Дії 11
1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.
And the apostles and the brethren who were in Judaea heard that the nations also had received the word of God;
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,
and when Peter went up to Jerusalem, they of the circumcision contended with him,
3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“
saying, Thou wentest in to men uncircumcised and hast eaten with them.
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
But Peter began and set forth [the matter] to them in order, saying,
5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
I was in the city of Joppa praying, and in an ecstasy I saw a vision, a certain vessel descending like a great sheet, let down by four corners out of heaven, and it came even to me:
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
on which having fixed mine eyes, I considered, and saw the quadrupeds of the earth, and the wild beasts, and the creeping things, and the fowls of the heaven.
7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“
And I heard also a voice saying to me, Rise up, Peter, slay and eat.
8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“
And I said, In no wise, Lord, for common or unclean has never entered into my mouth.
9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“
And a voice answered the second time out of heaven, What God has cleansed, do not thou make common.
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
And this took place thrice, and again all was drawn up into heaven;
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.
and lo, immediately three men were at the house in which I was, sent to me from Caesarea.
12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
And the Spirit said to me to go with them, nothing doubting. And there went with me these six brethren also, and we entered into the house of the man,
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,
and he related to us how he had seen the angel in his house, standing and saying [to him], Send [men] to Joppa and fetch Simon, who is surnamed Peter,
14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.
who shall speak words to thee whereby thou shalt be saved, thou and all thy house.
15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.
And as I began to speak, the Holy Spirit fell upon them even as upon us also at the beginning.
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.
And I remembered the word of the Lord, how he said, John baptised with water, but ye shall be baptised with [the] Holy Spirit.
17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“
If then God has given them the same gift as also to us when we had believed on the Lord Jesus Christ, who indeed was I to be able to forbid God?
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“
And when they heard these things they held their peace, and glorified God, saying, Then indeed God has to the nations also granted repentance to life.
19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.
They then who had been scattered abroad through the tribulation that took place on the occasion of Stephen, passed through [the country] to Phoenicia and Cyprus and Antioch, speaking the word to no one but to Jews alone.
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.
But there were certain of them, Cyprians and Cyrenians, who entering into Antioch spoke to the Greeks also, announcing the glad tidings of the Lord Jesus.
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
And [the] Lord's hand was with them, and a great number believed and turned to the Lord.
22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.
And the report concerning them reached the ears of the assembly which was in Jerusalem, and they sent out Barnabas to go through as far as Antioch:
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
who, having arrived and seeing the grace of God, rejoiced, and exhorted all with purpose of heart to abide with the Lord;
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!
for he was a good man and full of [the] Holy Spirit and of faith; and a large crowd [of people] were added to the Lord.
25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.
And he went away to Tarsus to seek out Saul.
26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.
And having found [him], he brought him to Antioch. And so it was with them that for a whole year they were gathered together in the assembly and taught a large crowd: and the disciples were first called Christians in Antioch.
27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.
Now in these days prophets went down from Jerusalem to Antioch;
28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.
and one from among them, by name Agabus, rose up and signified by the Spirit that there was going to be a great famine over all the inhabited earth, which also came to pass under Claudius.
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
And they determined, according as any one of the disciples was well off, each of them to send to the brethren who dwelt in Judaea, to minister [to them];
30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.
which also they did, sending it to the elders by the hand of Barnabas and Saul.
