2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
Or, David dit au Seigneur les paroles de ce cantique, au jour où le Seigneur le délivra de la main de tous ses ennemis et de la main de Saül.
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
Et il dit: Le Seigneur est mon rocher, et ma force, et mon sauveur.
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
Dieu est mon fort, j’espérerai en lui; il est mon bouclier, l’appui de mon salut; c’est lui qui m’élève, et qui est mon refuge; mon Sauveur, vous me délivrerez de l’iniquité.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
J’invoquerai le Seigneur, digne de louanges, et je serai délivré de mes ennemis.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Parce que les brisements de la mort m’ont environné, les torrents de Bélial m’ont épouvanté.
Les liens de l’enfer m’ont environné, les lacs de la mort m’ont enveloppé. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
Dans ma tribulation, j’invoquerai le Seigneur, et c’est vers mon Dieu que je crierai, et il exaucera ma voix de son temple, et mon cri viendra jusqu’à ses oreilles.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
La terre s’est émue et a tremblé; les fondements des montagnes ont été agités et ébranlés, parce que le Seigneur s’est irrité contre elles.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Une fumée est montée de ses narines, et un feu sorti de sa bouche dévorera; des charbons en ont été allumés.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
Il a incliné les cieux, et il est descendu, et un nuage obscur était sous ses pieds.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
Il a monté sur des chérubins, et il a pris son vol, et il s’est élancé sur des ailes de vent.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
Il a mis des ténèbres autour de lui pour se cacher; il a fait distiller des eaux des nuées des cieux.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
À la lumière qui éclate en sa présence, des charbons de feu se sont allumés.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
Le Seigneur tonnera du ciel, et le Très-Haut élèvera sa voix.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
Il a lancé des flèches, et il les a dissipés; la foudre, et il les a consumés.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
Alors ont paru les abîmes de la mer, les fondements du monde ont été mis à nu, à la menace du Seigneur, au souffle du vent de sa colère.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Il a envoyé d’en haut, et il m’a pris, et il m’a retiré d’un gouffre d’eaux.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
Il m’a délivré de mon ennemi très puissant, et de ceux qui me haïssaient, parce qu’ils étaient plus forts que moi.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
Il m’a prévenu au jour de mon affliction, et le Seigneur s’est fait mon appui.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
Et il m’a mis au large; il m’a délivré, parce que je lui ai plu.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
Le Seigneur me rétribuera selon ma justice, et il me rendra selon la pureté de mes mains,
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
Parce que j’ai gardé les voies du Seigneur, et que je n’ai pas agi avec impiété en m’éloignant de mon Dieu.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
Tous ses jugements sont devant mes yeux, et je n’ai point éloigné ses préceptes de moi.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
Et je serai parfait avec lui, et je me garderai de mon iniquité.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
Et le Seigneur me rendra selon ma justice, et selon la pureté de mes mains devant ses yeux.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
Avec un saint vous serez saint, et avec un fort, parfait.
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
Avec un homme excellent, vous serez excellent, et avec un pervers, vous agirez selon sa perversité.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
Vous sauverez un peuple pauvre, et par vos yeux vous humilierez les superbes.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
Parce que c’est vous, Seigneur, qui êtes ma lampe; vous, qui illuminez mes ténèbres.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
Car avec vous je courrai tout prêt au combat; avec mon Dieu, je franchirai un mur.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
Dieu, sa voie est sans tache, la parole du Seigneur est éprouvée par le feu; il est le bouclier de tous ceux qui espèrent en lui.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Qui est Dieu, excepté le Seigneur? et qui est le fort, excepté notre Dieu?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
Le Dieu qui m’a revêtu de force, et qui m’a aplani ma voie parfaite;
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
Egalant mes pieds aux cerfs, et m’établissant sur mes lieux élevés;
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Instruisant mes mains au combat, et rendant mes bras comme un arc d’airain.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
Vous m avez donné le bouclier de votre salut, et votre bonté ma multiplié.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Vous agrandirez mes pas sous moi, et mes talons ne chancelleront point.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
Je poursuivrai mes ennemis, et je les briserai; et je ne reviendrai point jusqu’à ce que je les détruise.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Je les détruirai et les briserai, de manière qu’ils ne se relèvent point; ils tomberont sous mes pieds.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Vous m’avez revêtu de force pour le combat, vous avez fait plier sous moi ceux qui me résistaient.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
Vous m’avez livré mes ennemis par derrière; ceux qui me haïssaient, et je les exterminerai.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
Ils crieront, et il n’y aura personne qui les sauve; ils crieront vers le Seigneur, et il ne les exaucera pas.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
Je les dissiperai comme de la poussière de la terre, et je les broierai comme de la boue de rues et les briserai.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
Vous me sauverez des contradictions de mon peuple; vous me garderez pour chef de nations; un peuple que j’ignore me servira.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Des fils d’étranger me résisteront; en écoutant de leurs oreilles, ils m’obéiront.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Des fils d’étranger se sont dispersés, et ils seront resserrés dans leurs défilés.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
Le Seigneur vit, et béni mon Dieu! et le Dieu fort de mon salut sera exalté;
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
Vous, le Dieu qui me donnez des vengeances, et qui abattez des peuples sous moi;
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
Qui m’arrachez à mes ennemis et qui m’élevez au-dessus de ceux qui me résistent: vous me délivrerez de l’homme inique.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
À cause de cela, je vous confesserai. Seigneur, parmi les nations, et je chanterai votre nom,
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
Qui exalte les victoires de son roi, et qui fait miséricorde à son christ, David, et à sa postérité pour toujours.
