Дії 6
1 Тими ж днями, як учнів намно́жилось, зачали́ нарікати на євреїв огре́чені, що в щоденному служі́нні їхні вдовиці зане́дбані.
Are xekꞌiyar ri kojonelabꞌ, ri winaq ri ketzijon pa griego kibꞌ xkibꞌij chi ri e kꞌi malkaꞌnibꞌ man junam ta tajin kabꞌan chike kukꞌ ri malkaꞌnibꞌ ri kechꞌaw pa hebreo man katzꞌaqat ta ri kiwa.
2 Тоді ті Дванадцять покликали багатьо́х учнів та й сказали: „Нам не ли́чить покинути Боже Слово, і служити при стола́х.
Rumal kꞌu riꞌ ri e kabꞌlajuj tijoxelabꞌ xeꞌkimulij konojel ri kojonelabꞌ, xkibꞌij chike: Uj, uj taqoꞌn rech ri Dios, ri qachak are utzijoxik xuqujeꞌ ukꞌutik ri utzij ri Dios, man are ta ri ujachik ri wa.
3 Отож, браття, ви́глядіть із-поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, — їх поставимо на службу оцю.
Qachalal, chitzukuj wuqubꞌ achyabꞌ chiꞌxoꞌl. Ri kenimax kumal ri winaq, ri kꞌo ri Uxlabꞌixel pa kanimaꞌ xuqujeꞌ kꞌo ketaꞌmabꞌal, are waꞌ kekanajik chubꞌanik we patanijik riꞌ.
4 А ми перебува́тимемо за́вжди в молитві та в служі́нні слову“.
Rajawaxik chi ri uj, ri uj taqoꞌn are kaqilij ubꞌanik ri chꞌawem xuqujeꞌ kaqaya ri kꞌutuꞌn rech ri utzij ri Dios.
5 І всім лю́дям сподо́балося оце слово, і обрали Степа́на, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Про́хора та Никано́ра, і Ти́мона та Парме́на, і нововірця Миколу з Антіохії, —
Utz xkita konojel ri xbꞌix chike xeꞌkichaꞌ kꞌu ri Esteban (jun achi ri kꞌo nimalaj ukojobꞌal xuqujeꞌ nojinaq che ri Uxlabꞌixel) xuqujeꞌ ri Felipe, ri Prócoro, ri Nicanor, ri Timón, ri Parmenas xuqujeꞌ ri Nicolás aj Antioquía, (are waꞌ ri xkojonik che ri kꞌutuꞌn ke ri winaq aꞌj Israel).
6 їх поставили перед апо́столів, і, помолившись, вони руки поклали на них.
Aꞌre waꞌ ri wuqubꞌ achyabꞌ ri xekꞌam loq chikiwach ri uꞌtaqoꞌn ri Jesús, ri taqoꞌn xkiya kiqꞌabꞌ pa kiwiꞌ ri xeꞌkichaꞌo xuqujeꞌ xkibꞌan chꞌawem.
7 І росло Слово Боже, і ду́же мно́жилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухня́ні вірі.
Xjabꞌun kꞌu ubꞌixik ri utzij ri Dios rumal riꞌ xekꞌiyar ri e kojonelabꞌ pa Jerusalén, xuqujeꞌ xekojon e kꞌi pareyibꞌ xuqujeꞌ winaq aꞌj Israel.
8 А Степан, повний віри та сили, чинив між наро́дом великі знаме́на та чуда.
Ri Esteban nojinaq che tewechibꞌal xuqujeꞌ ukwinem ri Dios xubꞌan mayijabꞌal taq jastaq kukꞌ ri winaq.
9 Тому дехто повстав із синагоги, що зветься ліберти́нська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікі́ї та з Азії, і зачали́ сперечатись із Степа́ном.
Jun qꞌijal kꞌut jujun achyabꞌ aꞌj Israel ri kepe pa ri tinimit Cirene, pa Alejandría, xuqujeꞌ pa Cilicia rech Asia ri kebꞌe pa ri Sinagoga ubꞌiꞌnam patanijelabꞌ ri e tzoqopitalik. Xkichapleꞌj ukꞌululaꞌxik uwach ri utzij ri Esteban.
10 Але всто́яти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.
Man kꞌo ta kꞌu jun chike xuchꞌek ri etaꞌmabꞌal xuqujeꞌ ri kwinem ri kꞌo rukꞌ ri Esteban are kachꞌawik.
11 Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова́ говорив на Мойсея та Бога.
Xaq jeriꞌ xkikoj kikꞌuꞌx jujun achyabꞌ rech kakibꞌij chi xkita ri Esteban chi xubꞌij awas taq tzij che ri Moisés xuqujeꞌ che ri Dios.
12 І людей попідбу́рювали, і старших та книжників, і, напавши, схопи́ли його, і припрова́дили в синедріо́н.
Ri winaq are xkita we tzij riꞌ xyakataj koyawal, ri e kꞌamal taq bꞌe, xuqujeꞌ ri aꞌjtijabꞌ rech ri taqanik xkichap ri Esteban xkikꞌam bꞌik chikiwach ri qꞌatal taq tzij.
13 Також свідків фальшивих поставили, які говорили: „Чоловік оцей богознева́жні слова́ безпере́стань говорить на це святе місце та проти Зако́ну.
Xeꞌkimok winaq rech kakibꞌan bꞌanoj tzij kakibꞌij: We achi riꞌ kubꞌij awas taq tzij che ri Templo xuqujeꞌ che ri taqanik rech ri Moisés.
14 Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назаряни́н зруйнує це місце та змінить звича́ї, які передав нам Мойсей“.
Qatom kubꞌij chi ri Jesús aj Nazaret kutukij na ri Templo xuqujeꞌ kukꞌex na ronojel ri ukꞌutum kan ri Moisés chiqawach.
15 Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, — як лице Ангола!
Ri qꞌatal taq tzij ko xkikaꞌyej ri Esteban rumal chi ri upalaj xuchapleꞌj chuplinem jetaq kubꞌan ri upalaj jun ángel.
