2 до солунян 3
1 Наостанку, моліться, бра́ття, за нас, щоб ши́рилось Слово Господнє та сла́вилось, як і в вас,
Finally, brethren, pray for us, that the word of the Lord may run and be glorified even as among you;
2 і щоб ми ви́зволилися від злих та лукавих людей, бо віра — не в усіх.
and that we may be delivered from wicked and evil men; for all have not the disposition for faith.
3 І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.
But the Lord is faithful, and he will strengthen you, and keep you from the evil one.
4 А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити бу́дете те, що наказуємо вам.
And we have confidence in the Lord with respect to you, that you both do, and will continue to do, the things which we command you.
5 Госпо́дь же нехай серця ваші спряму́є на Божу любов та терпеливість Христову!
And the Lord direct your hearts to the love of God, and to the patience of the Christ.
6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'я́м Господа Ісуса Христа, щоб ви цура́лися кожного брата, що живе по-леда́чому, а не за переда́нням, яке прийняли́ ви від нас.
Now we command you, brethren, in the name of our Lord Jesus Christ, that you withdraw from every brother that walks disorderly, and not according to the tradition which he received from us.
7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не си́дні справля́ли,
For you yourselves know how you ought to imitate us: for we did not behave in a disorderly manner among you,
8 і хліба не їли ні в ко́го даремно, але в перевто́мі й напру́женні день і ніч працювали, щоб не бути ніко́му із вас тягаре́м,
nor did we eat any one’s bread for nothing: but worked with labor and toil, night and day, that we might not burden any one of you;
9 не тому́, щоб ми вла́ди не мали, але щоб себе за взірця́ дати вам, щоб нас ви наслідували.
this we did, not because we have not authority, but that we might give ourselves to you as an example, in order that you might imitate us.
10 Бо коли ми в вас перебува́ли, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, — нехай той не їсть!
For when we were with you, we gave you this commandment, that if any one will not work, neither let him eat.
11 Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-леда́чому, — нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.
For we hear that some walk about among you in a disorderly manner, doing no work, but being busybodies.
12 Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мо́вчки вони працювали та власний хліб їли.
Now we command such, and exhort them by our Lord Jesus Christ, that they work with quietness, and eat their own bread.
13 А ви, бра́ття, не вто́млюйтеся, коли чините добре.
And you, brethren, should not be weary in well-doing.
14 Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, заува́жте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
And if any one obey not our word by this letter, note that man, and do not keep company with him, that he may be ashamed;
15 Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.
and yet do not regard him as an enemy, but admonish him as a brother.
16 А Сам Госпо́дь миру нехай за́вжди дасть вам мир усяким способом. Госпо́дь з вами всіма́!
Now the Lord of peace himself give you peace always by all means. The Lord be with you all.
17 Привіт вам моєю рукою Павловою, — це править за знака в усякім листі. Так пишу́ я.
The salutation of Paul with my own hand, which is the token in every letter: so I write.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма́! Амі́нь.
The grace of our Lord Jesus Christ be with you all. Amen.
