Дії 17
1 Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.
ⲁ̅⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲓⲛⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ϯ⳿ⲁⲙⲫⲓⲡⲟⲗⲓⲥ ⲛⲉⲙ ϯ⳿ⲁⲡⲟⲗⲗⲱⲛⲓ⳿ⲁ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲑⲉⲥⲥⲁⲗⲟⲛⲓⲕⲏⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲒⲟⲩⲇⲁⲓ.
2 І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботи з Писа́ння,
ⲃ̅ⲕⲁⲧⲁ ϯⲥⲩⲛⲏⲑⲓ⳿ⲁ ⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⲁϥϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϣⲁⲣⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲓ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ ϣⲁ ⲅ̅ ⳿ⲛⲥⲁⲃⲃⲁⲧⲟⲛ.
3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.
ⲅ̅ⲉϥⲟⲩⲟⲛϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲉϥⲭⲱ ϧⲁⲧⲟⲧⲟⲩ ϫⲉ ϩⲱϯ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ϭⲓ⳿ⲙⲕⲁϩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥⲧⲱⲛϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲏⲉⲑⲙⲱⲟⲩⲧ ⲟⲩⲟϩ ϫⲉ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⲫⲁⲓ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲉϯϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲛⲱⲧⲉⲛ.
4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.
ⲇ̅ⲟⲩⲟϩ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲁⲩⲛⲁϩϯ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲱⲡ ⳿ⲉⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲥⲓⲗⲁⲥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲉϥⲟϣ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉⲣⲥⲉⲃⲉⲥⲑⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲟⲩⲉⲓⲛⲓⲛ ϩⲁⲛϩⲓ⳿ⲟⲙⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓϩⲟⲩⲁϯ ⳿ⲛϩⲁⲛⲕⲟⲩϫⲓ ⲁⲛ.
5 А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.
ⲉ̅ⲁⲩⲭⲟϩ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲒⲟⲩⲇⲁⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϭⲓ ⳿ⲛϩⲁⲛⲣⲱⲙⲓ ⲉⲩϩⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲁⲅⲟⲣⲣⲉⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲑⲟⲩⲉⲧ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲁⲩ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⳿ⲛϯⲡⲟⲗⲓⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲉⲛ ⳿ⲡⲏⲓ ⳿ⲛⲓⲁⲥⲥⲱⲛ ⲉⲩⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲥⲉ⳿ⲉⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲁ ⲡⲓⲙⲏϣ.
6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!
ⲋ̅⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲡⲟⲩϫⲉⲙⲟⲩ ⲇⲉ ⲁⲩⲱϣϯ ⳿ⲛⲓⲁⲥⲥⲱⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ϣⲁ ⲛⲓⲁⲣⲭⲱⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲡⲟⲗⲓⲥ ⲉⲩⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϫⲉ ⲛⲁⲓ ⲛⲉ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⳿ⲛϯⲟⲓⲕⲟⲩⲙⲉⲛⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲉϣⲟⲡ ⲧⲁⲓ.
7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.
ⲍ̅⳿ⲉⲁ ⲓⲁⲥⲥⲱⲛ ϣⲟⲡⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲥⲉϯ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲉⲛ ⲛⲓϩⲱⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ϥϣⲟⲡ ⳿ⲛϫⲉ ⲕⲉⲟⲩⲣⲟ Ⲓⲏ̅ⲥ̅.
8 І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.
ⲏ̅ⲁⲩ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲓⲙⲏϣ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲁⲣⲭ ⲱⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲡⲟⲗⲓⲥ ⲉⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲛⲁⲓ.
9 Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.
ⲑ̅ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩϭⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲥⲉⲙ⳿ⲡϣⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲛ ⲓⲁⲥⲥⲱⲛ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲕⲉⲥⲱϫⲡ ⲁⲩⲭⲁⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши, вони пішли в синагогу юдейську.
ⲓ̅ⲛⲓ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲇⲉ ⲥⲁⲧⲟⲧⲟⲩ ⲁⲩ⳿ⲧⲫⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲉⲙ ⲥⲓⲗⲁⲥ ⳿ⲛϫⲱⲣϩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲃⲉⲣⲟⲓ⳿ⲁ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲙⲁⲩ ⲁⲩϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉϯⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲒⲟⲩⲇⲁⲓ.
11 Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.
ⲓ̅ⲁ̅ⲛⲁⲓ ⲇⲉ ⲛⲉ ϩⲁⲛⲉⲩⲅⲉⲛⲏⲥ ⲛⲉ ⳿⳿ⲉϩⲟⲧⲉ ⲛⲏⲉⲧϧⲉⲛ ⲑⲉⲥⲥⲁⲗⲟⲛⲓⲕⲏⲛⲁⲓ ⳿ⲉⲧⲁⲩϣⲉⲡ ⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲣⲱⲟⲩⲧϥ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲩϧⲟⲧϧⲉⲧ ⳿ⲙⲙⲏⲛⲓ ϧⲉⲛ ⲛⲓ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ ϫⲉ ⲁⲛ ⲛⲁⲓ ϣⲟⲡ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ.
12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.
ⲓ̅ⲃ̅ⲟⲩⲙⲏϣ ⲙⲉⲛ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲁⲩⲛⲁϩϯ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲓⲟⲩⲉⲓⲛⲓⲛ ⳿ⲛϩⲓ⳿ⲟⲙⲓ ⳿ⲛⲉⲩ⳿ⲥⲭⲏⲙⲱⲛ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛϩⲁⲛⲕⲟⲩϫⲓ ⲁⲛ.
13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.
ⲓ̅ⲅ̅⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲉⲙⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲒⲟⲩⲇⲁⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲑⲉⲥⲥⲁⲗⲟⲛⲓⲕⲏϫⲉ ⳿ⲁ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ϩⲓⲱⲓϣ ϧⲉⲛ ⳿ⲧⲕⲉⲃⲉⲣⲟⲓ⳿ⲁ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲡⲓⲕⲉⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲉⲩⲕⲓⲙ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲏϣ ⲉⲩ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ.
14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.
ⲓ̅ⲇ̅ⲧⲟⲧⲉ ⲥⲁⲧⲟⲧⲟⲩ ⲁⲩ⳿ⲧⲫⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲉⲑⲣⲉϥϣⲉ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⲁⲩⲥⲱϫⲡ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲥⲓⲗⲁⲥ ⲛⲉⲙ ⲧⲓⲙⲟⲑⲉⲟⲥ.
15 А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.
ⲓ̅ⲉ̅ⲛⲏⲇⲉ ⳿ⲉⲛⲁⲩ⳿ⲧⲫⲟ ⳿ⲙⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲩⲉⲛϥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉ⳿ⲁⲑⲏⲛⲛⲁⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩϭⲓ ⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⳿ⲉϭⲓ⳿ⲡϣⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲛⲓ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲥⲓⲗⲁⲥ ⲛⲉⲙ ⲧⲓⲙⲟⲑⲉⲟⲥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛⲭⲱⲗⲉⲙ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲩϣⲉⲛⲱⲟⲩ.
16 Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
ⲓ̅ⲋ̅ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⲇⲉ ⲛⲁϥϧⲉⲛ ⳿ⲁⲑⲏⲛⲛⲁⲥ ⲉϥⲥⲟⲙⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲁϫⲱⲟⲩ ⲁϥϫⲱⲛⲧ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲉϥⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ⲉϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉϯⲡⲟⲗⲓⲥ ⲉⲥⲟϣ ⳿ⲙⲙⲉⲧϣⲁⲙϣⲉ ⳿ⲓⲇⲱⲗⲟⲛ.
17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зі стрі́чними.
ⲓ̅ⲍ̅ⲛⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲙⲉⲛ ⲟⲩⲛ ϧⲉⲛ ϯⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲒⲟⲩⲇⲁⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉⲣⲥⲉⲃⲉⲥⲑⲉ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲧⲉϣⲁⲩⲑⲱⲟⲩϯ ⳿ⲙⲙⲏⲛⲓ ϩⲓ ϯ⳿ⲁⲅⲟⲣⲁ.
18 А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.
