< 3 Івана 1 >

1 Ста́рець — улю́бленому Гаєві, якого я направду люблю́.
Starší Gáiovi milému, kteréhož já miluji v pravdě.
2 Улю́блений, — я молюся, щоб добре вело́ся в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре веде́ться душі твоїй.
Nejmilejší, žádámť obzvláštně, abys se dobře měl, a zdráv byl, tak jako duše tvá dobře se má.
3 Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засві́дчили правду твою, як ти живеш у правді.
Zradovalť jsem se zajisté velice, když přišli bratří, a svědectví vydávali o tvé upřímnosti, kterak ty v upřímnosti chodíš.
4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
Nemámť větší radosti, než abych slyšel, že synové moji chodí v upřímnosti.
5 Улю́блений, — вірно ти чи́ниш, як що робиш для братті та для чужи́нців, —
Nejmilejší, věrně děláš, cožkoli činíš bratřím a hostem,
6 вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,
Kteříž svědectví vydali o lásce tvé před církví. Kteréžto vyprovodíš-li, tak jakž sluší na Boha, dobře učiníš.
7 бо вийшли вони ради Йме́ння Його, нічого не взявши від поган.
Neboť pro jméno jeho vyšli, a nic nevzali od pohanů.
8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробі́тниками правді.
Mámeť tedy my takové přijímati, abychom byli pomocníci pravdy.
9 Я до Церкви писав був, але Діотре́ф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
Psal jsem zboru vašemu, ale Diotrefes, kterýž stojí o prvotnost mezi nimi, nepřijímá nás.
10 Тому́ то, коли я прийду́, то згадаю про вчинки його, що їх ро́бить, словами лихими обмовля́ючи нас. І він тим не задово́льнюється, — а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і виго́нить із Церкви.
Protož přijdu-li tam, připomenuť skutky jeho, kteréž činí, mluvě proti nám zlé řeči. A nemaje dosti na tom, i sám bratří nepřijímá, i těm, kteříž by chtěli, nedopouští, a ze zboru je vylučuje.
11 Улюблений, — не робися подібним до лихо́го, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
Nejmilejší, nenásledujž zlého, ale dobrého. Kdož dobře činí, z Boha jest; ale kdož zle činí, nevidí Boha.
12 Про Димитрія сві́дчили всі й сама правда. І сві́дчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
Demetriovi svědectví vydáno jest ode všech, i od samé pravdy; ano i my svědectví o něm vydáváme, a víte, že svědectví naše pravé jest.
13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очерети́нкою,
Mnohoť jsem měl psáti, ale nechciť psáti černidlem a pérem.
14 але маю надію побачити тебе незаба́ром, і говорити уста́ми до уст. Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амі́нь.
Nebo mám naději, že tě tudíž uzřím, a ústy k ústům mluviti budeme. Pokoj tobě. Pozdravují tě přátelé. Pozdraviž i ty přátel ze jména.

< 3 Івана 1 >