Дії 5
1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
Hannisenla mi inkhat a riming Ananias a dôngma Sapphira leh an oma, an neinun senkhat a juora.
2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
Hannirese ma sum hah a dôngma inrietpuiin in-ang a thupa, adang aminieng kai hah tîrtonngei kuta an hong pêka.
3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
Hanchu Peter'n, “Ananias Ratha Inthieng huongin ram man in-angrip thup rangin ithomo Soitan'n nu mulungrîla racham ni min nei?
4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
Nu juor mâna han khom nata ania; nu juor suo nûkin khom aman chu nata ania, ithomo ma anga neinun tho rangin nu mulunga na masata? Miriemngei huong nimak chea, Pathien huong kêng ni ni,” a tipea.
5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
Ananias'n ma chong hah a riet lehan, ha renghan an leta a thi kelena; hanchu ha thurchi a riet murdi'n chu asân an chi zoia.
6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
Ruothartengei an honga, a ruok hah an thoma, an rojôna, male an phûm zoi.
7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
Dâr inthum vêl suole a dôngma khom ite roi riet loiin a hong lûta.
8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
Peter'n amanu kôm, “Na pasal le neinun man nin man hah hi dôr veihi mo ani, ni ril roh?” tiin a rekela, “O, ma dôr vai hih ani,” tiin amanu han a thuona.
9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
Masikin Peter'n amanu kôm han, “Ithomo Pumapa Ratha minsinna rangin no lômpa le nin inruol? En ta atûn hin na lômpa phûm ngei khom mokota an hong tung nôk zoi so, male nangma khom nang rojôn nôk an tih,” a tia.
10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
Hanchu voikhat rengin Peter ke kunga han ân leta a thi kelena. Ruothartengei hah an hong lûta, amanu hah a thîn an hong mua, masikin an rojôn paia, a pasal kôla han an phûmsa zoi.
11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
Koiindang mi murdi ngei le midangngei ha roi a riet murdi'n chu asân an chi sabak zoi.
12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
Tîrtonngei chu mipui lâia kamâmruoingei le sininkhêl tamtak an tho tira. Iempungei anrêngin Solomon Bokropa an intûpkhôm ngâia.
13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
An pâl pêntieng mingei hah tute an kôma kop ngam khâimak ngeia, nikhomsenla mingeiin anni ngei hah an minpâk ngâi.
14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
Hannirese Pumapa iempungei pasal le nupang tamtakin an pâla kopin an hong pung bang ani.
15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
Tîrtonngei sintho sika han, damloingei khom khalâidung lamlienngeia an hong rojôna, jâlmunngeia, puonphângeia an min jâl ngeia, Peter hong inlôi zorân a rilîm tete luon mi minli thei duoi mo, an tia.
16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
Jerusalem kôl revêla khopuingei renga mipuingei an honga, damloingei, ramkhori sûrngei an hong tuonga; anrêngin an dam let zoi.
17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
Hanchu ochai Inlaltak le a champui Sadduceengei murdi an honga, tîrtonngei hah an narsa ngei tataka, dûkmintong ngei rang an masata.
18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
Tîrtonngei hah an sûr ngeia intâng ina an khum ngei zoi.
19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
Hannirese, jâna Pumapa vântîrton inkhatin intâng in mokot hah ajuong mo-onga, pêntieng a tuong ngeia male an kôm,
20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
“Se ungla Biekina vân ding ungla, male mipuingei kôm hi ringna thar roi hih varil roi,” a tia.
21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
Ma chong hah an jôma, male an sea, khuovârchak dôrin Pathien Biekina an lûta, mi an minchu phut zoi. Hanchu Ochai Inlaltak le a champuingei hah an honga, Juda ulienngei murdi hah roijêkna lientak nei rangin an koi bûma; an makunga rangin tîrtonngei varuoi rangin intâng ina mi an tîra.
