Дії 13
1 А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.
ਅਪਰਞ੍ਚ ਬਰ੍ਣੱਬਾਃ, ਸ਼ਿਮੋਨ੍ ਯੰ ਨਿਗ੍ਰੰ ਵਦਨ੍ਤਿ, ਕੁਰੀਨੀਯਲੂਕਿਯੋ ਹੇਰੋਦਾ ਰਾਜ੍ਞਾ ਸਹ ਕ੍ਰੁʼਤਵਿਦ੍ਯਾਭ੍ਯਾਸੋ ਮਿਨਹੇਮ੍, ਸ਼ੌਲਸ਼੍ਚੈਤੇ ਯੇ ਕਿਯਨ੍ਤੋ ਜਨਾ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਨ ਉਪਦੇਸ਼਼੍ਟਾਰਸ਼੍ਚਾਨ੍ਤਿਯਖਿਯਾਨਗਰਸ੍ਥਮਣ੍ਡਲ੍ਯਾਮ੍ ਆਸਨ੍,
2 Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“
ਤੇ ਯਦੋਪਵਾਸੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵੇਸ਼੍ਵਰਮ੍ ਅਸੇਵਨ੍ਤ ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਸਮਯੇ ਪਵਿਤ੍ਰ ਆਤ੍ਮਾ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਅਹੰ ਯਸ੍ਮਿਨ੍ ਕਰ੍ੰਮਣਿ ਬਰ੍ਣੱਬਾਸ਼ੈਲੌ ਨਿਯੁਕ੍ਤਵਾਨ੍ ਤਤ੍ਕਰ੍ੰਮ ਕਰ੍ੱਤੁੰ ਤੌ ਪ੍ਰੁʼਥਕ੍ ਕੁਰੁਤ|
3 Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
ਤਤਸ੍ਤੈਰੁਪਵਾਸਪ੍ਰਾਰ੍ਥਨਯੋਃ ਕ੍ਰੁʼਤਯੋਃ ਸਤੋਸ੍ਤੇ ਤਯੋ ਰ੍ਗਾਤ੍ਰਯੋ ਰ੍ਹਸ੍ਤਾਰ੍ਪਣੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਤੌ ਵ੍ਯਸ੍ਰੁʼਜਨ੍|
4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.
ਤਤਃ ਪਰੰ ਤੌ ਪਵਿਤ੍ਰੇਣਾਤ੍ਮਨਾ ਪ੍ਰੇਰਿਤੌ ਸਨ੍ਤੌ ਸਿਲੂਕਿਯਾਨਗਰਮ੍ ਉਪਸ੍ਥਾਯ ਸਮੁਦ੍ਰਪਥੇਨ ਕੁਪ੍ਰੋਪਦ੍ਵੀਪਮ੍ ਅਗੱਛਤਾਂ|
5 Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
ਤਤਃ ਸਾਲਾਮੀਨਗਰਮ੍ ਉਪਸ੍ਥਾਯ ਤਤ੍ਰ ਯਿਹੂਦੀਯਾਨਾਂ ਭਜਨਭਵਨਾਨਿ ਗਤ੍ਵੇਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਕਥਾਂ ਪ੍ਰਾਚਾਰਯਤਾਂ; ਯੋਹਨਪਿ ਤਤ੍ਸਹਚਰੋ(ਅ)ਭਵਤ੍|
6 А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.
ਇੱਥੰ ਤੇ ਤਸ੍ਯੋਪਦ੍ਵੀਪਸ੍ਯ ਸਰ੍ੱਵਤ੍ਰ ਭ੍ਰਮਨ੍ਤਃ ਪਾਫਨਗਰਮ੍ ਉਪਸ੍ਥਿਤਾਃ; ਤਤ੍ਰ ਸੁਵਿਵੇਚਕੇਨ ਸਰ੍ਜਿਯਪੌਲਨਾਮ੍ਨਾ ਤੱਦੇਸ਼ਾਧਿਪਤਿਨਾ ਸਹ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਨੋ ਵੇਸ਼ਧਾਰੀ ਬਰ੍ਯੀਸ਼ੁਨਾਮਾ ਯੋ ਮਾਯਾਵੀ ਯਿਹੂਦੀ ਆਸੀਤ੍ ਤੰ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਾਤ੍ ਪ੍ਰਾਪ੍ਤਵਤਃ|
7 Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.
