Дії 25
1 А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарі́ї до Єрусалиму.
ସେତାକ୍ ପେସ୍ଟ ଅଃଦିକାରି ହଃଦ୍ ହାୟ୍ ତିନିଦିନ୍ ହଃଚେ କାଇସରିଆ ହୁଣି ଜିରୁସାଲମେ ଗଃଲା ।
2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,
ଆର୍ ସେତି ବଃଡ୍ ଜାଜକ୍ମଃନ୍ ଆର୍ ଜିଉଦିମଃନ୍ ତାର୍ ତଃୟ୍ ଆରେକ୍ ପାଉଲ୍ ବିରଦେ ଗଃଉଆରି କଃଲାୟ୍,
3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі.
ଆର୍ ସେ ଜଃନ୍କଃରି “ପାଉଲ୍କେ ଜିରୁସାଲମେ କୁଦାୟ୍ ହଃଟାୟ୍ଦ୍, ଇତାର୍ ଗିନେ ତାକେ ଗଃଉଆରି କଃଲାୟ୍; ଆର୍ ସେମଃନ୍ ବାଟେ ମାରୁକ୍ ଜାଗୁକେ ଦଃର୍ଲାୟ୍ ।
4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться.
ସେତାକ୍ ପେସ୍ଟ କୟ୍ଲା, ପାଉଲ୍ କାଇସରିଆ ତଃୟ୍ କଃୟ୍ଦି ଅୟ୍ଆଚେ, ଆର୍ ମୁୟ୍ଁ ହେଁ ବେଗି ସେତି ଜଃଉଁଲେ ।
5 „Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“.
ତଃବେ ତୁମିମଃନାର୍ ବିତ୍ରେ ମୁଳିକାମଃନ୍ ମଃର୍ ସଃଙ୍ଗ୍ କାଇସରିଆ ଆସା ସେତି ଜାୟ୍ ପାଉଲାର୍ ବିରଦେ କାୟ୍ ଦଃସ୍ ରିଲେକ୍ ସେତି କଃଉଆ ।”
6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла.
ହଃଚେ ପେସ୍ଟ୍ ସେମଃନାର୍ ସଃଙ୍ଗ୍ ଆଟ୍ ଦଃସ୍ ଦିନ୍ ହୁଣି ଅଃଦିକ୍ ନଃରଃୟ୍ କାଇସରିଆକେ ବାଉଳି ଗଃଲା ଆର୍ ଆର୍କ ଦିନ୍ ବେରାଣେ ବଃସି ବିଚାର୍ କଃରୁକେ ପାଉଲ୍କେ ଆଣାୟ୍ଲା ।
7 Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти,
ପାଉଲ୍ ଆୟ୍ଲାକ୍ ଜିରୁସାଲମାର୍ ଜିଉଦିମଃନ୍ ଆସି ତାର୍ ଚାରିବେଳ୍ତ୍ ଟିଆ ଅୟ୍ ତାର୍ ବିରଦେ ଅଃଦିକ୍ ଦସ୍ ଲାଦୁକ୍ ଦଃର୍ଲାୟ୍, ମଃତର୍ ସେରି ସଃବୁ ସେମଃନ୍ ସାକି ଦେଉଁକ୍ ନଃହାର୍ଲାୟ୍ ।
8 бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“.
ସେତାକ୍ ପାଉଲ୍ ତାର୍ ନିଜାର୍ ସାକି ଦଃୟ୍ କୟ୍ଲା, “ଜିଉଦିମଃନାର୍ ବିଦି ବିରଦେ କି ମନ୍ଦିର୍ ବିରଦେ କି କାଇସରାର୍ ବିରଦେ ମୁୟ୍ଁ କାୟ୍ ଦଃସ୍ ନଃକେରି ।”
9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“
ମଃତର ପେସ୍ଟ ଜିଉଦିମଃନ୍କେ ବଃଲ୍ ବଃଲାୟ୍ ଅଃଉଁକେ ମଃନ୍ କଃରି ପାଉଲ୍କେ ଗଃଉଆରି କଃଲା, “ତୁୟ୍ କାୟ୍ ଜିରୁସାଲମ୍କେ ଜାୟ୍ ସେତି ଅଃମାର୍ ଚଃମେ ବିଚାର୍ କଃରାୟ୍ ଅଃଉଁକେ ମଃନ୍ କଃରୁଲିସ୍?”
