2 Тимофію 1
1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,
ⲁ̅ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⲡⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲙⲡⲉⲭⲥ ⲓⲏⲥ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲟⲩⲱϣ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲕⲁⲧⲁ ⲡⲉⲣⲏⲧ ⲙⲡⲱⲛϩ ϩⲙ ⲡⲉⲭⲥ ⲓⲏⲥ
2 до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!
ⲃ̅ⲉϥⲥϩⲁⲓ ⲛⲧⲓⲙⲟⲑⲉⲟⲥ ⲡⲙⲉⲣⲓⲧ ⲛϣⲏⲣⲉ ⲧⲉⲭⲁⲣⲓⲥ ⲛⲁⲕ ⲙⲛ ⲡⲛⲁ ⲁⲩⲱ ϯⲣⲏⲛⲏ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲡⲓⲱⲧ ⲙⲛ ⲡⲉⲭⲥ ⲓⲏⲥ ⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ
3 Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.
ⲅ̅ϯϣⲡϩⲙⲟⲧ ⲛⲧⲙ ⲡⲁⲛⲟⲩⲧⲉ ⲡⲁⲓ ⲉϯϣⲙϣⲉ ⲛⲁϥ ϫⲓⲛ ⲛⲁⲉⲓⲟⲧⲉ ϩⲛ ⲟⲩⲥⲩⲛⲓⲇⲏⲥⲓⲥ ⲉⲥⲟⲩⲁⲁⲃ ⲛⲑⲉ ⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙⲡⲉⲕⲙⲉⲉⲩⲉ ⲁϫⲛⲱϫⲛ ϩⲛ ⲛⲁⲥⲟⲡⲥ ⲛⲧⲉⲩϣⲏ ⲁⲩⲱ ⲡⲉϩⲟⲟⲩ
4 Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.
ⲇ̅ⲉⲓⲟⲩⲱϣ ⲉⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟⲕ ⲉⲉⲓⲉⲓⲣⲉ ⲙⲡⲙⲉⲉⲩⲉ ⲛⲛⲉⲕⲣⲙⲉⲓⲏ ϫⲉ ⲉⲓⲉⲙⲟⲩϩ ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲣⲁϣⲉ
5 Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.
ⲉ̅ⲉⲓϫⲓ ⲙⲡⲣⲡⲙⲉⲉⲩⲉ ⲛⲧⲡⲓⲥⲧⲓⲥ ⲉⲧⲛϩⲏⲧⲕ ⲁϫⲛ ϩⲩⲡⲟⲕⲣⲓⲥⲓⲥ ⲧⲁⲓ ⲉⲛⲧⲁⲥⲟⲩⲱϩ ⲛϣⲟⲣⲡ ϩⲛ ⲧⲙⲁⲁⲩ ⲛⲧⲉⲕⲙⲁⲁⲩ ⲗⲱⲉⲓⲥ ⲙⲛ ⲧⲉⲕⲙⲁⲁⲩ ⲉⲩⲛⲓⲕⲏ ϯⲛⲁϩⲧⲉ ⲇⲉ ⲟⲛ ϫⲉ ⲥⲛϩⲏⲧⲕ
6 З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.
ⲋ̅ⲉⲧⲃⲉ ⲡⲁⲓ ϯⲧⲣⲉⲕⲉⲓⲣⲉ ⲙⲡⲙⲉⲉⲩⲉ ⲉⲧⲣⲉⲕϯ ⲟⲩⲣⲟⲧ ⲙⲡⲉϩⲙⲟⲧ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲧⲛϩⲏⲧⲕ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲧⲁⲗⲟ ⲛⲛⲁϭⲓϫ
7 Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.
ⲍ̅ⲛⲧⲁ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲅⲁⲣ ϯⲛⲁⲛ ⲁⲛ ⲛⲟⲩⲡⲛⲁ ⲙⲙⲛⲧϭⲱⲃ ⲁⲗⲗⲁ ⲛϭⲟⲙ ϩⲓ ⲁⲅⲁⲡⲏ ϩⲓ ⲙⲛ ⲧⲣⲙⲛϩⲏⲧ
8 Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,
ⲏ̅ⲙⲡⲣϯϣⲓⲡⲉ ϭⲉ ⲛⲧⲙⲛⲧⲙⲛⲧⲣⲉ ⲙⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ ⲟⲩⲇⲉ ⲛⲁⲓ ⲡⲉⲧⲙⲏⲣ ⲛⲧⲁϥ ⲁⲗⲗⲁ ϣⲡϩⲓⲥⲉ ⲙⲛ ⲡⲉⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲓⲟⲛ ⲕⲁⲧⲁ ⲧϭⲟⲙ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ
9 що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в. (aiōnios g166)
ⲑ̅ⲡⲁⲓ ⲉⲛⲧⲁϥⲧⲁⲛϩⲟⲛ ⲁⲩⲱ ⲁϥⲧⲁϩⲙⲛ ϩⲛ ⲟⲩⲧⲱϩⲙ ⲉϥⲟⲩⲁⲁⲃ ⲉⲛⲕⲁⲧⲁ ⲛⲉⲛϩⲃⲏⲩⲉ ⲁⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲕⲁⲧⲁ ⲡⲉϥⲧⲱϣ ⲙⲙⲓⲛ ⲙⲙⲟϥ ⲙⲛ ⲧⲉϥⲭⲁⲣⲓⲥ ⲉⲛⲧⲁϥⲧⲁⲁⲥ ⲛⲁⲛ ϩⲙ ⲡⲉⲭⲥ ⲓⲏⲥ ϩⲁⲑⲏ ⲛⲛⲉⲩⲟⲉⲓϣ ⲛϣⲁ ⲉⲛⲉϩ (aiōnios g166)
10 А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.
