Дії 15
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
Leleꞌ naa, atahori Kristen Yahudi hira rema mia dodꞌooꞌ mia nusa Yudea risiꞌ Antiokia. Losa naa ma, ranori Lamatuaꞌ Yesus atahori Nara rae, “Hei mimihere Yesus ena o, malole boe. Te naa nda feꞌe dai sa. Mete ma hei tebꞌe-tebꞌeꞌ mae misodꞌa, hei musi sunat dei, tungga hita adat na, fo Lamatualain fee neu baꞌi Musa.”
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
Te Paulus no Barnabas labꞌan rahereꞌ ro atahori naa ra oꞌola nara. Rareresi rala seli. Paulus se rae, “Naa sala! Atahori feaꞌ nda Yahudi ra sa, mana ramahere Yesus, nda parlu sunat tungga atahori Yahudi ra adat sunat na sa!” Huu ara balaban taꞌo naa, de raꞌetuꞌ denu Paulus no Barnabas, ma nonoo nara hira mia Antiokia, fo reu rendi dedꞌeat ia fee neu Lamatuaꞌ dedenu Nara, ro lasi Kristen feaꞌ mana sia Yerusalem.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Naa de, atahori Kristen mana sia Antiokia ra denu Paulus se Yerusalem reu. Ara tungga madꞌaꞌ ata, seli nusaꞌ Finisia ma Samaria. Sia dalaꞌ a, ara tuli atahori mamahereꞌ ra ume nara. Ara dui lutuꞌ-leloꞌ rae, “Atahori nda Yahudi ra sa, rema ramahere Lamatuaꞌ boe!” Rena taꞌo naa ma, basa se ramahoꞌo.
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
Losa Yerusalem, Yesus atahori nara simbo se no maloleꞌ. Lamatuaꞌ Yesus dedenu Nara, ro lasi Kristen fea ra, simbo se boe. Basa naa ma, Paulus se dui basa saa fo Lamatuaꞌ tao fee sira, losa atahori feaꞌ naeꞌ o tungga Lamatuaꞌ Yesus. Ara o dui sira rareresi soꞌal sunat.
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
Atahori mana rena Paulus se dudꞌui na, hambu atahori Yahudi Kristen hira mia partei Farisi. Ara fela rambariiꞌ de olaꞌ rahereꞌ rae, “Rena malolole, e! Mete ma atahori nda Yahudi sa nau tungga Yesus, musi tungga hita adat sunat, ma atoran adat feaꞌ, fo Lamatualain fee neu baꞌi Musa.”
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
Basa de, atahori saraniꞌ ra rala haraꞌ esa rae, Lamatuaꞌ Yesus dedenu Nara ro lasi Kristen ra, raꞌabꞌue fo dudꞌuꞌa dalaꞌ naa.
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
Ara duꞌa neu-nema esa no esa. Boe ma Petrus fela nambariiꞌ, de olaꞌ nae, “Toronoo nggare! Hei bubꞌuluꞌ, dalahulu na, Lamatualain dudꞌu au, mia hei taladꞌa mara, fo uu ufadꞌe Yesus Dudꞌui Malole na neu atahori nda Yahudi ra sa. Te Lamatualain o nau fo ara ramahere Yesus boe.
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
Lamatualain nahine hita esa-esaꞌ rala nara. Ana fee Dula-dale Meumare Na neu se, onaꞌ fee nema hita boe. No taꞌo naa, hita tahine tae Lamatualain o simbo se.
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
Ana nda pili-tadꞌa sira ro hita sa. Ana nda bingga-banggi se ro hita sa. Ana tao nameu rala nara, huu ramahere Yesus, onaꞌ Ana o tao nameu rala tara boe.
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
De taꞌo bee? Mete ma Lamatualain simbo se ena, taꞌo bee de hita feꞌe fua bꞌerat neu se no adat sunat? Mete ma tae olaꞌ tetu-tetu, hita to bei-baꞌi tara, nda lemba beꞌi basa horo-lalane agama naa ra sa. De afiꞌ taꞌasususaꞌ se taꞌo naa! Au ae utane taꞌo ia: Lamatualain fee masodꞌaꞌ neu hita, huu hita tungga horo-lalane agama, do? Hokoꞌ! Ana fee masodꞌaꞌ, huu Lamatuaꞌ Yesus sue ma kasian hita. De afiꞌ liliiꞌ! Lamatuaꞌ o sue ma kasian atahori feaꞌ ra boe.”
