Дії 19
1 І сталося, що коли Аполло́с перебував у Кори́нті, то Павло, перейшовши горі́шні країни, прибув до Ефе́су, і деяких учнів знайшов,
U Apolo nali hu Korintho, u Paulo ashilile hunsi izya pamwanya afishile hu Efeso atangine na manyili yhwo.
2 та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“
U Paulo wabhabhuzya, “Huje, mwamposhiye Umpepo Ufinjile pamwahitishe?” Bhaga, “Ha' aa, atahuhwumvwe siga tahumvwizye huje huli Umpepo Ufinjile.”
3 І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“Вони ж відказали: В Іванове хрищення“.
U Paulo wabhabhuuzya, “Eshi mwahoziwe?” Wozyonshii, “Abheene bhaga uwozyo wa Yohana.
4 І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“.
U Paulo waga, “U Yohana abhozizye huwozyo wa alambe. Abhabhuulile bhaala aje bhamwitishe uyo yahwinza pamande uYesu.”
5 Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса.
Abhantu nabhuumvwa enongwa ezi bhoziwa hwitawa lya Yesu Kilisti.
6 А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
U Paulo nawabhabhishila amakhono pitwe Umpepo Ufinjile wabhishila bhanda ayanje enjango empya nakuwe.
7 А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять.
Bhahali alume ilonga na bhabhili.
8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
U Paulo ahinjila mwisinagogi amezi gatatu. Alongozyaga enjangano na bhavute abhantu hwa Yesu nu uumwene uwa humwanya.
9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на.
Lelo Ayahudi bhamo bhahali na mampuli sigabhahitihaga, bhaligaga nabhayangaga ezya Yesu. U Paulo wabhefwa aKtilisti wabhala nabho muukumbi wa Tirano abhamanyizye.
10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа.
Ahindiliye isho humaha gabhili bhonti bhabhakhalaga hu Asia bhahumvwizye izu lya Ngulubhi Ayahudi na Ayunani(Agriki).
11 І Бог чуда чинив надзвича́йні руками Павловими,
Ungulubhi abhombaga amambo amagosi hukhono gwa Paulo,
12 так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.
abhabhinu bhaponaga ata utuleso na menda gagafumile mubili gwa Paulo bhabhapalamansiaga nago bhaponaga ne Mpepo embibhi zyahepaga mwabhantu.
13 Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“
Bhahali Ayahudi bhamo bhaali bhemazimu, bhahanzaga alitumile itawa lya Yesu hu faida yabho, bhabhabhuulaga abhantu bhabhali ne Mpepo embibhi epa hwitawa lya Yesu ula yalumbililwa nu Paulo.”
14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.
Bhabhabhombaga isho bhali saba bhahali bhanabha sikewa yahali Gosi wishibhanza sha Yahudi, Skewa.
15 Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“
Zila Impepo embibhi zyabhabhuula zyaga, “U Paulo timinye nu Yesu wope timinye amwe mwenanuu?”
16 І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.
Zila empepo zyabhatomoshela zya bhamena ikhoni, zyabhavwalazya. Bhashimbila shabhali welele afume munyumba mula.
17 І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.
Ijambo eli lyamanyiha hwa bhantu bhonti, Ayahudi na Giriki, bhogopa itawa lya Yesu lyatinihwa na bhantu.
18 І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
Akristo bhinji bhenza alambe, bhazibhonesya embibhi zabhabhomba.
19 І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.
Abhantu bhabhatumilaga evitabu alagulile bhahaleta evitabu vyabhobhavipemba nu mwoto, bhabhazizye egalama yakwe yahali evipanda vyehala elfu amalongo gasanu.
20 Так могуче росло та зміцнялося Вожеє Слово!
Izu lya Ngulubhi lyanyampana hwonti.
21 А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.
U Paulo nawamala imbombo yakwe hula hu Efeso Umpepo walongozya abhale hu Yerusalemu ashilile hu Makedonia na hu Akaya; Waga na nakhala uhwo nehaibhala hu Rumi.”
22 Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.
U Paulo wabhatuma amanyili bhakwe bhabhili, u Timotheo nu Erasto, bhabhamwavwize. Lelo umwene ahasagala hu Asia.
23 І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.
Hula hu Efeso abhantu bhaletile efujo husababu yidala liila.
24 Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,
Umuntu umo ali Sonara itawa ali yu Demetrio, alinganya ga utufwanitwihela ufwa Ungulubhi u Diana, aletile ebiashara yakwe hwa fundi.
25 згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.
Wabhabunganya afundi bhonti abhimbombo iyo, wabhabhuula huje, “Mumenye ebiashara ene huja etipela ehela zyinyinji.
26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.
Siga hu Efeso hwene, nahu Asia hwonti eshi unu uPaulo abhasulihenye abhantu aiga numo Ungulubhi yalinginywe namakhono.
27 І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.
Nantele ehweli ehatali iyaje ebiashara yetu sihaihwanziwa, sigayibiashara nyene nu Ngulubhi ushiwi tu ugosi uDiana abhazalauliwe netezye ougosi waluwe, nantele abha Asia bhonti bhahupuuta nensi yonti.
28 Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“
Nabhahumvwa isho bhahabwaga wikhatwe ni lyoyo, bhahaga, “uDiana wa bha Efeso gosi.”
29 І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.
Umuji gwonti gwabha nefujo abhantu binjila muukumbi wiyango. Bhabhakhate bhabhashulaga nu Paulo, u Gayo nu Aristariko, bhabhafumile hu Makedonia.
30 Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.
U Paulo ahanzaga ahwinjile mwabhali muukumbi, lelo amanyili bakwe bhaha khanizyu.
31 Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.
Amaafisa abhe mkoa bhabhali bhakundane nu Paulo bhatumile uujumbe huje asahinjile muukumbi uwinyango.
32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.
Abhantu bhachanganyikine sigabhaminye ne zyabhayanga, bhamo bhaiga eshi bhamo shila.
33 А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.
Ayahudi bhaleta u Iskanda hwabhabhungine abhantu bhabhiha hwitagalila. U Iskanda ahabhapumya abhantu aje ayanje na bhantu, afumye amaelezo.
34 А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“
Abhantu nabhamanya huje Iskanda Yahudi bhabwaga ibwago amasala gabhili bhaga uDiana gosi wa bha Efeso.”
35 А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?
Usimbi we muji nawabhapumya ubhungano gula waga amwe mubhalume mubha Efeso wenu yasiga aminye huje umuji ogu gwa Efeso gwagutunza eshibhanza sha Diana ugosi nela epicha yehagwiye afume humwanya?
36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.
Eshi poomi nasoti, ezi sigatibhomba nanali, musabhombe nahamo.
37 А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.
Eshi mubhaletile abhantu ebha palonzi sigabhiibha nantele sigabhalijile Ungulubhi wetu ushe.
38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.
Eshi u Demetrio na bhamwabho nafundi bhakwe nkashele bhali na mashitako gagonti numuntu yayonti ikoroti lihweli wazi bhaletwe palonzi.
39 А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні.
Lelo nkashele uhwanza amambo aganji tibhagalonje sheshinza.
40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“.
Tili muhatari iyalongwe uefujo ezi nantele sigatibhajiye azigolosye enongwa ezi.
41 І, промовивши це, розпустив він громаду.
Nawayanga isho wabhanyampanya abhantu.