ⲓ̅ⲏ̅ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲓⲉⲡⲓⲕⲟⲩⲣⲓⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓ⳿ⲥⲧⲟⲓⲭⲟⲥ ⳿ⲙⲫⲓⲗⲟⲥⲟⲫⲟⲥ ⲛⲁⲩϯ ⲟⲩⲃⲏϥ ⲟⲩⲟϩ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩ ⲡⲉⲧⲉϥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉϫⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲓ⳿ⲥⲡⲉⲣⲙⲟⲗⲟⲅⲟⲥ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩⲣⲉϥϩⲓⲱⲓϣ ⲡⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ϩⲁⲛⲇⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲛϣⲉⲙⲙⲟ ϫⲉ ⲛⲁϥϩⲓⲱⲓϣ ⲛⲱⲟⲩ ⲡⲉ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥ⳿⳿ⲁⲛⲁⲥⲧⲁⲥⲓⲥ.
19 І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?
ⲓ̅ⲑ̅ⲁⲩ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲩⲉⲛϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲓⲁⲣⲓⲟⲡⲁⲅⲟⲥ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲉ⳿ⲉⲙⲓ ϫⲉ ⲧⲁⲓ⳿ⲥⲃⲱ ⳿ⲙⲃⲉⲣⲓ ⲟⲩ ⲧⲉ ⳿ⲉⲧⲉⲕⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲥ.
20 Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“
ⲕ̅⳿ⲕⲓⲛⲓ ⳿ⲛϩⲁⲛⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛϣⲉⲙⲙⲟ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿⳿ⲉⲛⲉⲛⲙⲁϣϫ ⲧⲉⲛⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉ⳿ⲉⲙⲓ ϫⲉ ⲟⲩ ⲛⲉ ⲛⲁⲓ.
21 А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.
ⲕ̅ⲁ̅ⲛⲓⲁⲑⲏⲛⲛⲉⲟⲥ ⲇⲉ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϣⲉⲙⲙⲱⲟⲩ ⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲙⲁⲩ ⲛⲁⲩ⳿ⲥⲣⲱϥⲧ ⳿ⲉ⳿ϩⲗⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙ ⳿ⲉⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉϩⲱⲃ ⳿ⲙⲃⲉⲣⲓ.
22 Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.
ⲕ̅ⲃ̅ⲁϥⲟϩⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲣⲁⲧϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ϧⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲏϯ ⳿ⲙⲡⲓⲁⲣⲓⲟⲡⲁⲅⲟⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛⲓⲁⲑⲏⲛⲛⲉⲟⲥ ⲕⲁⲧⲁ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ϯⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⲧⲉⲧⲉⲛⲟⲓ ⳿ⲛⲣⲉϥϣⲁⲙϣⲉ ⲓϧ ⳿ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ.
23 Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.
ⲕ̅ⲅ̅ⲉⲓⲥⲓⲛⲓ ⲅⲁⲣ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲓⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉⲧ⳿ⲉⲛⲉⲣⲥⲉⲃⲉⲥⲑⲉ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲁⲓϫⲓⲙⲓ ⳿ⲛⲟⲩϣⲏⲟⲩ⳿ⲓ ⲉⲥ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ϩⲓⲱⲧⲥ ϫⲉ Ⲫϯ ⳿ⲉⲧⲉⲛⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲛ ⲫⲏ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲧⲉⲧ⳿ⲉⲛⲉⲣⲥⲉⲃⲉⲥⲑⲉ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲧⲉⲧⲉⲛⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲛ ⲫⲁⲓ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲉϯϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲛⲱⲧⲉⲛ.
24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,
ⲕ̅ⲇ̅ⲫϯ ⳿ⲉⲧⲁϥⲑⲁⲙⲓ⳿ⲉ ⲡⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⲛⲉⲙ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧϣⲟⲡ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ Ⲡ⳪ ⳿ⲛ⳿ⲧⲫⲉ ⲛⲉⲙ ⳿ⲡⲕⲁϩⲓ ⲛⲁϥϣⲟⲡ ⲁⲛ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛⲉⲣⲫⲏⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲩⲛⲕ ⳿ⲛϫⲓϫ.
25 і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
ⲕ̅ⲉ̅ⲟⲩⲇⲉ ⲛⲉϣⲁⲩϣⲉⲙϣⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲛ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛϫⲓϫ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛ⳿ϥⲉⲣ⳿ⲭⲣⲓ⳿ⲁ ⲁⲛ ⳿ⲛ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲡⲉⲧϯ ⳿ⲙ⳿ⲡⲱⲛϧ ⲛⲉⲙ ⳿ⲫⲛⲓϥⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ.