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
Rena taꞌo naa ma, nda hambu esa nau fee dudꞌuꞌat seluꞌ sa ena. Basa ma, Paulus no Barnabas dui seluꞌ, taꞌo bee fo Lamatualain pake se. Ara dui manadadꞌiꞌ ra, no manaseliꞌ ra fo Lamatualain tao mia atahori nda Yahudi ra taladꞌa nara sa.
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
Dꞌui basa ma, atahori sa, naran Yakobis, nambariiꞌ de olaꞌ nae, “Toronoo nggare! Rena au dei!
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
Aꞌa Petrus feꞌe dui basa hita, nae Lamatualain soꞌu atahori nda Yahudi ra sa, fo dadꞌi Lamatuaꞌ Yesus bobꞌonggi Na.
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
Naa, ndaa no saa fo Lamatualain mana ola-ola Nara rafadꞌe eniꞌ a dalahulu na. Te ara suraꞌ rae:
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
‘Losa fai na, Au baliꞌ. Huu Au ae ufefela baliꞌ mane Daud parenda na. Eni tititi-nonosi nara sea-saranggaa. Ma Au ae ufefela baliꞌ, ma tao manggatetee e fai.
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
No taꞌo naa, atahori mia nusa feaꞌ ra rema randaa ro Au. Te Au o tengga se, dadꞌi atahori Nggara. Lamatualain olaꞌ taꞌo naa mia dalahulu na!’
De mia au, Yakobis, taꞌo ia: Mete ma atahori mia leo feaꞌ ra rae tungga Lamatualain, hita atahori Yahudi ra afiꞌ tao neꞌesususaꞌ se. Hita afiꞌ tao bꞌerat ma denu se tungga hita adat sunat na. De hita musi suraꞌ susura esa, haitua fee se tae, sira nda parlu tungga basa hita horo-lalane adat Yahudi nara sa. Hita o fee se nesenenedꞌaꞌ, afiꞌ tao leli ro touꞌ do inaꞌ. Afiꞌ raa sisi sosonggoꞌ. Afiꞌ raa sisi raaꞌ. Afiꞌ raa sisi mia banda mana neneꞌee nisaꞌ. (aiōn g165)
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
Dadꞌi mete ma hita tao dalaꞌ taꞌo ia, naa nda dala feuꞌ sa. Atahori hetar bubꞌuluꞌ ena, hita atahori Yahudi ra adat na memaꞌ taꞌo naa ena. Tungga fai hahae aoꞌ hita baca baꞌi Musa se horo-lalanen naa sia ume hule-oꞌe ra sudꞌiꞌ a sia bee-bꞌee. De atahori leo feaꞌ ra basa se bubꞌuluꞌ. Au oꞌola ngga taꞌo naa ena. Makasi!”
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Basa ma, Lamatuaꞌ Yesus dedenu Nara ro lasi feaꞌ ra ro basa atahori sarani ra sia Yerusalem, rala haraꞌ sa fo denu atahori rafadꞌe sira neꞌetu na neu atahori saraniꞌ sia mamanaꞌ feaꞌ. De ara sangga atahori nemehereꞌ nandaa no ues naa. Ara tengga atahori rua. Esa naran Silas, esa fai, naran Yudas (fo roꞌe rae Barsabas). Ara denu ruꞌa se tungga Paulus ma Barnabas sudꞌiꞌ a bee reu.
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
Ara rendi susura fee atahori nda Yahudi sa sia kota Antiokia sia nusa Siria, losa nusa Kilikia. Susura naa, lii na taꞌo ia: “Sodꞌa-moleꞌ mia hai, Lamatuaꞌ Yesus dedenu Nara, ma lasi feaꞌ sia Yerusalem ia. Hai suraꞌ susura fee hei, fo hai sue onaꞌ odꞌi-aꞌa bonggiꞌ e.
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
Hai suraꞌ susura ia, huu hai rena mae, atahori hira mia Yerusalem ia reti randaa ro hei ena. Ara ranori leli losa raꞌasususaꞌ ma tao hei bingun. Sadꞌi hei bubꞌuluꞌ, hai nda denu atahori naa ra sa.
