Дії 9
1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
Ri Saulo sibꞌalaj kꞌaꞌnarinaq kurayij kikamisaxik ri e tereneꞌl taq rech ri Ajawxel, rumal riꞌ xeꞌ rukꞌ ri kinimaꞌqil ri chꞌawenelabꞌ cho ri Dios.
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
Xutoqꞌij chi kataq bꞌik wuj pa ri Sinagoga ri kꞌo pa ri tinimit Damasco, rech ketaqan che kichapik ri kojonelabꞌ che ri Jesús. Xuqujeꞌ rech we kuꞌriq achyabꞌ xuqujeꞌ ixoqibꞌ ri e kojonelabꞌ kuꞌkꞌam bꞌik pa cheꞌ je laꞌ pa Jerusalén.
3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
Ri Saulo are xopan chunaqaj ri tinimit Damasco rech kubꞌana ri rajawam ukꞌuꞌx xaq kꞌa teꞌ xril jun nimalaj tunal ri xpe cho ri kaj, xusutij rij.
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
Ri Saulo xtzaq pa ri ulew, xuta jun chꞌabꞌal, xubꞌij che: Saulo, Saulo, ¿jas che tajin kabꞌan kꞌax chwe?
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! “
Ri Saulo xubꞌij: ¿Jachin ri lal, Tat? Ri Jesús xubꞌij: In, in Jesús ri tajin kabꞌan kꞌax chwe.
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
Chatwaꞌjiloq, jat pa ri tinimit. Chilaꞌ kabꞌix wi chawe jas rajawaxik kabꞌano, xuchixik.
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
Ri achyabꞌ ri e bꞌenaq rukꞌ ri Saulo man kakiriq ta chik jas kakibꞌij rumal chi man kakil ta uwach ri tajin kachꞌawik xaq xwi kakita ri chꞌabꞌal.
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
Are xwaꞌjil ri Saulo, xraj xkaꞌyik man xkwin ta chi kꞌut, rumal cher xmoyirik. Xaq xtzuyex chi bꞌik che ri uqꞌabꞌ kumal ri rachiꞌl xebꞌe pa ri tinimit Damasco.
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
Oxibꞌ qꞌij xkanaj chilaꞌ, moy. Maj wa maj jaꞌ xutijo.
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“А він відказав: „Ось я, Господи!“
Kꞌo kꞌu jun kojonel pa ri tinimit Damasco ubꞌiꞌ Ananías. Xchꞌabꞌex rumal ri Dios: ¡Ananías! xuchixik. Ri Ananías xubꞌij: In kꞌolik riꞌ Ajawxel.
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
Ri Ajawxel xubꞌij che: Jat pa ri bꞌe ri kabꞌix wiqiqꞌabꞌ che, pa ri rachoch ri Judas, are katopanik chataꞌ jawjeꞌ kꞌo wi ri jun achi ri kape pa ri tinimit Tarso, ubꞌiꞌnam Saulo, chanim tajin kubꞌan chꞌawem.
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
Xinkꞌut choch chi kꞌo jun achi ubꞌiꞌ Ananías, kopan jawjeꞌ ri kꞌo wi, kuya uqꞌabꞌ puꞌwiꞌ rech katzalitaj ri ukaꞌyibꞌal.
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
Ri Ananías xubꞌij: Ajawxel, e nutom sibꞌalaj kꞌi winaq kakitzijoj ri itzel taq jastaq ri ubꞌanom ri achi riꞌ chike ri kojonelabꞌ ri e kꞌo pa ri tinimit Jerusalén.
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
Xuqujeꞌ yaꞌtal bꞌe che kumal ri kinimaꞌqil ri e chꞌawenelabꞌ cho ri Dios rech kuꞌchap konojel ri kakinaꞌtaj ri bꞌiꞌ la.
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
Ri Ajawxel xubꞌij che ri Ananías: ¡Jat! waꞌ we achi riꞌ kinkoj na chutzijoxik ri nutzij chike ri winaq ri man aꞌj Israel taj, xuqujeꞌ kutzijoj na ri nutzij chike ri taqanelabꞌ xuqujeꞌ chike ri tinimit Israel.
