< Дії 2 >
1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.
ਅਪਰਞ੍ਚ ਨਿਸ੍ਤਾਰੋਤ੍ਸਵਾਤ੍ ਪਰੰ ਪਞ੍ਚਾਸ਼ੱਤਮੇ ਦਿਨੇ ਸਮੁਪਸ੍ਥਿਤੇ ਸਤਿ ਤੇ ਸਰ੍ੱਵੇ ਏਕਾਚਿੱਤੀਭੂਯ ਸ੍ਥਾਨ ਏਕਸ੍ਮਿਨ੍ ਮਿਲਿਤਾ ਆਸਨ੍|
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.
ਏਤਸ੍ਮਿੰਨੇਵ ਸਮਯੇ(ਅ)ਕਸ੍ਮਾਦ੍ ਆਕਾਸ਼ਾਤ੍ ਪ੍ਰਚਣ੍ਡਾਤ੍ਯੁਗ੍ਰਵਾਯੋਃ ਸ਼ਬ੍ਦਵਦ੍ ਏਕਃ ਸ਼ਬ੍ਦ ਆਗਤ੍ਯ ਯਸ੍ਮਿਨ੍ ਗ੍ਰੁʼਹੇ ਤ ਉਪਾਵਿਸ਼ਨ੍ ਤਦ੍ ਗ੍ਰੁʼਹੰ ਸਮਸ੍ਤੰ ਵ੍ਯਾਪ੍ਨੋਤ੍|
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.
ਤਤਃ ਪਰੰ ਵਹ੍ਨਿਸ਼ਿਖਾਸ੍ਵਰੂਪਾ ਜਿਹ੍ਵਾਃ ਪ੍ਰਤ੍ਯਕ੍ਸ਼਼ੀਭੂਯ ਵਿਭਕ੍ਤਾਃ ਸਤ੍ਯਃ ਪ੍ਰਤਿਜਨੋਰ੍ੱਧ੍ਵੇ ਸ੍ਥਗਿਤਾ ਅਭੂਵਨ੍|
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.
ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਸਰ੍ੱਵੇ ਪਵਿਤ੍ਰੇਣਾਤ੍ਮਨਾ ਪਰਿਪੂਰ੍ਣਾਃ ਸਨ੍ਤ ਆਤ੍ਮਾ ਯਥਾ ਵਾਚਿਤਵਾਨ੍ ਤਦਨੁਸਾਰੇਣਾਨ੍ਯਦੇਸ਼ੀਯਾਨਾਂ ਭਾਸ਼਼ਾ ਉਕ੍ਤਵਨ੍ਤਃ|
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.
ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਸਮਯੇ ਪ੍ਰੁʼਥਿਵੀਸ੍ਥਸਰ੍ੱਵਦੇਸ਼ੇਭ੍ਯੋ ਯਿਹੂਦੀਯਮਤਾਵਲਮ੍ਬਿਨੋ ਭਕ੍ਤਲੋਕਾ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮਿ ਪ੍ਰਾਵਸਨ੍;
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!
ਤਸ੍ਯਾਃ ਕਥਾਯਾਃ ਕਿੰਵਦਨ੍ਤ੍ਯਾ ਜਾਤਤ੍ਵਾਤ੍ ਸਰ੍ੱਵੇ ਲੋਕਾ ਮਿਲਿਤ੍ਵਾ ਨਿਜਨਿਜਭਾਸ਼਼ਯਾ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਾਣਾਂ ਕਥਾਕਥਨੰ ਸ਼੍ਰੁਤ੍ਵਾ ਸਮੁਦ੍ਵਿਗ੍ਨਾ ਅਭਵਨ੍|
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?
ਸਰ੍ੱਵਏਵ ਵਿਸ੍ਮਯਾਪੰਨਾ ਆਸ਼੍ਚਰ੍ੱਯਾਨ੍ਵਿਤਾਸ਼੍ਚ ਸਨ੍ਤਃ ਪਰਸ੍ਪਰੰ ਉਕ੍ਤਵਨ੍ਤਃ ਪਸ਼੍ਯਤ ਯੇ ਕਥਾਂ ਕਥਯਨ੍ਤਿ ਤੇ ਸਰ੍ੱਵੇ ਗਾਲੀਲੀਯਲੋਕਾਃ ਕਿੰ ਨ ਭਵਨ੍ਤਿ?