ⲓ̅ⲉⲁⲥⲟⲩⲱⲛϩ ⲇⲉ ⲉⲃⲟⲗ ⲧⲉⲛⲟⲩ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲟⲩⲱⲛϩ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡⲉⲛⲥⲱⲧⲏⲣ ⲡⲉⲭⲥ ⲓⲏⲥ ⲉⲁϥⲟⲩⲱⲥϥ ⲙⲉⲛ ⲙⲡⲙⲟⲩ ⲁϥⲟⲩⲱⲛϩ ⲇⲉ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡⲱⲛϩ ⲙⲛ ⲧⲙⲛⲧⲁⲧⲧⲁⲕⲟ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲉⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲓⲟⲛ
11 що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.
ⲓ̅ⲁ̅ⲡⲁⲓ ⲉⲛⲧⲁⲩⲕⲁⲁⲧ ⲁⲛⲟⲕ ⲉⲣⲟϥ ⲛⲕⲩⲣⲏⲝ ⲁⲩⲱ ⲛⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲁⲩⲱ ⲛⲥⲁϩ ϩⲛ ⲛϩⲉⲑⲛⲟⲥ
12 З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.
ⲓ̅ⲃ̅ⲉⲧⲃⲉ ⲡⲁⲓ ⲉⲉⲓϣⲱⲡ ⲛⲛⲉⲉⲓϩⲓⲥⲉ ⲁⲗⲗⲁ ⲛϯϣⲓⲡⲉ ⲁⲛ ϯⲥⲟⲟⲩⲛ ⲅⲁⲣ ⲙⲡⲉⲛⲧⲁⲓⲡⲓⲥⲧⲉⲩⲉ ⲉⲣⲟϥ ⲁⲩⲱ ϯⲧⲏⲧ ⲛϩⲏⲧ ϫⲉ ⲟⲩⲛ ϭⲟⲙ ⲙⲙⲟϥ ⲉϩⲁⲣⲉϩ ⲉⲧⲁⲡⲁⲣⲁⲑⲏⲕⲏ ⲉⲡⲉϩⲟⲟⲩ ⲉⲧⲙⲙⲁⲩ
13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.
ⲓ̅ⲅ̅ϫⲓ ⲛⲁⲕ ⲙⲡⲉⲥⲙⲟⲧ ⲛⲛϣⲁϫⲉ ⲉⲧⲟⲩⲟϫ ⲉⲛⲧⲁⲕⲥⲟⲧⲙⲟⲩ ⲛⲧⲟⲟⲧ ϩⲛ ⲧⲡⲓⲥⲧⲓⲥ ⲙⲛ ⲧⲁⲅⲁⲡⲏ ϩⲙ ⲡⲉⲭⲥ ⲓⲏⲥ
14 Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.
ⲓ̅ⲇ̅ϩⲁⲣⲉϩ ⲉⲡϭⲟⲓⲗⲉ ⲉⲧⲛⲁⲛⲟⲩϥ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲉⲡⲛⲁ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ ⲡⲁⲓ ⲉⲧⲟⲩⲏϩ ϩⲣⲁⲓ ⲛϩⲏⲧⲛ
15 Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.
ⲓ̅ⲉ̅ⲕⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲡⲁⲓ ϫⲉ ⲁⲩⲕⲁⲁⲧ ⲛⲥⲱⲟⲩ ⲛϭⲓ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲙ ⲉⲧϩⲛ ⲧⲁⲥⲓⲁ ⲛⲁⲓ ⲉⲩⲉⲃⲟⲗ ⲛϩⲏⲧⲟⲩ ⲡⲉ ⲫⲩⲅⲉⲗⲗⲟⲥ ⲙⲛ ϩⲉⲣⲙⲟⲅⲉⲛⲏⲥ
16 Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.
ⲓ̅ⲋ̅ⲉⲣⲉ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ ϯⲛⲟⲩⲛⲁ ⲙⲡⲏⲉⲓ ⲛⲟⲛⲏⲥⲓⲫⲟⲣⲟⲥ ϫⲉ ⲁϥϯⲙⲧⲟⲛ ⲛⲁⲓ ⲛϩⲁϩ ⲛⲥⲟⲡ ⲁⲩⲱ ⲙⲡϥϯϣⲓⲡⲉ ⲛⲛⲁⲙⲣⲣⲉ
17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —
ⲓ̅ⲍ̅ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲧⲉⲣⲉϥⲉⲓ ⲉϩⲣⲱⲙⲏ ⲁϥϭⲉⲡⲏ ⲉϣⲓⲛⲉ ⲛⲥⲱⲓ ⲁϥϩⲉ ⲉⲣⲟⲓ
18 хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!
ⲓ̅ⲏ̅ⲉⲣⲉ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ ϯⲛⲁϥ ⲉϩⲉ ⲉⲩⲛⲁ ⲛⲛⲁϩⲣⲙ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ ϩⲙ ⲡⲉϩⲟⲟⲩ ⲉⲧⲙⲙⲁⲩ ⲁⲩⲱ ⲛⲉⲛⲧⲁϥⲁⲁⲩ ⲛⲁⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ϩⲛ ⲉⲫⲉⲥⲟⲥ ⲕⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲛϩⲟⲩⲟ
