Дії 2
1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.
ⲁ̅ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϪⲰⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲦⲈϮⲠⲈⲚⲦⲎⲔⲞⲤⲦⲎ ⲚⲀⲨⲐⲞⲨⲎⲦ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲈ ϨⲒ ⲞⲨⲘⲀ.
2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.
ⲃ̅ⲚⲞⲨϨⲞϮ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲞϮ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲤⲘⲎ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲚⲞⲨⲐⲎⲞⲨ ⲈⲨⲒⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲚϪⲞⲚⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲘⲞϨ ⲘⲠⲒⲎⲒ ⲦⲎⲢϤ ⲈⲚⲀⲨϨⲈⲘⲤⲒ ⲚϦⲎⲦϤ.
3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.
ⲅ̅ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲞⲨⲞⲚϨⲞⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲚϨⲀⲚⲖⲀⲤ ⲚⲬⲢⲰⲘ ⲈⲨⲪⲎϢ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϨⲈⲘⲤⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲪⲞⲨⲀⲒ ⲪⲞⲨⲀⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ.
4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.
ⲇ̅ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲘⲞϨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲞⲨⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈϤⲞⲨⲀⲂ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲞⲨⲀϨⲦⲞⲦⲞⲨ ⲈⲤⲀϪⲒ ⲚϨⲀⲚⲔⲈⲖⲀⲤ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀϤϮ ⲚⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲐⲢⲞⲨⲈⲢⲞⲨⲰ.
5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.
ⲉ̅ⲚⲈ ⲞⲨⲞⲚ ϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲆⲈ ⲈⲨϢⲞⲠ ϦⲈⲚⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ϨⲀⲚⲢⲰⲘⲒ ⲚⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲈⲨⲈⲢϨⲞϮ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϢⲖⲰⲖ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲤⲀⲠⲈⲤⲎⲦ ⲚⲦⲪⲈ.
6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!
ⲋ̅ⲈⲦⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲦⲀⲒⲤⲘⲎ ⲀⲨⲐⲰⲞⲨϮ ⲚϪⲈⲚⲒⲘⲎϢ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϢⲐⲞⲢⲦⲈⲢ ϪⲈ ⲚⲀⲢⲈ ⲪⲞⲨⲀⲒ ⲪⲞⲨⲀⲒ ⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲈⲨⲤⲀϪⲒ ϦⲈⲚⲦⲞⲨⲀⲤⲠⲒ.
7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?
ⲍ̅ⲚⲀⲨⲦⲰⲘⲦ ⲆⲈ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲈ ⲈⲨⲈⲢϢⲪⲎⲢⲒ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨⲬⲒ ⲚⲀⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦⲤⲀϪⲒ ϨⲀⲚⲄⲀⲖⲒⲖⲈⲞⲤ ⲀⲚ ⲚⲈ.
8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?
ⲏ̅ⲠⲰⲤ ⲀⲚⲞⲚ ⲦⲈⲚⲤⲰⲦⲈⲘ ⲪⲞⲨⲀⲒ ⲪⲞⲨⲀⲒ ⲘⲘⲞⲚ ϦⲈⲚⲦⲈⲚⲀⲤⲠⲒ ⲈⲦⲀⲨϪⲪⲞⲚ ⲚϦⲎⲦⲤ.
9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,
ⲑ̅ⲚⲒⲠⲀⲢⲐⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲘⲎⲆⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲈⲖⲀⲘⲒⲦⲎ ⲤⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲦϢⲞⲠ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲤⲞⲠⲞⲦⲀⲘⲒⲀ ϮⲒⲞⲨⲆⲈⲀ ⲚⲈⲘ ϮⲔⲀⲠⲠⲞⲆⲞⲔⲒⲀ ⲠⲞⲚⲦⲞⲤ ⲚⲈⲘ ϮⲀⲤⲒⲀ.
10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,
ⲓ̅ϮⲪⲢⲒⲔⲒⲀ ⲚⲈⲘ ϮⲠⲀⲘⲪⲒⲖⲒⲀ ⲬⲎⲘⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲤⲀ ⲚⲦⲈϮⲖⲨⲂⲎ ⲐⲎ ⲈⲦϨⲒ ⲚⲒⲤⲀ ⲚⲦⲈϮⲔⲨⲢⲒⲚⲚⲎ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲢⲰⲘⲈⲞⲤ ⲈⲦϢⲞⲠ ⲚϦⲎⲦⲈⲚ.