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
Hai rena atahori tao raꞌasususaꞌ hei taꞌo naa ma, hai miꞌibꞌue de duꞌa dalaꞌ naa. Hai ralaꞌ esa, ma miꞌetuꞌ basa dalaꞌ naa ena. De hai tengga atahori reti rafadꞌe hei, hai neꞌetu ma naa. Ara rema ro Paulus ma Barnabas fo hai sueꞌ ra.
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
Hita atahori karuaꞌ nara naa ra, lemba doidꞌoso raeꞌ a mate ena, huu tungga hita Malangga na, Yesus Kristus.
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Naa de, hai denu Yudas no Silas, fo rafadꞌe hei susura ia lii na.
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
Lamatualain Dula-dale Meumare Na nafadꞌe hai, de mitaa taꞌo naa mae, hei nda parlu tungga basa hai adat Yahudi mara, onaꞌ adat sunat a. Te adat naa tao namaberaꞌ a hei. Te hambu dalaꞌ esa do rua, fo memaꞌ hei musi misinedꞌa:
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
Afiꞌ tao leli mo touꞌ do inaꞌ. Afiꞌ mia sisi sosonggoꞌ. Afi mia raaꞌ. Ma afiꞌ raa sisi mia banda mana neneꞌee nisaꞌ. Mete ma hei minea ao mara mia basa dalaꞌ naa ra, hei nda tao melumudꞌu toronooꞌ atahori Yahudi Kristen ra sa. No onaꞌ naa, hei miꞌibꞌue malolole mo se. Susura ia lii na, taꞌo a naa. Sodꞌa-moleꞌ.”
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
Ara simbo rala susura naa ma, Paulus se ratea, de lao risiꞌ kota Antiokia. Losa naa ma, ara raꞌabꞌue basa atahori saraniꞌ ra, de fee susura a neu se.
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.
Baca basa susura ma, basa atahori ra ramahoꞌo, huu susura lii na tao rala nara manggatee ena.
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
Lamatualain o pake Yudas no Silas, dadꞌi mana ola-olaꞌ Na. Ruꞌa se, dui-bꞌengga naeꞌ neu atahori mamahereꞌ sia naa. Ara fee nenoriꞌ ma tao manggatee rala nara.
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Ruꞌa se leo mia naa nda dooꞌ sa ma, atahori saraniꞌ sia Antiokia ra fee se baliꞌ risiꞌ atahori mana denu se. Ara mboꞌi ruꞌa se no sodꞌa-moleꞌ.
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
[Te Silas nae leo nakandoo sia Antiokia.]
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
Paulus no Barnabas leo dodꞌoo mia naa. Ara o tulu-fali atahori feaꞌ mana ranori Lamatuaꞌ Yesus Dala Masodꞌa Na.
36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
Paulus no Barnabas leo nda dooꞌ sa sia Antiokia ma, Paulus olaꞌ no Barnabas nae, “Aꞌa! Uma fo baliꞌ teu sia basa mamanaꞌ feꞌesaꞌan hita tuliꞌ ra. Teu seꞌu sobꞌa toronooꞌ ra masodꞌa na ra. Ara taꞌo bee, e? Ara ramahere Lamatuaꞌ Yesus nda feꞌe dooꞌ sa. Feꞌe saꞌa naa, hita tanori se. De uma fo teu seꞌu se dei.”
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
Barnabas rena Paulus naꞌo naa ma, ana naꞌaheiꞌ a. Ana nae no Yohanis (fo roꞌe rae Markus) fo tungga no se.
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
Te Paulus nda nau saa. Huu maꞌahulu na, Markus fela lao hela se mia nusa Pamfilia.
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
Paulus no Barnabas rareresi seli losa ruꞌa se saranggaa. De Barnabas no Markus sae ofaꞌ risiꞌ pulu Siprus.
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
Te Paulus noꞌe no Silas. Ara rae lao ma, atahori mamahereꞌ sia Antiokia ra hule-oꞌe roꞌe Lamatualain nanea se, ma natudꞌu rala malole Na neu se. Hule-oꞌe basa ma, ruꞌa se lao.
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.
Ara reu ndule nusa Siria ma nusa Kilikia. Ara tao manggatee atahori mamahereꞌ ra rala nara, sia sudꞌi a bee-bꞌee.
