Дії 8
1 А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.
Saul had pleasure in his deeth. And at yt tyme there was a great persecucion agaynst the congregacion which was at Ierusalem and they were all scattered abroade thorowout the regions of Iury and Samaria except the Apostles
2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.
Then devout men dressed Steven aud made great lamentacion over him.
3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
But Saul made havocke of the congregacion entrynge into every housse and drewe out bothe man and woman and thrust the into preson.
4 Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.
They that were scattered abroade went every where preachyng the worde.
5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
Then came Philip into a cite of Samaria and preached Christ vnto them.
6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.
And the people gave hede vnto those thinges which Philip spake with one acorde in that they hearde and sawe the miracles which he dyd.
7 Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.
For vnclene spretes cryinge with loude voyce came out of many that were possessed of them. And manye taken with palsies and many yt halted were healed
8 І радість велика в тім місті була́!
And ther was great ioye in that cite.
9 Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.
And ther was a certayne man called Simon which before tyme in the same cite vsed witche crafte and bewitched the people of Samarie sayinge that he was a man yt coulde do greate thinges
10 Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
Whom they regarded from ye lest to the greatest sayinge: this felow is the great power of God.
11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.
And him they set moche by because of longe tyme with sorcery he had mocked the.
12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.
But assone as they beleved Philippes preachynge of the kyngdome of God and of the name of Iesu Christ they were baptised bothe men and wemen.
13 Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
Then Simon him selfe beleved also and was baptised and cotinued with Phillip and wondered beholdynge the miracles and signes which were shewed.
14 Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.
When ye Apostles which were at Ierusalem hearde saye that Samaria had receaved ye worde of God: they sent vnto the Peter and Iohn
15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,
which when they were come prayed for the that they myght receave ye holy goost
16 бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.
For as yet he was come on none of them: But they were baptised only in the name of Christ Iesu.
17 Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!
Then layde they their hondes on them and they receaved the holy goost.
18 Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
When Simo sawe that thorowe layinge on of the Apostles hondes on them the holy goost was geven: he offered the money
19 і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“
sayinge: Geve me also this power that on whom soever I put the hondes he maye receave the holy goost.
20 Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
Then sayde Peter vnto him: thy monye perysh with the because thou wenest that the gifte of God maye be obteyned wt money.
21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
Thou hast nether parte nor felloushippe in this busines. For thy hert is not ryght in the syght of God.
22 Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
Repent therfore of this thy wickednes and praye God that ye thought of thyne hert maye be forgeven the.
23 Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.
For I perceave that thou arte full of bitter gall and wrapped in iniquite.
24 А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
Then answered Simon and sayde: Praye ye to the lorde for me yt none of these thinges whiche ye have spoken fall on me.
25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.
And they whe they had testified and preached the worde of the lorde returned toward Ierusalem and preached the gospell in many cities of the Samaritas.
26 А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.
Then the angell of the lorde spake vnto Phillip sayinge: aryse and goo towardes mydde daye vnto ye waye yt goeth doune fro Ierusalem vnto Gaza which is in ye desert.
27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
And he arose and wet on. And beholde a man of Ethiopia which was a chaberlayne and of grete auctorite wt Cadace quene of ye Ethiopias and had ye rule of all her treasure came to Ierusalem for to praye.
28 вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.
And as he returned home agayne sittynge in his charet he rede Esay ye prophet
29 А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.
Then ye sprete sayde vnto Phillip: Goo neare and ioyne thy selfe to yonder charet.
30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“
And Philip ranne to him and hearde him rede ye prophet Esayas and sayde: Vnderstondest thou what thou redest?
31 А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
And he sayd: how can I except I had a gyde? And he desyred Philip that he wold come vp and sit wt him.
32 А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
The tenoure of ye scripture which he redde was this. He was ledde as a shepe to be slayne: and lyke a lambe dome before his sherer so opened he not his mouth.
33 У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.
Because of his humblenes he was not estemed: who shall declare his generacio? for his lyfe is taken fro the erthe.
34 Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“
The chamberlayne answered Philip and sayde: I praye the of whom speaketh the Prophet this? of him selfe or of some other man?
35 А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.
And Philip opened his mouth and beganne at ye same scripture and preached vnto him Iesus.
36 І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“
And as they went on their waye they came vnto a certayne water and the chamberlayne sayde: Se here is water what shall let me to be baptised?
37 А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“
Philip sayde vnto him: Yf thou beleve with all thyne hert thou mayst. He answered and sayde: I beleve that Iesus Christe is the sonne of God.
38 І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.
And he comaunded the charet to stonde still. And they went doune bothe into the water: bothe Philip and also the chamberlayne and he baptised him.
39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
And assone as they were come out of the water the sprete of the lorde caught awaye Philip yt the chamberlayne sawe him no moore. And he wet on his waye reioysinge:
40 А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.
but Philip was founde at Azotus. And he walked thorow out ye countre preachynge in their cities tyll he came to Cesarea.