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?
ਤਰ੍ਹਿ ਵਯੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯੇਕਸ਼ਃ ਸ੍ਵਸ੍ਵਜਨ੍ਮਦੇਸ਼ੀਯਭਾਸ਼਼ਾਭਿਃ ਕਥਾ ਏਤੇਸ਼਼ਾਂ ਸ਼੍ਰੁʼਣੁਮਃ ਕਿਮਿਦੰ?
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,
ਪਾਰ੍ਥੀ-ਮਾਦੀ-ਅਰਾਮ੍ਨਹਰਯਿਮ੍ਦੇਸ਼ਨਿਵਾਸਿਮਨੋ ਯਿਹੂਦਾ-ਕੱਪਦਕਿਯਾ-ਪਨ੍ਤ-ਆਸ਼ਿਯਾ-
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,
ਫ੍ਰੁਗਿਯਾ-ਪਮ੍ਫੁਲਿਯਾ-ਮਿਸਰਨਿਵਾਸਿਨਃ ਕੁਰੀਣੀਨਿਕਟਵਰ੍ੱਤਿਲੂਬੀਯਪ੍ਰਦੇਸ਼ਨਿਵਾਸਿਨੋ ਰੋਮਨਗਰਾਦ੍ ਆਗਤਾ ਯਿਹੂਦੀਯਲੋਕਾ ਯਿਹੂਦੀਯਮਤਗ੍ਰਾਹਿਣਃ ਕ੍ਰੀਤੀਯਾ ਅਰਾਬੀਯਾਦਯੋ ਲੋਕਾਸ਼੍ਚ ਯੇ ਵਯਮ੍
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“
ਅਸ੍ਮਾਕੰ ਨਿਜਨਿਜਭਾਸ਼਼ਾਭਿਰੇਤੇਸ਼਼ਾਮ੍ ਈਸ਼੍ਵਰੀਯਮਹਾਕਰ੍ੰਮਵ੍ਯਾਖ੍ਯਾਨੰ ਸ਼੍ਰੁʼਣੁਮਃ|
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“
ਇੱਥੰ ਤੇ ਸਰ੍ੱਵਏਵ ਵਿਸ੍ਮਯਾਪੰਨਾਃ ਸਨ੍ਦਿਗ੍ਧਚਿੱਤਾਃ ਸਨ੍ਤਃ ਪਰਸ੍ਪਰਮੂਚੁਃ, ਅਸ੍ਯ ਕੋ ਭਾਵਃ?
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“
ਅਪਰੇ ਕੇਚਿਤ੍ ਪਰਿਹਸ੍ਯ ਕਥਿਤਵਨ੍ਤ ਏਤੇ ਨਵੀਨਦ੍ਰਾਕ੍ਸ਼਼ਾਰਸੇਨ ਮੱਤਾ ਅਭਵਨ੍|
14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!
ਤਦਾ ਪਿਤਰ ਏਕਾਦਸ਼ਭਿ ਰ੍ਜਨੈਃ ਸਾਕੰ ਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ ਤਾੱਲੋਕਾਨ੍ ਉੱਚੈਃਕਾਰਮ੍ ਅਵਦਤ੍, ਹੇ ਯਿਹੂਦੀਯਾ ਹੇ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ਨਿਵਾਸਿਨਃ ਸਰ੍ੱਵੇ, ਅਵਧਾਨੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਮਦੀਯਵਾਕ੍ਯੰ ਬੁਧ੍ਯਧ੍ਵੰ|
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,
ਇਦਾਨੀਮ੍ ਏਕਯਾਮਾਦ੍ ਅਧਿਕਾ ਵੇਲਾ ਨਾਸ੍ਤਿ ਤਸ੍ਮਾਦ੍ ਯੂਯੰ ਯਦ੍ ਅਨੁਮਾਥ ਮਾਨਵਾ ਇਮੇ ਮਦ੍ਯਪਾਨੇਨ ਮੱਤਾਸ੍ਤੰਨ|
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:
ਕਿਨ੍ਤੁ ਯੋਯੇਲ੍ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਕ੍ਤ੍ਰੈਤਦ੍ਵਾਕ੍ਯਮੁਕ੍ਤੰ ਯਥਾ,
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.