10 Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш.
ମଃତର୍ ପାଉଲ୍ କୟ୍ଲା, “ମୁୟ୍ଁ କାଇସରାର୍ ବେରାଣ୍ ମେଣ୍ଡା ଚଃମେ ଟିଆ ଅୟ୍ ଆଚି, ସେଟାଣେ ମର୍ ବିଚାର୍ ଅଃଉଅ, ମୁୟ୍ଁ ଜିଉଦିମଃନାର୍ ଗିନେ କାୟ୍ ଅଃନ୍ୟାୟ୍ ନଃକେରି, ତୁୟ୍ ହେଁ ସେରି ନିକ କଃରି ଜାଣି ଆଚ୍ସି ।
11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“
ତଃବେ ଜଦି ମୁୟ୍ଁ ଅଃନ୍ୟାୟ୍ କଃରି ରଃୟ୍ନ୍ଦ୍, ଆର୍ ମଃର୍ନ୍ ଡଃଣ୍ଡ୍ ହାଉତା କାମ୍ କଃରି ରଃୟ୍ନ୍ଦ୍, ତଃବେ ମଃର୍ନ୍ ଡଃଣ୍ଡ୍ ହାଉଁକ୍ ନାୟ୍ ନଃବେଲି, ମଃତର୍ ମର୍ ବିରଦେ ଜାୟ୍ରି ସଃବୁ କଃଉଁଲାୟ୍, ଇ ସଃବୁ ବିତ୍ରେ ଜଦି ହଃଦେକ୍ ସଃତ୍ ନାୟ୍, ତଃବେ କେହେଁ ସେମଃନାର୍ ଆତେ ଚାଡୁକ୍ ନାହାରେ, ମୁୟ୍ଁ କାଇସର୍ ମୁଏଁ ବିଚାର୍ କଃରାୟ୍ ଅଃଉଁକେ ଗଃଉଆରି କଃରୁଲେ ।”
12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“
ସେତାକ୍ ପେସ୍ଟ ମଃତ୍ରିମଃନାର୍ ସଃଙ୍ଗ୍ କଃତା ଅୟ୍ କୟ୍ଲା, “ତୁୟ୍ କାଇସର୍ ଚଃମେ ବିଚାର୍ ଅଃଉଁକେ ଗଃଉଆରି କଃରି ଆଚ୍ସି, ତୁୟ୍ କାଇସର୍ ଚଃମେ ଜାସି ।”
13 Як минуло ж днів кілька, цар Агрі́ппа й Верні́ка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.
କଃତି ଦିନ୍ ଗଃଲା ହଃଚେ ରଃଜା ଆଗ୍ରିପା ଆର୍ ବର୍ନକି କାଇସରିଆକେ ଆସି ପେସ୍ଟକେ ବେଟ୍ ଅୟ୍ଲାୟ୍ ।
14 А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень,
ସେମଃନ୍ ବୁତେକ୍ ଦିନ୍ ସେତି ରିଲାକ୍ ରଃଜାର୍ ଚଃମେ ପେସ୍ଟ ପାଉଲାର୍ କଃତା ଜାଣାୟ୍ କୟ୍ଲା, “ପେଲିକ୍ସ୍ ଗଟେକ୍ ଲକ୍କେ କଃୟ୍ଦି କଃରି ଚାଡି ଗଃଲା ଆଚେ ।
15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду.
ମୁୟ୍ଁ ଜିରୁସାଲମେ ରିଲା ବଃଳ୍ ଜିଉଦିମଃନାର୍ ବଃଡ୍ ଜାଜକ୍ ଆର୍ ପାରାଚିନ୍ମଃନ୍ ମର୍ ତଃୟ୍ କୟ୍ କଃରି ତାର୍ ବିରଦେ ଡଃଣ୍ଡ୍ ଦେଉଁକ୍ ଗଃଉଆରି କଃର୍ତି ରିଲାୟ୍ ।
16 Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.
