Дії 8
1 А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.
ⲁ̅ⲥⲁⲩⲗⲟⲥ ⲇⲉ ⲛⲁϥϯⲙⲁϯ ⲡⲉ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲉϥϧⲱⲧⲉⲃ ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲇⲓⲱⲅⲙⲟⲥ ⳿ⲉϫⲉⲛ ϯⲉⲕ⳿ⲕⲗⲏⲥⲓ⳿ⲁ ⲉⲧϧⲉⲛ Ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲁⲩⲥⲱⲣ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲓⲭⲱⲣⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲒⲟⲩⲇⲉ⳿ⲁ ⲛⲉⲙ ⳿ⲧⲥⲁⲘⲁⲣⲓ⳿ⲁ ϣⲁⲧⲉⲛ ⲛⲓⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧⲟⲩ.
2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.
ⲃ̅ⲁⲩ⳿ⲱⲗⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛ⳿ⲥⲧⲉⲫⲁⲛⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛⲣⲉϥⲉⲣϩⲟϯ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲛⲉϩⲡⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱϥ.
3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
ⲅ̅ⲥⲁⲩⲗⲟⲥ ⲇⲉ ⲛⲁϥϯ ⲟⲩⲃⲉ ϯⲉⲕ⳿ⲕⲗⲏⲥⲓ⳿ⲁ ⲉϥⲛⲁ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲛⲓⲏⲓ ⲉϥⲱϣϯ ⳿ⲛϩⲁⲛⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛϩⲓ⳿ⲟⲙⲓ ⲉϥϩⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲧⲉⲕⲟ.
4 Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.
ⲇ̅ⲛⲏⲙⲉⲛ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲱⲣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲁⲩⲥⲓⲛⲓ ⲡⲉ ⲉⲩϩⲓϣⲉⲛⲛⲟⲩϥⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲁϫⲓ.
5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
ⲉ̅Ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁϥⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲟⲩⲡⲟⲗⲓⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲧⲤⲁⲙⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⲁϥϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.
ⲋ̅ⲛⲁⲩϯ ⳿ⲛ⳿ϩⲑⲏⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲙⲏϣ ⲉⲩⲥⲟⲡ ⳿ⲉⲛⲏ⳿ⲉⲛⲁⲣⲉ Ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ϫⲱ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ϧⲉⲛ ⳿ⲡϫⲓⲛ⳿ⲑⲣⲟⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲥⲉⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲛⲓⲙⲏⲓⲛⲓ ⳿ⲉⲛⲁϥ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ.
7 Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.
ⲍ̅ⲟⲩⲙⲏϣ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉ ⲛⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲛ⳿⳿ⲁⲕⲁⲑⲁⲣⲧⲟⲛ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲛⲁⲩⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲱⲧⲟⲩ ⲉⲩⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛ⳿ⲥⲙⲏ ϩⲁⲛⲕⲉⲙⲏϣ ⲇⲉ ⲉⲩϣⲏⲗ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⲉⲩⲟⲓ ⳿ⲛϭⲁⲗⲉ ⲛⲁϥⲧⲁⲗϭⲟ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ.
8 І радість велика в тім місті була́!
ⲏ̅ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲣⲁϣⲓ ϧⲉⲛ ϯⲡⲟⲗⲓⲥ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
9 Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.
ⲑ̅ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ Ⲥⲓⲙⲱⲛ ⲛⲁϥϣⲟⲡ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ⲡⲉ ϧⲉⲛ ϯⲡⲟⲗⲓⲥ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲉϥⲟⲓ ⳿ⲛⲁⲭⲱ ⲉϥⲟⲩ⳿ⲱⲧⲉⲃ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ϣⲗⲱⲗ ⲧⲏⲣϥ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲧⲤⲁⲙⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲟⲩⲛⲓϣϯ.
10 Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
ⲓ̅ⲫⲁⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩϯ ⳿ⲛ⳿ϩⲑⲏⲟⲩ ⲛⲁϥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲕⲟⲩϫⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲛⲓϣϯ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲑⲁⲓ ⲧⲉ ϯϫⲟⲙ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⲑⲏ⳿ⲉⲧⲟⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ϯⲛⲓϣϯ.
11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.
