Дії 1
1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,
My first account, O Theophilus, dealt with all that Jesus began doing and teaching from the beginning down to the day when,
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.
after giving instructions through the Spirit to the apostles whom he had chosen, he was taken up to heaven.
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.
After his sufferings he had also shown himself alive to them in many convincing manifestations, revealing himself to them during forty days, and speaking of the kingdom of God.
4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.
And once when he was eating with them he charged them not to depart from Jerusalem, but to wait for the promise of the Father. "Of this," he said, "you have heard from me.
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“
"For John indeed baptized in water, but you shall be baptized in the Holy Spirit not many days hence."
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“
So, when they came together, they began to ask him, "Master, are you at this time about to restore the kingdom of Israel?"
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.
He answered. "It is not for you to know times and occasions which the Father has fixed in his own authority;
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.
"yet you will receive power when the Holy Spirit comes upon you, and you are to be my witnesses both in Jerusalem and in all Judea, and in Samaria, and to the very ends of the earth."
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.
When he had said this, and while they were looking at him, he was lifted up, and a cloud received him up out of their sight.
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,
While they were gazing into the sky as he was going up, suddenly there were two men in white garments standing by them,
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“
and they said. "Men of Galilee, why do you stand gazing into the sky? This same Jesus who has been taken up from you into the sky will come back in just the same way as you have seen him going into the sky."
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
Then they returned to Jerusalem from the mountain called Olivet, which is near Jerusalem, about a Sabbath Day’s journey distant.
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.
On entering the city they went to the upper room where they were accustomed to meet. They were Peter and John and James and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James, son of Alphaeus, and Simon the Zealot, and Judas the son of James.
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
These all with one mind gave their constant attention to prayer, together with some women, and with Mary the mother of Jesus, and his brothers.
15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:
It was during these days that Peter stood up among the brothers - the whole number of persons present was about one hundred and twenty - and said.
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,
"Men and brothers, it was necessary for the Scripture to be fulfilled which the Holy Spirit uttered beforehand by the lips of David in regard to Judas who acted as guide to those who arrested Jesus.
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.
"For he was numbered among us, and he did get his allotted share of this ministry.
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.
"Now this man bought a plot of ground with the price of his treachery, and falling there headlong he burst asunder and all his bowels gushed out.
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.
"This fact became known to the people of Jerusalem so that the place was called in their language, Acheldamach, The Field of Blood.
20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.
"For it is written in the Book of Psalms, Let his dwelling-place be desolate; Let no man dwell there, also, Let another take his work.
21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,
"It is necessary then that, of the men who have been associated with us during the whole time in which the Lord Jesus went in and out among us,
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.
from his baptism by John down to the day on which he was taken up from us, one should join us a witness to his resurrection."
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.
So they placed two in nomination, Joseph called Bar-Sabbas (surnamed Justas) and Matthias;
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,
and they prayed, saying. "Thou, O Lord, who knowest the hearts of all men, show clearly which of these two men thou hast chosen to fill the place
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.
"in this ministry of this apostles from which Judas went out to go to his own place."
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.
Then they cast lots for them, and the lot fell upon Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.