ਤੱਦੇਸ਼ਾਧਿਪ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਕਥਾਂ ਸ਼੍ਰੋਤੁੰ ਵਾਞ੍ਛਨ੍ ਪੌਲਬਰ੍ਣੱਬੌ ਨ੍ਯਮਨ੍ਤ੍ਰਯਤ੍|
8 Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.
ਕਿਨ੍ਤ੍ਵਿਲੁਮਾ ਯੰ ਮਾਯਾਵਿਨੰ ਵਦਨ੍ਤਿ ਸ ਦੇਸ਼ਾਧਿਪਤਿੰ ਧਰ੍ੰਮਮਾਰ੍ਗਾਦ੍ ਬਹਿਰ੍ਭੂਤੰ ਕਰ੍ੱਤੁਮ੍ ਅਯਤਤ|
9 Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,
ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਸ਼ੋਲੋ(ਅ)ਰ੍ਥਾਤ੍ ਪੌਲਃ ਪਵਿਤ੍ਰੇਣਾਤ੍ਮਨਾ ਪਰਿਪੂਰ੍ਣਃ ਸਨ੍ ਤੰ ਮਾਯਾਵਿਨੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯਨਨ੍ਯਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਿੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾਕਥਯਤ੍,
10 і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
ਹੇ ਨਰਕਿਨ੍ ਧਰ੍ੰਮਦ੍ਵੇਸ਼਼ਿਨ੍ ਕੌਟਿਲ੍ਯਦੁਸ਼਼੍ਕਰ੍ੰਮਪਰਿਪੂਰ੍ਣ, ਤ੍ਵੰ ਕਿੰ ਪ੍ਰਭੋਃ ਸਤ੍ਯਪਥਸ੍ਯ ਵਿਪਰ੍ੱਯਯਕਰਣਾਤ੍ ਕਦਾਪਿ ਨ ਨਿਵਰ੍ੱਤਿਸ਼਼੍ਯਸੇ?
11 І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.
ਅਧੁਨਾ ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰਸ੍ਤਵ ਸਮੁਚਿਤੰ ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਤਿ ਤੇਨ ਕਤਿਪਯਦਿਨਾਨਿ ਤ੍ਵਮ੍ ਅਨ੍ਧਃ ਸਨ੍ ਸੂਰ੍ੱਯਮਪਿ ਨ ਦ੍ਰਕ੍ਸ਼਼੍ਯਸਿ| ਤਤ੍ਕ੍ਸ਼਼ਣਾਦ੍ ਰਾਤ੍ਰਿਵਦ੍ ਅਨ੍ਧਕਾਰਸ੍ਤਸ੍ਯ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਿਮ੍ ਆੱਛਾਦਿਤਵਾਨ੍; ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਤਸ੍ਯ ਹਸ੍ਤੰ ਧਰ੍ੱਤੁੰ ਸ ਲੋਕਮਨ੍ਵਿੱਛਨ੍ ਇਤਸ੍ਤਤੋ ਭ੍ਰਮਣੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍|
12 Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
ਏਨਾਂ ਘਟਨਾਂ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟ੍ਵਾ ਸ ਦੇਸ਼ਾਧਿਪਤਿਃ ਪ੍ਰਭੂਪਦੇਸ਼ਾਦ੍ ਵਿਸ੍ਮਿਤ੍ਯ ਵਿਸ਼੍ਵਾਸੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍|
13 І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
ਤਦਨਨ੍ਤਰੰ ਪੌਲਸ੍ਤਤ੍ਸਙ੍ਗਿਨੌ ਚ ਪਾਫਨਗਰਾਤ੍ ਪ੍ਰੋਤੰ ਚਾਲਯਿਤ੍ਵਾ ਪਮ੍ਫੁਲਿਯਾਦੇਸ਼ਸ੍ਯ ਪਰ੍ਗੀਨਗਰਮ੍ ਅਗੱਛਨ੍ ਕਿਨ੍ਤੁ ਯੋਹਨ੍ ਤਯੋਃ ਸਮੀਪਾਦ੍ ਏਤ੍ਯ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯਾਗੱਛਤ੍|