26 І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,
ⲕ̅ⲋ̅⳿ⲉⲁϥⲑⲁⲙⲓ⳿ⲉ ⳿ϣⲗⲟⲗ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲟⲩⲁⲓ ⲉⲑⲣⲟⲩϣⲱⲡⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ⳿ⲡϩⲟ ⳿ⲙ⳿ⲡⲕⲁϩⲓ ⲧⲏⲣϥ ⳿ⲉⲁϥⲑⲱϣ ⳿ⲛϩⲁⲛⲥⲏⲟⲩ ⲉⲩⲑⲏϣ ⲓⲥϫⲉⲛ ϣⲟⲣⲡ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲑⲱϣ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲟⲩϫⲓⲛϣⲱⲡⲓ.
27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
ⲕ̅ⲍ̅ⲉⲑⲣⲟⲩⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲁ Ⲫϯ ϫⲉ ϩⲁⲣⲁ ⲅⲉ ⲥⲉⲛⲁϫⲟⲙϫⲉⲙ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⳿ⲛⲥⲉϫⲉⲙϥ ⲕⲉⲧⲟⲓ ⳿ϥⲟⲩⲏⲟⲩ ⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲓⲟⲩⲁⲓ ⲡⲓⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲛ.
28 Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“
ⲕ̅ⲏ̅ⲁⲛⲱⲛϧ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛⲕⲓⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛϣⲟⲡ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲉⲧⲁⲩϫⲟⲥ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲓⲡⲟⲓⲧⲏⲥ ⲉⲧϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲡⲉϥⲅⲉⲛⲟⲥ ⲅⲁⲣ.
29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.
ⲕ̅ⲑ̅⳿ⲉ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲟⲩⲅⲉⲛⲟⲥ ⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⳿ⲥϣⲉⲛⲁⲛ ⲁⲛ ⲉⲑⲣⲉⲛⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲉⲛⲟⲩⲃ ⲓⲉ ϩⲁⲧ ⲓⲉ ⳿ⲱⲛⲓ ⳿ⲙⲫⲱⲧϩ ⳿ⲛⲧⲉⲭⲛⲏⲓⲉ ⲙⲟⲕⲙⲉⲕ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ϫⲉ ⲁϥⲟⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲫϯ.
30 Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,
ⲗ̅ⲛⲓⲥⲏⲟⲩ ⲙⲉⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲙⲉⲧⲁⲧ⳿ⲉⲙⲓ ⲁϥ ⲭⲁⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϫⲉ Ⲫϯ ϯⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ϥϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲛⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⲉⲑⲣⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲣⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓⲛ ϧⲉⲛ ⲙⲁⲓ ⲛⲓⲃⲉⲛ.
31 бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.
ⲗ̅ⲁ̅ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ϫⲉ ⲁϥⲥⲉⲙⲛⲉ ⲟⲩ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲉϥⲛⲁϯϩⲁⲡ ⳿ⲉϯⲟⲓⲕⲟⲩⲙⲉⲛⲏ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲉⲑⲙⲏⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲧⲁϥⲑⲁϣϥ ⳿ⲉⲁϥϯ ⳿ⲙ⳿ⲫⲛⲁϩϯ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲁϥⲧⲟⲩⲛⲟⲥϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲏⲉⲑⲙⲱⲟⲩⲧ.
32 Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.
ⲗ̅ⲃ̅⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⲇⲉ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲁⲥⲧⲁⲥⲓⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲣⲉϥⲙⲱⲟⲩⲧ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⲙⲉⲛ ⲁⲩⲥⲱⲃⲓ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ⲁⲩϫⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲉⲛⲉⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ.
33 Так вийшов Павло з-поміж них.
ⲗ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟϩ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲟⲛ ⳿ⲁ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲧⲟⲩⲙⲏϯ.
34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.
ⲗ̅ⲇ̅ⲁⲩⲧⲟⲙⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲁⲩⲛⲁϩϯ ⲛⲁⲓ ⳿ⲉⲧⲉⲛⲁⲣⲉ ⲇⲓⲟⲛⲏⲥⲓⲟⲥ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲡⲓⲁⲣⲓⲟⲡⲁⲅⲓⲧⲏⲥ ⲛⲉⲙ ⲟⲩ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲇⲁⲙⲁⲣⲓⲥ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ.