ਈਸ਼੍ਵਰਃ ਕਥਯਾਮਾਸ ਯੁਗਾਨ੍ਤਸਮਯੇ ਤ੍ਵਹਮ੍| ਵਰ੍ਸ਼਼ਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ ਸ੍ਵਮਾਤ੍ਮਾਨੰ ਸਰ੍ੱਵਪ੍ਰਾਣ੍ਯੁਪਰਿ ਧ੍ਰੁਵਮ੍| ਭਾਵਿਵਾਕ੍ਯੰ ਵਦਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ ਕਨ੍ਯਾਃ ਪੁਤ੍ਰਾਸ਼੍ਚ ਵਸ੍ਤੁਤਃ| ਪ੍ਰਤ੍ਯਾਦੇਸ਼ਞ੍ਚ ਪ੍ਰਾਪ੍ਸ੍ਯਨ੍ਤਿ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਯੁਵਮਾਨਵਾਃ| ਤਥਾ ਪ੍ਰਾਚੀਨਲੋਕਾਸ੍ਤੁ ਸ੍ਵਪ੍ਨਾਨ੍ ਦ੍ਰਕ੍ਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ ਨਿਸ਼੍ਚਿਤੰ|
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!
ਵਰ੍ਸ਼਼ਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ ਤਦਾਤ੍ਮਾਨੰ ਦਾਸਦਾਸੀਜਨੋਪਿਰਿ| ਤੇਨੈਵ ਭਾਵਿਵਾਕ੍ਯੰ ਤੇ ਵਦਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ ਹਿ ਸਰ੍ੱਵਸ਼ਃ|
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.
ਊਰ੍ੱਧ੍ਵਸ੍ਥੇ ਗਗਣੇ ਚੈਵ ਨੀਚਸ੍ਥੇ ਪ੍ਰੁʼਥਿਵੀਤਲੇ| ਸ਼ੋਣਿਤਾਨਿ ਬ੍ਰੁʼਹਦ੍ਭਾਨੂਨ੍ ਘਨਧੂਮਾਦਿਕਾਨਿ ਚ| ਚਿਹ੍ਨਾਨਿ ਦਰ੍ਸ਼ਯਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ ਮਹਾਸ਼੍ਚਰ੍ੱਯਕ੍ਰਿਯਾਸ੍ਤਥਾ|
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
ਮਹਾਭਯਾਨਕਸ੍ਯੈਵ ਤੱਦਿਨਸ੍ਯ ਪਰੇਸ਼ਿਤੁਃ| ਪੁਰਾਗਮਾਦ੍ ਰਵਿਃ ਕ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਣੋ ਰਕ੍ਤਸ਼੍ਚਨ੍ਦ੍ਰੋ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਤਃ|
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਃ ਪਰਮੇਸ਼ਸ੍ਯ ਨਾਮ੍ਨਿ ਸਮ੍ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਿਸ਼਼੍ਯਤੇ| ਸਏਵ ਮਨੁਜੋ ਨੂਨੰ ਪਰਿਤ੍ਰਾਤੋ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਤਿ||
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
ਅਤੋ ਹੇ ਇਸ੍ਰਾਯੇਲ੍ਵੰਸ਼ੀਯਲੋਕਾਃ ਸਰ੍ੱਵੇ ਕਥਾਯਾਮੇਤਸ੍ਯਾਮ੍ ਮਨੋ ਨਿਧੱਧ੍ਵੰ ਨਾਸਰਤੀਯੋ ਯੀਸ਼ੁਰੀਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਮਨੋਨੀਤਃ ਪੁਮਾਨ੍ ਏਤਦ੍ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਤਤ੍ਕ੍ਰੁʼਤੈਰਾਸ਼੍ਚਰ੍ੱਯਾਦ੍ਭੁਤਕਰ੍ੰਮਭਿ ਰ੍ਲਕ੍ਸ਼਼ਣੈਸ਼੍ਚ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਾਦੇਵ ਪ੍ਰਤਿਪਾਦਿਤਵਾਨ੍ ਇਤਿ ਯੂਯੰ ਜਾਨੀਥ|
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.
ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਯੀਸ਼ੌ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਪੂਰ੍ੱਵਨਿਸ਼੍ਚਿਤਮਨ੍ਤ੍ਰਣਾਨਿਰੂਪਣਾਨੁਸਾਰੇਣ ਮ੍ਰੁʼਤ੍ਯੌ ਸਮਰ੍ਪਿਤੇ ਸਤਿ ਯੂਯੰ ਤੰ ਧ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਦੁਸ਼਼੍ਟਲੋਕਾਨਾਂ ਹਸ੍ਤੈਃ ਕ੍ਰੁਸ਼ੇ ਵਿਧਿਤ੍ਵਾਹਤ|
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.
ਕਿਨ੍ਤ੍ਵੀਸ਼੍ਵਰਸ੍ਤੰ ਨਿਧਨਸ੍ਯ ਬਨ੍ਧਨਾਨ੍ਮੋਚਯਿਤ੍ਵਾ ਉਦਸ੍ਥਾਪਯਤ੍ ਯਤਃ ਸ ਮ੍ਰੁʼਤ੍ਯੁਨਾ ਬੱਧਸ੍ਤਿਸ਼਼੍ਠਤੀਤਿ ਨ ਸਮ੍ਭਵਤਿ|
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
ਏਤਸ੍ਤਿਨ੍ ਦਾਯੂਦਪਿ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਯਥਾ, ਸਰ੍ੱਵਦਾ ਮਮ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਾੱਤੰ ਸ੍ਥਾਪਯ ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰੰ| ਸ੍ਥਿਤੇ ਮੱਦਕ੍ਸ਼਼ਿਣੇ ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਸ੍ਖਲਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ ਤ੍ਵਹੰ ਨਹਿ|
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.
ਆਨਨ੍ਦਿਸ਼਼੍ਯਤਿ ਤੱਧੇਤੋ ਰ੍ਮਾਮਕੀਨੰ ਮਨਸ੍ਤੁ ਵੈ| ਆਹ੍ਲਾਦਿਸ਼਼੍ਯਤਿ ਜਿਹ੍ਵਾਪਿ ਮਦੀਯਾ ਤੁ ਤਥੈਵ ਚ| ਪ੍ਰਤ੍ਯਾਸ਼ਯਾ ਸ਼ਰੀਰਨ੍ਤੁ ਮਦੀਯੰ ਵੈਸ਼ਯਿਸ਼਼੍ਯਤੇ|
27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! (Hadēs )
ਪਰਲੋਕੇ ਯਤੋ ਹੇਤੋਸ੍ਤ੍ਵੰ ਮਾਂ ਨੈਵ ਹਿ ਤ੍ਯਕ੍ਸ਼਼੍ਯਸਿ| ਸ੍ਵਕੀਯੰ ਪੁਣ੍ਯਵਨ੍ਤੰ ਤ੍ਵੰ ਕ੍ਸ਼਼ਯਿਤੁੰ ਨੈਵ ਦਾਸ੍ਯਸਿ| ਏਵੰ ਜੀਵਨਮਾਰ੍ਗੰ ਤ੍ਵੰ ਮਾਮੇਵ ਦਰ੍ਸ਼ਯਿਸ਼਼੍ਯਸਿ| (Hadēs )
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!
