< Дії 7 >
1 Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“
Titia maha purohit pora hudise, “Etu kotha khan hosa ase?
2 Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
Titia Stephen koise, “Bhai khan aru baba khan, moi laga kotha huni bhi: Isor laga mohima baba Abraham logote ahise jitia tai Mesopotamia te thakise, tai Haran te nathaka age pora;
3 і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.
aru taike koise, ‘Tumi laga mati aru ghor manu khan pora ulai jabi, aru moi jun jaga tumike dikha bo ta te jabi.’
4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
Titia Abraham pora Chaldea laga desh chari kene Haran te thaki jaise; aru tai laga baba mora pichete, Isor pora taike etu jagate loi anise, jun jagate tumikhan etiya thaki ase.
5 Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.
Kintu Tai taike etu jaga diya nai, tai laga theng rakhibole bhi diya nai. Kintu Isor pora taike aru tai laga khandan ke, ekta jaga dibo koi kene kosom dise, tai laga bacha nathaka hoilebi.
6 І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.
Kintu Isor pora taike eneka koise, tai laga khandan khan dusra desh te alag manu hoi kene thakibo, aru etu jaga laga manu khan taikhan ke nokor bonai rakhibo aru charsoh saal tak bisi dukh dibo.
7 „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.
‘Aru,’ Isor koise, ‘jun jati taikhan ke nokor banabo, utu jati khan ke moi bisar koribo, titia taikhan ulai ahi kene moike etu jagate mohima koribo.’
8 І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.
Titia Isor pora Abraham ke sunnot laga kosom dise, titia Abraham, Isaac laga baba hoise aru ath-dinte Isaac ke sunnot korise; aru Isaac pora Jacob laga baba hoise, aru Jacob pora baroh ta bacha paise aru etu khandan laga baba hoise.
9 А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,
Kintu Joseph laga bhai khan tai uporte ke suku jolise, aru taike Egypt te bikiri kori dise; kintu Isor tai logote thakise.
10 і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
Aru Isor pora tai laga dukh sob pora bachai loise. Tai laga gyaan pora Egypt raja Pharaoh laga mon jiti loise, aru raja pora taike Egypt aru tai laga ghor uporte Governor bonai dise.
11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.
Titia Egypt aru Canaan desh te akaal ahise, aru bisi dukh paise, aru amikhan laga baba khan khabole panai.
12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
Kintu jitia Jacob hunise Egypt te dhaan ase koi kene, tai amikhan laga baba khan ke ta te pathaise.
13 А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.
Aru dusra bar Joseph nijor bhai khan ke tai kun ase utu janibole dise, aru Pharaoh bhi Joseph laga ghor manu khan ke jani loise.
14 Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.
Titia Joseph tai laga kokai khan logote manu pathai kene Jacob aru tai logote pachatar jonke loi kene Egypt te anibole pothaise.
15 І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
Titia Jacob Egypt te jaise, Jacob aru amikhan laga baba khan sob ta te morise.
16 І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.
Aru taikhan laga mora gaw to Shechem te loijai kene kote Abraham pora Hamor bacha khan logote poisa dikene mati kini rakhise ta te kobor dise.
17 А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,
Jitia Isor pora Abraham logote kosom khai kene rakha homoi ahise- etu kosom juntu Isor he Abraham logote korise- Egypt te manu bisi hoi jaise.
18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.
Joseph ke najana ekjon raja Egypt te ulaise.
19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
Tai amikhan laga manu ke thogai dise, aru jiman notun jonom huwa bacha khan ase taikhan ke ulai anibole koise ta te taikhan eitu khan ke jinda thaki bole nadibo.
20 Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.
Etu homoi te Moses jonom hoise; tai Isor nimite bisi sundur thakise, aru taike tin mohina tak tai baba ghor te rakhise.
21 А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
Kintu jitia taike bahar te rakhise, Pharaoh laga swali pora taike loi kene nijor bacha nisena palise.