11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“
ⲓ̅ⲁ̅ⲚⲒⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϢⲈⲘⲘⲰⲞⲨ ⲚⲒⲔⲢⲒⲦⲎⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲀⲢⲀⲂⲞⲤ ⲦⲈⲚⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲈⲨⲤⲀϪⲒ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲖⲀⲤ ⲚⲚⲒⲘⲈⲦⲚⲒϢϮ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“
ⲓ̅ⲃ̅ⲚⲀⲨⲦⲰⲘⲦ ⲆⲈ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲈ ⲈⲨⲒⲞⲢⲈⲘ ⲞⲨⲀⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈϨⲢⲈⲚ ⲞⲨⲀⲒ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈ ⲪⲀⲒ ⲈⲦⲀϤϢⲰⲠⲒ.
13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“
ⲓ̅ⲅ̅ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲆⲈ ⲚⲀⲨⲈⲢϢⲈⲢϢⲒ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲚⲀⲒ ⲘⲀϨ ϦⲎⲦⲞⲨ ⲚⲈⲘⲂⲢⲒⲤ ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲆⲈ ⲚⲀⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲢⲈ ⲚⲀⲒ ⲐⲀϦⲒ.
14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!
ⲓ̅ⲇ̅ⲀϤⲞϨⲒ ⲆⲈ ⲈⲢⲀⲦϤ ⲚϪⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲔⲈⲒⲀ ⲀϤϬⲒⲤⲒ ⲚⲦⲈϤⲤⲘⲎ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚⲰⲞⲨ ⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲒⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲦϢⲞⲠ ϦⲈⲚⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲪⲀⲒ ⲘⲀⲢⲈϤⲞⲨⲰⲚϨ ⲈⲢⲰⲦⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ϬⲒⲤⲘⲎ ⲈⲚⲀⲤⲀϪⲒ.
15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,
ⲓ̅ⲉ̅ⲞⲨ ⲄⲀⲢ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲀⲚ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲘⲈⲨⲒ ⲈⲢⲞϤ ϪⲈ ⲀⲢⲈ ⲚⲀⲒ ⲐⲀϦⲒ ⲀϪⲠⲄϮ ⲄⲀⲢ ⲘⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲦⲈ.
16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:
ⲓ̅ⲋ̅ⲀⲖⲖⲀ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϪⲞϤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦϤ ⲘⲠⲒⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲒⲰⲎⲖ.
17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.
ⲓ̅ⲍ̅ϪⲈ ⲈⲤⲈϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲚⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲚϦⲀⲈ ⲠⲈϪⲈ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲒⲈⲪⲰⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲀⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈϪⲈⲚ ⲤⲀⲢⲜ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲈⲈⲢⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲈⲨⲒⲚ ⲚϪⲈⲚⲈⲦⲈⲚϢⲎⲢⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲈⲦⲈⲚϢⲈⲢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈⲦⲈⲚϦⲈⲖϢⲒⲢⲒ ⲈⲨⲈⲚⲀⲨ ⲈϨⲀⲚϨⲞⲢⲀⲤⲒⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈⲦⲈⲚϦⲈⲖⲖⲞⲒ ⲈⲨⲈⲪⲰⲢ ⲚϨⲀⲚⲢⲀⲤⲞⲨⲒ.
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!
ⲓ̅ⲏ̅ⲔⲈⲄⲈ ⲈⲒⲈⲪⲰⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲀⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲀⲂⲰⲔ ⲚⲈⲘ ⲚⲀⲂⲰⲔⲒ ϦⲈⲚⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲈⲈⲢⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲈⲨⲒⲚ.
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.
ⲓ̅ⲑ̅ⲈⲒⲈϮ ⲚϨⲀⲚϢⲪⲎⲢⲒ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ ⲈⲠϢⲰⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲘⲎⲒⲚⲒ ϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲔⲀϨⲒ ⲈⲠⲈⲤⲎⲦ ⲞⲨⲤⲚⲞϤ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲬⲢⲰⲘ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲬⲢⲈⲘⲦⲤ ⲚⲔⲀⲠⲚⲞⲤ.
20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
ⲕ̅ⲪⲢⲎ ⲈϤⲈⲞⲨⲰⲦⲈⲂ ⲈϤⲈⲈⲢⲬⲀⲔⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲒⲞϨ ⲈϤⲈⲈⲢⲤⲚⲞϤ ⲘⲠⲀⲦⲈϤⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲚⲒϢϮ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲦⲈⲠϬⲞⲒⲤ ⲈⲐⲞⲨⲞⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ.