14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
ਪਸ਼੍ਚਾਤ੍ ਤੌ ਪਰ੍ਗੀਤੋ ਯਾਤ੍ਰਾਂ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਪਿਸਿਦਿਯਾਦੇਸ਼ਸ੍ਯ ਆਨ੍ਤਿਯਖਿਯਾਨਗਰਮ੍ ਉਪਸ੍ਥਾਯ ਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੇ ਭਜਨਭਵਨੰ ਪ੍ਰਵਿਸ਼੍ਯ ਸਮੁਪਾਵਿਸ਼ਤਾਂ|
15 А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“
ਵ੍ਯਵਸ੍ਥਾਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਕ੍ਯਯੋਃ ਪਠਿਤਯੋਃ ਸਤੋ ਰ੍ਹੇ ਭ੍ਰਾਤਰੌ ਲੋਕਾਨ੍ ਪ੍ਰਤਿ ਯੁਵਯੋਃ ਕਾਚਿਦ੍ ਉਪਦੇਸ਼ਕਥਾ ਯਦ੍ਯਸ੍ਤਿ ਤਰ੍ਹਿ ਤਾਂ ਵਦਤੰ ਤੌ ਪ੍ਰਤਿ ਤਸ੍ਯ ਭਜਨਭਵਨਸ੍ਯਾਧਿਪਤਯਃ ਕਥਾਮ੍ ਏਤਾਂ ਕਥਯਿਤ੍ਵਾ ਪ੍ਰੈਸ਼਼ਯਨ੍|
16 Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!
ਅਤਃ ਪੌਲ ਉੱਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ ਹਸ੍ਤੇਨ ਸਙ੍ਕੇਤੰ ਕੁਰ੍ੱਵਨ੍ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਹੇ ਇਸ੍ਰਾਯੇਲੀਯਮਨੁਸ਼਼੍ਯਾ ਈਸ਼੍ਵਰਪਰਾਯਣਾਃ ਸਰ੍ੱਵੇ ਲੋਕਾ ਯੂਯਮ੍ ਅਵਧੱਧੰ|
17 Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,
ਏਤੇਸ਼਼ਾਮਿਸ੍ਰਾਯੇੱਲੋਕਾਨਾਮ੍ ਈਸ਼੍ਵਰੋ(ਅ)ਸ੍ਮਾਕੰ ਪੂਰ੍ੱਵਪਰੁਸ਼਼ਾਨ੍ ਮਨੋਨੀਤਾਨ੍ ਕਤ੍ਵਾ ਗ੍ਰੁʼਹੀਤਵਾਨ੍ ਤਤੋ ਮਿਸਰਿ ਦੇਸ਼ੇ ਪ੍ਰਵਸਨਕਾਲੇ ਤੇਸ਼਼ਾਮੁੰਨਤਿੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਸ੍ਵੀਯਬਾਹੁਬਲੇਨ ਤਾਨ੍ ਬਹਿਃ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਸਮਾਨਯਤ੍|
18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,
ਚਤ੍ਵਾਰਿੰਸ਼ਦ੍ਵਤ੍ਸਰਾਨ੍ ਯਾਵੱਚ ਮਹਾਪ੍ਰਾਨ੍ਤਰੇ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਭਰਣੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ
19 а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,
ਕਿਨਾਨ੍ਦੇਸ਼ਾਨ੍ਤਰ੍ੱਵਰ੍ੱਤੀਣਿ ਸਪ੍ਤਰਾਜ੍ਯਾਨਿ ਨਾਸ਼ਯਿਤ੍ਵਾ ਗੁਟਿਕਾਪਾਤੇਨ ਤੇਸ਼਼ੁ ਸਰ੍ੱਵਦੇਸ਼ੇਸ਼਼ੁ ਤੇਭ੍ਯੋ(ਅ)ਧਿਕਾਰੰ ਦੱਤਵਾਨ੍|
20 ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.
ਪਞ੍ਚਾਸ਼ਦਧਿਕਚਤੁਃਸ਼ਤੇਸ਼਼ੁ ਵਤ੍ਸਰੇਸ਼਼ੁ ਗਤੇਸ਼਼ੁ ਚ ਸ਼ਿਮੂਯੇਲ੍ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਪਰ੍ੱਯਨ੍ਤੰ ਤੇਸ਼਼ਾਮੁਪਰਿ ਵਿਚਾਰਯਿਤ੍ਰੁʼਨ੍ ਨਿਯੁਕ੍ਤਵਾਨ੍|
21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.
