2 Самуїлова 23
1 А оце останні Давидові слова: „Сло́во Давида, сина Єссе́євого, і слово му́жа високопоста́вленого, пома́заного Богом Якововим, і солодкого піснотво́рця Ізра́їлевого.
А ово су последње речи Давидове: Рече Давид син Јесејев, рече човек који би постављен високо, помазаник Бога Јаковљевог, и љубак у песмама Израиљевим:
2 Дух Господній гово́рить в мені, а слово Його — на моїм язику́!
Дух Господњи говори преко мене, и беседа Његова би на мом језику.
3 Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пану́ючий серед людей, — справедливий панує у Божім страху́!
Рече Бог Израиљев, каза ми Стена Израиљева; који влада људима нека је праведан, владајући у страху Божијем;
4 І він буде, як світло пора́нку безхма́рного, коли сонце вихо́дить уранці, і як з бли́ску трава вироста́є з землі по дощі!
И биће као светлост јутарња, кад сунце излази јутром без облака, и као трава која расте из земље од светлости иза дажда.
5 Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо запові́та в усьому мені там укла́дено — і він стереже́ться, бо він усе спасі́ння моє й усе жада́ння! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?
Ако и није такав дом мој пред Богом, ипак је учинио завет вечан са мном, у свему добро уређен и утврђен. И то је све спасење моје и сва жеља моја, ако и не да да расте.
6 А нечестивий, як те́рен, відки́нений, і вони всі, бо рукою його не беруть.
А безаконици ће свиколики бити као трње почупани, које се не хвата руком.
7 А хто хоче до них доторкну́тись, нехай запасе́ться залізом чи де́ржаком спи́са, і на місці своїм огнем будуть попа́лені!“
Него ко хоће да га се дохвати, узме гвожђе или копљачу; и сажиже се огњем на месту.
8 А оце імена Давидових ли́царів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, — він вимахував своїм держако́м одним ра́зом на вісім сотень побитих.
Ово су имена јунака Давидових: Јосев-Васевет Тахмонац први између тројице; њему милина би ударити копљем на осам стотина и поби их уједанпут.
9 По ньому Елеаза́р, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филисти́мляни зневажа́ли ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізра́їльтяни,
За њим Елеазар син Додона сина Ахоховог, између три јунака који беху с Давидом, и осрамотише Филистеје скупљене на бој, кад Израиљци отидоше;
10 він устав, та й ударив на филисти́млян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасі́ння того дня, а наро́д вертався за ним тільки на грабува́ння.
Он се подиже, и би Филистеје докле му се рука не умори и укочи се при мачу: и Господ даде велико спасење онај дан, те се народ врати за њим само да покупи плен.
11 А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филисти́мляни до Лехи, а там була діля́нка поля, повна сочеви́ці, а наро́д повтікав перед филисти́млянами.
А за њим Сама син Агејев Араранин; кад се Филистеји скупише у гомилу, и онде беше њива пуна лећа, и народ побеже од Филистеја,
12 І став він посере́дині тієї діля́нки та й врятував її, а филисти́млян побив. І зробив Господь велике спасі́ння.
Стаде усред њиве, и одбрани је, и поби Филистеје, и Бог даде велико спасење.
13 І зійшли троє з тридцяти напоча́тку, і прийшли в жнива́ до Давида, до твердині Адуллам. А громада филисти́млян таборува́ла в долині Рефаїм.
И та три прва између тридесет сиђоше и дођоше о жетви к Давиду у пећину одоламску, кад војска филистејска стајаше у логору, у долини рафајској.
14 Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.
А Давид беше онда у граду, и беше онда стража филистејска у Витлејему.
15 І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з криниці, що в брамі?“
А Давид зажеле, и рече: Ко би ми донео воде да пијем из студенца витлејемског што је код врата!
16 I про́дерлися ці три ли́царі до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли, і прине́сли до Давида, та він не схотів її пити, — і вилив її для Господа,
Тада она три јунака продреше кроз логор филистејски, и захватише воде из студенца витлејемског што је код врата, и донесоше и дадоше Давиду; али он је не хте пити, него је проли пред Господом;
17 та й сказав: „Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих му́жів, що ходили, наража́ючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зроби́ли три ці ли́царі.
И рече: Не дај Боже да бих то учинио. Није ли то крв ових људи, који не марећи за живот свој идоше. И не хте пити. То учинише ова три јунака.
18 А Авіша́й, брат Йоава, Церуїного сина, — він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списо́м над трьо́ма сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.
И Ависај брат Јоавов син Серујин беше први између тројице; он махну копљем својим на три стотине, и поби их, и прослави се међу тројицом.
19 Із тих тридцятьо́х він був найбільше поважа́ний, і став він їм за провідника́. А до тих трьох не належав.
Између те тројице беше најславнији, и поста им поглавар; али оне тројице не стиже.
20 А Бена́я, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточи́нний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в сере́дині ями сніжного дня.
И Венаја син Јодајев, син човека јунака, велик делима, из Кавсеила; он погуби два јунака моавска, и сишав уби лава у јами кад беше снег.
21 Також побив він одного єги́птянина, мужа поставно́го, а в руці цього єги́птянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа́ з руки того єги́птянина, — та й убив його списо́м його.
Он уби и једног Мисирца, знатног човека; имаше Мисирац копље у руци, а он изиђе на њ са штапом, и истрже Мисирцу копље из руке, и уби га његовим копљем.
22 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.
То учини Венаја син Јодајев, и би славан међу ова три јунака.
23 З тих тридцяти він був поважні́ший, а до тих трьох не належав. І Давид призна́чив його до своєї таємної ради.
Беше најславнији између тридесеторице, али оне тројице не стиже; и Давид га постави над пратиоцима својим.
24 Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;
Асаило брат Јоавов беше међу тридесеторицом, а то беху: Елханан син Додонов из Витлејема,
25 Шамма хародянин, Еліка хародянин,
Сама Арођанин, Елика Арођанин.
26 Хелец палтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;
Хелис Фалћанин, Ира син Икисов Текујанин,
27 Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,
Авијезер Анатоћанин, Мевунеј Хусаћанин,
28 Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,
Салмон Ахошанин, Марај Нетофаћанин,
29 Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;
Хелев син Ванин Нетофаћанин, Итај син Ривајев из Гаваје синова Венијаминових,
30 Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,
Венаја Пиротоњанин, Идај из долине Гаса.
31 Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,
Ави-Алвон Арваћанин, Азмавет Варумљанин,
32 Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,
Елијава Салвоњанин, Јонатан од синова Јасинових,
33 Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;
Сама Араранин, Ахијам син Сахаров Араранин,
34 Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;
Елифелет, син Асвеја Махаћанина, Елијем син Ахитофела Гилоњанина.
35 Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,
Есрај Кармилац, Фареј Арвљанин,
36 Їг'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,
Игал син Натанов из Сове, Ванија од Гада,
37 Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;
Селек Амонац, Нареј Вироћанин, који ношаше оружје Јоаву сину Серујином,
38 Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,
Ира Јетранин, Гарив Јетранин,
39 Урі́я хіттянин, — усіх тридцять і сім.
Урија Хетејин; свега тридесет и седам.