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
Kinkꞌut na choch jas jeꞌ uriqik kꞌax rumal ri nubꞌiꞌ.
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
Xeꞌ kꞌu ri Ananías jawjeꞌ kꞌo wi ri Saulo, xuya ri uqꞌabꞌ puꞌwiꞌ xubꞌij che: Wachalal Saulo, ri Ajawxel Jesús ri xukꞌut ribꞌ chawach pa ri bꞌe xinutaq loq rech katkwinik katkaꞌyik, xuqujeꞌ rech katnoj che ri Tyoxalaj Uxlabꞌixel.
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
Aninaq xel nikꞌaj slot che ri ubꞌoqꞌoch ri Saulo, xkaꞌyik xuqujeꞌ xwaꞌjilik kꞌa te riꞌ xbꞌan uqasanaꞌ.
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
Kꞌa te riꞌ xwaꞌik jeriꞌ xtzalij ri uchuqꞌabꞌ. Xkanaj kꞌu kan kebꞌ oxibꞌ qꞌij pa ri tinimit Damasco.
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
Ri Saulo xuchapleꞌj utzijoxik ri Jesús pa taq ri Sinagoga, xubꞌij: Qas tzij ri Jesús, are ukꞌojol ri Dios.
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
Konojel ri xkita ri tzij sibꞌalaj xemayijanik xkibꞌij: ¿La man kꞌu are waꞌ ri achi ri xukoj chꞌoꞌj chikixoꞌl ri kojonelabꞌ pa ri tinimit Jerusalén? ¿La man kꞌu are waꞌ ri kuꞌyut bꞌik ri kojonelabꞌ kuꞌkꞌam bꞌik chikiwach ri kinimaꞌqil ri chꞌawenelabꞌ?
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
Qꞌij chi qꞌij ri Saulo xkꞌiy uchuqꞌabꞌ chutzijoxik ri utz laj tzij chike ri aꞌj Israel ri e kꞌo pa Damasco, xa jeriꞌ xkiqꞌalajisaj chi ri Jesús are Mesías.
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
Ikꞌowinaq chi sibꞌalaj kꞌi qꞌij ri winaq aꞌj Israel xkichomaj ukamisaxik ri Saulo.
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
Chi chaqꞌabꞌ chi paqꞌij xkichajij ri uchiꞌ ja rech ri tinimit rech jeriꞌ kakikamisaj, xbꞌix kꞌu che ri Saulo ri kichomanik ri winaq.
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
Jun chaqꞌabꞌ kꞌut nikꞌaj kojonelabꞌ xkiqasaj bꞌi ri Saulo pa jun chakach pa jun teqꞌ rech ri tapya rech ri tinimit.
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
Are xopan ri Saulo pa ri tinimit Jerusalén, xraj xkꞌojiꞌ kukꞌ ri kojonelabꞌ. Ri kojonelabꞌ xkixiꞌj kibꞌ che, man xkikoj taj chi qas kojonel chik.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
Xpe kꞌu ri Bernabé, xukꞌam bꞌik ri Saulo chkiwach ri e taqoꞌn xutzijoj chike chi ri Saulo xril ri Jesús pa ri bꞌe ri keꞌ pa ri tinimit Damasco xuqujeꞌ xchꞌabꞌex rumal. Xubꞌij xuqujeꞌ chike chi ri Saulo rukꞌ chuqꞌabꞌ xutzijoj ri ubꞌiꞌ ri Jesús je laꞌ pa ri tinimit Damasco.
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
Xaq jeriꞌ xkanaj kan ri Saulo kukꞌ ri e taqoꞌn rukꞌ chuqꞌabꞌ xkitzijoj ri utzij ri Ajawxel pa ri tinimit Jerusalén.
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
Ri Saulo xtzijon kukꞌ nikꞌaj winaq aꞌj Israel, we winaq ri ketzijon pa ri tzijobꞌal griego, are xkita ri xubꞌij chike xkaj xkikamisaj.
