Дії 13
1 А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.
Eshi hwi kanisa lya hu Antiokia, bhahali akuwe na bhaalimu. Bhahali bha Barnaba, Simeoni itawa (elya mwao ali Nigeri). Lukio uwahu Kirene, Manaeni( yali mwanakwao nu Herode ulongozi we mkoa), nu Sauli.
2 Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“
Lwabhaputaga na funje, Umpepo Ufinjile wayanga, “Nabhaala akristi waga nefwezi a Paulo nu Barnaba bhabhale humbombo yembasaluliye(Yembakwzizizye).”
3 Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
Ikanisa palyabapuutila bhabhiha amakono pitwe lyabho, bhabhaleha bhabhalaje.
4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.
U Barnaba nu Paulo bhamwitishe Umpepo Ufinjile bhahasogola bhahafiha huseleukia afume uhwo, bhahashula bhashila muminzi mpaka hu Kipro.
5 Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
Na bhahali hu Salami, bhahalumbilila izu elya Ngulubhi mumasinagogi ga Yahudi bhahali nu Yohana (U Marko) yabhavwaga.
6 А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.
Nabhabhalile hushisiwa sha Pafo bhahamwajile umuntu umo itawa yu Bar Yesu umuntu uyo ali ni tuunga nantele ali kuwe wilenga.
7 Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.
Umuntu unu ahavwanwaga nu ugosi we Wilaya u Sergion Paulus, ali umuntu wi njele umwene abhakwizizye a Paulo nu Barnaba ahanzaga atejelezye izu elya Ngulubhi.
8 Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.
Lelo u Elima “ula uwitunga sigahanzaga huje ula uliwali (ugosi we wilaya) atipinjile tete ahanzaga hugaluzanye hahitishile zyabhayanga a Paulo nu Barnaba.
9 Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,
Lelo uSauli yahitwaga Paulo, walangulila amaso amemile Umpepo Ufinjile, akamkazia macho
10 і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
waga awe wumwana wa shetani wupenga shila hantu ahinza aha Ngulubhi, ugaluzanya idala lya Ngulubhi lyaligulushe ubhaliwezye?
11 І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.
Eshi enya, ukhono gwa Ngulubhi guli nawe ubhabhefwe maso, subhalilole isanya, nawayanga isho pepo walola enkisi amaso gafa, walabha abhantu abhahukhate ukhono aje bhalongozye.
12 Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
Ula uli wali alolaje esho walyeteha izu lya Ngulubhi aswijile tee zila zyazyabhombishe hwuula uwitunga.
13 І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
U Paulo wa bhamwabho bhasogola bhafiha hu Pafo bhafiha na hu Pafo bhafiha a hu Perge hu Pamfilia. U Yohana(U Marko) wabhaleha umwene wawela hu Yerusalemu.
14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
U Paulo nu wamwabho bhashula afume hu Perge bhafiha hu Antiokia yahu Pisidia. Uhwo bhahinjila mwisinagogi isiku elya Sabato(eleye lutuyo).
15 А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“
Nabhabhazya esheria na kuwe, alongozi bhe sinagogi bhabhatuma abhantu huje kabhanga mlinezyayanje muyanje na bhantu.”
16 Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!
U Paulo wabhuha wayanga waga mubhalume namwe mwamuhumwitiha Ungulubhi tejelezi(umwumi).
17 Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,
Ungulubhi wa bhantu ebha abha Israeli abhasaluye abhaise bhetu na huje bhanyame bhabhe bhinji pabhakhiye hunsi ya Misri, nu khono gwakwe abhalongozizye.
18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,
Humaha amalongo gane hwijangwa.
19 а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,
Nabhagananganya amataifa saba aga hu Kaanani, abhapiiye abhaise betu ensi yabho aje ebhensi yabho aise bhetu.
20 ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.
Ezi zyonti zyabhombishe humaha zaidi ye maha emia zine na mashomi gasanu nazya shila ezi zyonti, Ungulubhi abhapeelile abhameli mpaka u Samweli Ukuwe.
21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.
Pamande abhaiisraeli bhahalabha umfumu, Ungulubhi abapela uSauli umwana wa kishi uwishikholo sha Benjamini, alongozizye amaha amalongo gane.
22 А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.
Ungulubhi pawamwefwa uSauli, wabhiha uDaudi aje abhe mfumu wabho. Ungulubhi ahile uDaudi agukhondezizye zyonti zyenziganile ane.'
23 За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,
Afume mushikholo sha Daudi Ungulubhi atiletiye ugombozi uYesu Kilisti, neshi shatilaginye aje aibhomba.
24 як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.
Shasile ahwenze uYesu ahinzile uYohana nasoti umwene atangazizye uwozyo uwalaambe hwa bhantu bhonti abhaIsraeli.
25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.
Wope uYohana nawamala embombo yakwe abhabhuuzya abhantu huje amwe muiga ane ne nanu? Ane sendi yayula, umvwi ahwinza umwene yampyanila ane uyo anesiga embajiye ata husatule evilato vyakwe.'
26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
Abheshikholo sha Ibulahimu mwa mupuuta hwa Ngulubhi, unuu Yesu atinziye tete.
27 Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
Hwa bhaala bhabhakhala hu Yerusalemu, na gosi bhabho sigabhaminye uYesu ata nongwa ezya akuwe zyabhabhazya shila lutuyo(Sabato); bhitimilizizye enongwa zya akuwe nabhahabudile uYesu.
28 і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
Nantele sigabhazyajile embibhi ezyahugoje uYesu pabhalabhile u Pilato huje agoje.
29 Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
Nabhamalizya zyonti zyasimbililwe bhahamwisya mwikwi bhahagonia munkungwa.
30 Але Бог воскресив Його з мертвих!
Lelo Ungulubhi ahazyusya afume hwa bhafwe.
31 Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.
Nawazyuha ahajenda na bhantu bhakwe ensiku zinyinji nabhaala abhantu eshi bhaketi bha bhantu.
32 І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,
Eshi tibhaletela enongwa enyinza ezye ndaganyo zya bhapewilwe agogolo betu.
33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“
Ungulubhi abhishile endaganyo ezi hulite, tibhana bhabho Ungulubhi azyusizye apiye uwomi wane nantele. Ezi zyasimbilwe mu Zaburi eya bhili: 'Awe uli Mwana wane, ane endi Yise waho'
34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“
Ungulubhi azyusizye afume hwa bhafwe aje ubili gwakwe gusahananjishe nu lusayo lwa lyoli ulwa Daudi'
35 Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“
Neshi shayanjile muzaburi apamwabho, subhahuleshe, ufinjile waho alole uvunzu.'
36 Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
U Daudi nawabhombela Ungulubhi embombo yakwe ne mpapo yakwe, agonile(afwiye), bhahagonizye pandwimo na bhaise bhakwe aulolile uvunzu,
37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.
Umwene yazyusiwe nu Ngulubhi siga aulolile uvunzu.
38 Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.
Eshi mumanye mwenti huje ashilile hwa muntu unu ulusajilo lwe mbibhi lulombelelwe hulimwe.
39 І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.
Ashilile hwunu tisajilwe naganje gonti gaala gehapotilwe esheria ya Musa atipele.
40 Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
Eshi mukhalaje maso aje zyazyayangwilwe nakuwe zisahafumile hulimwe:
41 „Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“
'Eshi, amwe mwamudhalau, muswije nantele muyaje; ebhomba embombo hunsiku zyenyu, sigamuzyeteha ata umuntu abhabhuule.”
42 А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.
U Paulo nu Barnaba pabhasogola abhantu bhabhabhuula huje enongwa ezi mugayanjile mwisiku lye tuyo(Sabato) yehwenza.
43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
Ubhungano ugwamwi sinagogi nagwamaliha Ayahudi na bhaongofu bhabhalondola aPaulo nu Barnaba, bhayanga nabho mukhalaje mwibhangili lya Ngulubhi.
44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.
Mulutuyo ulwamwabho nalwenza abhantu bhabhungine bhabhinsi ahwenze atejelezye izu lya Ngulubhi.
45 Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
Ayahudi nabhalola uwinji wa bhantu bhabhatejelezya aPaulo bhabha nu kero, bhayanga enongwa embibhi na hubhalije.
46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось. (aiōnios g166)
A Paulo nu Barnaba bhayanga nkahwogope bhaga izu lya Ngulubhi tulubhiliye hulimwe nasoti amwe mulibunshiye uhutali eshi ate tibhala hwa bha Mataifa. (aiōnios g166)
47 Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“
Neshi Ugosi shatibhuulile huje embabhishile amwe huje mubhe lukhozya munsi yonti mubhatwalile uwausha abhantu bhonti abha munsi.”
48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували. (aiōnios g166)
Abhamataifa nabhumvwa isho bhasha(basungwa) tee nalilumbilile izu lya Ngulubhi. Nabhalabhabhasalulwe hu womi uwawila bhahitishe. (aiōnios g166)
49 І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.
Izu lya Ngulubhi lanyampana hwonti.
50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
Lelo ayahudi bhabhavitilwe aPaulo nu Barnaba bhabhabhinga aje bheepe mumpaho yensi yabho.
51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.
U Paulo nu Barnaba bhabhakunyitila amankowi ga mumanama gabho bhasogola bhabhala hu Ikonia.
52 А учні сповня́лися радощів і Духа Святого.
Amanyili (abhanafunzi) bhahali nuluseshelo nu Mpepo Ufinjile.
