Дії 4
1 А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,
Petrus bilǝn Yuⱨanna halayiⱪⱪa gǝp ⱪiliwatⱪanda, kaⱨinlar, ibadǝthana ⱪarawullirining baxliⱪi wǝ Saduⱪiylar ularning yeniƣa kelip ⱪaldi.
2 обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.
Ular [rosullarning] halayiⱪⱪa tǝlim berixi, jümlidin «Əysaning wasitisi bilǝn ɵlgǝnlǝr tirildürülidu» dǝp jakarliƣini üqün intayin ǝsǝbiylǝxti.
3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.
Ular ularni tutⱪun ⱪilip, ǝtisigiqǝ türmigǝ solap ⱪoydi, qünki kǝq kirip ⱪalƣanidi.
4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.
Lekin jar ⱪilinƣan sɵz-kalamni angliƣanlarning kɵpi etiⱪad ⱪildi; xuning bilǝn etiⱪad ⱪilƣan ǝrlǝrning sanila bǝx mingƣa yǝtti.
5 І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,
Ətisi, [Yǝⱨudiylarning kengǝxmisidiki] baxliⱪlar, aⱪsaⱪallar wǝ Tǝwrat ustazliri Yerusalemda toplandi.
6 і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.
Ularning arisida bax kaⱨin Annas, Ⱪayafas, Yuⱨanna, Iskǝndǝr wǝ bax kaⱨinning baxⱪa jǝmǝtidikilǝr bar idi.
7 І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“
Ular [Petrus bilǝn Yuⱨannani] arisiƣa turƣuzup: — Silǝr bu ixni ⱪaysi küq-ⱪudrǝtkǝ tayinip yaki kimning nami bilǝn ⱪildinglar? — dǝp soridi.
8 Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!
Petrus Muⱪǝddǝs Roⱨⱪa toldurulƣan ⱨalda ularƣa mundaⱪ dedi: Hǝlⱪning ⱨɵkümranliri wǝ Israilning aⱪsaⱪalliri!
9 Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, -
Əgǝr biz bügün bu tokur adǝmgǝ kɵrsǝtkǝn yahxi ǝmǝl ⱨǝm uning ⱪandaⱪ saⱪaytilƣanliⱪi sǝwǝblik soraⱪⱪa tartilƣan bolsaⱪ,
10 нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!
silǝr wǝ pütkül Israil hǝlⱪi xuni bilsunki, silǝr krestligǝn, ǝmma Huda ɵlümdin tirildürgǝn Nasarǝtlik Əysa Mǝsiⱨning nami bilǝn, uning [küq-ⱪudriti] arⱪiliⱪ bu kixi muxu yǝrdǝ aldinglarda pütünlǝy saⱪ-salamǝt turidu!
11 Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“
Bu [Əysa] bolsa, [muⱪǝddǝs yazmilarda] [pütülgǝndǝk], dǝl silǝr tamqilar etibarsiz dǝp taxliwǝtkǝn, biraⱪ burjǝk texi bolup tiklǝngǝn taxtur.
12 І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.
Uningdin baxⱪa ⱨeqkimdǝ nijatliⱪ yoⱪ, qünki pütkül asman astida insanlar arisiƣa tǝⱪdim ⱪilinƣan, Əysadin baxⱪa bizni ⱪutⱪuzidiƣan ⱨeqⱪandaⱪ bir nam yoⱪtur.
13 А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.
Petrus bilǝn Yuⱨannaning bu jüritini kɵrgǝn ⱨɵkümranlar ularning oⱪumiƣan adǝttiki adǝmlǝrdin ikǝnlikini bilip, ⱨǝyran boluxti; ularning burun Əysa bilǝn billǝ bolƣanliⱪinimu bildi.
14 Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.
Uning üstigǝ, saⱪayƣan ⱨeliⱪi adǝmning ularning yenida turuwatⱪanliⱪini kɵrüp, ular ⱨeqⱪandaⱪ gǝp yanduralmidi.
15 І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,
Xuning bilǝn ⱨɵkümranlar ularni kengǝxmidin qiⱪixⱪa buyrudi. Andin bir-biri bilǝn mǝsliⱨǝtlixip:
16 говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
— Bularni ⱪandaⱪ ⱪilimiz? Qünki ularning wasitisi bilǝn heli kɵrünǝrlik mɵjizilik bir alamǝt yüz bǝrgǝnliki pütkül Yerusalemdikilǝrgǝ ayan boldi wǝ biz uni inkar ⱪilixⱪa amalsizmiz.
17 Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.
Lekin bu ixning hǝlⱪ iqidǝ tehimu kǝng yeyilip kǝtmǝsliki üqün, ularƣa bundin keyin bu adǝmning namida ⱨeqkimgǝ ⱨeqnemǝ demǝslikkǝ agaⱨ-tǝⱨdit salayli! — deyixti.
18 І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.
Xuning bilǝn ularni qaⱪirtip, bundin keyin Əysaning namida ⱨeq sɵzlimǝslik yaki tǝlim bǝrmǝslikni ⱪǝt’iy buyrudi.
19 І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
Lekin Petrus bilǝn Yuⱨanna: — Hudaning aldida silǝrgǝ itaǝt ⱪilix toƣrimu yaki Hudaƣimu, buningƣa ɵzünglar bir nemǝ dǝnglar!