ମୁକାମୁକି ସେମଃନ୍କେ କୟ୍ଲେ, ତୁମି ଆର୍ ପାଉଲ୍ ମୁଁଆମୁୟ୍ଁ ନଃଉତା ହଃତେକ୍ ଆର୍ ଜୁୟ୍ ଲକ୍ ଜାକେ ଦଃସ୍ ଲାଦେଦ୍ ସେଲକ୍ ତାର୍ ନିଜାର୍ ସାକି ଦେଉଁକ୍ ସୁବିଦା ନଃହାଉତା ହଃତେକ୍ ତାକେ ଦସି କଃର୍ତା ଅଃମାର୍ ରମିୟମଃନାର୍ ବିଦି ନାୟ୍ ।
17 І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа.
ଇତାକ୍ ସେମଃନ୍ ମର୍ ସଃଙ୍ଗ୍ ଇଟାଣେ ଆୟ୍ଲାକ୍ ମୁୟ୍ଁ ବେଳ୍ ନଃକେରି ସଃଙ୍ଗେ ସଃଙ୍ଗେ ଆର୍କ ଦିନ୍ ବେରାଣେ ବଃସି ସେ ଲକ୍କେ ଆଣୁକେ କୟ୍ଲେ ।
18 І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався.
ଦଃସ୍ ଦଃରୁମଃନ୍ ଟିଆ ଅୟ୍ ମୁୟ୍ଁ ଜଃନ୍କାର୍ ଦଃସାର୍ କଃତା ଜାଗ୍ତି ରିଲେ, ସେନ୍କାର୍ କାୟ୍ ଦଃସ୍ ତାର୍ ଗିନେ ନାଣ୍ଲାୟ୍ ।
19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.
ମଃତର୍ ସେମଃନାର୍ ତାକାର୍ ଦଃର୍ମ୍ ଆରେକ୍ ଜିରୁସାଲମେ ଜିସୁ ନାଉଁଆର୍ ଗଟେକ୍ ମଃଲା ଲକ୍ ଜାକେ ପାଉଲ୍ ଜିବନ୍ ଆଚେ ବଃଲି କଃଉତି ରିଲା ସେ ସଃବୁ କଃତା ତାର୍ ବିରଦେ ସେମଃନାର୍ ବିତ୍ରେ କଃତା ଦଃରାଦଃରି ଅୟ୍ଲାୟ୍ ।
20 І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?
ଇସଃବୁ କଃତା ଆରେକ୍ ନିକ କଃରି ଜାଣୁକେ କାୟ୍କଃରୁକ୍ ଅୟ୍ଦ୍ ତିର୍ କଃରୁ ନଃହାର୍ଲେ, ଆର୍ ପାଉଲ୍ ଜିରୁସାଲମ୍ ଜାୟ୍ ଇ କଃତାକ୍ ବିଚାର୍ କଃରାୟ୍ ଅଃଉଁକେ ଇଚା କି ନାୟ୍ ବଃଲି ହଃଚାର୍ଲେ ।
21 Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“.
ମଃତର୍ ପାଉଲ୍ କାଇସର୍ ଚଃମେ ବିଚାର୍ ହାଉଁକେ ଗଃଉଆରି କଃଲା, ତଃବେ ମୁୟ୍ଁ କାଇସର୍ ହାକ୍ ନଃହେଟାଉତା ହଃତେକ୍ ବାନ୍ଦି ରେଉଁକ୍ କୟ୍ଲେ ।”
22 А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“„Узавтра — сказав той — почуєш його“.
ସେତାକ୍ ଆଗ୍ରିପା ପେସ୍ଟକେ କୟ୍ଲା, “ମୁୟ୍ଁ ନିଜେ ସେଲକାର୍ କଃତା ସୁଣୁକ୍ ମଃନ୍ କଃରୁଲେ ।” “ସେ କୟ୍ଲା କାଲି ତୁୟ୍ ତାର୍ କଃତା ସୁଣ୍ସି ।”
23 А назавтра Агрі́ппа й Верні́ка прийшли з превеликою пишно́тою, і на залю судо́ву ввійшли разом з тисяцькими та значнішими му́жами міста. І як Фест наказав, то Павло був приве́дений.