ਸ੍ਵਸੰਮੁਖੇ ਯ ਆਨਨ੍ਦੋ ਦਕ੍ਸ਼਼ਿਣੇ ਸ੍ਵਸ੍ਯ ਯਤ੍ ਸੁਖੰ| ਅਨਨ੍ਤੰ ਤੇਨ ਮਾਂ ਪੂਰ੍ਣੰ ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਸਿ ਨ ਸੰਸ਼ਯਃ||
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.
ਹੇ ਭ੍ਰਾਤਰੋ(ਅ)ਸ੍ਮਾਕੰ ਤਸ੍ਯ ਪੂਰ੍ੱਵਪੁਰੁਸ਼਼ਸ੍ਯ ਦਾਯੂਦਃ ਕਥਾਂ ਸ੍ਪਸ਼਼੍ਟੰ ਕਥਯਿਤੁੰ ਮਾਮ੍ ਅਨੁਮਨ੍ਯਧ੍ਵੰ, ਸ ਪ੍ਰਾਣਾਨ੍ ਤ੍ਯਕ੍ਤ੍ਵਾ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨੇ ਸ੍ਥਾਪਿਤੋਭਵਦ੍ ਅਦ੍ਯਾਪਿ ਤਤ੍ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਮ੍ ਅਸ੍ਮਾਕੰ ਸੰਨਿਧੌ ਵਿਦ੍ਯਤੇ|
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,
ਫਲਤੋ ਲੌਕਿਕਭਾਵੇਨ ਦਾਯੂਦੋ ਵੰਸ਼ੇ ਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟੰ ਜਨ੍ਮ ਗ੍ਰਾਹਯਿਤ੍ਵਾ ਤਸ੍ਯੈਵ ਸਿੰਹਾਸਨੇ ਸਮੁਵੇਸ਼਼੍ਟੁੰ ਤਮੁੱਥਾਪਯਿਸ਼਼੍ਯਤਿ ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰਃ ਸ਼ਪਥੰ ਕੁਤ੍ਵਾ ਦਾਯੂਦਃ ਸਮੀਪ ਇਮਮ੍ ਅਙ੍ਗੀਕਾਰੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍,
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“. (Hadēs )
ਇਤਿ ਜ੍ਞਾਤ੍ਵਾ ਦਾਯੂਦ੍ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦੀ ਸਨ੍ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਤ੍ਕਾਲੀਯਜ੍ਞਾਨੇਨ ਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟੋੱਥਾਨੇ ਕਥਾਮਿਮਾਂ ਕਥਯਾਮਾਸ ਯਥਾ ਤਸ੍ਯਾਤ੍ਮਾ ਪਰਲੋਕੇ ਨ ਤ੍ਯਕ੍ਸ਼਼੍ਯਤੇ ਤਸ੍ਯ ਸ਼ਰੀਰਞ੍ਚ ਨ ਕ੍ਸ਼਼ੇਸ਼਼੍ਯਤਿ; (Hadēs )
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
ਅਤਃ ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰ ਏਨੰ ਯੀਸ਼ੁੰ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਦ੍ ਉਦਸ੍ਥਾਪਯਤ੍ ਤਤ੍ਰ ਵਯੰ ਸਰ੍ੱਵੇ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਿਣ ਆਸ੍ਮਹੇ|
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
ਸ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਦਕ੍ਸ਼਼ਿਣਕਰੇਣੋੰਨਤਿੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਯ ਪਵਿਤ੍ਰ ਆਤ੍ਮਿਨ ਪਿਤਾ ਯਮਙ੍ਗੀਕਾਰੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍ ਤਸ੍ਯ ਫਲੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਯ ਯਤ੍ ਪਸ਼੍ਯਥ ਸ਼੍ਰੁʼਣੁਥ ਚ ਤਦਵਰ੍ਸ਼਼ਤ੍|
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,