ਤੈਸ਼੍ਚ ਰਾਜ੍ਞਿ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਿਤੇ, ਈਸ਼੍ਵਰੋ ਬਿਨ੍ਯਾਮੀਨੋ ਵੰਸ਼ਜਾਤਸ੍ਯ ਕੀਸ਼ਃ ਪੁਤ੍ਰੰ ਸ਼ੌਲੰ ਚਤ੍ਵਾਰਿੰਸ਼ਦ੍ਵਰ੍ਸ਼਼ਪਰ੍ੱਯਨ੍ਤੰ ਤੇਸ਼਼ਾਮੁਪਰਿ ਰਾਜਾਨੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍|
22 А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.
ਪਸ਼੍ਚਾਤ੍ ਤੰ ਪਦਚ੍ਯੁਤੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਯੋ ਮਦਿਸ਼਼੍ਟਕ੍ਰਿਯਾਃ ਸਰ੍ੱਵਾਃ ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਤਿ ਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ ਮਮ ਮਨੋਭਿਮਤਮ੍ ਏਕੰ ਜਨੰ ਯਿਸ਼ਯਃ ਪੁਤ੍ਰੰ ਦਾਯੂਦੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਤਵਾਨ੍ ਇਦੰ ਪ੍ਰਮਾਣੰ ਯਸ੍ਮਿਨ੍ ਦਾਯੂਦਿ ਸ ਦੱਤਵਾਨ੍ ਤੰ ਦਾਯੂਦੰ ਤੇਸ਼਼ਾਮੁਪਰਿ ਰਾਜਤ੍ਵੰ ਕਰ੍ੱਤੁਮ੍ ਉਤ੍ਪਾਦਿਤਵਾਨ|
23 За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,
ਤਸ੍ਯ ਸ੍ਵਪ੍ਰਤਿਸ਼੍ਰੁਤਸ੍ਯ ਵਾਕ੍ਯਸ੍ਯਾਨੁਸਾਰੇਣ ਇਸ੍ਰਾਯੇੱਲੋਕਾਨਾਂ ਨਿਮਿੱਤੰ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਮਨੁਸ਼਼੍ਯਾਣਾਂ ਵੰਸ਼ਾਦ੍ ਈਸ਼੍ਵਰ ਏਕੰ ਯੀਸ਼ੁੰ (ਤ੍ਰਾਤਾਰਮ੍) ਉਦਪਾਦਯਤ੍|
24 як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.
ਤਸ੍ਯ ਪ੍ਰਕਾਸ਼ਨਾਤ੍ ਪੂਰ੍ੱਵੰ ਯੋਹਨ੍ ਇਸ੍ਰਾਯੇੱਲੋਕਾਨਾਂ ਸੰਨਿਧੌ ਮਨਃਪਰਾਵਰ੍ੱਤਨਰੂਪੰ ਮੱਜਨੰ ਪ੍ਰਾਚਾਰਯਤ੍|
25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.