22 І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.
Aru Moses ke Egypt laga gyaan aru niyom sob sikhai dise, aru tai kotha aru kaam te bhi bisi takot thakise.
23 А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Kintu jitia tai chalis saal hoi jaise, tai nijor Israel bhai khan ke lok kori bole mon korise.
24 Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.
Aru ek din, jitia Israel manu ekjon ke dukh pai thaka dikhise, Moses etu manu ke modot kori bole jaise, aru etu dikhi kene Moses pora etu Egypt manu ke morai dise.
25 Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.
Tai bhabisele, tai laga bhai khan bujhi bo paribo, Isor he taikhan ke bachai dibo nimite taike pathaise, kintu taikhan etu bujhi bo para nai.
26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“
Aru dusra dinte duijon Israel manu jhagara kori thaka homoi te tai ponchise, aru ekjon-ekjon logote shanti rakhibole koise, ‘Bhai khan, kele nijor bhai kokai majote jhagara kori ase?’
27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?
Kintu jun tai usorte manu logot jhagara kori thakise, Moses ke pichete dhakai kene, koise, ‘Tumike kun pora amikhan uporte hukum chola bole dise?
28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“
Juwa kali ekjon Egypt manu ke morai diya nisena, moike bhi mora bole mon ase?’
29 І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.
Etu kotha huni kene Moses polai jaise, aru Median laga desh te alag desh manu hoi kene thaki jaise, aru ta te tai duita chokra bacha laga baba hoi jaise.
30 А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.
Aru jitia chalis saal paar hoi jaise, Probhu laga sorgodoth Sinai Pahar laga jongol te jui nisena kori kene tai usorte ahise.
31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
Jitia Moses jui dikhise, tai etu dikhi kene bisi asurit hoise, aru usor pora sabole jaise, titia Probhu laga awaj hunise.
32 „Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...
‘Moi tumi laga baba khan laga Isor ase, Abraham, Isaac aru Jacob laga Isor.’ Titia Moses kapi kene bhoi pora ta te phale sabole para nai.
33 І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
Titia Probhu taike koise, ‘Tumi laga theng pora juta ulai rakhi dibi, kelemane kuntu jagate tumi khara ase etu jaga Pobitro ase.
34 Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
Ami laga manu khan Egypt te dukh kori thaka Moi dikhise, aru taikhan kandi thaka awaj hunise, aru taikhan ke bacha bole nimite Moi ahise; etu karone ahibi, Moi tumike Egypt te pathabo.’
35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.
Etu Moses, junke Israel manu khan pora grohon kora nai, tai koise, ‘Kun he tumike moi khan uporte cholawta koribo dise?’- Tai ekjon thakise junke Isor pora cholawta bonaise aru bachai dibole nimite pathaise- aru sorgodoth hath pora Moses ke jongol te dikhai dise.
36 Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.
Moses pora he Egypt pora taikhan ke ulai anise, aru sob asurit kaam khan Egypt laga matite dikhai thakise aru Ghar laga Samundar te, aru jongol majot pora taikhan ke chalis saal tak cholai kene loi jaise.
37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“
Etu Moses he ase, jun Israel khan ke koise, ‘Isor pora tumikhan nimite tumikhan laga bhai kokai khan majot pora ekjon moi nisena bhabobadi ulai dibo.’
38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;
Etu tai ase, jongol te thaka homoi te, Sinai Pahar te sorgodoth logot kotha korise, aru kun amikhan baba laga baba khan logot asele, aru utu tai ase jun pora jinda kotha paikene amikhan ke ponchai dise.
39 що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
Etu manu laga kotha moi khan laga baba laga baba khan mani bole mon kora nai, kintu taike hatai dise, aru taikhan laga mon Egypt phale jai jaise.
40 промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.
Aru Aaron koise, ‘Amikhan nimite murti khan bonai dibi jun amikhan ke loi kene age jabo. Aru etu Moses, jun he amikhan ke Egypt pora loi anise, taike ki hoise amikhan najane.’
