Дії 19
1 І сталося, що коли Аполло́с перебував у Кори́нті, то Павло, перейшовши горі́шні країни, прибув до Ефе́су, і деяких учнів знайшов,
Ikatula kina uApolo nai wakatula ku Korintho, uPaulo akakila matumbi a migulya nu kupika kisali nika Efeso, hangi wakahanga amanyisigwa kituunga kung'wanso.
2 та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“
uPaulo aka atambuila, “Itii, ai mumusingiiye uNg'wau Ng'welu nai muhuiie?” Aka mutambuila, “Aa, shanga ai kuhumile ga nukija kutula uNg'wau Ng'welu.”
3 І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“Вони ж відказали: В Іванове хрищення“.
uPaulo akaligitya, “Itungili unyenye ai mogigwe uli?” Akaligitya, “Mu wogigwa nuang'wa Yohana.”
4 І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“.
Uugwa uPaulo akasukiilya, “uYohana ai wogilye ku wogigwa nua kila itunu. Aka aila i antu awo kina atakiwe kumuhuiila uyo naiza uzeepembya zeyakilaa nuanso, kuiti, uYesu.
5 Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса.
Antu nai akija u lukani ulu, akogigwa ku lina nila Mukulu uYesu.
6 А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
Hangi ikatula uPaulo nai wakaikila i mikono akwe migulya ao, uNg'wau Ng'welu wakiza migulya ao nu kandya kitunta ku ntambu nu kulota.
7 А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять.
Jumla ao ai akoli agoha apikiie ikumi na abiili.
8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
uPaulo ai ulongoe mi itekeelo akaligitya ku ukamatiku ku matungo a myeli itaatu. ai utuile utongee u witambuliyi nu kualuta i antu kutula imakani natulikile nu utemi nua ang'wa Itunda.
9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на.
Kuiti i Ayahudi auya ai atulaa ilugoha hangi ni shanga ijaa, ai andilye kutambula ubii kutula i nzila ang'wa Kristo ntongeela iumbi. Uugwa u Paulo ai ulekenukile ni enso hangi aka abagula i ahuiili kahelu ni enso. Nu ng'wenso ai wandilye kuligitya kila luhiku mu kianda nika Tirano.
10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа.
Iki ai kilongolekile ku myaka ibiili, ku lulo ihi nai atulaa ikii mu Asia ai igule u lukani nila Mukulu, ihi i Ayahudi ni Ayunani.
11 І Бог чуда чинив надзвича́йні руками Павловими,
Itunda ai watulaa ukituma makani makulu ku mikono ang'wa Paulo,
12 так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.
kina ga ni alwae ai akomigwe, ni ahing'wi ai a apumile, itungo nai ahoile u mukako nu ng'wenda nai ipumile mu muili nuang'wa Paulo.
13 Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“
Kuiti ai amoli Ayahudi akuhiilya a hing'wi ai alongoe muhinzo kukiila i kipango ni kanso, ai alitumie i lina nilang'wa Yesu ku nsoko a utumili nuao akola. Aze atambuila awo nai akete i ahing'wi; Azeligitya, “Kumulagiilya mupume mu lina nilang'wa Yesu naiza uPaulo ukimutanantya.”
14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.
Nai itumile aya ai atulaa ana mupungati ang'wa kuhani nu Mukulu nua Ayahudi, uSkewa.
15 Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“
Ahing'wi aka asukiilya, “uYesu kumulingile, nu Paulo kumulingile; Kuiti unyenye ingi a anyenyu?”
16 І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.
Uyo u hing'wi mukati a muntu waka aputila i akuhiilya a hing'wi nu kuakilya i ngulu nu kua kua. Uugwa akamanka kupuma ito ilo aze ikipwi nu kuaaligwa.
17 І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.
Ikani ili likakumuka ku ihi. Ayahudi ni Ayunani, naza ikiee uko ku Efeso. Akatula nu woa nangaluu, ni lina nila Mukulu likakila ku kuligwa.
18 І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
Hangi, idu a ahuiili ai azile hangi akihanguila hangi azepumilya intendo nimbi nai itumile.
19 І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.
Idu ai atulaa akituma ukiliki akilingiila i mbugulu niao, akaisonsa ntongeela a kila muntu. Itungo nianso nai aka allya insailo nia intu nianso ai yatulaa ipande magana a nzogu makumi a taano niya mpia.
20 Так могуче росло та зміцнялося Вожеє Слово!
Iti gwa ulukani nula Mukulu likakondaniila ku ugali nangaluu mu ngulu.
