< Дії 2 >
1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.
Pentecost ni ahong tungin chu iempungei hah anrêngin mun khata an intûpkhôma.
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.
Inningloi rengin invân renga phâivuopui angati rahang ajuong tung zuta, an insungna in hah ajuong sip zita.
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.
Melei anga om meidon insem inzarin an mua, an chunga achuong chita.
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.
Anrêngin Ratha Inthiengin an sip zita, Ratha'n a min chong ngei angtakin chong dangin an chong zoia.
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.
Hanchu muntin renga hong Juda sakhuo mingei jerusalema an châma.
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!
Ma rahang hah an rietin chu, mi tamtak an hong intûpa, mitinin iempungei chong hah anni an chong chit angin an riet sikin an mulung sûnga an kamâma.
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?
an mulung ajînga, kamâmruoi khom an ti oka, “En ta, hi a chongngei murdi hih Galilee rama mi nimak ngei mo!
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?
I angin mo ei rêngin ei inzirpui chong ang chita ei riet thei hih?
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,
Senkhat Parthia mi, Media mi, Elam mingei ei nia, senkhat Mesopotamia rama om, Judea rama om, Cappadocia ram, Pontus le Asia rama om,
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,
Phrygia le Pamphylia ram, Egypt le Libya rama Cyrene khuo kôl revêla omngei ei nia, senkhat Rom khuo renga hong,
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“
Judangei le Jentail Juda lei minchang ngei ei nia, male senkhat Crete tuihuol mi le Arabia rama mi ei nia; Hankhoma, Pathien sintho roiinpui ngei an misîr, ei inzirpui chong ang chita ei riet hih!” an tia.
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“
Anrêngin a mindona chang riet loiin kamâm aruoi an tia, “Hi ngei hih inmo anni rang?” tiin anni le anni an inrekela.
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“
Hannirese senkhatin chu iempungei hah, innuinân an manga, “Hi mingei hih uain inrûi kêng an ni!” an tia.
14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!
Hanchu sômleikhat ngei leh Peter hah an indinga, mipui lâia han inringtakin chongril aphuta, “Nangni Judea rama mingei le jerusalema ompu murdi ngei, ko chongril hih rangâi ungla male mahi imo aomzie nangni lei ril rong.
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,
Hi ngei hih nin iem lam angin inrûi mak ngei, atûn hin jîng dâr kuo vaikêng ala ni.
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:
Hi roi hih Dêipu Joel'n a lei ril hah ani.
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.
‘Pathien'n sûn nûka chu hi anghin la tho ki tih; mi murdi chunga ka Ratha la bun ka ta nin nâipasal le nin nâinupangngeiin ko chong la misîr an ta; nin ruotharte ngeiin inlârna mûng an ta, male nin tarngeiin ramangin phan an tih.
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!
Ani, ma nikhuo ngeia hanchu ki tîrlâmngei nupangngei, pasalngei chunga ka Ratha bun ka ta ko chong la misîr an tih.
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.
Chungtieng invâna sininkhêlngei male nuoi tieng pilchunga kamâmruoingei min mu ngei ki tih. Mahan thisen, mei, meikhu bit ngei om a ta;
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
Nisa jîng a ta male tha thisen anghan sen atih; Pumapa Nikhuo inlal le roiinpuitak hah ajuong tung mân.
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.
Hanchu, tukhomin Pumapa riming ralam murdi chu sanminringin om an tih.’
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
“Nangni Israel mingei hi chongngei hih lei rangâi roi! Nangni rengin nin riet anghan, Nazereth Jisua hah Pathien'n nin lâia sininkhêl, kamâmruoi le sinthona ngei nangni a min riet ani.
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.
Jisua hah Pathien jêklam le mintuo lam angtakin an sûra, nangnin mi nunsie ngei kuta bângin khrosa jêmdelin nin thata.
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.
Aniatachu Pathien'n thina sinthotheina renga mojôkin, ama hah thinân asûr chien thei loi sikin a kaithoi zoi.