ਯਤੋ ਦਾਯੂਦ੍ ਸ੍ਵਰ੍ਗੰ ਨਾਰੁਰੋਹ ਕਿਨ੍ਤੁ ਸ੍ਵਯਮ੍ ਇਮਾਂ ਕਥਾਮ੍ ਅਕਥਯਦ੍ ਯਥਾ, ਮਮ ਪ੍ਰਭੁਮਿਦੰ ਵਾਕ੍ਯਮਵਦਤ੍ ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰਃ|
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
ਤਵ ਸ਼ਤ੍ਰੂਨਹੰ ਯਾਵਤ੍ ਪਾਦਪੀਠੰ ਕਰੋਮਿ ਨ| ਤਾਵਤ੍ ਕਾਲੰ ਮਦੀਯੇ ਤ੍ਵੰ ਦਕ੍ਸ਼਼ਵਾਰ੍ਸ਼੍ਵ ਉਪਾਵਿਸ਼|
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“
ਅਤੋ ਯੰ ਯੀਸ਼ੁੰ ਯੂਯੰ ਕ੍ਰੁਸ਼ੇ(ਅ)ਹਤ ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰਸ੍ਤੰ ਪ੍ਰਭੁਤ੍ਵਾਭਿਸ਼਼ਿਕ੍ਤਤ੍ਵਪਦੇ ਨ੍ਯਯੁੰਕ੍ਤੇਤਿ ਇਸ੍ਰਾਯੇਲੀਯਾ ਲੋਕਾ ਨਿਸ਼੍ਚਿਤੰ ਜਾਨਨ੍ਤੁ|
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“
ਏਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੀਂ ਕਥਾਂ ਸ਼੍ਰੁਤ੍ਵਾ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਹ੍ਰੁʼਦਯਾਨਾਂ ਵਿਦੀਰ੍ਣਤ੍ਵਾਤ੍ ਤੇ ਪਿਤਰਾਯ ਤਦਨ੍ਯਪ੍ਰੇਰਿਤੇਭ੍ਯਸ਼੍ਚ ਕਥਿਤਵਨ੍ਤਃ, ਹੇ ਭ੍ਰਾਤ੍ਰੁʼਗਣ ਵਯੰ ਕਿੰ ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਾਮਃ?
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!
ਤਤਃ ਪਿਤਰਃ ਪ੍ਰਤ੍ਯਵਦਦ੍ ਯੂਯੰ ਸਰ੍ੱਵੇ ਸ੍ਵੰ ਸ੍ਵੰ ਮਨਃ ਪਰਿਵਰ੍ੱਤਯਧ੍ਵੰ ਤਥਾ ਪਾਪਮੋਚਨਾਰ੍ਥੰ ਯੀਸ਼ੁਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟਸ੍ਯ ਨਾਮ੍ਨਾ ਮੱਜਿਤਾਸ਼੍ਚ ਭਵਤ, ਤਸ੍ਮਾਦ੍ ਦਾਨਰੂਪੰ ਪਰਿਤ੍ਰਮ੍ ਆਤ੍ਮਾਨੰ ਲਪ੍ਸ੍ਯਥ|
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.
ਯਤੋ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਯੁਸ਼਼੍ਮਤ੍ਸਨ੍ਤਾਨਾਨਾਞ੍ਚ ਦੂਰਸ੍ਥਸਰ੍ੱਵਲੋਕਾਨਾਞ੍ਚ ਨਿਮਿੱਤਮ੍ ਅਰ੍ਥਾਦ੍ ਅਸ੍ਮਾਕੰ ਪ੍ਰਭੁਃ ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰੋ ਯਾਵਤੋ ਲਾਕਾਨ੍ ਆਹ੍ਵਾਸ੍ਯਤਿ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਸਰ੍ੱਵੇਸ਼਼ਾਂ ਨਿਮਿੱਤਮ੍ ਅਯਮਙ੍ਗੀਕਾਰ ਆਸ੍ਤੇ|
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“
ਏਤਦਨ੍ਯਾਭਿ ਰ੍ਬਹੁਕਥਾਭਿਃ ਪ੍ਰਮਾਣੰ ਦਤ੍ਵਾਕਥਯਤ੍ ਏਤੇਭ੍ਯੋ ਵਿਪਥਗਾਮਿਭ੍ਯੋ ਵਰ੍ੱਤਮਾਨਲੋਕੇਭ੍ਯਃ ਸ੍ਵਾਨ੍ ਰਕ੍ਸ਼਼ਤ|
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
ਤਤਃ ਪਰੰ ਯੇ ਸਾਨਨ੍ਦਾਸ੍ਤਾਂ ਕਥਾਮ੍ ਅਗ੍ਰੁʼਹ੍ਲਨ੍ ਤੇ ਮੱਜਿਤਾ ਅਭਵਨ੍| ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਦਿਵਸੇ ਪ੍ਰਾਯੇਣ ਤ੍ਰੀਣਿ ਸਹਸ੍ਰਾਣਿ ਲੋਕਾਸ੍ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਸਪਕ੍ਸ਼਼ਾਃ ਸਨ੍ਤਃ
42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.
