Дії 9
1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
But Saul, still breathing threats and slaughter against the disciples of the Lord, went to the high priest,
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
and asked for letters from him to the synagogues of Damascus, that if he found any who were of the Way, whether men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
As he traveled, it happened that he got close to Damascus, and suddenly a light from the sky shone around him.
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
And he fell to the ground, and heard a voice saying to him, "Saul, Saul, why do you persecute me?"
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! “
And he said, "Who are you, Lord?" And he said, "I am Jesus, whom you are persecuting.
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
But rise up, and enter into the city, and you will be told what you must do."
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
The men who traveled with him stood speechless, hearing the sound, but seeing no one.
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
Saul arose from the ground, but when he opened his eyes he could not see anything. They led him by the hand, and brought him into Damascus.
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
He was without sight for three days, and neither ate nor drank.
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“А він відказав: „Ось я, Господи!“
Now there was a certain disciple at Damascus named Ananias. The Lord said to him in a vision, "Ananias." And he said, "Look, it's me, Lord."
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
The Lord said to him, "Arise, and go to the street which is called Straight, and inquire in the house of Judas for one named Saul, a man of Tarsus. For look, he is praying,
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
and in a vision he has seen a man named Ananias coming in, and laying his hands on him, that he might receive his sight."
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
But Ananias answered, "Lord, I have heard from many about this man, how much evil he did to your saints at Jerusalem.
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
Here he has authority from the chief priests to bind all who call on your name."
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
But the Lord said to him, "Go your way, for he is my chosen vessel to bear my name before the nations and kings, and the children of Israel.
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
For I will show him how many things he must suffer for my name's sake."
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
Ananias departed, and entered into the house. Laying his hands on him, he said, "Brother Saul, the Lord, who appeared to you on the road by which you came, has sent me, that you may receive your sight, and be filled with the Holy Spirit."
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
Immediately something like scales fell from his eyes, and he received his sight. He arose and was baptized.
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
He took food and was strengthened. He stayed several days with the disciples who were at Damascus.
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
Immediately in the synagogues he proclaimed Jesus, that he is the Son of God.
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
All who heard him were amazed, and said, "Is not this he who in Jerusalem made havoc of those who called on this name? And he had come here intending to bring them bound before the chief priests."
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
But Saul increased more in strength, and confounded the Jews who lived at Damascus, proving that this is the Christ.
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
When many days were fulfilled, the Jews conspired together to kill him,
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
but their plot became known to Saul. They watched the gates both day and night that they might kill him,
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
but his disciples took him by night, and let him down through the wall, lowering him in a basket.
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
When Saul had come to Jerusalem, he tried to join himself to the disciples; but they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
But Barnabas took him, and brought him to the apostles, and declared to them how he had seen the Lord in the way, and that he had spoken to him, and how at Damascus he had preached boldly in the name of Jesus.
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
He was with them coming in and going out in Jerusalem, speaking boldly in the name of the Lord.
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
He spoke and disputed against the Hellenists, but they were seeking to kill him.
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
When the brothers knew it, they brought him down to Caesarea, and sent him off to Tarsus.
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
So the church throughout all Judea and Galilee and Samaria had peace, and were built up. They were multiplied, walking in the fear of the Lord and in the comfort of the Holy Spirit.
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
It happened, as Peter went throughout all those parts, he came down also to the saints who lived at Lydda.
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
There he found a certain man named Aeneas, who had been bedridden for eight years, because he was paralyzed.
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“І той зараз устав.
Peter said to him, "Aeneas, Jesus Christ heals you. Get up and make your bed." Immediately he arose.
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
All who lived at Lydda and in Sharon saw him, and they turned to the Lord.
36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
Now there was at Joppa a certain disciple named Tabitha (which when translated, means Dorcas). This woman was full of good works and acts of mercy which she did.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
It happened in those days that she fell sick, and died. When they had washed her, they placed her in an upper chamber.
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
As Lydda was near Joppa, the disciples, hearing that Peter was there, sent two men to him, imploring him not to delay in coming to us.
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
Peter got up and went with them. When he had come, they brought him into the upper chamber. All the widows stood by him weeping, and showing the coats and garments which Dorcas had made while she was with them.
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
Peter put them all out, and kneeled down and prayed. Turning to the body, he said, "Tabitha, get up." She opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up.
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
He gave her his hand, and raised her up. Calling the saints and widows, he presented her alive.
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
And it became known throughout all Joppa, and many believed in the Lord.
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.
It happened, that he stayed many days in Joppa with one Simon, a tanner.