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.
ⲕ̅ⲁ̅ⲞⲨⲞϨ ⲈⲤⲈϢⲰⲠⲒ ⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲐⲚⲀⲦⲰⲂϨ ⲘⲪⲢⲀⲚ ⲘⲠϬⲞⲒⲤ ⲈϤⲈⲚⲞϨⲈⲘ.
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
ⲕ̅ⲃ̅ⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲒⲒⲤⲢⲀⲎⲖⲒⲦⲎⲤ ⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲚⲀⲤⲀϪⲒ ⲚⲀⲒ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲒⲚⲀⲌⲰⲢⲈⲞⲤ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲀ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞⲚϨϤ ⲈⲂⲞⲖ ϢⲀⲢⲰⲦⲈⲚ ⲠⲈ ϦⲈⲚϨⲀⲚϪⲞⲘ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲘⲎⲒⲚⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϢⲪⲎⲢⲒ ⲚⲎ ⲈⲦⲀ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲀⲒⲦⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦϤ ϦⲈⲚⲦⲈⲦⲈⲚⲘⲎϮ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲞⲨⲚ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ.
23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.
ⲕ̅ⲅ̅ⲪⲀⲒ ϦⲈⲚⲠⲒⲤⲞϬⲚⲒ ⲈⲦⲐⲎϢ ⲚⲈⲘ ⲠⲒϢⲞⲢⲠ ⲚⲈⲘⲒ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲦⲎⲒϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲚⲈⲚϪⲒϪ ⲚⲚⲒⲀⲚⲞⲘⲞⲤ ⲈⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲀϢϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚϦⲞⲐⲂⲈϤ.
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.
ⲕ̅ⲇ̅ⲪⲀⲒ ⲈⲦⲀ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲦⲞⲨⲚⲞⲤϤ ⲈⲀϤⲂⲰⲖ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲚⲒⲚⲀⲔϨⲒ ⲚⲦⲈⲀⲘⲈⲚϮ ϪⲈ ⲚⲈⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲚⲤⲈⲀⲘⲀϨⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦϤ.
25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
ⲕ̅ⲉ̅ⲆⲀⲨⲒⲆ ⲄⲀⲢ ϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲈⲢⲞϤ ϪⲈ ⲀⲒⲈⲢϢⲞⲢⲠ ⲚⲚⲀⲨ ⲘⲠϬⲞⲒⲤ ⲘⲠⲀⲘⲐⲞ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲤⲎⲞⲨ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈϤⲬⲎ ⲤⲀⲞⲨⲒⲚⲀⲘ ⲘⲘⲞⲒ ϪⲈ ⲚⲚⲀⲔⲒⲘ.
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.
ⲕ̅ⲋ̅ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ⲀⲠⲀϨⲎⲦ ⲞⲨⲚⲞϤ ⲞⲨⲞϨ Ⲁ- ⲠⲀⲖⲀⲤ ⲐⲈⲖⲎⲖ ⲈⲦⲒ ⲆⲈ ⲚⲈⲘ ⲦⲀⲔⲈⲤⲀⲢⲜ ⲈⲤⲈϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲈⲖⲠⲒⲤ.
ⲕ̅ⲍ̅ϪⲈ ⲚⲚⲈⲔⲤⲰϪⲠ ⲚⲦⲀⲮⲨⲬⲎ ϦⲈⲚⲀⲘⲈⲚϮ ⲞⲨⲆⲈ ⲚⲚⲈⲔϮ ⲘⲠⲈⲐⲞⲨⲀⲂ ⲚⲦⲀⲔ ⲈⲚⲀⲨ ⲈⲠⲦⲀⲔⲞ. (Hadēs g86)
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!
ⲕ̅ⲏ̅ⲚⲒⲘⲰⲒⲦ ⲚⲦⲈⲠⲰⲚϦ ⲀⲔⲞⲨⲞⲚϨⲞⲨ ⲚⲎⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲔⲈⲘⲀϨⲦ ⲚⲞⲨⲚⲞϤ ⲚⲈⲘ ⲠⲈⲔϨⲞ.
29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.
ⲕ̅ⲑ̅ⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲈⲚⲤⲚⲎⲞⲨ ⲤϢⲈ ⲈⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ϦⲈⲚⲞⲨⲞⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲐⲂⲈ ⲠⲈⲚⲠⲀⲦⲢⲒⲀⲢⲬⲎ ⲤⲆⲀⲨⲒⲆ ϪⲈ ⲀϤⲘⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲔⲞⲤϤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϤⲘϨⲀⲨ ⲚϦⲎⲦⲈⲚ ϢⲀ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲪⲞⲞⲨ.