ⲓ̅ⲁ̅ⲛⲁⲩϯ ⳿ⲛ⳿ϩⲑⲏⲟⲩ ⲛⲁϥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲉ ϫⲉ ⲛⲉⲁϥⲉⲣ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛ⳿ⲭⲣⲟⲛⲟⲥ ⲡⲉ ⲉϥⲉⲣϩⲁⲗ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲛⲉϥⲙⲉⲧϩⲓⲕ.
12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.
ⲓ̅ⲃ̅ϩⲟⲧⲉ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲪⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲉϥϩⲓϣⲉⲛⲛⲟⲩϥⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⲛⲉⲙ ⳿ⲫⲣⲁⲛ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⲛⲁⲩⲛⲏⲟⲩ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲣⲱⲙⲓ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛϩⲓ⳿ⲟⲙⲓ ⲉⲩϭⲓⲱⲙⲥ.
13 Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
ⲓ̅ⲅ̅Ⲥⲓⲙⲱⲛ ⲇⲉ ϩⲱϥ ⳿ⲉⲧⲁϥⲛⲁϩϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓⲱⲙⲥ ⲛⲁϥⲙⲏⲛ ⳿ⲉⲪⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲉϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲛⲓⲙⲏⲓⲛⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲛⲓϣϯ ⳿ⲛϫⲟⲙ ⲉⲩϣⲟⲡ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲟⲧϥ ⲛⲁϥⲟⲓ ⳿ⲛ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲡⲉ.
14 Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.
ⲓ̅ⲇ̅⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲉⲧϧⲉⲛ Ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ϫⲉ ⳿ⲁ ϯⲕⲉⲥⲁⲘⲁⲣⲓ⳿ⲁ ϣⲉⲡ ⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ⲁⲩⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲙⲠⲉⲧⲣⲟⲥ ⲛⲉⲙ Ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ϣⲁⲣⲱⲟⲩ.
15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,
ⲓ̅ⲉ̅ⲛⲁⲓ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲙⲁⲩ ⲛⲁⲩⲧⲱⲃϩ ⳿ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉϭⲓ ⳿ⲙⲡⲠⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ.
16 бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.
ⲓ̅ⲋ̅ⲛⲉ⳿ⲙⲡⲁⲧⲉϥ⳿ⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲙⲁⲗⲗⲟⲛ ⲇⲉ ⲛⲁⲩϭⲓⲱⲙⲥ ⲡⲉ ⳿ⲉ⳿ⲫⲣⲁⲛ ⳿ⲙⲠ⳪ Ⲓⲏ̅ⲥ̅.
17 Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!
ⲓ̅ⲍ̅ⲧⲟⲧⲉ ⲁⲩⲭⲁϫⲓϫ ⳿ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩ ϭⲓ ⳿ⲙⲡⲠⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ.
18 Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
ⲓ̅ⲏ̅⳿ⲉⲧⲁϥⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲥⲓⲙⲱⲛ ϫⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ⲡⲓⲭⲁϫⲓϫ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲥⲉϭⲓ ⳿ⲙⲡⲠⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ ⲁϥ⳿ⲓⲛⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϩⲁⲛ⳿ⲭⲣⲏⲙⲁ.
19 і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“
ⲓ̅ⲑ̅ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲁ ⲡⲁⲓⲉⲣϣⲓϣⲓ ⲛⲏⲓ ϩⲱ ϩⲓⲛⲁ ⲫⲏ⳿ⲉϯⲛⲁⲭⲁϫⲓϫ ⳿ⲉϫⲱϥ ⳿ⲛⲧⲉϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲠⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ.
20 Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
ⲕ̅Ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡⲉⲕϩⲁⲧ ⲛⲉⲙⲁⲕ ⲉϥ⳿ⲉϣⲱⲡⲓ ⳿ⲉ⳿ⲡⲧⲁⲕⲟ ϫⲉ ϯⲇⲱⲣⲉ⳿ⲁ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⲁⲕⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲉ⳿ϫⲫⲟⲥ ⲛⲁⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ϩⲁⲛ⳿ⲭⲣⲏⲙⲁ.
21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
ⲕ̅ⲁ̅⳿ⲛⲛⲉ ⲧⲟⲓ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲁⲕ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲕⲗⲏⲣⲟⲥ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⲡⲉⲕϩⲏⲧ ⲅⲁⲣ ⲥⲟⲩⲧⲱⲛ ⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⲙⲫϯ.