ਪ੍ਰੇਰਿਤਾਨਾਮ੍ ਉਪਦੇਸ਼ੇ ਸਙ੍ਗਤੌ ਪੂਪਭਞ੍ਜਨੇ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਨਾਸੁ ਚ ਮਨਃਸੰਯੋਗੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍|
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.
ਪ੍ਰੇਰਿਤੈ ਰ੍ਨਾਨਾਪ੍ਰਕਾਰਲਕ੍ਸ਼਼ਣੇਸ਼਼ੁ ਮਹਾਸ਼੍ਚਰ੍ੱਯਕਰ੍ਮਮਸੁ ਚ ਦਰ੍ਸ਼ਿਤੇਸ਼਼ੁ ਸਰ੍ੱਵਲੋਕਾਨਾਂ ਭਯਮੁਪਸ੍ਥਿਤੰ|
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.
ਵਿਸ਼੍ਵਾਸਕਾਰਿਣਃ ਸਰ੍ੱਵ ਚ ਸਹ ਤਿਸ਼਼੍ਠਨਤਃ| ਸ੍ਵੇਸ਼਼ਾਂ ਸਰ੍ੱਵਾਃ ਸਮ੍ਪੱਤੀਃ ਸਾਧਾਰਣ੍ਯੇਨ ਸ੍ਥਾਪਯਿਤ੍ਵਾਭੁਞ੍ਜਤ|
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.
ਫਲਤੋ ਗ੍ਰੁʼਹਾਣਿ ਦ੍ਰਵ੍ਯਾਣਿ ਚ ਸਰ੍ੱਵਾਣਿ ਵਿਕ੍ਰੀਯ ਸਰ੍ੱਵੇਸ਼਼ਾਂ ਸ੍ਵਸ੍ਵਪ੍ਰਯੋਜਨਾਨੁਸਾਰੇਣ ਵਿਭਜ੍ਯ ਸਰ੍ੱਵੇਭ੍ਯੋ(ਅ)ਦਦਨ੍|
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,
ਸਰ੍ੱਵ ਏਕਚਿੱਤੀਭੂਯ ਦਿਨੇ ਦਿਨੇ ਮਨ੍ਦਿਰੇ ਸਨ੍ਤਿਸ਼਼੍ਠਮਾਨਾ ਗ੍ਰੁʼਹੇ ਗ੍ਰੁʼਹੇ ਚ ਪੂਪਾਨਭਞ੍ਜਨ੍ਤ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਧਨ੍ਯਵਾਦੰ ਕੁਰ੍ੱਵਨ੍ਤੋ ਲੋਕੈਃ ਸਮਾਦ੍ਰੁʼਤਾਃ ਪਰਮਾਨਨ੍ਦੇਨ ਸਰਲਾਨ੍ਤਃਕਰਣੇਨ ਭੋਜਨੰ ਪਾਨਞ੍ਚਕੁਰ੍ੱਵਨ੍|
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.
ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰੋ ਦਿਨੇ ਦਿਨੇ ਪਰਿਤ੍ਰਾਣਭਾਜਨੈ ਰ੍ਮਣ੍ਡਲੀਮ੍ ਅਵਰ੍ੱਧਯਤ੍|