< Дії 1 >

1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,
The former book I wrote, Theophilus, told all that Jesus began to do and to teach,
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.
until the day that he was taken up, after he had given commands through the Holy Spirit to the apostles he had chosen.
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.
After his suffering, he presented himself alive to them with many convincing proofs. For forty days he appeared to them, and he spoke about the kingdom of God.
4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.
When he was meeting together with them, he commanded them not to leave Jerusalem, but to wait for the promise of the Father, about which, he said, “You heard from me
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“
that John indeed baptized with water, but you shall be baptized in the Holy Spirit in a few days.”
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“
When they were assembled together they asked him, “Lord, is this the time you will restore the kingdom to Israel?”
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.
He said to them, “It is not for you to know the times or the seasons which the Father has determined by his own authority.
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.
But you will receive power, when the Holy Spirit comes upon you, and you will be my witnesses both in Jerusalem and in all Judea and Samaria, and to the ends of the earth.”
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.
When the Lord Jesus had said these things, as they were looking up, he was raised up, and a cloud hid him from their eyes.
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,
While they were looking intensely to heaven as he went, suddenly, two men stood by them in white clothing.
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“
They said, “You men of Galilee, why do you stand here looking into heaven? This Jesus who has been taken up from you into heaven, will return in the same manner as you saw him going into heaven.”
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
Then they returned to Jerusalem from the Mount of Olives, which is near to Jerusalem, a Sabbath day's journey.
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.
When they arrived, they went up into the upper chamber, where they were staying. They were Peter, John, James, Andrew, Philip, Thomas, Bartholomew, Matthew, James son of Alphaeus, Simon the Zealot, and Judas son of James.
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
They were all united as one, as they diligently continued in prayer. Included were the women, Mary the mother of Jesus, and his brothers.
15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:
In those days Peter stood up in the midst of the brothers, about 120 people, and said,
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,
“Brothers, it was necessary that the scripture should be fulfilled, that the Holy Spirit spoke before by the mouth of David concerning Judas, who guided the ones who arrested Jesus.
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.
For he was one of us and received his share of the benefits of this ministry.”
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.
(Now this man bought a field with the earnings he received for his wickedness, and there he fell headfirst, and his body burst open, and all his intestines poured out.
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.
All those living in Jerusalem heard about this, so they called that field in their language “Akeldama,” that is, “Field of Blood.”)
20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.
“For it is written in the Book of Psalms, 'Let his field be made desolate, and do not let even one person live there'; 'Let someone else take his position of leadership.'
21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,
It is necessary, therefore, that one of the men who accompanied us all the time the Lord Jesus went in and out among us,
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.
beginning from the baptism of John to the day that he was taken up from us, must be a witness with us of his resurrection.”
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.
They put forward two men, Joseph called Barsabbas, who was also named Justus, and Matthias.
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,
They prayed and said, “You, Lord, know the hearts of all people, so reveal which of these two is the one whom you have chosen
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.
to take the place in this ministry and apostleship from which Judas turned away to go to his own place.”
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.
They cast lots for them, and the lot fell to Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.

< Дії 1 >