ਯਸ੍ਯ ਚ ਕਰ੍ੰਮਣੋ ਭਾਰੰ ਪ੍ਰਪ੍ਤਵਾਨ੍ ਯੋਹਨ੍ ਤਨ੍ ਨਿਸ਼਼੍ਪਾਦਯਨ੍ ਏਤਾਂ ਕਥਾਂ ਕਥਿਤਵਾਨ੍, ਯੂਯੰ ਮਾਂ ਕੰ ਜਨੰ ਜਾਨੀਥ? ਅਹਮ੍ ਅਭਿਸ਼਼ਿਕ੍ਤਤ੍ਰਾਤਾ ਨਹਿ, ਕਿਨ੍ਤੁ ਪਸ਼੍ਯਤ ਯਸ੍ਯ ਪਾਦਯੋਃ ਪਾਦੁਕਯੋ ਰ੍ਬਨ੍ਧਨੇ ਮੋਚਯਿਤੁਮਪਿ ਯੋਗ੍ਯੋ ਨ ਭਵਾਮਿ ਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ ਏਕੋ ਜਨੋ ਮਮ ਪਸ਼੍ਚਾਦ੍ ਉਪਤਿਸ਼਼੍ਠਤਿ|
26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
ਹੇ ਇਬ੍ਰਾਹੀਮੋ ਵੰਸ਼ਜਾਤਾ ਭ੍ਰਾਤਰੋ ਹੇ ਈਸ਼੍ਵਰਭੀਤਾਃ ਸਰ੍ੱਵਲੋਕਾ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਪ੍ਰਤਿ ਪਰਿਤ੍ਰਾਣਸ੍ਯ ਕਥੈਸ਼਼ਾ ਪ੍ਰੇਰਿਤਾ|
27 Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ਨਿਵਾਸਿਨਸ੍ਤੇਸ਼਼ਾਮ੍ ਅਧਿਪਤਯਸ਼੍ਚ ਤਸ੍ਯ ਯੀਸ਼ੋਃ ਪਰਿਚਯੰ ਨ ਪ੍ਰਾਪ੍ਯ ਪ੍ਰਤਿਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੰ ਪਠ੍ਯਮਾਨਾਨਾਂ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਕਥਾਨਾਮ੍ ਅਭਿਪ੍ਰਾਯਮ੍ ਅਬੁੱਧ੍ਵਾ ਚ ਤਸ੍ਯ ਵਧੇਨ ਤਾਃ ਕਥਾਃ ਸਫਲਾ ਅਕੁਰ੍ੱਵਨ੍|
28 і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
ਪ੍ਰਾਣਹਨਨਸ੍ਯ ਕਮਪਿ ਹੇਤੁਮ੍ ਅਪ੍ਰਾਪ੍ਯਾਪਿ ਪੀਲਾਤਸ੍ਯ ਨਿਕਟੇ ਤਸ੍ਯ ਵਧੰ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਨ੍ਤ|
29 Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਯਾਃ ਕਥਾ ਲਿਖਿਤਾਃ ਸਨ੍ਤਿ ਤਦਨੁਸਾਰੇਣ ਕਰ੍ੰਮ ਸਮ੍ਪਾਦ੍ਯ ਤੰ ਕ੍ਰੁਸ਼ਾਦ੍ ਅਵਤਾਰ੍ੱਯ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨੇ ਸ਼ਾਯਿਤਵਨ੍ਤਃ|
30 Але Бог воскресив Його з мертвих!
ਕਿਨ੍ਤ੍ਵੀਸ਼੍ਵਰਃ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਤ੍ ਤਮੁਦਸ੍ਥਾਪਯਤ੍,
31 Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.
ਪੁਨਸ਼੍ਚ ਗਾਲੀਲਪ੍ਰਦੇਸ਼ਾਦ੍ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮਨਗਰੰ ਤੇਨ ਸਾਰ੍ੱਧੰ ਯੇ ਲੋਕਾ ਆਗੱਛਨ੍ ਸ ਬਹੁਦਿਨਾਨਿ ਤੇਭ੍ਯੋ ਦਰ੍ਸ਼ਨੰ ਦੱਤਵਾਨ੍, ਅਤਸ੍ਤ ਇਦਾਨੀਂ ਲੋਕਾਨ੍ ਪ੍ਰਤਿ ਤਸ੍ਯ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਿਣਃ ਸਨ੍ਤਿ|
32 І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,
ਅਸ੍ਮਾਕੰ ਪੂਰ੍ੱਵਪੁਰੁਸ਼਼ਾਣਾਂ ਸਮਕ੍ਸ਼਼ਮ੍ ਈਸ਼੍ਵਰੋ ਯਸ੍ਮਿਨ੍ ਪ੍ਰਤਿਜ੍ਞਾਤਵਾਨ੍ ਯਥਾ, ਤ੍ਵੰ ਮੇ ਪੁਤ੍ਰੋਸਿ ਚਾਦ੍ਯ ਤ੍ਵਾਂ ਸਮੁੱਥਾਪਿਤਵਾਨਹਮ੍|
33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“
ਇਦੰ ਯਦ੍ਵਚਨੰ ਦ੍ਵਿਤੀਯਗੀਤੇ ਲਿਖਿਤਮਾਸ੍ਤੇ ਤਦ੍ ਯੀਸ਼ੋਰੁੱਥਾਨੇਨ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਸਨ੍ਤਾਨਾ ਯੇ ਵਯਮ੍ ਅਸ੍ਮਾਕੰ ਸੰਨਿਧੌ ਤੇਨ ਪ੍ਰਤ੍ਯਕ੍ਸ਼਼ੀ ਕ੍ਰੁʼਤੰ, ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਇਮੰ ਸੁਸੰਵਾਦੰ ਜ੍ਞਾਪਯਾਮਿ|
