Дії 17
1 Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.
Paul le Silas hah Amphipolis le Apollonia an khêla. Thessalonika an tunga. Mahan Judangei Synagog taka ava oma.
2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботи з Писа́ння,
Paul'n a tho ngâi balam anghan an kôm a lûta, sabbathnia voithum Pathien lekhabu renga asân a sûtpuiin,
3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.
Messiah chu dûktonga thina renga ânthoinôk rang piel ani ti a rilminthâra, a minlang ngâia, “Hi Jisua, nin lâia ku phuong hih Messiah ani,” a ti sa ngâi.
4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.
An lâia senkhat chu Paul thurchi misîr hah an iema, Paul le Silas hah an jôm zoia; nupang ruoipu tamtak le Pathiena inbei mi Greek mipuingei lehan.
5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.
Hannirese Judangei han an narsa, lamliena thaboi pâlngei hah an tuonga, mipui an koibûma, khopuilien pumpui bâiinkham chara, Paul le Silas hah loko makunga tuong rang bôkin Jason in an hong lûtkhuma.
6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!
Hannirese, an manloi lehan chu, Jason le iempu senkhatngei hah khopuilien ulienngei makunga an hong kainâl ngeia, an inieka. “Hi mingei hin muntina bâiinkhamna an sin ngâi! atûna hin ei khopuiliena an hong ani.
7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.
Jason hin a ina a lei mintung ngei ngâia. Hi ngei hin, a riming Jisua, Rêng dang aom tiin Caesar balam an siet ngâi,” an tia.
8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.
Ma chong hah an rietin chu mipui le khopuilien ulienngei hah bâiinkhamin an om zoia.
9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.
Khopui ulienngeiin Jason le a champuingei hah sum anâng dôr an pêka, an mojôk ngei zoi ani.
10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши, вони пішли в синагогу юдейську.
Hanchu, iempungeiin hani jân ahongni lechu Paul le Silas hah Berea khopuia an min se ngei kelena, an tungin chu Judangei Synagog an lûta.
11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.
Ma taka mingei kai chu Thessalonika mingei nêkin chu an mulungrîl ân ong uola. Thurchi hah atui takin an rangâia, Paul thurchi misîr hah adik le dikloi rietna rangin nîngtin Pathien lekhabu an inchu ngâia.
12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.
Ha ngei lâia mi tamtakin an iem zoia, Greek nupang mirit om tamtak le pasal tamtak khomin an iem zoi.
13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.
Hannirese Thessalonika Judangei han, Paul'n Berea khopuia khom Pathien thurchi a misîr ti an riet lechu mahan khom an va sea, mipuingei an mohôka; bâi an inkhâm char zoi.
14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.
Iempungeiin tuipui dênin se rangin Paul hah an tîra, Silas le Timothy chu an la oma.
15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.
Paul juong thak ngei han Athens dênin an juong thaka; Silas le Timothy kôm han innota a kôma se ranga Paul chongbê chôiin an kîr nôk zoi.
16 Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
Paul'n Athens taka anni hah a lei ngâk lâiin ha khopuilien hah mirmilngeia sip ani ti a mûn chu a mulung a minna oka.
17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зі стрі́чними.
Masikin Synagog'a Judangei le Jentailngei, Pathien biek ngei hah a dem ngâia; mipui intûpna muna khom mataka omngei ngân chu nîngtin an injêk ngâi.
18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.
Epicurean le Stoic minchupungei lâia khomin an inkhalpuia. Senkhat chu, “Hi mûr thiempa hin imo misîr rang a bôk hi?” an tia. Adangngeiin chu, “Ram dang pathienngei chong a misîr rang ani hi,” Paul, Jisua le inthoinôkna. misîr sika ani.
19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?
Masikin Paul hah a koia, roijêkna Areopagus han an tuonga; a kôm “Hi minchuna thar ni misîr ngâi hi a riet kin nuom.
20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“
Ni misîr kin riet ngei hih la riet ngâi makme; itina mo ani a riet kin nuom,” an tia.
21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.
(Athens khopui mi murdi le ramdangmingei ajuong omngei khomin an zora dôn murdi neinun thar misîrna le rangâina mang an nuom sikin).
22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.
Paul hah roijêkna Areopagus moton taka ândinga, “Nangni Athens mingei, lamtina sakhuo mi tatak nin ni ti ki riet.
23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.
Nin khopuilien sûnga ka chai malamin chubai nin mûk ngâi ngei ke ena; mâichâm inkhat, ‘Rietloi pathien ta rang,’ tia ânziek ku mua. Nin rietloi chubai nin mûk tit ngâi hah atûna nangni ki misîr pe hih ani.
24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,
Pathien'n rammuol le asûnga neinunngei murdi sinpu chu pilchung le invân Pumapa ani sikin kuta sin in ngeia om ngâi mak.
25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
Miriem ei sem rang neinun ite khom insam mak. Ama ngêt han hah ngei nâm kôma ringna ngei, phûk ngei le mitin kôma neinunngei nâm a pêkpu ani uol.
26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,
Rammuol pumpuia om rangin, mi inkhat renga jâttin a sina. An ta rang zorangei a khit pe ngeia, an omna rang rikung a khangpe ngeia.
27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
Ma hih a thona abi chu ama an ena, an zonga an mu theina ranga ani. Adiktakin, Pathien chu tute renga la uol mak.
28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“
Mi senkhatin an ti anghan, ‘Ama sikin ei ringa, singinsa'n, ei om ani,’ Nin lâ phuopungei khomin an ti sa anghan, ‘Eini khom a nâingei ei ni.’
29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.
Pathien nâingei ei nin chu, Pathien chu rângkachak mini, sumin mini, lungin mini, miriem kut thiem le mindonna mirimil an sin ngâi anga han om rang tetên ei bôk rang nimak.
30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,
Pathien'n ama ei riet mâna ngei kai chu rietloi om a tho ngâia; aniatachu, atûn chu ramtina mi murdi sietna renga inhei rangin chong a pêk zoi.
31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.
Nikhuo a khita, ha nia han a mi phunpu hah rammuola mi murdi ngei roi adiktakin jêk atih. Ma chong ha chu Pathien'n ama hah thina renga kaithoiin mi murdi kôm a min riet zoi,” a tia.
32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.
Thina renga inthoinôk roi an riet lechu senkhatin an munuisana; senkhat nôkin chu, “Hi chong hi no kôm renga la rangâi nôk kin nuom,” an tia.
33 Так вийшов Павло з-поміж них.
Male Paul a mâk ngeia.
34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.
Mi senkhat chu a tieng an kop tita male an iem zoia. Ha ngei lâia senkhat chu, Areopagus roijêkpu pâla mi Dionysius le nupang inkhat a riming Damaris le midang ngei an ni.
