Дії 9
1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
ⲁ̅ⲥⲁⲩⲗⲟⲥ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲓ ⲉϥⲙⲉϩ ⳿ⲛϫⲱⲛⲧ ⲛⲉⲙ ϧⲱⲧⲉⲃ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲡ⳪ ⲁϥ⳿ⲓ ϣⲁ ⲡⲓⲁⲣⲭⲏ⳿ⲉⲣⲉⲩⲥ.
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
ⲃ̅ⲁϥⲉⲣ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⳿ⲛϩⲁⲛ⳿ⲉⲡⲓⲥⲧⲟⲗⲏ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⳿ⲉⲇⲁⲙⲁⲥⲕⲟⲥ ϣⲁ ⲛⲓⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ϩⲓⲛⲁ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉϥⲛⲁϫⲉⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲁ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⲛⲉ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϩⲓ⳿ⲟⲙⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥⲥⲟⲛϩⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲉⲛⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲒⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅.
3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
ⲅ̅⳿ⲉⲧⲁϥⲙⲟϣⲓ ⲇⲉ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲉⲧⲁϥϧⲱⲛⲧ ⳿ⲉⲇⲁⲙⲁⲥⲕⲟⲥ ⳿ⲛⲟⲩϩⲟϯ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲟϯ ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱⲓⲛⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲟⲩⲱⲓⲛⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⳿ⲧⲫⲉ.
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
ⲇ̅ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϩⲉⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ ⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲟⲩ⳿ⲥⲙⲏ ⲉⲥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲥⲁⲟⲩⲗ ⲥⲁⲟⲩⲗ ⳿ⲁϧⲟⲕ ⲉⲕϭⲟϫⲓ ⳿ⲛⲥⲱⲓ.
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! “
ⲉ̅ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲛⲓⲙ Ⲡ⳪ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲫⲏ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⳿ⲉⲧⲉⲕϭⲟϫⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ.
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
ⲋ̅ⲁⲗⲗⲁ ⲧⲱⲛⲕ ⲙⲁϣⲉⲛⲁⲕ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϯ ⲡⲟⲗⲓⲥ ⲉⲩ⳿ⲉⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲁⲕ ⳿ⲙⲡⲉⲧ⳿ⲥϣⲉ ⳿ⲛⲧⲉⲕⲁⲓϥ.
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
ⲍ̅ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲛⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲛⲁⲩ⳿ⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲉⲩⲧⲱⲙⲧ ⲉⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉϯ⳿ⲥⲙⲏ ⳿ⲉⲛⲁⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲗⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ.
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
ⲏ̅⳿ⲉⲧⲁϥⲧⲱⲛϥ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲥⲁⲩⲗⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓϫⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ ⲛⲁⲩⲟⲩⲏⲛ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲃⲁⲗ ⲛⲁϥⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉ⳿ϩⲗⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲁⲩⲁⲙⲁϩⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲉϥϫⲓϫ ⲁⲩⲟⲗϥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲇⲁⲙⲁⲥⲕⲟⲥ.
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
ⲑ̅ⲁϥⲉⲣⲅ̅ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛ⳿ϥⲛⲁⲩ ⳿ⲙⲃⲟⲗ ⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲉϥⲟⲩⲱⲙ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲉϥⲥⲱ.
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“А він відказав: „Ось я, Господи!“
ⲓ̅ⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ⲇⲁⲙⲁⲥⲕⲟⲥ ⳿ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲁⲛⲁⲛⲓⲁⲥ ⲡⲉϫⲉ Ⲡ⳪ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲟⲣⲁⲙⲁ ϫⲉ ⲁⲛⲁⲛⲓⲁⲥ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ϩⲏⲡⲡⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ Ⲡ⳪.
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
ⲓ̅ⲁ̅ⲡⲉϫⲉ Ⲡ⳪ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲧⲱⲛⲕ ⲙⲁϣⲉⲛⲁⲕ ⳿ⲉⲡⲓϧⲓⲣ ⳿ⲉⲧⲉϣⲁⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲡⲉⲧⲥⲟⲩⲧⲱⲛ ⲕⲱϯ ϧⲉⲛ ⳿ⲡⲏⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲒⲟⲩⲇⲁⲓ ⳿ⲛⲥⲁ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲉ ⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲥⲁⲩⲗⲟⲥ ⲡⲓⲣⲉⲙⲑⲁⲣⲥⲟⲥ ϩⲏⲡⲡⲉ ⳿ⲉⲧⲁϥⲧⲱⲃϩ.
