Дії 11
1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.
Heard now the apostles and the brothers those being in Judea that also the Gentiles received the word of God.
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,
(and *k*) When (also *no*) went up Peter to (Jerusalem, *N(k)O*) were contending with him those of [the] circumcision
3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“
saying that (You entered *NK(O)*) to men uncircumcision having and (you ate with *NK(O)*) them.
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
having begun now (*k*) Peter he was explaining [it] to them in order saying;
5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
I myself was in [the] city of Joppa praying and I saw in a trance a vision descending a vessel certain like a sheet great by four corners being let down out of heaven, and it came down as far as me;
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
On it having looked intently I was observing [it] and I saw the quadrupeds of the earth and the wild beasts and the creeping things and the birds of the air.
7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“
I heard then (also *no*) a voice saying to me; Having risen up Peter, do kill and do eat.
8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“
I said however; In no way, Lord; for (every *K*) common or unclean nothing ever has entered into the mouth of mine.
9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“
Answered however (to me *k*) [the] voice for a second [time] out of heaven; What God has cleansed, you yourself not do call unholy.
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
This now happened on three times, and was drawn up again all into heaven.
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.
and behold immediately three men stood at the house in which (I was *N(k)O*) sent from Caesarea to me.
12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
Told now the Spirit to me to go with them not (having discriminated. *N(k)O*) Went now with me myself also six brothers these, and we entered into the house of the man.
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,
He related (then *N(k)O*) to us how he had seen the angel in the house of him having stood and having said (to him: *k*) do send forth to Joppa (men *K*) and do yourself send for Simon who is called Peter,
14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.
who will speak declarations to you in which will be saved you yourself and all the household of you.
15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.
In then beginning me to speak fell the Spirit Holy upon them, even as also upon us in [the] beginning.
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.
I remembered then the declaration (of the *no*) Lord, how He was saying: John indeed baptized with water, you yourselves however will be baptized with [the] Spirit Holy.
17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“
If then the same gift has given to them God as also to us having believed on the Lord Jesus Christ, I myself (now *k*) how was able to forbid God?
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“
Having heard then these things they were silent and (glorified *N(k)O*) God saying; Then indeed (indeed *k*) also to the Gentiles God repentance unto life has given.
19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.
Those indeed therefore having been scattered by the tribulation having taken place over Stephen passed through until Phoenicia and Cyprus and Antioch to no one speaking the word only except solely to Jews.
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.
Were however some of them men of Cyprus and of Cyrene, who (having come *N(k)O*) into Antioch were speaking (also *no*) to the (Hellenists *NK(o)*) evangelising [about] the Lord Jesus.
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
And was [the] hand of [the] Lord with them, [a] great then number (which *no*) having believed turned to the Lord;
22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.
Was heard now the report in the ears of the church which (is being *no*) in (Jerusalem *N(k)O*) concerning them and they sent forth Barnabas (to go *NK*) as far as Antioch;
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
who having come and having seen the grace (which [is] *no*) of God he rejoiced and he was exhorting all with resolute purpose of heart to abide (in *o*) the Lord;
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!
For he was a man good and full of [the] Spirit Holy and of faith. And was added a crowd large to the Lord.
25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.
He went forth then to Tarsus (*k*) (Barnabas *K*) to seek Saul,
26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.
and having found (him *k*) he brought (him *k*) to Antioch. It came to pass [that] now (they *N(k)O*) also a year whole gathering together in the church and teaching a crowd large, Were calling then (first *N(k)O*) in Antioch the disciples Christians.
27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.
In these now days came down from Jerusalem prophets to Antioch;
28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.
Having risen up now one of them named Agabus he signified through the Spirit [that] a famine (great *N(k)O*) to ensue being over all the world — (which *N(k)O*) (also *k*) was in [the time of] Claudius (of Caesar. *K*)
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
And the disciples even as was prospered anyone, determined each of them for ministry to send to the dwelling in Judea brothers;
30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.
which also they did having sent [it] to the elders through [the] hand of Barnabas and Saul.
