2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
locutus est autem David Domino verba carminis huius in die qua liberavit eum Dominus de manu omnium inimicorum suorum et de manu Saul
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
et ait Dominus petra mea et robur meum et salvator meus
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
Deus meus fortis meus sperabo in eum scutum meum et cornu salutis meae elevator meus et refugium meum salvator meus de iniquitate liberabis me
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
laudabilem invocabo Dominum et ab inimicis meis salvus ero
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
quia circumdederunt me contritiones mortis torrentes Belial terruerunt me
funes inferi circumdederunt me praevenerunt me laquei mortis (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
in tribulatione mea invocabo Dominum et ad Deum meum clamabo et exaudiet de templo suo vocem meam et clamor meus veniet ad aures eius
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
commota est et contremuit terra fundamenta montium concussa sunt et conquassata quoniam iratus est
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
ascendit fumus de naribus eius et ignis de ore eius voravit carbones incensi sunt ab eo
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
et inclinavit caelos et descendit et caligo sub pedibus eius
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
et ascendit super cherubin et volavit et lapsus est super pinnas venti
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
posuit tenebras in circuitu suo latibulum cribrans aquas de nubibus caelorum
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
prae fulgore in conspectu eius succensi sunt carbones ignis
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
tonabit de caelis Dominus et Excelsus dabit vocem suam
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
misit sagittas et dissipavit eos fulgur et consumpsit eos
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
et apparuerunt effusiones maris et revelata sunt fundamenta orbis ab increpatione Domini ab inspiratione spiritus furoris eius
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
misit de excelso et adsumpsit me extraxit me de aquis multis
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
liberavit me ab inimico meo potentissimo ab his qui oderant me quoniam robustiores me erant
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
praevenit me in die adflictionis meae et factus est Dominus firmamentum meum
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
et eduxit me in latitudinem liberavit me quia placuit ei
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
retribuet mihi Dominus secundum iustitiam meam et secundum munditiam manuum mearum reddet mihi
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
quia custodivi vias Domini et non egi impie a Deo meo
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
omnia enim iudicia eius in conspectu meo et praecepta eius non amovi a me
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
et ero perfectus cum eo et custodiam me ab iniquitate mea
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
et restituet Dominus mihi secundum iustitiam meam et secundum munditiam manuum mearum in conspectu oculorum suorum
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
cum sancto sanctus eris et cum robusto perfectus
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
cum electo electus eris et cum perverso perverteris
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
et populum pauperem salvum facies oculisque tuis excelsos humiliabis
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
quia tu lucerna mea Domine et Domine inluminabis tenebras meas
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
in te enim curram accinctus in Deo meo transiliam murum
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
Deus inmaculata via eius eloquium Domini igne examinatum scutum est omnium sperantium in se
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
quis est deus praeter Dominum et quis fortis praeter Deum nostrum
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
Deus qui accingit me fortitudine et conplanavit perfectam viam meam
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
coaequans pedes meos cervis et super excelsa mea statuens me
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
docens manus meas ad proelium et conponens quasi arcum aereum brachia mea
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
dedisti mihi clypeum salutis tuae et mansuetudo mea multiplicavit me
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
dilatabis gressus meos subtus me et non deficient tali mei
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
persequar inimicos meos et conteram et non revertar donec consumam eos
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
consumam eos et confringam ut non consurgant cadent sub pedibus meis
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
accinxisti me fortitudine ad proelium incurvabis resistentes mihi sub me
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
inimicos meos dedisti mihi dorsum odientes me et disperdam eos
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
clamabunt et non erit qui salvet ad Dominum et non exaudiet eos
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
delebo eos ut pulverem terrae quasi lutum platearum comminuam eos atque conpingam
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
salvabis me a contradictionibus populi mei custodies in caput gentium populus quem ignoro serviet mihi
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
filii alieni resistent mihi auditu auris oboedient mihi
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
filii alieni defluxerunt et contrahentur in angustiis suis
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
vivit Dominus et benedictus Deus meus et exaltabitur Deus fortis salutis meae
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
Deus qui das vindictas mihi et deicis populos sub me
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
qui educis me ab inimicis meis et a resistentibus mihi elevas me a viro iniquo liberabis me
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
propterea confitebor tibi Domine in gentibus et nomini tuo cantabo
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
magnificanti salutes regis sui et facienti misericordiam christo suo David et semini eius in sempiternum