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
ⲓ̅ⲃ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲟⲣⲁⲙⲁ ⳿ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲁⲛⲁⲛⲓⲁⲥ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲁϥⲭⲁ ⲛⲉϥϫⲓϫ ϩⲓϫⲱϥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲛⲁⲩ ⳿ⲙⲃⲟⲗ.
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
ⲓ̅ⲅ̅ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲁⲛⲁⲛⲓⲁⲥ ϫⲉ Ⲡ⳪ ⲁⲓⲥⲱⲧⲉⲙ ⲉⲑⲃⲉ ⲡⲁⲓⲣⲱⲙⲓ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲓⲡⲉⲧϩⲱⲟⲩ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲁⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲑⲟⲩⲁⲃ ⳿ⲛⲧⲁⲕ ϧⲉⲛ Ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅.
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
ⲓ̅ⲇ̅ⲟⲩⲟϩ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲓⲕⲉⲙⲁ ⲟⲛ ⲟⲩⲟⲛⲧⲉϥ ⲉⲣϣⲓϣⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ⲛⲓⲁⲣⲭⲏ⳿ⲉⲣⲉⲩⲥ ⲉⲥⲱⲛϩ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧⲧⲱⲃϩ ⳿ⲙⲡⲉⲕⲣⲁⲛ.
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
ⲓ̅ⲉ̅ⲡⲉϫⲉ Ⲡ⳪ ⲇⲉ ϫⲉ ⲙⲁϣⲉⲛⲁⲕ ϫⲉ ⲟⲩ⳿ⲥⲕⲉⲩⲟⲥ ⳿ⲛⲥⲱⲧⲡ ⲛⲏⲓ ⲡⲉ ⲫⲁⲓ ⲉϥⲛⲁⲧⲱⲟⲩⲛ ϧⲁ ⲡⲁⲣⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲛⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲟⲩⲣⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲉⲛϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲠⲓ̅ⲥ̅ⲗ̅.
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
ⲓ̅ⲋ̅⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲅⲁⲣ ϯⲛⲁⲧⲁⲙⲟϥ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲙⲕⲁⲩϩ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉϥⲛⲁϭⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲁⲣⲁⲛ.
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
ⲓ̅ⲍ̅ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲁⲛⲁⲛⲓⲁⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲓⲏⲓ ⲁϥⲭⲁ ⲛⲉϥϫⲓϫ ⳿ⲉϫⲱϥ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲥⲁⲟⲩⲗ ⲡⲁⲥⲟⲛ Ⲡ⳪ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲡⲉⲧⲁϥⲧⲁⲟⲩⲟⲓ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲁϥⲟⲩⲟⲛϩϥ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ϩⲓ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⳿ⲉⲧⲉⲕⲛⲏⲟⲩ ϩⲓⲱⲧϥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲕⲛⲁⲩ ⳿ⲙⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲧⲉⲕⲙⲟϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲟⲩⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉϥⲟⲩⲁⲃ.
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
ⲓ̅ⲏ̅ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲭⲱⲗⲉⲙ ⲁⲩϩⲉⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲉϥⲃⲁⲗ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲕⲏⲕⲥ ⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲙⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⲁϥϭⲓⲱⲙⲥ.
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
ⲓ̅ⲑ̅⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ϧⲣⲉ ⲁϥϫⲉⲙϫⲟⲙ ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϩⲁⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲉⲧϧⲉⲛ ⲇⲁⲙⲁⲥⲕⲟⲥ.
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
ⲕ̅ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ ϧⲉⲛ ⲛⲓⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ϫⲉ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲪϯ.
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
ⲕ̅ⲁ̅ⲛⲁⲩⲧⲱⲙⲧ ⲇⲉ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲏⲉⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲏ ⲫⲁⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲫⲏ⳿ⲉⲛⲁϥ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲧⲱⲃϩ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲁⲛ ϧⲉⲛ Ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲡⲁⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲡⲁⲓϩⲱⲃ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲥⲟⲛϩⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉϥϭⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ϣⲁ ⲛⲓⲁⲣⲭⲏ⳿ⲉⲣⲉⲩⲥ.
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
ⲕ̅ⲃ̅ⲥⲁⲩⲗⲟⲥ ⲇⲉ ⲙⲁⲗⲗⲟⲛ ⲛⲁϥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉⲙϫⲟⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⳿ⲛⲛⲓⲒⲟⲩⲇⲁⲓ ⲉⲧϧⲉⲛ ⲇⲁⲙⲁⲥⲕⲟⲥ ⲉϥⲧⲁⲙⲟ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅.