22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
Aniatachu, ulienngei hah an vatungin chu intâng ina han tîrtonngei hah tute va mu khâi mak ngeia, masikin an hong kîr nôka,
23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
“Intâng in ha asadimin inkhârin a rungpungei mokotngeia indingin kin va mua; hannirese kin mo onga asûnga tute mu mak me,” tiin an hong rila.
24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
Biekina ochaisi le ruoipu ulien han ha chong hah an rietin chu, “Tîrtonngei chunga imo atung ani zoi hih,” tiin an kamâm sabak zoia.
25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
Hanchu mi inkhat a honga, an kôm, “Rangâita u! Intâng ina mi nin khum ngei han Biekina mi an minchu ngei bang so,” tiin a hong rila.
26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
Hanchu ruoipu ulien hah a champuingei le an honga tîrtonngei hah rangrât song loiin an hong ruoi ngeia, rangrât an songin chu mipuingeiin lungin me deng ni ngei ti an chi sikin.
27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
Tîrtonngei asûnga an hong tuonga male roijêkna muna an inding ngeia, male Ochai Inlaltak han chong a rakel ngeia.
28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
“Hi mi riminga hin minchu tet khâi loi rangin chong inngartak nangni kin pêka, aniatachu en ta u nin chongrilin Jerusalem nin min sipzit zoi hi! hi mi thina hih keini ngei mi minpêl rang nin bôk ani hih!” tiin a ti pe ngeia.
29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
Peter le tîrton dangngei han, “Miriemngei chong nêkin Pathien chong kin jôm ngêt rang ani.
30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
Nangnin Khrosa peret leh nin jêmdela nin that Jisua hah ei richibulngei Pathien'n a kaithoi nôk zoi.
31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
Israelngei nunsie minsîr ngeia ngâidam an chang theina rangin Ama ngêt hah Pathien'n Ruoipu le Sanminringpu ni rangin a changtienga rangin a kaithoi zoia.
32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
Keini hih ha roi rietpuipungei kin nia, Keini le Ratha Inthieng, Pathien'n chong jôm ngei kai kôma a pêk ngâi hah kin ni sa,” tiin an thuona.
33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
Hanchu roijêkpungei han ma chong ha an rietin chu asân an ning athika, tîrtonngei hah thatpai rang an bôka.
34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
Hannirese an lâia Pharisee inkhat a riming Gamaliel, Balam minchupu le mitinin mirit an tho ngâi hah Roijêkna han ândinga. Tîrtonngei hah pêntieng chomolte mojôk rangin chong a pêka,
35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
hanchu roijêkpungei makunga han, “Ki Israel champuingei, hi mingei chunga tho ranga nin bôk chunga hin indîn roi.
36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
Moton han khom Theudas, ‘Milien ki ni’ tiin a hong oma, mi raza minli dôr an jûi ti nin la riet, nikhomrese ama hah thatin a oma, a nûk jûipungei khom anrêngin chekaninchâi zita ite ni khâimak ngei.
37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
Ma suonûk khom han, intelna zora lâiin Galilee rama om Judas hah a hong om nôka; a tieng mi tamtak an kop nôka, aniatachu, ama khom thatin a om nôka a nûk jûipungei murdi khom chekaninchâi zit nôka.
38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
Masikin ma roia hin nangni ki ti, hi mingei hih tôn ngei no roi, omchien rese ngei! tho ranga an bôk le an sintho ngei hih miriem renga ânzir anînchu mong nôk kelen atih,
39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“І послухались ради його.
hannirese Pathien renga an tho anînchu mene no tunui, Pathien doi kêng nin hong changna rang!” a tia. Roijêkna han Gamaliel chong hah an poma.
40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
Tîrtonngei hah asûnga an koi ngeia, an vîk ngeia, Jisua rimingin thurchi misîr tet khâiloi rangin chong an pêk ngeia, male an mojôk ngei zoi.
41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.
Hanchu, roijêkpungei lâi renga an jôka Jisua riming sika tuong thei rangin intelin an om sikin asân an râiasâna.
42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.
Male anîngtin Biekin le insûng ngeia thurchisa misîrin, Jisua chu Messiah ani tiin an misîr bang ngâi.
