3 Івана 1
1 Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.
Senior Gaio charissimo, quem ego diligo in veritate.
2 Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.
Charissime, de omnibus orationem facio prospere te ingredi, et valere, sicut prospere agit anima tua.
3 Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.
Gavisus sum valde venientibus fratribus, et testimonium perhibentibus veritati tuæ, sicut tu in veritate ambulas.
4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
Maiorem horum non habeo gratiam, quam ut audiam filios meos in veritate ambulare.
5 Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —
Charissime, fideliter facis quidquid operaris in fratres, et hoc in peregrinos,
6 вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,
qui testimonium reddiderunt charitati tuæ in conspectu Ecclesiæ: quos, benefaciens, deduces digne Deo.
7 бо вийшли вони ради Йме́ння Його, нічого не взявши від поган.
Pro nomine enim eius profecti sunt, nihil accipientes a Gentibus.
8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.
Nos ergo debemus suscipere huiusmodi, ut cooperatores simus veritatis.
9 Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
Scripsissem forsitan Ecclesiæ: sed is, qui amat primatum genere in eis, Diotrephes, non recipit nos.
10 Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.
propter hoc, si venero, commonebo eius opera, quæ facit: verbis malignis garriens in nos: et quasi non ei ista sufficient: neque ipse suscipit fratres: et eos, qui suscipiunt, prohibet, et de Ecclesia eiicit.
11 Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
Charissime, noli imitari malum, sed quod bonum est. Qui benefacit, ex Deo est: qui malefacit, non vidit Deum.
12 Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
Demetrio testimonium redditur ab omnibus, et ab ipsa veritate, sed et nos testimonium perhibemus: et nosti quoniam testimonium nostrum verum est.
13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,
Multa habui tibi scribere: sed nolui per atramentum et calamum scribere tibi.
14 але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.
Spero autem protinus te videre, et os ad os loquemur. Pax tibi. Salutant te amici. Saluta amicos nominatim.
