Дії 14
1 І трапилось, що в Іконі́ї вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що бе́зліч юдеїв й огре́чених увірували.
Hula hwi Ikonio u Paulo nu Barnaba bhahinsiye mwisinagogi lya Bhayahudi bhahayanga Ayahudi na Ayunani shabhalyeteshe izu lya Ngulubhi.
2 Невірні ж юдеї підбу́рили та роз'ятри́ли душі поган на братів.
Lelo Ayahudi bhasiga bhalyeteha izu bhabhasulishe abhamataifa huje musahazyeteshele ezyabhayanga aPaulo nu Barnaba nabhavitwe.
3 Та проте довгий час пробули́ вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідо́цтво давав слову благода́ті Своєї і робив, щоб знаме́на та чу́да чинились їхніми руками.
Bhahakhiye uhwo ensiku zyenyinji, bhayangaga izu lya Ngulubhi, hwikone lya Gosi uYesu abhapiye huje bhabhombaje amambo minji agaswijizye hwitawa lya Yesu aPaulo nu Barnaba.
4 А в місті наро́д поділився, — і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апо́столів.
Esehemu engosi ye muji gula abhantu bhahagabhanyiha bhamo bhahabha na Yahudi, bhamo bhahabha na bhatume.
5 Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старши́ми, щоб зневажити їх та камінням побити,
Ayahudi na bhamataifa bhabhasulishe alongozi bhabho huje bhabhabhombe embibhi na bhakhome na mawe aPaulo nu Barnaba,
6 то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікао́нських, до Лі́стри та Де́рвії, та в околиці їхні,
a Paulo wuwamwabho bhazimanya, bhashimbilila hu Likaonia, Listra na hu Derbe nu humwaohunshenje yakwe,
7 і Єва́нгелію там звіща́ли.
uhwo bhalumbilila izu la Ngulubhi.
8 А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.
Uhwo hu Listra ahali umuntu yaali nanjisu manama sigaje ndaga afume papwe hwakwe.
9 Він слухав, як Павло́ говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,
Umuntu unu ahamwumvwizye uPaulo palumbilila. U Paulo wa mwenya, walola ali wu lweteho humwoyo.
10 то голосом гучни́м промовив: „Устань просто на ноги свої!“А той скочив, і ходити почав.
Wayanga hwizu igosi, emelela na manama gaho ula umuntu watomoha wimilila wanda ajende.
11 А люди, побачивши, що́ Павло́ вчинив, підне́сли свій голос, говорячи по-лікао́нському: „Боги людям вподі́бнились, та до нас ось зійшли!“
Ipuga lya bhantu, na lyalola zyabhombile uPaulo, bhabwaga hwizu igosi hunjango yeshi Kilikaonio, “amangulubhi gatishiye humabili gabhantu.”
12 І Варнаву вони звали Зе́всом, а Герме́сом Павла, бо він провід мав у слові.
Bhamwita uBarnaba “Zeu,” nu Paulo “Herme” umwene yaali yuyanzi ugosi.
13 А жрець Зе́вса, що святиня його перед містом була, припрова́див бики та вінки до воріт, та й з наро́дом прино́сити жертву хотів.
Ukuhani wa Zeu, eshibhanza shakwe shali hwonze aletile ehampako, na usanga ulwimaua waleta mpaka mundyango gwekhaya, umwene na bhantu gwekhaya, umwene na bhantu bhakwe bhonti bhaga bhafumye esadaka.
14 Та коли про це почули апо́столи Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між наро́д, кричачи
Atumwe uPaulo nu Barnaba nabhunvwa bhasatula amenda gabho nanali bhabha hwitagalila ohu, bhalila
15 та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
bhaga, “Mwebhantuu yeenu, mubhomba ezii, natee tilibhantu neshi amwe, tisebha neshi amwe. Tisebha neshi amwe, tibhaleteye enongwa enyinza huje mugalushile Ungulubhi, mupendushe muzileshe ezi zyamubhomba mugalushile unu mwanya ne vintu vyonti vyavihweli.
16 За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежка́ми своїми,
Emande Ungulubhi abhaleshile amataifa bhajendaje mmadala gabho bhibho.
17 але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.
Lelo sigaabhaleshile, ahwibhonesizye abhatonyezyaga emvula abhapelaga evyalye mumagunda na hobhoshe”
18 І, говорячи це, зале́две спинили наро́д не приносити їм же́ртов.
Nabhayanga enongwa ezi, aPaulo nu Barnaba bhabhakhanizya abhantu zyabhahanzaga abhombe, abhafumizye esadaka.
19 А з Антіохі́ї та з Іконі́ї посхо́дились юдеї, і, підбуривши на́товп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він.
Lelo Ayahudi bhabhafumile hu Antiokia na hu Ikono bhahinzile na bhasulishe abhantu. Bhahakhoma uPaulo wamae bhadendemula bhafumya hwonze ye khaya yabho bhasibha huje afwiye.
20 Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Де́рвію.
Amanyili(abhanafunzi) bhahimiliya papipi, wabhuha winjila humujini. Isiku elyabhili bhahabha hu Derbe nu Barnaba.
21 І, як звістили Єва́нгелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лі́стру, та в Іконі́ю, та в Антіохі́ю,
Nabhamanyizya uhwo abhantu bhinji bhapendushe, abhene bhahawela hu Listra, na bhahafiha hu Ikonia mu na hu Antiokia.
22 душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навча́ючи, що через великі у́тиски треба нам вхо́дити у Боже Царство.
Bhahendelela abhazinzye abhanafunzi amoyo huje tihwinjila hwa Ngulubhi na mayemba gaminji.”
23 І рукопокла́ли їм пресві́терів по Церквах, і помолилися з по́стом та й їх передали Господе́ві, в Якого ввірували.
Bhabhasalula azee bheshibhanza bhabhapuutila nafunje bhabhaleha mumakhono ga Yesu yabhamwitishe.
24 Як вони ж перейшли Пісіді́ю, прибули в Памфілі́ю;
Bhashila hu Pisidia, bhafiha hu Pamfilia.
25 і, звістивши Господнє Слово в Пергі́ї, вони в Атталі́ю ввійшли,
Nabhayanga enongwa hu Perga, bhiha hu Atalia.
26 а звідти поплинули в Антіохі́ю, звідки були благода́ті Божій віддані на ді́ло, що його й закінчи́ли.
Afume uhwo binjila mumeli bhabala hu Antiokia hwabhwifumizye huje bhabhombe embombo eshi embombo ela emalishe.
27 А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам.
Pabhafiha hu Antiokia, bhabhabhunganya akristo pandwimo bhabhabhuula zyonti Ungulubhi zyabhombile hwa bhene, neshabhiguliye undyango gwe lweteho hwa bhantu bhe Mataifa.
28 І перебува́ли вони немали́й час із учнями.
Bhakhiye ensiku zyenyinsi na bhanafunzi.