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
ⲕ̅ⲅ̅⳿ⲉⲧⲁⲩϫⲱⲕ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲁⲩⲉⲣⲟⲩⲥⲟϭⲛⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲒⲟⲩⲇⲁⲓ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉϧⲟⲑⲃⲉϥ.
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
ⲕ̅ⲇ̅ⲁⲩⲧⲁⲙⲉ ⲥⲁⲩⲗⲟⲥ ⲇⲉ ⳿ⲉⲡⲟⲩⲥⲟϭⲛⲓ ⲛⲁⲩ⳿ⲁⲣⲉϩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲛⲓⲡⲩⲗⲏ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲡⲓ⳿ⲉϫⲱⲣϩ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉϧⲟⲑⲃⲉϥ.
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
ⲕ̅ⲉ̅ⲁⲩⲟⲗϥ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲛϫⲱⲣϩ ⲁⲩⲭⲁϥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲃⲓⲣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓϫⲉⲛ ⲡⲓⲥⲟⲃⲧ.
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
ⲕ̅ⲋ̅⳿ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲒⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲛⲁϥϭⲱⲛⲧ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲧⲟⲙϥ ⳿ⲉⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲉⲣϩⲟϯ ϧⲁⲧⲉϥϩⲏⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲉ ⳿ⲛⲥ⳿ⲉⲧⲉⲛϩⲟⲩⲧ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲛ ϫⲉ ⲟⲩⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲡⲉ.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
ⲕ̅ⲍ̅ⲃⲁⲣⲛⲁⲃⲁⲥ ⲇⲉ ⲁϥ⳿ⲁⲙⲁϩⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁϥ⳿ⲉⲛϥ ϣⲁ ⲛⲓ⳿ⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲛⲁϣ ⳿ⲛⲣⲏϯ ⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲠ⳪ ϩⲓ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ϫⲉ ⳿ⲛⲁϣ ⳿ⲛⲣⲏϯ ⲁϥⲟⲩⲟⲛϩϥ ϧⲉⲛ ⲇⲁⲙⲁⲥⲕⲟⲥ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲣⲁⲛ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅.
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
ⲕ̅ⲏ̅ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϧⲉⲛ Ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲡⲉ ⲉϥⲛⲁ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲛⲉⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲉϥⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⳿ⲫⲣⲁⲛ ⳿ⲙⲠ⳪ Ⲓⲏ̅ⲥ̅.
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
ⲕ̅ⲑ̅ⲛⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲇⲉ ⲡⲉ ⲛⲁϥϣⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲛⲓⲟⲩⲉⲓⲛⲓⲛ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲛⲁⲩⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲛⲟⲩϫⲓϫ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱϥ ⳿ⲉϧⲟⲑⲃⲉϥ.
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
ⲗ̅⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲉⲙⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲁⲩⲉⲛϥ ⳿ⲉⲔⲉⲥⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⲁⲩⲟⲩⲟⲣⲡϥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲑⲁⲣⲥⲟⲥ.
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
ⲗ̅ⲁ̅ϯⲉⲕ⳿ⲕⲗⲏⲥⲓ⳿ⲁ ⲙⲉⲛ ⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲒⲟⲩⲇⲉ⳿ⲁ ⲧⲏⲣⲥ ⲛⲉⲙ ϯⲄⲁⲗⲓⲗⲉ⳿ⲁ ⲛⲉⲙ ⳿ⲧⲤⲁⲙⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩϩⲓⲣⲏⲛⲏ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲉⲩⲕⲏⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩⲙⲏⲛ ϧⲉⲛ ϯϩⲟϯ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲡ⳪ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲁⲓⲁⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲑⲱⲧ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲠⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ.
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
ⲗ̅ⲃ̅ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲣⲉ Ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲛⲁⲥⲓⲛⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ⲛⲓ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲁϥ⳿ⲓ ϣⲁ ⲛⲓⲁⲅⲓⲟⲥ ⲉⲧϣⲟⲡ ϧⲉⲛ ⲗⲩⲇⲇⲁ.
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
ⲗ̅ⲅ̅ⲁϥϫⲉⲙ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲉⲛⲉⲁ ⳿ⲉⲁϥⲉⲣ ⲏ̅ ⳿ⲛⲣⲟⲙⲡⲓ ⲉϥ⳿ϣⲧⲏⲟⲩⲧ ϩⲓϫⲉⲛ ⲟⲩϭⲗⲟϫ ⲫⲁⲓ ⲇⲉ ⲛⲁϥϣⲏⲗ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲡⲉ.
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“І той зараз устав.