20 Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“
Əmma biz bolsaⱪ, kɵrgǝn wǝ angliƣanlirimizni eytmay turalmaymiz! — dǝp jawab bǝrdi.
21 А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.
[Ⱨɵkümranlar] bolsa halayiⱪtin ⱪorⱪup, ularni jazalaxⱪa layiⱪ sǝwǝb tapalmay, ularƣa tehimu tǝⱨdit selip, ⱪoyup bǝrdi. Qünki halayiⱪ bolƣan wǝⱪǝ tüpǝylidin Hudani uluƣliƣanidi.
22 Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.
Qünki bu saⱪaytilix mɵjizilik alamiti kɵrsitilgǝn kixining yexi ⱪiriⱪtin axⱪanidi.
23 Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.
Ular ⱪoyup berilgǝndin keyin, ɵz ⱨǝmraⱨlirining yeniƣa ⱪaytip kelip, bax kaⱨinlar wǝ aⱪsaⱪallarning ⱪilƣan sɵzlirini baxtin-ahir kɵpqilikkǝ uⱪturdi.
24 Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
Ular buni angliƣanda, awazini bir niyǝt bir dil bilǝn Hudaƣa kɵtürüp mundaⱪ nida ⱪildi: — I Igimiz, Sǝn asman-zemin, dengiz-okyanlarni wǝ ulardiki barliⱪ mǝwjudatlarni yaratⱪan Hudadursǝn.
25 Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?
Sǝn Muⱪǝddǝs Roⱨ bilǝn hizmǝtkaring bolƣan Dawutning aƣzi arⱪiliⱪ mundaⱪ degǝnƣu: «Əllǝr nemixⱪa quⱪan salidu? Nemǝ üqün bikardin-bikar suyiⱪǝst oylaydu?
26 Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.
Dunyadiki padixaⱨlar sǝp tartip, Əmǝldarlar yiƣilixip, Pǝrwǝrdigar wǝ Uning Mǝsiⱨi bilǝn ⱪarxilixⱪa jǝm boluxti».
27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,
— Qünki dǝrwǝⱪǝ dǝl bu xǝⱨǝrdǝ Ⱨerod ⱨǝm Pontius Pilatus, yat ǝlliklǝr ⱨǝm Israil hǝlⱪliri birlixip, Sǝn mǝsiⱨligǝn muⱪǝddǝs hizmǝtkaring Əysaƣa ⱪarxi qiⱪip toplanƣanidi,
28 учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.
xuning bilǝn küq-ⱪudriting wǝ iradǝng boyiqǝ Sǝn burunla nemining ǝmǝlgǝ axuruluxini bekitkǝn bolsang, ular xularni ⱪilƣan.
29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,
Əmdi i Pǝrwǝrdigar, ularning seliwatⱪan tǝⱨditlirini kɵrgǝysǝn, ⱪulliringni sɵz-kalamingni toluⱪ yürǝklik bilǝn sɵzlǝp yǝtküzidiƣan ⱪilƣaysǝn;
30 коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Отрока Ісуса“.
kesǝllǝrni saⱪaytixⱪa ⱪolungni uzitip, muⱪǝddǝs hizmǝtkaring Əysaning namida mɵjizilik alamǝtlǝr wǝ karamǝtlǝrni yaratⱪaysǝn.
31 Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!
Ularning duasi ayaƣlaxⱪanda, ular turƣan yǝr tǝwrinip kǝtti. Ular ⱨǝmmisi Muⱪǝddǝs Roⱨⱪa toldurulup, Hudaning sɵz-kalamini yürǝklik sɵzlǝp yǝtküzüxkǝ baxlidi.
32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.
Top-top etiⱪadqilar bir jan-bir dil, bir mǝⱪsǝttǝ idi. Ⱨeqkim ɵzigǝ tǝǝlluⱪ pul-melini «ɵzümning» demǝytti, bǝlki ⱨǝmmisigǝ ortaⱪ idi.
33 І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!
Rosullar zor küq-ⱪudrǝt bilǝn Rǝb Əysaning tirilgǝnlikigǝ guwaⱨliⱪ berǝtti. Hudaning zor meⱨri-xǝpⱪiti ularning ⱨǝmmisining üstigǝ ⱪondi.
34 Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,
Ularning arisidikilǝrning ⱨeqnemigǝ ⱨajiti qüxmǝytti. Qünki yǝr-zemin, ɵy-jay igidarliri bolƣanlar ularni setip, pulini elip kelip
35 та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.
rosullarning ayiƣi aldiƣa ⱪoyatti; andin ⱨǝrkimning eⱨtiyajiƣa ⱪarap tǝⱪsim ⱪilinatti.
36 Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“— був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,
Ularning iqidǝ Lawiy ⱪǝbilisidin bolƣan, Siprusta tuƣulƣan Yüsüp isimlik birsi bar idi (rosullar uni Barnabas, yǝni «Riƣbǝtlǝndürgüqi oƣul bala» dǝp atiƣan);
37 мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.
uningmu bir parqǝ etizi bar idi; u xu yolda uni setip, pulini elip rosullarning ayiƣi aldiƣa tapxurdi.
