Дії 5
1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
Vbvritola hoka nyi akonvgv aminv Ananias, ho ninyigv nywng Sapphira lvkobv bunugvlo yikungyira doonv nga kvvgonyi pyoktoku.
2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
Vbvritola ninyigv nywng gv lvkobv umkvpakv vmisila hv morko kvvgonyi nyigvbv pvchingto okv kvvgonyi Apostol vdwlo laklwkto.
3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
Pitar ninyia minto, “Ananias, no ogulvgabv Uyudvbv nga yaaku dunv okv yikungyira lokv paanam morko nga kvvgonyi pvpvtola no Darwknv Dowa mvvdunv?
4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
Atuk lo no yikungyira nga pyoktv madvbv, vv no gvbv rito; okv pyokro kochingbv, morko ngv nokvku. Vbvrikunamv, no ogubv so svkvnvgo ridubv mvngpvnv? No nyi am mvvmado—no Pwknvyarnvnyi mvvdu!”
5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
Ananias so tvvpa sopikda, hv giyala sidasirato; okv yvv um tvvbvdw mvnwng ngv busu nyatoku.
6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
Nyipayapa vdwv aatoku, ninyigv ayak am maatum tumtoku, ninyia agumbv baklin toku, okv ninyia sima ritoku.
7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
Gunta aom lvlv kochinglo ninyigv nywng ngv, ogugo ripvdw chiya kumabv, arwnglo aatoku.
8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
Pitar ninyia tvvkato, “Nga mimpato, morko mvnwng ngv si mvngchikre no la noogv nyilu nonyi gv yikungyira pyoknam lo paanamv?” “Vmabv,” hv mirwkto, “mvnwng vmabv.”
9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
Vkvlvgabv Pitar ninyia minto, “Ogubv no la noogv nyiluv Ahtu gv Dowa rikwripak dubv mvngpvnv? Noogv nyilu nga simarinv nyi vdwv vjv agiv daknyado, okv bunu namka agumlo baklin riku!”
10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
Vjakpigobv hv ninyigv lvpa lvkwng bv gimupla okv sidapvto. Yaapa vdwv arwng aatola okv ho kaakunamv hv sitoku, vkvlvgabv bunu ninyia baklinto okv ninyigv nyilu adarlo ritoku.
11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
Gvrja mvnwng ngv okv yvvdw so kvvbi tvvpapvdw tvvnv mvnwng ngv busu nyatoku.
12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
Mvngchigo lamrwpadubv okv kaasartabobv nyi vdwgv pinkolo Apostol vdwv kaatamto. Mvngjwngnv mvnwng ngv lvkin gubv Solomon gv giabv lo kaarwk minsuto.
13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
Agum lokv akonvka nyitwnglo mvngpak mabv bunua lvkobv aapwng nyumato, nyi vdwv bunua kainvgobv japnya kujvka.
14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
Vbvritola kaiyayabv nyi yangv nyipamv aapwng yayato—Ahtunyi mvngjwngnv nyimv okv nyilo bv twngtv toku.
15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
Kaakunamv lvvmanv nyi vdwa lamtv lo bakdar linto okv gadw lo okv kuchoklo karmu tola ho maanyikinyingka Pitar gv yalu babuv bunua vngsikla okv bunua poya modubv vla ritoku.
16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
Okv Jerusalem adarai gv banggu lokv nyitwnggo aatoku, ho vdwv yvv lvvmapvdw vmalo yvvbunuam alvmanv dow doonv nga aagvnyato; okv bunu mvnwng ngv poyatoku.
17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
Vbvrikunamv Nyibu Butvyachuk okv ninyigv richam mvnwng ngv, sadusis gv ridungnv vdw vla, Apostol vdwa achialvbv kaanwng mabv rinyato; vkvlvgabv bunu rirap dokubv mimisitoku.
18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
Bunu Apostol vdwa naatung toku okv bunua kvba patwk arwnglo tumlwkto.
19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
Vbvritola ho ayuyupra lo Ahtu gv nyidogindung akonv patwk agiya kukda pvvtola, Apostol vdwa agum linggvto, okv bunua minto,
20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
“Vngnyika okv Pwknvyarnvnaam arwnglo daktola nyi mvnwng nga so anwnv singdung lvgabv mimpa tvka.”
21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
Apostol vdwv tvvda laikula, okv arukamchi doonyi chaalin rilo bunu Pwknvyarnvnaam lo aalakula okv tamsar sarap toku. Nyibu Butvyachok okv ninyigv ajin vdwv Jius gv nyigagatv mvnwng nga dopam pamdubv gokum nyato; vbvrikunamv patwk lo nyi vdwa orto jitola Apostol vdwa bunugv kaagialo boolwk dubv minto.
22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
Vbvritola vdwlo nyigam vdwv vngchi tokudw, bunu Apostol vdwa patwk arwnglo kaapa kuma, vkvlvgabv bunu kvba lo vngkur lakula okv mimpa toku,
23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
“Ngonu vdwlo patwk hoka vngchi kunamv, ngonu vriap am alvbv raktin dubv kaato okv agi ho kaaria nvngv chin mvnwng ngv dakdubv kaato; vbvritola vdwlo ngonu agiya kokda kunamv, ngonu arwnglo akoka kaapa kumato!”
