Дії 27
1 А коли постановлено, щоб відпли́нули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'я́знених сотникові, Юлієві на ім'я́, з полку Августа.
Nuuni markkaben Xaale baanaw qachchida wode Awugisxoosa wotaaddareta geetetteyssatappe issi Yuuliyoosa giya mato halaqaas Phawuloosanne hara guutha qasho asata aathi iyaw immidosona.
2 І посідали ми на корабля адрамі́тського, що пливти́ мав біля місць азійських, та й відча́лили. Із нами був Аріста́рх македо́нець із Солу́ня.
Iisiya gaxan de7iya biittata biya Adiramixiyoone markkaben gelidi denddida. Maqedooniya asi gidida Teselonqe Arsxirokoosi nuura de7ees.
3 А другого дня ми пристали в Сидо́ні. До Павла ж Юлій ставивсь по-лю́дському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.
Wonttetha gallas nuuni Sidoona gakkishin, Yuuliyoosi Phawuloosas keehidi ba laggetakko bidi koshshiyaban maaddana mela enttako iya yeddis.
4 А ви́рушивши звідти, припливли́ ми до Кіпру, бо вітри́ супроти́вні були́.
Yaappe denddidi sinthara nu bolla carkkiya gisho haathan teqettida biittaa, Qoophirosan zemppidi aadhdhida.
5 Коли ж перепли́нули море, що біля Кілікі́ї й Памфі́лії, то ми прибули́ до Лікі́йської Міри.
Kilqiyanne Phinfiliya matan de7iya abbaa pinnidi Liiqiyan de7iya Muura gakkida.
6 І там сотник знайшов корабля олександрійського, що пли́в в Італію, і всадив нас на нього.
Yan mato halaqay Xaale biya Iskkinddiriya markkabe demmidi, iyan nuna gelssis.
7 І днів багато помалу пливли́ ми, і насилу насупроти Кніду припли́нули, а що вітер нас не допускав, попливли́ ми додолу на Кріт при Салмо́ні.
Nuuni daro gallas loddara bidi, daro meton Qanidoosa katama mati gakkida. Yaara baanaw nuna carkkoy diggin Salmoonara aadhdhidi haathan teqettida biittaa, Qarxeesen zemppidi aadhdhida.
8 І коли ми насилу минули його, то припливли́ до одно́го місця, що зветься Доброю При́станню, недалеко якого знахо́диться місто Ласе́я.
Daro meton gaxa gaxa oykkidi Laasiya katamaa matan de7iya abbaa doonan “Markkabey Woppu Gidi Shemppiyaso” giya bessaa gakkida.
9 А як ча́су минуло багато, і була вже плавба́ небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,
Nuuni yan daro wodiya gam77idaappe guye xoomay bilettida gisho hizappe markkaben buussi metiya gisho Phawuloosi entta zoris.
10 говорячи їм: „О мужі! Я бачу, що буде плавба́ з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу́ й корабля, але й для наших душ“.
“Asaw, nu buussan gita boshinne daro qohoy de7eyssi taw benttees; qohoy caanaa bollanne markkabiya bolla xalaala gidonnashin nu de7uwa bollaka gakkana” yaagis.
11 Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив.
Shin mato halaqay Phawuloosi gidayssafe aathidi markkabiya laaggeysinne markkabiya goday geyssan ammanis.
12 А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі.
He abbaa doonan de7iya katamay balggo ageena aathanaw enttaw injjetonna gisho, dariya asati banttaw dandda7ettiko Finqqe katamaa gakkidi balggo ageena yan aathanaw zorettidosona. Finqqey pudeha-wulohappenne dugeha-wulohappe giddon abbaa doonan de7iya katama.
13 А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.
Kawushsha dugeha carkkoy loddara carkkida wode bantta qoppidayssada hanidabaa enttaw daanin denddidi, markkabey qaaxxonna mela oykkiya biraata pude ekkidi Qarxeese matara aadhdhidosona.
14 Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон.
Shin daro gam77onna “Awuraqiis” giya wolqqaama gotey haathan teqettida biittaafe duge entta bolla denddis.
15 А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися.
He gotey markkabiya sugidi efonna diggida gisho carkkoy markkabiya ba dosida soo efis
16 І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли.
Nuuni Qeeda giya haathan teqettida biittaa zemppidi bishe daro metootettidi markkabiya wogoluwa ashshanaw dandda7ida.
17 Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так.
Entti wogoluwa pude kessidaappe guye wodoruwan markkabiya bolla xaaxidi, minthi qachchidosona. Surtiisa giya shafiyan banttana dom77ethana gidi hirggidi, markkabiya sharaa wodhisidi markkabiya coo yeddi aggidosona.
18 А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись,
Gotey wolqqaamishe bin wonttetha gallas caanaappe baggaa abban holo oykkidosona.
19 а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч.
Heedzantho gallas markkabiya miishiya ekkidi bantta kushen holidosona.
20 А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись.
Nuuni daro gallas awa ayfenne xoolintto be7onna gishonne wolqqaama uushoy nu bolla uushida gisho sinthafe nuuni shemppora attana gidi qoppibookko.
21 А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: „О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, — і обминули б були ці терпіння та шкоди.
He wode entti daro gallas kathi moonna gam77ida gisho Phawuloosi entta giddon denddi eqqidi, “Asaw, hintte ta zoriya ekkidi Qarxeeseppe denddonna aggidaako ha metoynne qohoy nuna gakkenna.
22 А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні о́дна душа з вас не згине, окрім корабля.
Shin taani hinttena yayyofite gada zorays; ays giikko, ha markkabe dhayanaappe attin hinttefe issi asa shemppoykka dhayenna.
23 Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́,
Zine qamma ta iyabaa gididayssinne ta goynniya Xoossay kiittida kiitanchchoy ta matan eqqidi,
24 та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“.
