2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
E hizo David una canción para el Señor con estas palabras, el día en que el Señor lo liberó de las manos de todos sus enemigos, y de la mano de Saúl:
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
Y él dijo: El Señor es mi roca, mi fortaleza, y mi salvador;
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
Dios mío, roca mía, en él pondré mi fe; mi coraza y el poder de mi salvación, mi torre alta y mi lugar seguro; Mi salvador, que me mantiene a salvo del hombre violento.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Enviaré mi clamor al Señor, quien es digno de alabanza; Así me protegeré de los que están contra mí.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Porque las olas de la muerte me rodearon, y los mares del mal me hicieron temer;
Los lazos del infierno me rodearon: las redes de la muerte cayeron sobre mí. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
En mi angustia mi voz subió al Señor, y mi clamor a mi Dios: mi voz llegó a su oído en su santo Templo, y mi oración llegó a sus oídos.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
Entonces la tierra se conmovió con un golpe violento; Las bases del cielo se movieron y temblaron, porque él estaba enojado.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
De su nariz salía humo, y de su boca salía un fuego de destrucción: encendía carbones.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
Se doblaron los cielos para que descendiera; y estaba oscuro bajo sus pies.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
Y atravesó el aire, sentado en una nube de tormenta, yendo rápidamente sobre las alas del viento.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
E hizo a su alrededor la oscuridad su tabernáculo, una masa de aguas, gruesas nubes de los cielos.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
Un fulgor de resplandor salió de su presencia, lloviendo hielo y carbones de fuego.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
El Señor hizo truenos en los cielos, y la voz del Altísimo estaba sonando.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
Y él envió sus flechas, llevándolas en todas direcciones; por sus llamas de fuego mis enemigos se turbaron.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
Luego se vieron los canales profundos del mar, y se descubrieron las bases del mundo, debido a la ira del Señor, a causa del fuerte soplo del aliento de su nariz.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Me tendió la mano desde de lo alto, me tomó y me sacó de las grandes aguas.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
Me liberó de mi fuerte odiador, de los que estaban contra mí, porque eran más fuertes que yo.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
Ellos vinieron sobre mí en el día de mi problema, pero el Señor fue mi apoyo.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
Me sacó a un lugar espacioso; Él era mi salvador porque se deleitaba en mí.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
El Señor me da la recompensa de mi justicia, porque mis manos están limpias delante de él.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
Porque he guardado los caminos del Señor; No he sido apartado de mi Dios.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
Porque todas sus decisiones estaban delante de mí, y no aparté de mí sus leyes.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
Y fui recto delante de él, y me guardé del pecado.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
Por esto el Señor me ha dado la recompensa de mi justicia, porque mis manos están limpias en sus ojos.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
Sobre el que tiene misericordia, tú tendrás misericordia; para los rectos serás recto;
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
El que es santo verá que tú eres santo; Pero para el hombre cuyo camino no es recto, serás un juez duro.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
Porque tú eres el salvador de los que están en problemas; Pero tus ojos están puestos en los hombres de orgullo, para humillarlos.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
Porque tú eres mi luz, oh Señor; y el Señor alumbra mi oscuridad.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
Con tu ayuda, me abrí paso a través de un ejército, con la ayuda de mi Dios, he saltado sobre muros.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
En cuanto a Dios, su camino es perfecto, la palabra del Señor es purificada; Él es un escudo seguro para todos aquellos que ponen su fe en él.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Porque ¿quién es Dios sino el Señor? ¿Y quién es la roca, sino nuestro Dios?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
Dios me ciñe de poder, guiándome de manera directa.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
Hace mis pies ligeros como de ciervo, y me pone en lugares altos.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Él hace que mis manos sean expertas en la guerra, de modo que un arco de bronce se doble por mis brazos.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
Me has dado la coraza de tu salvación, y tu misericordia me ha hecho grande.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Has ensanchado mis pasos debajo de mí, para que mis pies no se deslicen.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
Voy tras mis enemigos y los alcancé; No volviendo atrás hasta que todos sean vencidos.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Les he enviado destrucción y les he dado heridas para que no puedan levantarse: están bajo mis pies.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Porque he sido armado por ti con fuerza para el combate; has abatido a los que salieron contra mí.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
Has hecho que mis enemigos huyan delante de mí, y a los que me odiaban destruí.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
Estaban gritando, pero no había nadie que acudiera en su ayuda: ni siquiera él Señor, les respondió.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
Entonces fueron aplastados tan pequeños como el polvo de la tierra, pisoteados bajo mis pies como él lodo de las calles.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
Me has liberado de las luchas de mi pueblo; Tú me has hecho cabeza de las naciones; un pueblo del cual no tenía conocimiento serán mis siervos.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Los extranjeros de otros países, se pondrán bajo mi autoridad: desde el momento en que mi nombre llegue a sus oídos, me obedecerán.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Los extranjeros se debilitarán y saldrán de sus lugares secretos temblando de miedo.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
El Señor está vivo; Alabado sea mi roca, exaltado sea él Dios de mi salvación.
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
Es Dios quien envía castigo a mis enemigos, y pone a los pueblos bajo mi gobierno.
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
Me libera de mis enemigos. Me levanto sobre los que me atacan: me has liberado del hombre violento.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
Por eso te alabaré, oh Señor, entre las naciones, y cantaré alabanza a tu nombre.
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
La gran salvación da a su rey. Y muestra su fidelidad a su pacto; tiene misericordia del rey de su elección, David, y de su descendencia para siempre.
