< 2 до солунян 3 >

1 Наостанку, моліться, бра́ття, за нас, щоб ши́рилось Слово Господнє та сла́вилось, як і в вас,
I øvrigt, Brødre! beder for os, at Herrens Ord må have Løb og forherliges ligesom hos eder,
2 і щоб ми ви́зволилися від злих та лукавих людей, бо віра — не в усіх.
og at vi må fries fra de vanartige og onde Mennesker; thi Troen er ikke alles.
3 І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.
Men trofast er Herren, som skal styrke eder og bevare eder fra det onde;
4 А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити бу́дете те, що наказуємо вам.
og vi have den Tillid til eder i Herren, at I både gøre og ville gøre, hvad vi byde.
5 Госпо́дь же нехай серця ваші спряму́є на Божу любов та терпеливість Христову!
Men Herren styre eders Hjerter til Guds Kærlighed og til Kristi Udholdenhed!
6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'я́м Господа Ісуса Христа, щоб ви цура́лися кожного брата, що живе по-леда́чому, а не за переда́нням, яке прийняли́ ви від нас.
Men vi byde eder, Brødre! i vor Herres Jesu Kristi Navn, at I holde eder borte fra enhver Broder, som vandrer uskikkeligt og ikke efter den Overlevering, som de modtoge af os.
7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не си́дні справля́ли,
I vide jo selv, hvorledes I bør efterfølge os. Thi vi have ikke levet uskikkeligt iblandt eder,
8 і хліба не їли ні в ко́го даремно, але в перевто́мі й напру́женні день і ніч працювали, щоб не бути ніко́му із вас тягаре́м,
ikke heller spiste vi nogens Brød for intet, men arbejdede med Møje og Anstrengelse, Nat og Dag, for ikke at være nogen af eder til Byrde.
9 не тому́, щоб ми вла́ди не мали, але щоб себе за взірця́ дати вам, щоб нас ви наслідували.
Ikke fordi vi ikke have Ret dertil; men vi vilde give eder et Forbillede i os selv, for at I skulde efterfølge os.
10 Бо коли ми в вас перебува́ли, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, — нехай той не їсть!
Også da vi vare hos eder, bød vi eder jo dette, at dersom nogen ikke vil arbejde, så skal han heller ikke have Føden!
11 Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-леда́чому, — нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.
Vi høre nemlig, at nogle vandre uskikkeligt iblandt eder, idet de ikke arbejde, men tage sig uvedkommende Ting for.
12 Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мо́вчки вони працювали та власний хліб їли.
Sådanne byde og formane vi i den Herre Jesus Kristus, at de skulle arbejde i Stilhed og således spise deres eget Brød.
13 А ви, бра́ття, не вто́млюйтеся, коли чините добре.
Men I, Brødre! bliver ikke trætte af at gøre det gode!
14 Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, заува́жте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
Men dersom nogen ikke lyder vort Ord her i Brevet, da mærker eder ham; hav intet Samkvem med ham, for at han må skamme sig!
15 Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.
Dog skulle I ikke agte ham for en Fjende, men påminde ham som en Broder!
16 А Сам Госпо́дь миру нехай за́вжди дасть вам мир усяким способом. Госпо́дь з вами всіма́!
Men han selv, Fredens Herre, give eder Freden altid, i alle Måder! Herren være med eder alle!
17 Привіт вам моєю рукою Павловою, — це править за знака в усякім листі. Так пишу́ я.
Hilsenen med min, Paulus's, egen Hånd, hvilket er et Mærke i hvert Brev. Således skriver jeg.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма́! Амі́нь.
Vor Herres Jesu Kristi Nåde være med eder alle!

< 2 до солунян 3 >