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
Are xkita ri kojonelabꞌ ri xkꞌulmatajik, xkikꞌam bꞌik ri Saulo pa tinimit Cesarea, kꞌa te riꞌ xkitaq bꞌik pa ri utinimit je laꞌ Tarso.
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
Ri komontyox xkꞌiyik xuqujeꞌ xuriq jaꞌmaril pa ronojel Judea, pa Galilea xuqujeꞌ pa Samaria. Ri kojonelabꞌ xkimochꞌ kibꞌ xeꞌ raqan uqꞌabꞌ ri Ajawxel xyaꞌtaj kichuqꞌabꞌ pa ri kikojobꞌal rukꞌ ri utobꞌanik ri Tyoxalaj Uxlabꞌixel.
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
Are kꞌu ri Pedro are tajin kuꞌsolij sibꞌalaj kꞌi leꞌaj xeꞌ chikisolixik ri e kojonelabꞌ ri e kꞌo pa ri tinimit Lida.
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
Chilaꞌ xuriq wi jun achi ubꞌiꞌ Eneas, we achi riꞌ wajxaqibꞌ junabꞌ chik qꞌoyol pa ri uchꞌat, kaminaq ri ubꞌaqil.
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“І той зараз устав.
Ri Pedro xubꞌij che: Eneas, chatwaꞌjiloq. Ri Jesucristo katukunaj, chayaka bꞌik ri achꞌat. Are xbꞌiꞌtaj we riꞌ che, aninaq xutzirik.
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
Ri winaq ri e kꞌo pa ri tinimit Lida, xuqujeꞌ ri e kꞌo pa ri tinimit Sarón, are xkilo chi ri Eneas xbꞌinik xekojon che ri Ajawxel.
36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
Kꞌo kꞌu jun ixoq kojonel pa ri tinimit Jope ubꞌiꞌ Tabita, (pa ri chꞌabꞌal griego kel kubꞌij Dorcas). We chuchuꞌ riꞌ amaqꞌel kubꞌan utz laj taq jastaq xuqujeꞌ kuꞌtoꞌ ri e mebꞌaibꞌ.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
Xyawaj kꞌu che taq ri qꞌij riꞌ kꞌa te riꞌ xkamik. Xchꞌaj kꞌu ri utyoꞌjal xya pa uwiq jun ja.
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
Ri kojonelabꞌ are xkito chi ri Pedro naqaj kꞌo wi chike xeꞌkitaq bꞌik kebꞌ achyabꞌ rukꞌ xeꞌkibꞌij che: Chabꞌana jun toqꞌobꞌ, jat qukꞌ aninaq.
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
Ri Pedro xeꞌ kukꞌ. Are xoꞌpanik xkikꞌam bꞌik pa ri ja ri kꞌo chikaj. Pa ri ja e nojinaq malkaꞌnibꞌ koꞌqꞌik kakikꞌut cho ri Pedro ri katzꞌyaq ri ubꞌanom ri Dorcas are xkꞌojiꞌ kukꞌ.
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
Ri Pedro xeꞌresaj loq konojel ri e kꞌo pa ri ja kꞌa te riꞌ xukiꞌk xubꞌan chꞌawem. Xukaꞌyej ri kaminaq, xubꞌij che: Tabita, chatwaꞌjiloq. Ri Tabita xujaq ri ubꞌoqꞌoch, are xril ri Pedro, xwaꞌjilik, xtꞌuyiꞌk.
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
Ri Pedro xuchap che ri uqꞌabꞌ, xutoꞌo xwaꞌjilik. Kꞌa te riꞌ xuꞌsikꞌij ri e malkaꞌnibꞌ xuqujeꞌ konojel ri kojonelabꞌ xukꞌut chikiwach chi ri Tabita kꞌaslik.
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
Xtzijox kꞌu ri kꞌulmatajem pa ronojel ri tinimit, e kꞌi xekojon che ri Ajawxel.
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.
Naj kꞌut xkꞌojiꞌ na kan ri Pedro pa ri tinimit Jope cho rachoch ri Simón ri kachakun che taq tzꞌuꞌm.