ତଃବେ ଆର୍କ ଦିନ୍ ଆଗ୍ରିପା ଆର୍ ବର୍ନକି ବଃଡେ ଦଃଳ୍ବଃଳ୍ ସଃଙ୍ଗ୍ ଆସି ବଃଡ୍ ବଃଡ୍ ହାଁଚ୍ କଳି ସଃଇନ୍ ମଃନାର୍ ଉହ୍ରେ ବଃଡ୍ସଃଇନ୍ ଆର୍ ଗଃଳାର୍ ମୁଳିକା ସଃଙ୍ଗ୍ ବିଚାର୍ କଃରୁକେ ବଃଙ୍ଗ୍ଲାୟ୍ ହୁରି ବଃସ୍ଲାକେ, ପେସ୍ଟର୍ କଃତା ହଃର୍କାରେ ପାଉଲ୍କେ ଆଣା ଅୟ୍ଲି ।
24 І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити.
ସେତାକ୍ ପେସ୍ଟ କୟ୍ଲା, “ଏ ମଃହାରଃଜା ଆଗ୍ରିପା ଆର୍ ଅଃମାର୍ ସଃଙ୍ଗ୍ ଇଟାଣେ ରେତା ବଃଡ୍ ମାନାୟ୍ମଃନ୍ ତୁମିମଃନ୍ ଇ ଲକ୍କେ ଦଃକୁଲାସ୍, ଆର୍ ବିରଦେ ଜିରୁସାଲମେ ଆର୍ ଇଟାଣେ ହେଁ ଜିଉଦି ଲକ୍ମଃନ୍ ଅଃମାର୍ ତଃୟ୍ ଗଃଉଆରି କଃରି ଆଚ୍ତି ତାର୍ ଆର୍ ଜିବନ୍ ରେତାର୍ ଜୟ୍ଗ୍ ନାୟ୍ ବଃଲି ସଃବୁଲକ୍ ଉରାଟୁ କଃଲାୟ୍ ।
25 Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.
ମଃତର୍ ଇ ଲକ୍ ମଃର୍ନ୍ ଦଃଣ୍ଡାର୍ କାୟ୍ କାମ୍ ନଃକେରେ ବଃଲି ମୁୟ୍ଁ ବୁଜ୍ଲେ, ଆର୍ ହଃଚେ ନିଜେ ଚଃକର୍ବତିର୍ ଚଃମେ ବିଚାର୍ କଃରା ଅଃଉଁକେ ଗଃଉଆରି କଃଲାକ୍ ମୁୟ୍ଁ ତାକେ ସେତି ହଃଟାଉଁକ୍ ତିର୍ କଃଲେ ।
26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати.
ମଃତର୍ ମାପ୍ରୁ ହାକ୍ ଲେକୁକ୍ ମର୍ କାୟ୍ କଃତା ନାୟ୍, ଇତାର୍ ଗିନେ ବିଚାର୍ କଃରି ମୁୟ୍ଁ ଜଃନ୍କଃରି କାୟ୍ରି ଲେକୁକ୍ ହାଉଁ ହାରି ଇତାକ୍ ତାକେ ଏ ରଃଜା ଆଗ୍ରିପା ତର୍ ତଃୟ୍ ଆଣି ଆଚି ।
27 Бо здається мені нерозва́жливим ув'я́зненого посилати, і не озна́чити обвинува́чень на нього“.
କାୟ୍ତାକ୍ ବଃଲେକ୍ କଃୟ୍ଦିକେ ହଃଟାଉତା ବଃଳ୍ ତାର୍ ବିରଦେ ରିଲା ଦଃସ୍ ମଃନ୍ ନଃଦେକାୟ୍ଲେକ୍ ନିକ ନାୟ୍ ବଃଲି ମୁୟ୍ଁ ଜାଣୁଲେ ।”
