Дії 28
1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.
A HOOPAKELEIA ae la, alaila, ike iho la lakou i ka mokupuni, ua kapaia o Melita.
2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.
He mea e ka lokomaikai o ia poe kanaka e ia makou; no ka mea, hoaa iho la lakou i ahi, a hookipa mai la ia makou a pau, no ka ua e haule ana, a no ke anuanu.
3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.
Lapulapu iho la o Paulo i puapua hoaa, a i kona kau ana ma ke ahi, puka mai la he moonihoawa mailoko mai o ka wela, a pipili iho la i kona lima.
4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“
A ike mai la kela poe kanaka e i ua mea nihoawa la e kau ana i kona lima, i ae la lakou kekahi i kekahi, Oiaio no he kanaka pepehi kanaka keia, ua pakele no ia i ke kai, aka, o ka mea hoopai, aole ia i ae mai i kona ola.
5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!
Nolaila lulu aku la ia i ua mea nihoawa la iloko o ke ahi, aole hoi i loaa ia ia ka poino.
6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.
Kakali iho la lakou i kona pehu ana, a me ka hina ilalo a make koke; a loihi ko lakou kakali ana, aole hoi i ike ia ia e loaa ana i ka poino, huli hou ae la ko lakou manao, i ae la, He akua ka ia.
7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.
Kokoke ma ia wahi ka aina o ka luna o ia moku, o Popelio kona inoa, nana no i kii mai ia makou, a hookipa maikai aku la i na la ekolu.
8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.
E kaa ana ka makuakane o Popelio i ke kuni, a me ka hi koko. Komo aku la o Paulo io na la, pule aku la, kau iho la i kona lima maluna ona, hoola aku la ia ia.
9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.
Nolaila hanaia ae la keia, o kekahi poe e i loohia i ka mai ma ia mokupuni, hele mai la lakou, a hoolaia iho la.
10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.
Hoomahalo mai la lakou ia makou, me na mahaloia he nui; a holo makou, kau mai la lakou i na mea e pono ai.
11 А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.
A hala na malama ekolu, holo aku la makou ma kekahi moku no Alokanederia, i ku ma ia mokupuni i ka hooilo, o Diosekouro ka hoailona.
12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.
A pae aku la makou ma Surakausa, a noho iho la i na la ekolu.
13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,
A mailaila aku makou i holo ai a hiki i Regio, a hala kekahi la, pa mai la ka makani, mai ke kukuluhema mai, a ia la ae, hiki makou i Puteoli:
14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.
A malaila loaa ia makou he mau hoahanau, kaohi mai lakou ia makou e noho me lakou ehiku la; a pela makou i hele aku ai i Roma.
15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.
A lohe mai na hoahanau ia makou, malaila mai la lakou i hele mai ai a Apioporo, a me Teriatubereno, e halawai me makou. A ike o Paulo ia lakou, hoomaikai aku la ia i ke Akua, a hoolana mai.
16 А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.
A hiki makou i Roma, haawi aku la ka lunahaneri i ka poe paahao i ke alii o ka poe koa. I aeia'ku la o Paulo e noho kaawale i kona wahi iho, me kekahi koa nana ia i malama aku.
17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.
A hala na la ekolu, hoakoakoa iho la o Paulo i ka poe koikoi o na Iudaio. A pau lakou i ka hoakoakoaia, i aku la ia ia lakou, E na kanaka, na hoahanau, aole au i hana i kekahi mea i kuee i na kanaka, a me na aoao o na makua; aka ua haawi paaia'ku la au ma Ierusalema i na lima o ko Roma.
18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.
A hookolokolo mai lakou ia'u, manao iho la e kuu mai, no ka mea, aole he mea ia'u i ku i ka make.
19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.
A papa aku la na Iudaio, kaohiia au e hoopii ia Kaisam, aole hoi o'u mea e hoopii aku ai i ko'u lahuikanaka.
20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.
No keia mea, i kii aku nei au ia oukou, i ike aku au, a e kamailio aku ia oukou; no ka mea, ua paa au i keia kaulahao no ka manaolana o ka Iseraela.
21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.
I mai la lakou ia ia, Aole i loaa ia makou ka palapala mai Iudea mai nou, aole hoi i hoike mai a olelo mai paha kekahi o na hoahanau i hele mai, i hewa ou.
22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“
Ke makemake nei no hoi makou e hoolohe ia oe i kou manao; no ka mea, ua ike no makou i keia aoao, ua olelo ku e ia i na wahi a pau.
23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.
A i ko lakou hoakaka ana i ka la, alaila hele mai la na mea he nui loa io na la, i kona wahi; hoakaka aku la oia, a mai kakahiaka a ahiahi kona hoike ana aku i ke aupuni o ke Akua, a me ka hooikaika aku ma na mea o Iesu, ma ke kanawai ia Mose, a ma ka na kaula.
24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
Manaoio iho la kekahi poe i na mea i oleloia mai, a hoomaloka kekahi poe.
25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
A i ka like pu ole ana o ko lakou manao kekahi i kekahi, hele aku lakou, mahope iho o ka hai ana aku o Paulo i kahi olelo hou; Pololei wale ka olelo a ka Uhane Hemolele, ma o Isaia la, o ke kaula, i ko kakou poe kupuna,
26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!
I ka i ana mai, E hele i keia poe kanaka, a e i aku, I ka lohe ana, e lohe auanei oukou, aole nae e ike i ke ano; i ka ike ana, e ike auanei oukou, aole nae e hoomaopopo.
27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“
Ua manoanoa hoi ka naau o keia poe kanaka, kaumaha ko lakou pepeiao ke lohe, ua hoopili i ko lakou maka; o ike lakou me na maka, a lohe me na pepeiao, a ike hoi ka naau, a e huli mai, a hoola aku au ia lakou.
28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“
No ia mea, e ike pono oukou, ua hoounaia'ku ke ola o ke Akua i ko na aina e, a e hoolohe mai no lakou.
29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.
A i kana hai ana aku i keia mau mea, hele aku la na Iudaio, a nui loa iho la ko lakou hoopaapaa ana ia lakou iho.
30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,
Noho iho la o Paulo a hala na makahiki elua, iloko o kona hale hoolimalimaia, e hookipa ana i ka poe a pau i hele aku io na la,
31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!
Me ka hai mai i ke aupuni o ke Akua, a me ka hoike mai i na mea e pili i ka Haku ia Iesu Kristo, me ka wiwo ole, a me ka papa ole ia aku.