22 Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
ⲕ̅ⲃ̅⳿ⲁⲣⲓⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓⲛ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲧⲉⲕⲕⲁⲕⲓⲁ ⲑⲁⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲧⲱⲃϩ ⳿ⲙⲠ⳪ ⲁⲣⲏⲟⲩ ⲥⲉⲛⲁⲭⲁ ⲡⲁⲓⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉⲕϩⲏⲧ ⲛⲁⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
23 Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.
ⲕ̅ⲅ̅ϯⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲭⲟⲗⲏ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩ⳿ⲛϣⲁϣⲓ ⲛⲉⲙ ⲟⲩ⳿ⲥⲛⲁⲩϩ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲧ⳿ⲁⲇⲓⲕⲓ⳿ⲁ.
24 А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
ⲕ̅ⲇ̅ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⳿ⲛϫⲉ Ⲥⲓⲙⲱⲛ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲧⲱⲃϩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲓ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ϩⲁ Ⲡ⳪ ϩⲓⲛⲁ ϫⲉ ⳿ⲛⲛⲉ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲛⲛⲏ⳿ⲉⲧⲁⲣⲉⲧⲉⲛϫⲟⲧⲟⲩ ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲓ.
25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.
ⲕ̅ⲉ̅⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲙⲉⲛ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲉⲣⲙⲉⲑⲣⲉ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⲁⲩⲕⲟⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲒⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛϯⲙⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲤⲁⲙⲁⲣⲓⲧⲏⲥ ⲛⲁⲩϩⲓϣⲉⲛⲛⲟⲩϥⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⲡⲉ.
26 А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.
ⲕ̅ⲋ̅ⲟⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲡ⳪ ⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙ Ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲧⲱⲛⲕ ⲙⲁϣⲉⲛⲁⲕ ⳿ⲙ⳿ⲫⲛⲁⲩ ⳿ⲙⲙⲉⲣⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⳿ⲉⲧⲉⲕⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ Ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⳿ⲉⲅⲁⲍⲁ ⲫⲁⲓ ⲟⲩϣⲁϥⲉ ⲡⲉ.
27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
ⲕ̅ⲍ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛⲉⲑⲱϣ ⳿ⲛⲥⲓⲟⲩⲣ ⳿ⲛⲣⲉⲙ⳿ⲛϫⲟⲙ ⳿ⲛⲕⲁⲛⲇⲁⲕⲏⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲟⲩⲣⲱ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲉⲑⲁⲩϣ ⲫⲁⲓ ⲛⲁϥⲭⲏ ϩⲓϫⲉⲛ ⲧⲉⲥⲅⲁⲍⲁ ⲧⲏⲣⲥ ⲛⲉ ⲁϥⲓ ⲡⲉ ⳿ⲉⲟⲩⲱϣⲧ ϧⲉⲛ Ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲛⲉⲁϥⲕⲟⲧϥ ⲇⲉ ⲡⲉ ⲉϥϩⲉⲙⲥⲓ ϩⲓ ⲡⲉϥϩⲁⲣⲙⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲱϣ ⲡⲉ ϩⲓ ⲡⲓ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲏⲥⲁ⳿ⲏⲁⲥ.
28 вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.
ⲕ̅ⲏ̅ⲡⲉϫⲉ ⲡⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲇⲉ ⳿ⲙⲪⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲁϣⲉⲛⲁⲕ ⲧⲟⲙⲕ ⳿ⲉⲡⲁⲓϩⲁⲣⲙⲁ.
29 А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.
ⲕ̅ⲑ̅ⲁϥϭⲟϫⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉϥⲱϣ ϩⲓ ⲡⲓ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲏⲥⲁ⳿ⲏⲁⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ϩⲁⲣⲁ ⳿ⲕⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉⲕⲱϣ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ.
30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“
ⲗ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲡⲱⲥ ⲟⲩⲟⲛ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⳿ⲉ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲁⲣⲉ⳿ϣⲧⲉⲙ ⲟⲩⲁⲓ ϭⲓⲙⲱⲓⲧ ⲛⲏⲓ ⲁϥⲧⲱⲃϩ ⲇⲉ ⳿ⲙⲪⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥϩⲉⲙⲥⲓ ⲛⲉⲙⲁϥ.
