2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
Und David redete zu Jehova die Worte dieses Liedes an dem Tage, da Jehova ihn aus der Hand aller seiner Feinde und aus der Hand Sauls errettet hatte; und er sprach:
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
Jehova ist mein Fels und meine Burg und mein Erretter.
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
Gott ist mein Fels, auf ihn werde ich trauen, mein Schild und das Horn meines Heils, meine hohe Feste und meine Zuflucht. Mein Retter, von Gewalttat wirst du mich retten!
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
Ich werde Jehova anrufen, der zu loben ist, und ich werde gerettet werden von meinen Feinden.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Denn mich umfingen die Wogen des Todes, die Ströme Belials erschreckten mich;
die Bande des Scheols umringten mich, es ereilten mich die Fallstricke des Todes. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
In meiner Bedrängnis rief ich zu Jehova, und ich rief zu meinem Gott; und er hörte aus seinem Tempel meine Stimme, und mein Schrei kam in seine Ohren.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
Da wankte und bebte die Erde; die Grundfesten des Himmels zitterten und wankten, weil er entbrannt war.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Rauch stieg auf von seiner Nase, und Feuer fraß aus seinem Munde; glühende Kohlen brannten aus ihm.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
Und er neigte die Himmel und fuhr hernieder, und Dunkel war unter seinen Füßen.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
Und er fuhr auf einem Cherub und flog daher, und er erschien auf den Fittichen des Windes.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
Und Finsternis machte er rings um sich her zum Gezelt, Sammlung der Wasser, dichtes Himmelsgewölk.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
Aus dem Glanze vor ihm brannten feurige Kohlen.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
Es donnerte Jehova vom Himmel her, und der Höchste ließ seine Stimme erschallen.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
Und er schoß Pfeile und zerstreute sie, seinen Blitz, und verwirrte sie.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
Da wurden gesehen die Betten des Meeres, aufgedeckt die Grundfesten des Erdkreises durch das Schelten Jehovas, vor dem Schnauben des Hauches seiner Nase.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Er streckte seine Hand aus von der Höhe, er nahm mich, er zog mich aus großen Wassern;
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
Er errettete mich von meinem starken Feinde, von meinen Hassern; denn sie waren mächtiger als ich.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
Sie ereilten mich am Tage meines Unglücks, aber Jehova ward mir zur Stütze.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
Und er führte mich heraus ins Weite, er befreite mich, weil er Lust an mir hatte.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
Jehova vergalt mir nach meiner Gerechtigkeit, nach der Reinheit meiner Hände erstattete er mir.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
Denn ich habe bewahrt die Wege Jehovas, und bin von meinem Gott nicht frevelhaft abgewichen.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
Denn alle seine Rechte waren vor mir, und seine Satzungen, ich bin nicht davon gewichen;
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
Und ich war vollkommen gegen ihn und hütete mich vor meiner Ungerechtigkeit.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
Und Jehova erstattete mir nach meiner Gerechtigkeit, nach meiner Reinheit vor seinen Augen.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
Gegen den Gütigen erzeigst du dich gütig, gegen den vollkommenen Mann erzeigst du dich vollkommen;
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
gegen den Reinen erzeigst du dich rein, und gegen den Verkehrten erzeigst du dich entgegenstreitend.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
Und du wirst retten das elende Volk; aber deine Augen sind wider die Hoffärtigen, die du erniedrigen wirst.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
Denn du bist meine Leuchte, Jehova; und Jehova erhellt meine Finsternis.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
Denn mit dir werde ich gegen eine Schar anrennen, mit meinem Gott werde ich eine Mauer überspringen.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
Gott, sein Weg ist vollkommen; Jehovas Wort ist geläutert; ein Schild ist er allen, die auf ihn trauen.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Denn wer ist Gott, außer Jehova, und wer ein Fels, außer unserem Gott?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
Gott ist meine starke Feste, und er lenkt vollkommen meinen Weg.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
Er macht meine Füße denen der Hindinnen gleich, und stellt mich hin auf meine Höhen.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Er lehrt meine Hände den Streit, und meine Arme spannen den ehernen Bogen.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
Und du gabst mir den Schild deines Heils, und deine Herablassung machte mich groß.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Du machtest Raum meinen Schritten unter mir, und meine Knöchel haben nicht gewankt.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
Meinen Feinden jagte ich nach und vertilgte sie; und ich kehrte nicht um, bis sie aufgerieben waren.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Und ich rieb sie auf und zerschmetterte sie; und sie standen nicht wieder auf, und sie fielen unter meine Füße.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Und du umgürtetest mich mit Kraft zum Streit, beugtest unter mich, die wider mich aufstanden.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
Und du gabst mir den Rücken meiner Feinde; meine Hasser, ich vernichtete sie.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
Sie blickten umher, und kein Retter war da zu Jehova, und er antwortete ihnen nicht.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
Und ich zermalmte sie wie Staub der Erde; wie Straßenkot zertrat, zerstampfte ich sie.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
Und du errettetest mich aus den Streitigkeiten meines Volkes; du bewahrtest mich auf zum Haupte der Nationen; ein Volk, das ich nicht kannte, dient mir.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Die Söhne der Fremde unterwarfen sich mir mit Schmeichelei; beim Hören des Ohres gehorchten sie mir.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Die Söhne der Fremde sanken hin und zitterten hervor aus ihren Schlössern.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
Jehova lebt, und gepriesen sei mein Fels! Und erhoben werde der Gott, der Fels meines Heils!
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
Der Gott, der mir Rache gab und die Völker unter mich niederwarf;
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
und der mich herausführte aus der Mitte meiner Feinde. Ja, du erhöhtest mich über die, welche wider mich aufstanden, von dem Manne der Gewalttat befreitest du mich.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
Darum, Jehova, will ich dich preisen unter den Nationen und Psalmen singen deinem Namen,
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
Dich, der groß macht die Rettungen seines Königs, und Güte erweist seinem Gesalbten, David und seinem Samen ewiglich.