24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
Vdwlo nyibu butv mvnwng okv gvrja lo kaariadakrianv vdwv so tvvpa kunam gola, Apostol vdwa ogugo riku namngvdw bunu lamrwsuk panya toku.
25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
Vbvrikunamv nyi ako arwng aatoku okv bunua minto, “Tvvriato! Nonu patwk tumnam nyi vdwv Pwknvyarnvnaam arwng gv nyi vdwa tamsar nyadu!”
26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
Vkvlvgabv Nyigam gamtv angv ninyigv nyi vdwa lvkobv vnglaku okv Apostol vdwa aakur gvvtoku. Vbvrikujvka, bunu mvduridu bv mvngka kuma, vkvlvgavbolo bunu busu nyato ho nyi vdwv bunua vlwng orji mvngbv.
27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
Bunu Apostol vdwa arwnglo aagv tola, bunua kvba kaagialo dakmu toku, okv Nyibu Butvyachok angv bunua tvvkato.
28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
“Ngonu nonuam so nyi angv amin bv tamsar karma bvkv vla orto jitoku,” hv minto; “vbvritola nonuno ogugo ridudw kaatoku! Nonugv tamsarnama Jerusalem mvnwnglo dupwng mooto, okv nonuno ninyigv siku nvgv lvgabv alv ponampoma nga ngonua laarwk simu dubv mvngdu!”
29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
Pitar okv Apostol kvvgonv mirwksito, “Ngonu Pwknvyarnvnyi tvvrung dubv rirungdu, nyi yanga ma.
30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
Ngonugv abuapa gv Pwknvyarnv sikunv Jisunyi turrap motoku, nonugv ninyia daapolo takkiro kochingbv.
31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
Pwknvyarnv ninyia turkur motoku ninyigv lakbik takbvku Rigvnvgobv okv Ringnv gobv, Israel gv nyi vdwa mvngdin modubv alvnv dw nga jitoku okv bunugv rimur am mvngnga dokubv.
32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
So oguogu mvnwng nga ngonu tvriakarianv vdwv Ngonu okv Darwknv Dow, yvvdw Pwknvyarnv gv amin jinam hogv yvbunudw ninyia tvvdunv.”
33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
Vdwlo dopam gv nyi vdwv sum tvvpa nvgola, ho bunu mvnwng ngv achialvbv haachito bunu Apostol vdwa mvki dukubv mvngnya toku.
34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
Vbvritola bunugv lokv akonv, Parisis go aminv Gamaliel vnamgo hv Pvbv tamsar nvgo okv nyi mvnwng gv mvngdv kunam go, kvba arwnglo dakrap toku. Hv Apostol vdwa agumlo achukgo daklin modubv orto jitoku,
35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
okv vbvrikunamv hv kvba vdwa minto, “Israel gv ribam vdwa, so nyi vdw sum nonuno ogugo ritvdonvdw imasuto laka.
36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
Nonuno mvngpato kvvlogv ho Tiudas gv kaatam nama, nyi kvvgonv kaibogobv hartvto, okv nyiga lvngpi gobv ninyia tulwkla riming gvvto. Vbvritola ninyia mvki kunamv, ninyigv nyi vdwv apinain toku, okv ninyigv binamtapnamka siro nyvrokaku.
37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
Hokochingbv, Judas Galili nyi go amin lvkardw alulo aalwkto; ninyigv nyitwnggo ninyia kochingbv riming gvvto, vbvritola ninyia aka mvki toku, okv ninyigv ribam mvnwng vka kipinkiyin toku.
38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
Okv so lvgabv, ngo nonua mindunv, oguguka ho nyi vdwa mvmarima bvka. Bunua mvngchik toputo! Bunu ogugo rungdupadudw okv ridupadudw vv nyi mvngdungridung lokv ridubolo, vv nyeri kunvpv,
39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“І послухались ради його.
vbvritola vv Pwknvyarnv gvlokv aadubolo, nonuno bunua mvchinrichin nyomare. Nonuno chinsure atubongv Pwknvyarnvnyi rinyingriru bv padarminsu namnga!” Kvba mvnwng ngv Gamaliel gv minam am tvvtoku.
40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
Bunu Apostol vdwa goklwk tvla, bunua svnyak patoku, okv bunua Jisu gv amin bv mingku madu kubv mintoku; okv vbvrikunamv bunua anyubv topu jitoku.
41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.
Okvku Apostol vdwv kvba lokv lintoku, bunu himpu toku, vkvlvgavbolo Pwknvyarnv ngv bunua Jisu gvbv rinam adwkaku nvnga boktalwkji toku.
42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.
Okv aludwkibv Pwknvyarnvnaam lo okv nyi mvnwng gv naam lo bunu minsar sarbv dula okv alvnv yunying nga Jisu Kristo lvkwnglo gvvtam jitoku.
