Дії 25
1 А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарі́ї до Єрусалиму.
U Festo winjila hwi jimbo elyo isiku elya tatu abhalile afume hu Kaisaria paka hu Yerusalemu.
2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,
Ugosi weshibhanza na Yahudi bhaletile amalulumwo hwa Festo, na bhanjile hwikhone hwa Festo.
3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі.
Bhalabhile uFesto huje uPaulo abhale hu Yerusalemu aje nkaabhabude mwidala.
4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться.
Lelo uFesto ajile uPaulo afungwilwe hu Kaisaria, lelo umwene ahayinza uhwo nanali.
5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“.
Ajile “Bhaala bhabhajiye, tibhajenye abhale nabho. Nkashele zihweli embibhi zyazyonti hwe muntu unu mubhajiye hutake.”
6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла.
Nawakala ensiku nane nezyamwabho wagaluha hu Kaisari. Shandabho yakwe wakhala pitengo elyalonjele wakwizya uPaulo huje ayinze.
7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти,
Nawafiha, Ayahudi bhabhafumile hu Yerusalemu bhaleta amashitaka amwamu gasigabhabhajiye ahakikisye.
8 бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“.
U Paulo wahwitetela waga, 'Siga imbombile embibhi hwa Yahudi, hushibhanza hwa Kaisari, siga entulile nahamo.'
9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“
Lelo uFesto ahanzaga ahwipendekezye hwa Yahudi wabhuuzya uPaulo huje uhwanzaje tibhale alonjele hu Yerusalemu enongwa ezi?'
10 Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш.
U Paulo waga ane enemeleye epa pitengo elyalongwe elya Kaisari pehwanziwa alongwe. Sembahoseye Ayahudi, neshi shulolile.
11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“
Ane nkashele nihweli zyenkosiye ezyalongwe huje enfwe, sigakhana afwe. Lelo nkanazimo numo umuntu yabhajiye antwale uhwo ehulabha u Kaisari. '
12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“
U Festo nawayanga ni baraza waga uhulabha uKaisari; ubhabhale hwa Kaisari.”
13 Як минуло ж днів кілька, цар Агрі́ппа й Верні́ка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.
Nazyashila ensiku zinyinji umfumu u Agripa nu Bernike bhahafihile hu Kaisaria hujendele uFesto.
14 А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень,
Nabhakhala ensiku zyenyinji uFesto aletile engongwa zya Paulo hwa mfumu; Waga, 'Umuntu umo alehwilwe epa umuntu unufungwe.
15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду.
Nihali hu Yerusalemu agosi bheshibhanza nazee bha Yahudi bhaletile enongwa huline na bhabhuuzizya eshalonje enongwa eyo.
16 Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.
Ane nabhabhulile huje siga deestuli yetu hulonje umuntu nu upendelelo, umuntu yalongwa abhane nafasi eyahwitetele hwa bhantu bhabhahulonga.
17 І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа.
Nabhahinzile palishimo ana siganagulile, shandabho lwakwe, nahakhiye pitengo elyalonjele nahaga umuntu uyo ayinze muhati.
18 І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався.
Bhala bhabhashitakile nabhaletaga amashitaka gabho, nahagaga jibha nagamo amashitaka amagosi gagaletilwe.
19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.
Nahalola bhadalisanya nawo, amambo ge dini yabho na mambo ega Yesu ula yafwiye uPaulo yaiga alishamwomi.
20 І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?
Ane napotilwe eshalilonje iswala eli nabhuuzya huje abhajiye abhale hu Yerusalemu huje bhalonjele uhwo enongwa zyabho ezi.
21 Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“.
Lelo uPaulo nahaletwa abhihwe pansi ye ulinzi aje ayamule umfumu naga abhihwe paka panaihutwala hwa Kaisari. '
22 А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“„Узавтра — сказав той — почуєш його“.
U Agripa ayanjile nu Festo, “huje ingasungwilwe nane huje itejelezye umuntu unu.” U Festo, waga, “uhaihutejelezya shandabho.”
23 А назавтра Агрі́ппа й Верні́ка прийшли з превеликою пишно́тою, і на залю судо́ву ввійшли разом з тисяцькими та значнішими му́жами міста. І як Фест наказав, то Павло був приве́дений.
Shandao lwakwe, uAgripa nu Bernike bhafishile ne shikulukulu sheshinji bhahinzile ne muukumbi nebhiheya na abhogopwe abhe muji. U Festo waga aletwe uPaulo hwibho.
24 І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити.
U Festo waga, “wee Mfumu na bhantu bhonti bhabhali epa, muhulola umuntu unu ejumuiya yonti eya Yahudi uhwo hu Yerusalemu nepa, bhahwaje embalinganye abheene bhabwaga bhaga afwe sigatihwanza aje akhale.
25 Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.
Ane siga nalilolile elyahuje afwe eshi pepo akwizizye Umfumu ane etwalile hwa mwenee.
26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати.
Lelo siga endinizyasimbe hwa Mfumu. Ane shi iletile huliwe awe Mfumu Agripa, aje embenazyasimbe munongwa ene.
27 Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“.
endolile nemo emaana hulete ufungwe nkanongwa ezya hulonjele nazyo.