34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“
ਪਰਮੇਸ਼੍ਵਰੇਣ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਦ੍ ਉੱਥਾਪਿਤੰ ਤਦੀਯੰ ਸ਼ਰੀਰੰ ਕਦਾਪਿ ਨ ਕ੍ਸ਼਼ੇਸ਼਼੍ਯਤੇ, ਏਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਸ ਸ੍ਵਯੰ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਯਥਾ ਦਾਯੂਦੰ ਪ੍ਰਤਿ ਪ੍ਰਤਿਜ੍ਞਾਤੋ ਯੋ ਵਰਸ੍ਤਮਹੰ ਤੁਭ੍ਯੰ ਦਾਸ੍ਯਾਮਿ|
35 Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“
ਏਤਦਨ੍ਯਸ੍ਮਿਨ੍ ਗੀਤੇ(ਅ)ਪਿ ਕਥਿਤਵਾਨ੍| ਸ੍ਵਕੀਯੰ ਪੁਣ੍ਯਵਨ੍ਤੰ ਤ੍ਵੰ ਕ੍ਸ਼਼ਯਿਤੁੰ ਨ ਚ ਦਾਸ੍ਯਸਿ|
36 Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
ਦਾਯੂਦਾ ਈਸ਼੍ਵਰਾਭਿਮਤਸੇਵਾਯੈ ਨਿਜਾਯੁਸ਼਼ਿ ਵ੍ਯਯਿਤੇ ਸਤਿ ਸ ਮਹਾਨਿਦ੍ਰਾਂ ਪ੍ਰਾਪ੍ਯ ਨਿਜੈਃ ਪੂਰ੍ੱਵਪੁਰੁਸ਼਼ੈਃ ਸਹ ਮਿਲਿਤਃ ਸਨ੍ ਅਕ੍ਸ਼਼ੀਯਤ;
37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਮੀਸ਼੍ਵਰਃ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਦ੍ ਉਦਸ੍ਥਾਪਯਤ੍ ਸ ਨਾਕ੍ਸ਼਼ੀਯਤ|
38 Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.
ਅਤੋ ਹੇ ਭ੍ਰਾਤਰਃ, ਅਨੇਨ ਜਨੇਨ ਪਾਪਮੋਚਨੰ ਭਵਤੀਤਿ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਪ੍ਰਤਿ ਪ੍ਰਚਾਰਿਤਮ੍ ਆਸ੍ਤੇ|
39 І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.
ਫਲਤੋ ਮੂਸਾਵ੍ਯਵਸ੍ਥਯਾ ਯੂਯੰ ਯੇਭ੍ਯੋ ਦੋਸ਼਼ੇਭ੍ਯੋ ਮੁਕ੍ਤਾ ਭਵਿਤੁੰ ਨ ਸ਼ਕ੍ਸ਼਼੍ਯਥ ਤੇਭ੍ਯਃ ਸਰ੍ੱਵਦੋਸ਼਼ੇਭ੍ਯ ਏਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਜਨੇ ਵਿਸ਼੍ਵਾਸਿਨਃ ਸਰ੍ੱਵੇ ਮੁਕ੍ਤਾ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤੀਤਿ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਭਿ ਰ੍ਜ੍ਞਾਯਤਾਂ|
40 Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
ਅਪਰਞ੍ਚ| ਅਵਜ੍ਞਾਕਾਰਿਣੋ ਲੋਕਾਸ਼੍ਚਕ੍ਸ਼਼ੁਰੁਨ੍ਮੀਲ੍ਯ ਪਸ਼੍ਯਤ| ਤਥੈਵਾਸਮ੍ਭਵੰ ਜ੍ਞਾਤ੍ਵਾ ਸ੍ਯਾਤ ਯੂਯੰ ਵਿਲੱਜਿਤਾਃ| ਯਤੋ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਸੁ ਤਿਸ਼਼੍ਠਤ੍ਸੁ ਕਰਿਸ਼਼੍ਯੇ ਕਰ੍ੰਮ ਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ| ਯੇਨੈਵ ਤਸ੍ਯ ਵ੍ਰੁʼੱਤਾਨ੍ਤੇ ਯੁਸ਼਼੍ਮਭ੍ਯੰ ਕਥਿਤੇ(ਅ)ਪਿ ਹਿ| ਯੂਯੰ ਨ ਤਨ੍ਤੁ ਵ੍ਰੁʼੱਤਾਨ੍ਤੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯੇਸ਼਼੍ਯਥ ਕਦਾਚਨ||
41 „Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“
ਯੇਯੰ ਕਥਾ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਨਾਂ ਗ੍ਰਨ੍ਥੇਸ਼਼ੁ ਲਿਖਿਤਾਸ੍ਤੇ ਸਾਵਧਾਨਾ ਭਵਤ ਸ ਕਥਾ ਯਥਾ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਪ੍ਰਤਿ ਨ ਘਟਤੇ|
42 А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.