ⲗ̅ⲇ̅Ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲉⲛⲉⲁ ⳿ϥⲧⲁⲗϭⲟ ⳿ⲙⲙⲟⲕ ⳿ⲛϫⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲧⲱⲛⲕ ⲫⲱⲣϣ ϧⲁⲣⲟⲕ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥⲧⲱⲛϥ.
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
ⲗ̅ⲉ̅ⲁⲩⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲏⲉⲧϣⲟⲡ ϧⲉⲛ ⲗⲩⲇⲇⲁ ⲛⲉⲙ ⲥⲁⲣⲱⲛ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲁⲩⲕⲟⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲠ⳪.
36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
ⲗ̅ⲋ̅⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ⲓⲟⲡⲡⲏⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲛ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲧⲁⲃⲓⲑⲁ ⲑⲏ⳿ⲉⲧⲉϣⲁⲩⲟⲩⲁϩⲙⲉⲥ ⳿ⲛⲥⲉⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ϯϭⲁϩⲥⲓ ⲑⲁⲓ ⲛⲁⲥⲙⲉϩ ⳿ⲛϩⲱⲃ ⳿ⲛ⳿ⲁⲅⲁⲑⲟ⳿ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲙⲉⲑⲛⲁⲏⲧ ⳿ⲉⲛⲁⲥ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
ⲗ̅ⲍ̅ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ⲛⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲁⲥϣⲱⲛⲓ ⲁⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲁⲩϫⲟⲕⲙⲉⲥ ⲇⲉ ⲁⲩⲭⲁⲥ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲁ ⲉⲧⲥⲁ⳿ⲡϣⲱⲓ.
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
ⲗ̅ⲏ̅ⲛⲁⲣⲉ ⲗⲩⲇⲇⲁ ⲇⲉ ⲛⲁⲥϧⲉⲛⲧ ⳿ⲉⲓⲟⲡⲡⲏⲡⲉ ⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ϫⲉ ⳿ϥ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲁⲩⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ⲃ̅ ϩⲁⲣⲟϥ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲉⲩⲧⲱⲃϩ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣϭⲛⲁⲩ ⳿ⲉ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲟⲛ.
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
ⲗ̅ⲑ̅ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲁϥⲙⲟϣⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⲁⲩⲟⲗϥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲛⲓⲙⲁ ⲉⲧⲥⲁ⳿ⲡϣⲱⲓ ⲁⲩ⳿ⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲛⲁϩⲣⲁϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲭⲏⲣⲁ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲉⲩⲣⲓⲙⲓ ⲉⲩⲧⲁⲙⲟ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ϣⲑⲏⲛ ⲛⲉⲙ ⲛⲓ⳿ϩⲃⲱⲥ ⲉⲥⲑⲁⲙⲓⲟ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲉⲥϣⲟⲡ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ϯϭⲁϩⲥⲓ.
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
ⲙ̅ⲁϥϩⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⳿ⲉⲧⲁϥϩⲓⲧϥ ϩⲓϫⲉⲛ ⲛⲉϥⲕⲉⲗⲓ ⲁϥⲧⲱⲃϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲕⲟⲧϥ ⳿ⲉⲡⲓⲥⲱⲙⲁ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲧⲁⲃⲓⲑⲁ ⲧⲱⲟⲩⲛⲓ ⳿ⲛⲑⲟⲥ ⲇⲉ ⲁⲥⲟⲩⲱⲛ ⳿ⲛⲛⲉⲥⲃⲁⲗ ⳿ⲉⲧⲁⲥⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲠⲉⲧⲣⲟⲥ ⲁⲥϩⲉⲙⲥⲓ.
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
ⲙ̅ⲁ̅ⲁϥϯⲧⲟⲧⲥ ⲇⲉ ⲁϥⲧⲁϩⲟⲥ ⲉⲣⲁⲧⲥ ⳿ⲉⲧⲁϥⲙⲟⲩϯ ⲇⲉ ⳿ⲉⲛⲓⲁⲅⲓⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲭⲏⲣⲁ ⲁϥⲧⲁϩⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ⲉⲥⲟⲛϧ.
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
ⲙ̅ⲃ̅ⲁ ⲡⲁⲓϩⲱⲃ ⲇⲉ ⲟⲩⲟⲛϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲓⲟⲡⲡⲏⲧⲏⲣⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲁⲩⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲠ⳪.
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.
ⲙ̅ⲅ̅ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲓⲟⲡⲡⲏϧⲁⲧⲉⲛ ⲟⲩⲁⲓ ϫⲉ Ⲥⲓⲙⲱⲛ ⲡⲓⲃⲁⲕϣⲁⲣ.
