2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
Et David chanta ce cantique au Seigneur, le jour où le Seigneur l'eut délivré de Saül et de tous ses ennemis.
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
Et il dit, en ce cantique: Seigneur, mon rocher, ma forteresse, mon sauveur!
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
Mon Dieu sera mon gardien, je me confierai à lui; mon protecteur, mon salut, mon refuge, vous me sauverez de l'homme inique.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
J'invoquerai le Seigneur, à qui appartient la louange, et il me délivrera de mes ennemis.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Car les brisements de la mort m'ont investi, les torrents de l'iniquité m'ont frappé d'épouvante.
Les angoisses de la mort m'ont entouré, l'agonie de la mort a pris l'avance sur moi. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
Dans mes afflictions j'invoquerai le Seigneur, je crierai à mon Dieu; de son temple, il entendra ma voix, mes cris arriveront à ses oreilles.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
La terre a été troublée, et elle a tremblé; les fondements du ciel ont été bouleversés, et ils se sont déchirés, parce que la colère du Seigneur a éclaté contre la terre et le ciel.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Dans sa fureur une fumée s'exhale, le feu de sa bouche est dévorant; des charbons en ont été embrasés.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
Il a abaissé les cieux et il est descendu, et les ténèbres s'étendaient sous ses pieds.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
Et il s'est assis sur les chérubins, et il a pris son essor, et il s'est montré sur les ailes des vents,
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
Et il s'est voilé de ténèbres. Et autour de lui, comme un tabernacle, il a étendu l'obscurité des eaux, condensées dans les nuées de l'air.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
Et les lueurs qui le précédaient ont mis des charbons en feu.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
Le Seigneur a tonné du haut du ciel, le très Haut a fait retentir sa voix.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
Il a lancé des traits et il a dispersé mes ennemis; il a fait tomber la foudre et il les a mis hors d'eux-mêmes.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
Aux reproches du Seigneur, sous le souffle de sa colère, on a vu les gouffres de la mer, et les bases de la terre ont apparu.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Et il a envoyé d'en haut son ange, et il m'a pris, et il m'a tiré du tumulte des eaux.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
Il m'a délivré de la force de mes ennemis, de ceux qui me haïssaient et qui l'emportaient sur moi.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
Les jours de mon affliction s'étaient précipités sur moi; mais le Seigneur a été mon appui;
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
Il m'a conduit dans de libres espaces, et il m'a affranchi, parce qu'il se complaisait en moi.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
Le Seigneur m'a rétribué selon ma justice; il m'a rétribué selon la pureté de mes mains.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
Parce que j'ai suivi les voies du Seigneur, et que je n'ai point outragé mon Dieu.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
Parce que ses jugements et ses justices ont toujours été devant moi, et que je ne m'en suis jamais écarté.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
Je serai sans tache à ses yeux, et je me tiendrai en garde contre mes dérèglements.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
Le Seigneur me rétribuera selon ma justice, et selon la pureté de mes mains devant ses yeux.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
Avec le saint vous serez saint, avec l'homme accompli vous serez accompli.
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
Avec l'excellent vous serez excellent, avec le méchant vous serez méchant.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
Vous sauverez le peuple pauvre, et vous ferez baisser les yeux des superbes.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
Car, ô Seigneur, vous êtes ma lumière, et le Seigneur brillera devant moi dans mes ténèbres.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
Avec votre aide je courrai comme un homme fort; avec l'aide de mon Dieu je franchirai des remparts.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
Le Tout-Puissant, ses voies sont irréprochables; la parole du Seigneur est forte, éprouvée par le feu. Le Seigneur abrite tous ceux qui ont foi en lui.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Qui donc est fort, hormis le Seigneur? Qui donc sera créateur, hormis notre Dieu?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
Le Tout-Puissant, c'est lui qui me fortifie par sa puissance, et qui m'a préparé une voie irréprochable.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
Il rendu mes pieds légers comme ceux des cerfs; il m'a placé sur les hauts lieux.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Vous avez exercé mes mains aux combats; vous avez brisé par mon bras un arc d'airain.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
Vous m'avez donné, Seigneur, le bouclier qui me sauve; mon obéissance à vos ordres m'a grandi.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
L'espace sous mes pas s'est étendu, et mes jambes ont conservé leur fermeté.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
Je poursuivrai mes ennemis, et je les effacerai, et je ne reviendrai point qu'ils ne soient anéantis.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Je les briserai, et ils ne se relèveront point; ils tomberont sous mes pieds.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Et vous, par votre puissance, vous me fortifierez, Seigneur, pendant la bataille, et vous courberez sous moi ceux qui contre moi se sont levés.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
Vous m'avez fait voir le dos de mes ennemis, vous avez mis à mort ceux qui me haïssaient.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
Ils n'ont plus de secours; ils crieront au Seigneur, mais le Seigneur ne les exaucera plus.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
Je les ai broyés comme de la poussière; je les ai aplatis comme la boue du chemin.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
Vous me préserverez, ô Seigneur, des contradictions des peuples; et vous me maintiendrez à la tête des nations; un peuple que je ne connaissais pas m'a été asservi;
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Les fils des étrangers m'avaient trompé; ils ont ouï votre parole, et ils m'ont été dociles.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Les fils des étrangers seront rejetés avec mépris, et ils trébucheront dans leurs places de retraite.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
Vive le Seigneur! béni soit mon gardien, et Dieu, le gardien de mon salut, sera glorifié.
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
Le Seigneur qui m'a vengé, en châtiant par mon bras les nations, est tout-puissant.
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
Il m'a tiré de leurs mains; vous m'élèverez encore, ô Seigneur, au- dessus de ceux qui se lèveront contre moi, vous me défendrez contre les hommes violents.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
A cause de cela, Seigneur, je vous rendrai gloire parmi toutes les nations, et je chanterai votre nom,
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
O vous, qui rendez grand le salut de votre roi, qui êtes miséricordieux envers David, votre christ, et envers sa postérité à jamais!