ਯਿਹੂਦੀਯਭਜਨਭਵਨਾਨ੍ ਨਿਰ੍ਗਤਯੋਸ੍ਤਯੋ ਰ੍ਭਿੰਨਦੇਸ਼ੀਯੈ ਰ੍ਵਕ੍ਸ਼਼੍ਯਮਾਣਾ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਨਾ ਕ੍ਰੁʼਤਾ, ਆਗਾਮਿਨਿ ਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੇ(ਅ)ਪਿ ਕਥੇਯਮ੍ ਅਸ੍ਮਾਨ੍ ਪ੍ਰਤਿ ਪ੍ਰਚਾਰਿਤਾ ਭਵਤ੍ਵਿਤਿ|
43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
ਸਭਾਯਾ ਭਙ੍ਗੇ ਸਤਿ ਬਹਵੋ ਯਿਹੂਦੀਯਲੋਕਾ ਯਿਹੂਦੀਯਮਤਗ੍ਰਾਹਿਣੋ ਭਕ੍ਤਲੋਕਾਸ਼੍ਚ ਬਰ੍ਣੱਬਾਪੌਲਯੋਃ ਪਸ਼੍ਚਾਦ੍ ਆਗੱਛਨ੍, ਤੇਨ ਤੌ ਤੈਃ ਸਹ ਨਾਨਾਕਥਾਃ ਕਥਯਿਤ੍ਵੇਸ਼੍ਵਰਾਨੁਗ੍ਰਹਾਸ਼੍ਰਯੇ ਸ੍ਥਾਤੁੰ ਤਾਨ੍ ਪ੍ਰਾਵਰ੍ੱਤਯਤਾਂ|
44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.
ਪਰਵਿਸ਼੍ਰਾਮਵਾਰੇ ਨਗਰਸ੍ਯ ਪ੍ਰਾਯੇਣ ਸਰ੍ੱਵੇ ਲਾਕਾ ਈਸ਼੍ਵਰੀਯਾਂ ਕਥਾਂ ਸ਼੍ਰੋਤੁੰ ਮਿਲਿਤਾਃ,
45 Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਿਹੂਦੀਯਲੋਕਾ ਜਨਨਿਵਹੰ ਵਿਲੋਕ੍ਯ ਈਰ੍ਸ਼਼੍ਯਯਾ ਪਰਿਪੂਰ੍ਣਾਃ ਸਨ੍ਤੋ ਵਿਪਰੀਤਕਥਾਕਥਨੇਨੇਸ਼੍ਵਰਨਿਨ੍ਦਯਾ ਚ ਪੌਲੇਨੋਕ੍ਤਾਂ ਕਥਾਂ ਖਣ੍ਡਯਿਤੁੰ ਚੇਸ਼਼੍ਟਿਤਵਨ੍ਤਃ|
46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось. (aiōnios g166)
ਤਤਃ ਪੌਲਬਰ੍ਣੱਬਾਵਕ੍ਸ਼਼ੋਭੌ ਕਥਿਤਵਨ੍ਤੌ ਪ੍ਰਥਮੰ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਸੰਨਿਧਾਵੀਸ਼੍ਵਰੀਯਕਥਾਯਾਃ ਪ੍ਰਚਾਰਣਮ੍ ਉਚਿਤਮਾਸੀਤ੍ ਕਿਨ੍ਤੁੰ ਤਦਗ੍ਰਾਹ੍ਯਤ੍ਵਕਰਣੇਨ ਯੂਯੰ ਸ੍ਵਾਨ੍ ਅਨਨ੍ਤਾਯੁਸ਼਼ੋ(ਅ)ਯੋਗ੍ਯਾਨ੍ ਦਰ੍ਸ਼ਯਥ, ਏਤਤ੍ਕਾਰਣਾਦ੍ ਵਯਮ੍ ਅਨ੍ਯਦੇਸ਼ੀਯਲੋਕਾਨਾਂ ਸਮੀਪੰ ਗੱਛਾਮਃ| (aiōnios g166)
