2 Тимофію 4
1 Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого прихо́ду та за Свого Царства.
Zaklinjem te dakle pred Bogom i Gospodom našijem Isusom Hristom, koji æe suditi živima i mrtvima, dolaskom njegovijem i carstvom njegovijem:
2 Проповідуй Слово, допоминайся вча́сно-невча́сно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.
Propovijedaj rijeè, nastoj u dobro vrijeme i u nevrijeme, pokaraj, zaprijeti, umoli sa svakijem snošenjem i uèenjem;
3 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителі́в, щоб вони їхні ву́ха вле́щували.
Jer æe doæi vrijeme kad zdrave nauke neæe slušati, nego æe po svojijem željama nakupiti sebi uèitelje, kao što ih uši svrbe,
4 Вони слух свій від правди відвернуть та до байо́к нахи́ляться.
I odvratiæe uši od istine, i okrenuæe se ka gatalicama.
5 Але ти будь пи́льний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благові́сника, сповня́й свою службу.
A ti budi trijezan u svaèemu, trpi zlo, uèini djelo jevanðelista, službu svoju svrši.
6 Бо я вже за жертву стаю, і час відхо́ду мого вже настав.
Jer ja se veæ žrtvujem, i vrijeme mojega odlaska nasta.
7 Я змагався добрим зма́гом, свій біг закінчи́в, віру зберіг.
Dobar rat ratovah, trku svrših, vjeru održah.
8 Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто при́хід Його полюбив.
Dalje dakle meni je pripravljen vijenac pravde, koji æe mi dati Gospod u dan onaj, pravedni sudija; ali ne samo meni, nego i svima koji se raduju njegovu dolasku.
9 Подба́й незаба́ром прибути до мене.
Postaraj se da doðeš brzo k meni;
10 Бо Дима́с мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солу́ня, Кри́скент до Гала́тії, Тит до Далма́тії. (aiōn g165)
Jer me Dimas ostavi, omiljevši mu sadašnji svijet, i otide u Solun; Kriskent u Galatiju, Tit u Dalmaciju; Luka je sam kod mene. (aiōn g165)
11 Зо мною сам тільки Лука́. Візьми Ма́рка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.
Marka uzmi i dovedi ga sa sobom; jer mi je dobar za službu.
12 А Тихи́ка послав я в Ефе́с.
A Tihika poslao sam u Efes.
13 Як будеш іти, то плаща́ принеси́, що його я в Троа́ді зоставив у Ка́рпа, і книжки́, особливо пергамено́ві.
Kad doðeš donesi mi kabanicu što sam ostavio u Troadi kod Karpa, i knjige, a osobito kožne.
14 Котля́р Олександер нако́їв був лиха чимало мені... Нехай Госпо́дь йому віддасть за його вчинками!
Aleksandar kovaè mnogo mi zla uèini. Da mu Gospod plati po djelu njegovu.
15 Стережись його й ти, бо він мі́цно противився нашим словам!
Èuvaj se i ti od njega; jer se vrlo protivi našijem rijeèima.
16 При першій моїй обороні жоден не був при мені, але всі поки́нули мене... Хай Госпо́дь їм того не полічить!
U prvi moj odgovor niko ne osta sa mnom, nego me svi ostaviše. Da im se ne primi!
17 Але Госпо́дь став при мені та й мене підкріпи́в, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я ви́зволився з пащі ле́в'ячої.
Ali Gospod bi sa mnom i dade mi pomoæ da se kroza me svrši propovijedanje, i da èuju svi neznabošci; i izbavih se od usta lavovijeh.
18 А від усякого вчинку лихого Господь мене ви́зволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амі́нь! (aiōn g165)
I Gospod æe me izbaviti od svakoga zla djela, i saèuvaæe me za carstvo svoje nebesko; kojemu slava va vijek vijeka. Amin. (aiōn g165)
19 Поздоров Приски́ллу й Аки́лу та дім Ониси́фора.
Pozdravi Priskilu i Akilu, i Onisiforov dom.
20 Ера́ст позоставси в Кори́нті, а Трохи́ма лишив я слабо́го в Міле́ті.
Erast osta u Korintu. A Trofima ostavih u Miletu bolesna.
21 Попильну́й прийти до зими́. Вітає тебе Евву́л, і Пуд, і Лин, і Кла́вдія, і вся бра́ття.
Postaraj se da doðeš prije zime. Pozdravlja te Euvul, i Pud, i Lin, i Klaudija, i braæa sva.
22 Господь з твоїм духом! Благода́ть з вами! Амі́нь.
Gospod Isus Hristos sa duhom tvojijem. Blagodat s vama. Amin.