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,
ⲗ̅ⲈⲞⲨⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲞⲨⲚ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲤⲰⲞⲨⲚ ϪⲈ ϦⲈⲚⲞⲨⲀⲚⲀϢ ⲀⲪⲚⲞⲨϮ ⲰⲢⲔ ⲚⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲞⲨⲦⲀϨ ⲚⲦⲈⲦⲈϤϮⲠⲒ ⲈⲐⲢⲈϤϨⲈⲘⲤⲒ ϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲈϤⲐⲢⲞⲚⲞⲤ.
31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“. (Hadēs g86)
ⲗ̅ⲁ̅ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲞⲨⲚ ⲒⲤϪⲈⲚ ϢⲞⲢⲠ ⲀϤⲤⲀϪⲒ ⲈⲐⲂⲈ ⲦⲀⲚⲀⲤⲦⲀⲤⲒⲤ ⲘⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ϪⲈ ⲘⲠⲈϤⲤⲞϪⲠϤ ϦⲈⲚⲀⲘⲈⲚϮ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲠⲈⲦⲈϤⲤⲀⲢⲜ ⲚⲀⲨ ⲈⲠⲦⲀⲔⲞ. (Hadēs g86)
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
ⲗ̅ⲃ̅ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲈⲦⲀ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲦⲞⲨⲚⲞⲤϤ ⲪⲀⲒ ⲈⲦⲈ ⲀⲚⲞⲚ ⲦⲎⲢⲈⲚ ⲦⲈⲚⲞⲒ ⲘⲘⲈⲐⲢⲈ ⲚⲀϤ.
33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
ⲗ̅ⲅ̅ⲈⲀϤϬⲒⲤⲒ ⲤⲀⲞⲨⲒⲚⲀⲘ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲀϤϬⲒ ⲘⲠⲒⲰϢ ⲚⲦⲈⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲐⲞⲨⲀⲂ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦϤ ⲘⲪⲒⲰⲦ ⲀϤⲪⲰⲚ ⲘⲘⲞϤ ⲪⲀⲒ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲞϤ.
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,
ⲗ̅ⲇ̅ⲆⲀⲨⲒⲆ ⲄⲀⲢ ⲘⲠⲈϤϢⲈ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲦⲪⲈ ⲚⲐⲞϤ ϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲈϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲘⲠⲀϬⲞⲒⲤ ϪⲈ ϨⲈⲘⲤⲒ ⲤⲀⲞⲨⲒⲚⲀⲘ ⲘⲘⲞⲒ.
35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
ⲗ̅ⲉ̅ϢⲀϮⲬⲀ ⲚⲈⲔϪⲀϪⲒ ⲤⲀⲠⲈⲤⲎⲦ ⲚⲚⲈⲔϬⲀⲖⲀⲨϪ.
36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“
ⲗ̅ⲋ̅ⲀⲤⲪⲀⲖⲰⲤ ⲞⲨⲚ ⲘⲀⲢⲈϤⲈⲘⲒ ⲚϪⲈⲠⲎⲒ ⲦⲎⲢϤ ⲘⲠⲒⲤⲖ ϪⲈ ⲀϤⲀⲒϤ ⲚϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲀⲒϤ ⲚⲬⲢⲤ ⲚϪⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲪⲀⲒ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲀϢϤ.
37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“
ⲗ̅ⲍ̅ⲈⲦⲀⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲀⲠⲞⲨϨⲎⲦ ⲘⲔⲀϨ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲘⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲠⲤⲰϪⲠ ⲚⲚⲒⲀⲠⲞⲤⲦⲞⲖⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈ ⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲀⲒϤ ⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲈⲚⲤⲚⲎⲞⲨ.
38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!
ⲗ̅ⲏ̅ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲢⲒⲘⲈⲦⲀⲚⲞⲒⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲀⲢⲈ ⲪⲞⲨⲀⲒ ⲪⲞⲨⲀⲒ ⲘⲘⲰⲦⲈⲚ ⲞⲘⲤϤ ⲈⲪⲢⲀⲚ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲈⲠⲬⲰ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲦⲈⲚⲈⲦⲈⲚⲚⲞⲂⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀϬⲒ ⲚϮⲆⲰⲢⲈⲀ ⲚⲦⲈⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲐⲞⲨⲀⲂ.
39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.