47 Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“
ਪ੍ਰਭੁਰਸ੍ਮਾਨ੍ ਇੱਥਮ੍ ਆਦਿਸ਼਼੍ਟਵਾਨ੍ ਯਥਾ, ਯਾਵੱਚ ਜਗਤਃ ਸੀਮਾਂ ਲੋਕਾਨਾਂ ਤ੍ਰਾਣਕਾਰਣਾਤ੍| ਮਯਾਨ੍ਯਦੇਸ਼ਮਧ੍ਯੇ ਤ੍ਵੰ ਸ੍ਥਾਪਿਤੋ ਭੂਃ ਪ੍ਰਦੀਪਵਤ੍||
48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували. (aiōnios g166)
ਤਦਾ ਕਥਾਮੀਦ੍ਰੁʼਸ਼ੀਂ ਸ਼੍ਰੁਤ੍ਵਾ ਭਿੰਨਦੇਸ਼ੀਯਾ ਆਹ੍ਲਾਦਿਤਾਃ ਸਨ੍ਤਃ ਪ੍ਰਭੋਃ ਕਥਾਂ ਧਨ੍ਯਾਂ ਧਨ੍ਯਾਮ੍ ਅਵਦਨ੍, ਯਾਵਨ੍ਤੋ ਲੋਕਾਸ਼੍ਚ ਪਰਮਾਯੁਃ ਪ੍ਰਾਪ੍ਤਿਨਿਮਿੱਤੰ ਨਿਰੂਪਿਤਾ ਆਸਨ੍ ਤੇ ਵ੍ਯਸ਼੍ਵਸਨ੍| (aiōnios g166)
49 І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.
ਇੱਥੰ ਪ੍ਰਭੋਃ ਕਥਾ ਸਰ੍ੱਵੇਦੇਸ਼ੰ ਵ੍ਯਾਪ੍ਨੋਤ੍|
50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਿਹੂਦੀਯਾ ਨਗਰਸ੍ਯ ਪ੍ਰਧਾਨਪੁਰੁਸ਼਼ਾਨ੍ ਸੰਮਾਨ੍ਯਾਃ ਕਥਿਪਯਾ ਭਕ੍ਤਾ ਯੋਸ਼਼ਿਤਸ਼੍ਚ ਕੁਪ੍ਰਵ੍ਰੁʼੱਤਿੰ ਗ੍ਰਾਹਯਿਤ੍ਵਾ ਪੌਲਬਰ੍ਣੱਬੌ ਤਾਡਯਿਤ੍ਵਾ ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਪ੍ਰਦੇਸ਼ਾਦ੍ ਦੂਰੀਕ੍ਰੁʼਤਵਨ੍ਤਃ|
51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.
ਅਤਃ ਕਾਰਣਾਤ੍ ਤੌ ਨਿਜਪਦਧੂਲੀਸ੍ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਪ੍ਰਾਤਿਕੂਲ੍ਯੇਨ ਪਾਤਯਿਤ੍ਵੇਕਨਿਯੰ ਨਗਰੰ ਗਤੌ|
52 А учні сповня́лися радощів і Духа Святого.
ਤਤਃ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਗਣ ਆਨਨ੍ਦੇਨ ਪਵਿਤ੍ਰੇਣਾਤ੍ਮਨਾ ਚ ਪਰਿਪੂਰ੍ਣੋਭਵਤ੍|