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
David reng khomin a chungroi hi anghin a rila, ‘Ka makunga Pumapa ku mu tit ngâia; kên nîk loina rangin ka changtieng aom tita.
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.
Masikin râisânnân ki sipa, ko chong khom râisâna asip. ka taksa khomin a sabei ngit ani, ka sabeina khom râisânnân asipa.
27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! (Hadēs )
Masikin ka ratha hi mithi khuoa mâksan no ti nia, Ni mi inthieng ruok mon rang phal no ti ni. (Hadēs )
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!
Nangman ringna lampuingei mi ni min mua; male mi ni ompui sikin râisânnân sip ki tih zoi.’
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.
“Ka champuingei, ei richibul Rêng David roi hah hâitakin nangni ki ril. Ama hah a thi zoia, male an phûma, a thân khom atûnten ei kôla ala om tit.
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,
Ama hah Dêipu ania, a ruthûl rangin tumakhat Pathien'n David richisuonpârngei lâia rêngin la phun rangin ânkhâm ngit ti a rieta.
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“. (Hadēs )
Pathien'n sûnmotona sin a tho rang tie David'n a lei riet piel sikin Khrista inthoinôk rang chong misîrin, ‘Ama hah mithi khuoa mâkrakin om maka; a ruok khom thâna mon mak,’ ai ti ani. (Hadēs )
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
Hima Jisua hih Pathien'n thina renga a kaithoinôk zoi ti chong hih keini reng hi rietpuipungei kin ni.
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
Pathien changtieng chôiminsâng ani zoia, a Pa kôm renga Ratha Inthieng leikhâm hah a changa, atûna nin mu le nin riet hi ei chunga ajuong vur ani hih.
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,
David hah ama lelên invâna kal maka, ‘Pumapa han ku Pumapa kôm: ka changtieng insung tit roh.
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Keima'n na râlngei murdi ne kepha sirna nuoia ka dar mâka a ti, a tina kêng ani.’
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“
“Hanchu, Jisua nin jêmdelpu hah Pathien'n Pumapa le Khrista aminchang ngêt tih Israel mi murdi riet ngêt rese ngei a tia.”
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“
An chong riet han an mulungrîl atôka, Peter le tîrton dangngei kôm han, “Lâibungngei, imo kin tho rang ani zoi?” an tia.
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!
Peter'n an kôm, “Nin sietnangei ngâidam anina rangin insîr ungla, Jisua Khrista rimingin Baptis chang pak roi, hanchu, Pathien manboiapêk Ratha Inthieng hih chang nin tih.
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.
A khâm hih nangni le nin nâingei le ram lataka mi murdi ngei rang le Pumapa Pathien'n a kôma a koi ngei nâm ani,” a tia.
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“
Peter'n Chong dang tamtakin a ril minthâra; male atûnlâi ruolthar saloi ngei renga hih jôk roi, tiin a ngêna.
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
A chong a pom ngei murdi baptis an changa, ma nikhuo han mi isâng thum an inbôk sa zoi.
42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.
Tîrtonngei kôm inchûn, inlopkhômna inchelin bu khalâi ot inlopkhômna inchelin le chubaitho ningsiet takin an oma.
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.
Tîrtonngei han sininkhêl kamâmruoi tamtak an tho sikin mitinin an rin ngei zoia.
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.
A iempungei murdi chu inlopkhômin an neinunngei murdi an minchun zoi.
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.
An rochonngei an neinunngei murdi juorin an nâng dungjûiin inmang inlômin an insem ngâia.
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,
Anîngtin mulung munkhatin Biekina an inkhôm ngâia an in tieng khom râisântak le mulungchuktakin bu khalâi an ot ngâi.
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.
Pathien an minpâka, mi murdi râisân lamin an oma. Hanchu, Pumapa minringa hong om tîr ngei chu anîngtin an lôm rangin a hong bôk pe bang ngâi ani.