ⲗ̅ⲑ̅ⲪⲰⲦⲈⲚ ⲄⲀⲢ ⲠⲈ ⲠⲒⲰϢ ⲚⲈⲘ ⲚⲈⲦⲈⲚⲒⲞϮ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲐⲞⲨⲎⲞⲨ ⲚⲎ ⲈⲦⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲠⲈⲚⲚⲞⲨϮ ⲚⲀⲐⲀϨⲘⲞⲨ.
40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“
ⲙ̅ⲚϦⲢⲎⲒ ⲆⲈ ϦⲈⲚⲔⲈⲘⲎϢ ⲚⲤⲀϪⲒ ⲚⲀϤⲈⲢⲘⲈⲐⲢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϦⲰⲚϪ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲚⲀϨⲈⲘ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ⲦⲀⲒⲄⲈⲚⲈⲀ ⲈⲦⲔⲞⲖϪ.
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
ⲙ̅ⲁ̅ⲚⲎ ⲘⲈⲚ ⲞⲨⲚ ⲈⲦⲀⲨϢⲈⲠ ⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲀⲨⲞⲘⲤⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲞⲨⲞϨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲘⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲚϪⲈⲄⲚϢⲞ ⲘⲮⲨⲬⲎ.
42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.
ⲙ̅ⲃ̅ⲚⲀⲨⲘⲎⲚ ⲆⲈ ⲈϮⲤⲂⲰ ⲚⲦⲈⲚⲒⲀⲠⲞⲤⲦⲞⲖⲞⲤ ⲚⲈⲘ ϮⲘⲈⲦϢⲪⲎⲢ ⲚⲦⲈⲠⲒⲪⲰϢ ⲚⲦⲈⲠⲒⲰⲒⲔ ⲚⲈⲘ ϮⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲎ.
43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.
ⲙ̅ⲅ̅ⲞⲨϨⲞϮ ⲆⲈ ⲚⲀⲤϢⲞⲠ ⲘⲮⲨⲬⲎ ⲚⲒⲂⲈⲚ ϨⲀⲚⲘⲎϢ ⲆⲈ ⲘⲘⲎⲚⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϢⲪⲎⲢⲒ ⲚⲀⲨϢⲞⲠ ⲠⲈ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦⲞⲨ ⲚⲚⲒⲀⲠⲞⲤⲦⲞⲖⲞⲤ ϦⲈⲚⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲆⲈ ⲚϨⲞϮ ⲚⲀⲤϢⲞⲠ ϨⲒϪⲰⲞⲨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲈ.
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.
ⲙ̅ⲇ̅ⲚⲎ ⲆⲈ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀϨϮ ⲚⲀⲨϨⲒⲞⲨⲘⲀ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲚⲀⲨϢⲞⲠ ⲚⲰⲞⲨ ⲠⲈ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦϢⲪⲎⲢ.
45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.
ⲙ̅ⲉ̅ⲞⲨⲞϨ ⲚⲞⲨⲒⲞϨⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲞⲨϨⲨⲠⲀⲢⲬⲞⲚⲦⲀ ⲚⲀⲨϮ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲪⲰϢ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈϨⲢⲀⲨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲔⲀⲦⲀ ⲠⲈⲦⲈ ⲠⲒⲞⲨⲀⲒ ⲠⲒⲞⲨⲀⲒ ⲈⲢⲬⲢⲒⲀ ⲘⲘⲞϤ.
46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,
ⲙ̅ⲋ̅ⲚⲀⲨⲘⲎⲚ ⲆⲈ ⲘⲘⲎⲚⲒ ⲠⲈ ⲈⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲈⲨⲪⲰϢ ⲚⲞⲨⲰⲒⲔ ⲔⲀⲦⲀ ⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨϬⲒ ⲚⲞⲨϦⲢⲈ ϦⲈⲚⲞⲨⲐⲈⲖⲎⲖ ⲚⲈⲘ ⲞⲨϨⲎⲦ ⲈϤⲞⲨⲀⲂ.
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.
ⲙ̅ⲍ̅ⲈⲨⲤⲘⲞⲨ ⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲰⲞⲨ ⲘⲘⲀⲨ ⲚⲞⲨϨⲘⲞⲦ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲠⲒⲖⲀⲞⲤ ⲦⲎⲢϤ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲆⲈ ϢⲀϤⲞⲨⲞϨ ⲈⲚⲎ ⲈⲦⲈϢⲀⲨⲚⲞϨⲈⲘ ⲘⲘⲎⲚⲒ ϨⲒ ⲪⲀⲒ ⲈⲪⲀⲒ.