21 А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.
ni ang'wa Paulo kukondaniilya u uailya nuakwe uko ku Efeso, Ung'wau Ng'welu aka atongeela kulongola ku Yerusalemu ku kiila ku Makedonia ni Akaya; Akaligitya, Ze yakilaa kutula kung'wanso, intakile ki henga ni Rumi ga.”
22 Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.
uPaulo waka alagiilya ku Makedonia i amanyisigwa akwe a biili, uTimotheo nu Erasto, naza atulaa amuaiiye. Kuiti nuanso mukola wakasiga ku Asia ku itungo.
23 І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.
Itungo lilo ai ipumiie minyomo ukulu uko ku Efeso kutula inzila iyo.
24 Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,
Mutyani ung'wi i lina nilakwe Demetrio, naiza uzipilye i a dudu nia mpia ni itunda uDiana, ai wiletaa usuluja ukulu ku atyani.
25 згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.
Uugwa akailingiila i atyani nia mulimo nuanso nu kuligitya, “Akulu, mulingile kina mu usulsja uwu usese kingilya mpia idu.
26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.
Mihengile nu kija kina, shanga udu apa ku Efeso, ila pakupi Asia ihi, uyu uPaulo wa apemaa nu kuapiula i antu idu. Ukuligitya kina kutili i itunda naiza azipigwe ku mikono.
27 І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.
Hangi shanga udu ikoli ulugu kina usuluja nuitu ukutula shanga utakiwe hangi, kuiti ga ni itekeelo nilang'wa itunda nu musungu niiza mukulu uDiana uhumile kuholwa kutula mugila anga ndogoelyo. Hangi aza uzee huma ga nukulimilya u kulu nuakwe, nuanso naiza ku Asia ni ihi limukulyaa.”
28 Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“
Nai akija aya, ai izuiwe ni ikuo nu kuzogolya, azeligitya, “uDiana nua ku Efeso ingi mukulu,”
29 І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.
Kisali kihi kikizula minyomo, ni antu akamanka palung'wi mukati a kianda nika miginso, aka a amba ia nyamuhinzo auya nu Paulo, Gayo nu Aristariko, naiapumile ku Makedonia.
30 Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.
uPaulo ai uloilwe kingila miumbi nila antu, kuiti i amanyisigwa ai amugiiye.
31 Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.
Ga ni, ang'wi a afisa nia mukoa nu Asia naza atuile ahumbauya akwe akamutwaile lukani ku ngulu nu kumulompa waleke kingila mu kianda nika miginso.
32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.
Ang'wi a antu ai atulaa akuligitya i kintu iki ni auya ikani ilo, ku nsoko iumbi nila antu ai latulaa lahalinkanilwa. Idu ao shanga ai ahumile ga nu kulinga ku niki ai azile palung'wi.
33 А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.
Ayahudi akamuleta uIskanda kunzi iumbi nila antu nu kumuika migulya ntongeela a antu. uIskanda akapumya ilingasiilyo ku mukono nuakwe nu kupumya uganulwa ku antu.
34 А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“
Kuiti nai akalinga kina ung'wenso ingi Muyahudi, ihi akazogolya ku luli lung'wi ku itungo nila saa ibiili, “uDiana ingi mukulu nua Aefeso.”
35 А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?
Ze yakilaa u talishi nua kisali ku likilaja i umbi, ai uligitilye, “Unyenye agoha nia ku Efeso, ingi nyenyu ni shanga ulingile kina i kisali iki nika Efeso ingi musununja nui itekeelo ni lang'wa Diana nu mukulu ni iyo ipisha nai igwie kupuma kilunde?
36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.
Kihenga gwa kina i makani aya shanga ahumikile, kutakiwe kutula nu ulyuuku hangi leki kitumi kihi ku ukau.
37 А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.
Ku ndogoelyo muitangile i antu awa apa pi ibalaza naza shanga i ii itekeelo ang'wi shanga anya kumukuna itunda nuitu nu musungu.
38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.
Ku lulo, anga ize uDametrio ni atyani niakoli palung'wi nu ng'wenso akete mitumbo ku muntu wihi, i mabalaza akoli ng'walyi ni aliwali amoli. Ni aletwe ntongeela a lukani.
39 А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні.
Kuiti anga ize u ewe udume kihi kutula makani ni mangiiza, akitung'wa mi ianza nila tai taai.
40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“.
Ku tai kukoli mu ulugu nua kusigwa ibii kutula minyomo luhiku ulu. Kutili nsoko a ushapu uwu, hangi shanga kuutula nu uhumi nua kuganula.
41 І, промовивши це, розпустив він громаду.
Ze yakilaa kuligitya aya, aka asapatilya ai anyianza.