41 І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.
Titia taikhan ekta goru bacha bonaise, aru hath pora bona laga murti ke kiba ani kene boli dise, aru khushi manai thakise.
42 Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?
Kintu Isor taikhan ke chari kene akas aru tara khan ke puja kori bole dise, jineka bhabobadi khan laga kitab te likha ase, ‘Tumikhan moike janwar laga boli diya nai Chalis saal jongol te thaka homoi te, tumi Israel manu khan kotha manise?
43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
Apuni khan Molech laga tambu ke mani loise, Aru tumikhan laga bhagwan Rephan laga tara bhi, aru murti bonai kene puja kori bole loi jaise karone: Moi tumikhan ke Babylon pora bisi dur te loi rakhidibo.’
44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
Ami laga baba laga baba khan logot sakhi laga tambu ase, jineka taike dikhaise jongol te, tineka bona bole koise, aru thik tineka bonai loise.
45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.
Etu ase tombu ghor juntu amikhan baba khan pora paikene Joshua hath pora loi yate anise, jitia taikhan desh khan ke gheri loi kene kabja kori loise, jun khan Isor he amikhan laga baba khan usor pora khedai dise, aru David raja laga homoi tak thakise,
46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
jun Isor itcha te paise, tai mangise Jacob laga Isor ke thaki bole ekta jagah karone.
47 І Соломон збудував Йому дім.
Kintu Solomon he Isor karone ekta ghor bonai dise.
48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
Kintu, Mohan Isor to manu pora bonai diya ghor te nathake, bhabobadi pora kowa nisena,
49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?
‘Sorgo to Ami laga singhason, aru prithibi Ami laga theng rakha jaga. Probhu koise, tumi Moi karone ghor bonai dibo? Aru Ami laga aram kora jaga to kote hobo?
50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“
Moi he nijor hath pora etu sob bona nai naki?’
51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
Tumikhan phutani aru mon aru kaan te sunnot nakora khan, tumikhan Pobitro Atma laga hinsa kori thake, tumikhan baba laga baba khan kori aha nisena, tineka apuni khan bhi kore.
52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
Eneka kun bhabobadi ase junke tumikhan laga baba pora dukh diya nai? Taikhan pora ahibole thaka Dharmik Jon Jisu laga kotha kowa manu khan ke bhi morai dise, aru tumikhan bhi morai diya aru thogai diya khan hoi jaise,
53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“
Tumikhan sorgodoth khan pora diya Isor laga niyom luwa khan, hoilebi tumikhan manibo para nai.”
54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.
Jitia taikhan etu kotha hunise, sabha laga manu khan monte bisi khong hoise, aru dath kamuri kene Stephen uporte khong uthise.
55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
Kintu tai Pobitro Atma te bhorta hoi kene, sorgote saise, aru Isor laga mohima aru Jisu to Isor laga dyna hath phale khara thaka dikhi paise.
56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“
Stephen pora hala kori kene koise, “Sabi, sorgo khuli thaka dikhi ase, aru Manu laga Putro Isor laga dyna hath phale khara kori ase.”
57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
Titia taikhan untcha awaj pora hala korise, aru kaan bondh kori kene sob eke logot tai usorte polai ahise.
58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.
Aru taikhan taike sheher bahar te loijai kene taike pathor mari dise, aru gawahi khan taikhan laga kapra loise aru jawan manu ekjon naam Saul laga bhori te rakhise.
59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“
Aru taikhan jitia Stephen ke pathor mari thakise, tai Isor ke mati kene koise, “Probhu Jisu, moi laga Atma loi lobi.”
60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“І, промовивши це, він спочив.
Titia tai athukarikena jor awaj pora koise, “Probhu, taikhan ke etu paap laga bisar nokoribi.” Etu koi kene tai ghumai jaise.