< Дії 16 >

1 І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.
Paul'n Derbe le Lystra khom a sir sa, mahan Khristien inkhat a riming Timothy a oma. A nû khom Khristien dên Juda mi ania, a pa chu Greek ani.
2 Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.
Lystra le Iconiuma iempungei murdi'n Timothy an minlut ok ngâia.
3 Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.
Paul'n ama hah tuong rang a nuoma, ma revêla Judangei han Timothy pa hah Greek ani ti an riet sikin Timothy khom a sertan pe ani.
4 Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші.
Khopuingei tin an sir malamin, Jerusalema tîrtonngei le upangei balamngei masat hah iempungei an pêk tira, jôm rang khomin he an be tira.
5 А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю.
Masikin, koiindangngei hah taksônnân an rât uola nîngtin an pung titira.
6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську.
Ratha Inthiengin Asia rama thurchi misîr a khap sikin Phrygia le Galatia ram an sîra.
7 Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
Mysia ramri an tungin chu Bithynia rama se rang an bôka, hannirese, Jisua Ratha'n phal ngei maka.
8 Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди.
Masikin, Mysia ram khêlin Troasa an se zoia.
9 І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“
Hanchu, mani jâna han Paul'n inlârnân Macedonia rama mi inkhatin “Macedonia rama hong kâi inla, mi hong san roh,” tia ngênin a mua,
10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію.
Paul'n inlârna hi a mu suole chu Macedonia rama se rangin kin inthok kelen zoia, ha rama mingei kôma Thurchi Sa misîr rangin Pathien'n mi koi sikin.
11 Тож відпливши з Троа́ди, прибули́ ми навпрост у Самотра́кію, а другого дня до Неа́поля,
Troas renga rukuongin kin jôka, Samothrace kin thengpata, male anangtûka Neapolis kin sea.
12 звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька.
Ha renga hah Philippia kin sea, ha khopuilien hah Macedonia; rama khuo inkhat ania, ma biela han chu khuo kâm omtak ani. Rom mingei bung ani. Ma khuoa han sûn tamtak kin châma.
13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились.
Sabbathni khopui pêntienga tuidung panga Judangei chubaithona ngâi mun ni ranga kin iema han kin sea; mahan kin insunga nupang intûp ngei kôm thurchi kin misîra.
14 Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.
Ha ngei lâia mi a riming Lydia, Thyatira, khuo mi puon senduk juor ngâi, Pathiena inbei mi nupang inkhatin chong a rieta; male Paul thurchi misîr jôm rangin Pumapa'n a mulungrîl a minvâr pea.
15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас.
Ama le a inmingeiin baptisma an chang zoiin chu, “Pumapa iem tatakin ni nan bêa anin chu ki ina hong tung roi tiin mi siel rîta,” ni sûr zoi.
16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм.
Sûnkhat chu chubaithona muna kin se lâiin suok dôngmate inkhat ramkhori sûra taruosân thei kin intongpuia, amanu han taruosân a theina sika han a pu ngei sum tamtak a lo pe ngâia.
17 Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“
Hanu han Paul le Keini mi jûia, “Hi mi, Sanminringna lampui nangni ril ngei hih, Ânchungtak Pathien tîrlâmngei an ni hi,” tiin âniek ngâia.
18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“І того ча́су той вийшов.
Ma anghan, sûn tamtak a tho tenin chu Paul a mulung hoi khâi maka, a takasia. Ramkhori kôm han, “Jisua Khrista rimingin a sûng renga jôk rangin chong nang ke pêk,” a tia. Ha mitmisim kongkâr han a jôk pai kelen zoia.
19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х.
A pumangei han an sum manna om khâi mak ti an riet lechu Paul le Silas hah an sûra, roijêkpungei kôm mipui intûpna muna an kai minlûta.
20 Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
Rom roijêkpungei kôm an min tungin chu, “Hi mingei hih Juda an nia, kin khopuilien sûnga bâiinkhamna an sin ngâi.
21 і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“.
Balam dang kin balam le ânkâl, keini Rom mingei kin pom rang le kin mang ranga ânthiengloi an misîr ngâi” an tia.
22 І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти.
Mipuingei hah Paul le Silas jêm rangin an inthoka. Masuole chu roijêkpungei han Paul le Silas puon an khêr pe ngeia, jêm rangin chong an pêka.
23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг.
An jêm bit suole jêl ina an khuma, a ngâkpu kôm han asân khumrap rangin chong an pêka.
24 Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди.
Ma anghan, intâng insûng ânlâina taka a khum ngei, an kea thing kekok riktak an min bun ngeia.
25 А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх.
Jân lâitaka chu Paul le Silas'n Pathien kôm chubai an thoa. Minpâkna lâ an thoa, intâng ina midangngeiin an rangâia.
26 І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли.
Inningloiin nîngnupui a honga; intâng in lungphûmngei tena khom ânphêt heta, voikhatrengin inkhârngei hah ân-ong leta, mitin rênrokolngei hah ânkhek rila.
27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені.
Hanchu, angâkpu a in hah a hong hara, inkhârngei in-ong letin a mua, intâng ina intângngei an rot suo zoi tiin a bôka, khandai a kaidûka, inthat rang a thoa.
28 А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“
Hannirese Paul'n rôl inringtakin, “Ite inlo no roh, kin rêngin kin la om let” a tia.
29 Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
Ama han meiser a roka, a tâna, chi le innîk pumin Paul le Silas ke bula ânbokraka.
30 І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“
Hanchu anni han a ruoi suok ngeia, “Pungei, Sanminringa ko om theina rangin imo ko tho rang?” a tia.
31 А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.
Anni han, “Pumapa Jisua iem inla, hanchu sanminringin om ni tih, nangma le ni inmingei leh,” tiin an thuona.
32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
Masuole chu ama le a inmingei han Pumapa thurchi an misîra.
33 І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні.
Mani jâna han, ma zora lelea han an sâbengei hah a rusûk pe ngeia; hanchu ama le a inmingei baptisma an chang kelen zoi.
34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
Masuole Paul le Silas hah a ina a tuong ngeia, sâk rang a pêk ngeia Pathien an iem zoi sikin an insûng pumin an râiasân tatak zoi ani.
35 А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“
Anangtûk jînga chu Rom roijêkpungei han, “Ha mingei hah mojôk ta roh,” ti chongpêk chôiin misûr ngâi ngei ulienngei an tîra.
36 І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“
Masikin a ngâkpu han Paul kôm, “Roijêkpungeiin nangni mojôk rangin chong an hong muthuon. Hong jôk ungla, rathânngamtakin se ta roi,” a tia.
37 А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“
Aniatachu, Paul'n misûr ngâi ulienngei kôm, “Rom miriem kêng kin ni, kin tho minchâina om le omloi luo en loiin loko makunga min jêma, intâng ina min khuma. Atûn inrûkin mi mojôk rang an ti na? Ni thei tet no nih! Anni ngêt hong rese ngei, mi hong mojôk rese ngei,” a tia.
38 Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони.
Misûr ngâi ulienngeiin ha chong hah roijêkpungei kôm an misîra; Rom miriem anni ti an rietin chu an chi zoia.
39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.
Masikin an sea an vânvûia, male chu an mojôk ngeia khopuilien renga jôkpai rangin an ngêna.
40 І, вийшовши з в'язниці, прибули́ вони до Лі́дії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.
Paul le Silas hah intâng in renga an jôka, Lydia ina an sea. Mahan iempungei hah an mua, mohôkna chong an pêk ngei suole chu an mâk ngei zoia.

< Дії 16 >