh, tiah ka naa.
20 І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь.
To pongah anih mah, tipongah nang khaeah kang zoh, tito na panoek maw? Persia ukkung angraeng hoi misa angtuk hanah vaihi kam laem let han boeh; ka caeh pacoengah, khenah, Grik ukkung angraeng to angzo tih.
21 Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла.
Toe loktang cabu thungah tarik ih lok to kang hnuksak han vop: na angraeng Michael khue ai ah loe, hae kaminawk misatuk hanah kai thapaek kami mi doeh om ai, tiah ang naa.