‘Phawuloosa, yayyofa; neeni Roome biittaa Kawuwa Qeesare sinthan eqqanaw bessees. Hekko Xoossay ne gisho neera biya asa ubbaa shemppuwa ashshis’ yaagis.
25 Тому́ то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.
Hessa gisho, asaw, yayyofite. He kiitanchchoy taw odidayssi hananayssa taani ammanays.
26 І ми мусимо наткнутись на о́стрів якійсь“.
Shin carkkoy nuna efidi issi haathan teqettida biittaa gaxan holana” yaagis.
27 А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріяти́цькому морю, то десь коло пі́вночі стали доми́слюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.
Tammanne oyddantho qamman Meditiraane Abban nuna carkkoy gedenne haa sugishin, gidi bilahe gidiya wode markkabiyan ootheyssati biittako matidabaa daanis.
28 І, запустивши оли́вницю, двадцять сяжнів знайшли. А від 'їхавши трохи, запустити оли́вницю знову, — і знайшли сяжнів п'ятнадцять.
Entti ciimmotethaa eranaw koyidi wodoro xeeran deexiyabaa qachchidi abban yeggin, abbay hosppun tammu wadha gidis. Guuthi gam77idi, zaari yeggin usuppun tammu wadha gidis.
29 І боявшись, щоб не натрапити нам на скеля́сті місця́, ми закинули чотири кі́тві з корми́, і благали, щоб настав день.
Entti abbaa gaxan de7iya shuchchan dom77ettona mela yayyidi, markkabey boonna mela oykkiya oyddu biraatata markkabiyappe guyera abban yeggidi, sa7ay wonttana mela Xoossaa woossosona.
30 А коли моряки намага́лись утекти́ з корабля́, і чо́вна спускали до моря, вдаючи́, ніби кі́тви закинути з носа хо́чуть,
Markkabiyan ootheyssati markkabiyappe baqatanaw koyidi, markkabey boonna mela oykkiya biraatata markkabiyappe sintha baggara abban yeggiya daanin wogoluwa abban yeggidosona.
31 то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“
Phawuloosi mato halaqaakkonne wotaaddaretakko, “Hayssati markkabiyan shemppi uttonna ixxiko hintte attanaw dandda7ekketa” yaagis.
32 Тоді вояки́ перерізали мо́тузи в чо́вна, і дали́ йому впасти.
Hessa gisho, wotaaddareti wogoloy qashettida wodoruwa qanxidi yeddi aggidosona.
33 А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: „Чотирна́дцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.
Sa7ay wonttana hanishin ubbay kathi maana mela Phawuloosi asaakko, “Hintte kathi moonna naagishe hachchira tammanne oyddu gallas gam77ideta.
34 Тому́ то благаю вас ї́жу прийняти, бо це на рятунок вам буде, — бо жодному з вас не спаде з голови й волоси́на!“
Hessa gisho, guutha kathi hintte maana mela taani hinttena woossays. Hintte gashttana mela guutha kathi maanaw koshshees; hari attoshin hintte huu7e binaanaappe issoykka dhayenna” yaagis.
35 А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти.
Phawuloosi hessa gidi uythi ekkidi ubbaa sinthan Xoossaa galatis; uythaa menthidi muusu doomis.
36 Тоді всі підне́слись на дусі, і, стали поживу приймати.
Ubbay minettidi banttaw kathi ekkidi midosona.
37 А всіх душ нас було в кораблі — двісті сімдесят шість.
Nuuni markkabiyan de7eyssati nam77u xeetanne laappun tammanne usuppuna.
38 І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.
Entti midi kallida wode caana gisttiya abban yeggidi markkabiya deexuwa kawushshidosona.
39 А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе зато́ку якусь там угледіли, що берега пла́ского мала, до якого й ви́рішили, як можна, приплисти́ з кораблем.
Sa7ay wonttida wode markkabiya oosanchchoti aw biitta gakkidaakko eronashin, abbaa gaxan de7iya shafenne silimo be7idosona. Banttaw dandda7ettiko markkabiya he shafiyakko shiishanaw qoppidosona.
40 Підняли тоді кі́тви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворо́зки в стерна́, і вітри́ло мале за вітром поставили, — та й покерува́ли до берега.
Yaatidi, markkabey boonna mela oykkiya biraatata birshshidi abban yeggidosona. He wode laaggiya mithaa qachchiya wodoruwa birshshidosona. Hessafe guye, carkkoy markkabiya sinthe sugana mela markkabiya efiya sharaa sintha baggara dhoqqu oothidi buussu doomidosona.
41 Та ось ми натра́пили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілко́му: ніс загруз й позоставсь нерухо́мий, а корма́ розбивалася силою хвиль.
Shin markkabey shafe dooren dom77ettidi mitettis. Markkabiyas sintha baggay xuggunidi shafiya caddi oykkidi qaaxxonna ixxin, guye baggay zuliya sugethan meqeretethi oykkis.
42 Вояки́ ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котри́йсь не поплив і не втік.
Wotaaddareti qasho asaappe issoykka haathaa wadhdhidi kessi ekkonna mela entta wodhanaw zorettidosona.
43 Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній на́мір, і звелів усім тим, хто пли́вати вміє, щоб скакали та перші на берег вихо́дили,
Shin mato halaqay Phawuloosa ashshanaw koyidi wotaaddareta zoretaa ixxis. Haathe wadho eriya ubbay markkabiyappe haathan guppi guppi wodhdhidi kasetidi gaxa keyana mela kiittis.
44 а інші — хто на до́шках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!
Attidayssati sanqqaa bollanne, markkabiya me7uwa bolla keyana mela kiittis. Hessada hanidi ubbay gaxa sarora keyidosona.