31 А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
ⲗ̅ⲁ̅⳿ⲫⲙⲁ ⲇⲉ ⲉⲧ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ⳿ⲉⲧⲉⲛⲁϥⲱϣ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲉⲩⲛⲁ⳿ⲉⲛϥ ⳿ⲉ⳿ⲡϧⲟⲗϧⲉⲗ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩϩⲓⲏⲃ ⳿ⲛⲁⲧ⳿ϧⲣⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧϧⲱⲕ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⳿ⲛ⳿ϥⲟⲩⲱⲛ ⳿ⲛⲣⲱϥ ⲁⲛ ⲡⲉ.
32 А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
ⲗ̅ⲃ̅ⲁⲩ⳿ⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥϩⲁⲡ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲉϥⲑⲉⲃⲓ⳿ⲟ ⲧⲉϥⲅ⳿ⲉⲛⲉ⳿ⲁ ⲇⲉ ⲛⲓⲙ ⲡⲉⲑⲛⲁ⳿ϣⲥⲁϫⲓ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ⲥⲉⲛⲁ⳿ⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥⲱⲛϧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓϫⲉⲛ ⳿ⲡⲕⲁϩⲓ.
33 У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.
ⲗ̅ⲅ̅ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲥⲓⲟⲩⲣ ⲡⲉϫⲁϥ ⳿ⲙⲪⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ϫⲉ ϯϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⲙⲁⲧⲁⲙⲟⲓ ϫⲉ ⳿ⲉⲣⲉ ⲡⲁⲓ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ϫⲱ ⳿ⲙⲫⲁⲓ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲓⲙ ⲉⲑⲃⲏⲧϥ ϣⲁⲛ ⲉⲑⲃⲉ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ.
34 Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“
ⲗ̅ⲇ̅ⲁϥⲟⲩⲱⲛ ⲇⲉ ⳿ⲛⲣⲱϥ ⳿ⲛϫⲉ Ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϩⲓϣⲉⲛⲛⲟⲩϥⲓ ⲛⲁϥ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲧⲁⲓ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ.
35 А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.
ⲗ̅ⲉ̅ϩⲱⲥ ⲇⲉ ⲉⲩⲙⲟϣⲓ ϩⲓ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⲁⲩ⳿ⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ⲟⲩⲙⲱⲟⲩ ⲡⲉϫⲉ ⲡⲓⲥⲓⲟⲩⲣ ϫⲉ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲟⲩⲙⲱⲟⲩ ⲟⲩ ⲡⲉ ⲉⲧⲧⲁϩⲛⲟ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⳿ⲉϭⲓⲱⲙⲥ.
36 І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“
ⲗ̅ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⲉⲧⲁϩⲛⲟ ⳿ⲙⲡⲓϩⲁⲣⲙⲁ.
37 А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“
ⲗ̅ⲍ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲡⲓⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲙ⳿ⲡⲃ̅ ⳿ⲛϫⲉ Ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲥⲓⲟⲩⲣ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ ϯⲱⲙⲥ ⲛⲁϥ.
38 І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.
ⲗ̅ⲏ̅⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲱⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲱⲟⲩ ⲟⲩⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲡ⳪ ⲁϥϩⲱⲗⲉⲙ ⳿ⲙⲪⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉϥϫⲉⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲥⲓⲟⲩⲣ ⲛⲁϥⲙⲟϣⲓ ⲅⲁⲣ ϩⲓ ⲡⲉϥⲙⲱⲓⲧ ⲉϥⲣⲁϣⲓ.
39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
ⲗ̅ⲑ̅Ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲇⲉ ⲁⲩϫⲉⲙϥ ϧⲉⲛ ⲁⲍⲱⲧⲟⲥ ⲛⲁϥⲕⲱϯ ⲡⲉ ⲉϥϩⲓϣⲉⲛⲛⲟⲩϥⲓ ϧⲉⲛ ⲛⲓⲡⲟⲗⲓⲥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ϣⲁⲧⲉϥ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲔⲉⲥⲁⲣⲓ⳿ⲁ.
40 А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.
ⲙ̅
